Владислав Дмитрів / Баштанська РДА

Мобільні класи безпеки підсилюють формування культури безпечної поведінки Корисні знання мають бути доступними всім. Тож українці з радістю зустріли новий проєкт «Мобільні класи безпеки», що реалізовується за підтримки UNICEF спільно з МВС , ДСНС та Національною поліцією. Вже десять днів пересувні класи безпеки курсують по деокупованим та прифронтовим регіонам. Їх мобільність дозволяє дітям отримати якомога безпекових знань, що можуть зберегти життя. Наразі проведено 11 заходів у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Одеській, Сумській, Чернігівській, Миколаївській областях та столиці, і охоплено понад 450 дітей. 🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube

Пам’ятаймо про захисника України Дениса БАРАНОВА! Указом Президента за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджений солдат БАРАНОВ Денис Олександрович (посмертно). 16 жовтня начальник відділення обліку мобілізаційної роботи другого відділу Баштанського РТЦК та СП у присутності особового складу відділу вручив державну нагороду батькам загиблого героя. Денис БАРАНОВ, 1997 року народження, був мобілізований до лав Збройних Сил України 30 серпня 2022 року. У складі аеромобільного взводу військової частини А2120 разом із побратимами мужньо боронив нашу країну від російських окупантів. Але на початку листопада, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, обірвалося життя молодого захисника... Кожен, із загиблих воїнів залишиться у нашій пам'яті, вдячність за їхній подвиг житиме у серцях нинішніх і прийдешніх поколінь українців. Пам’ятаймо про подвиг Дениса БАРАНОВА! Слава Героям-захисникам! Слава України!

Ротація – як підтримати рідну людину, коли вона повернулася додому 🏠 🍎 Уявіть, що здоров’я людини – це яблуко. А що тоді ментальне здоров'я? Це не просто частина яблука, це – його осердя. Бо саме на ньому тримаються решта фізичних, фізіологічних і побутових активностей. Ось чому турбота про стабільний емоційний стан є надважливою. А у військових, які приїхали додому, іноді просто не вистачає сил, і вони потребують підтримки. «Якщо це коротка ротація – всього 3-5 днів чи тиждень, а потім військовий повертається на фронт – то про специфічну допомогу не йдеться. Люди на війні дуже виснажуються не тільки психологічно, а й фізично, їм потрібно дуже якісно відпочити. Виконати підтримуючу роль і стати ключовим моментом відновлення можуть саме базові речі», – зазначила у прямому ефірі на сторінці ГО «Безбар'єрність» та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Ксенія Возніцина, неврологиня, директорка Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України. Отже, чим можуть допомогти близькі? ⚪️ Забезпечити якісне домашнє харчування. ⚪️ Організувати родинний затишок. Не треба запрошувати багато гостей чи залучати рідну людину до побутових справ. ⚪️ Подбати про те, щоб не було багато звукових навантажень і яскравого світла. ⚪️ Дати можливість добре висипатися у темній та прохолодній кімнаті. А якщо людині складно заснути – робити разом дихальні вправи та гуляти перед сном. ⚪️ Чітко інформувати про найближчі спільні плани. Все детально проговорювати, але не забувати питати згоди. Такі специфічні прояви як посилена роздратованість, тривожність, агресивна поведінка потребують обережної розмови. Фахівці радять❗️не запитувати дуже багато, а просто дати знати: я тут, я готовий/-а буду тебе послухати, коли в тебе буде на це бажання. 💬 «Не примушуйте людину говорити. Якщо вона зараз не хоче і не може – не силуйте. Це не тому, що рідний вас зневажає. Це може бути стан, у якому хочеться тиші, або бажання уникати тяжких спогадів. Та й взагалі до людей, які повертаються з фронту, попри всі їхні особливості характеру і здоров'я має бути беззаперечна повага у суспільстві. Ці бійці зробили все для того, щоб ми могли жити. Я часто чую, що люди хочуть подякувати чи якось виразити свої почуття до людини, яку вони побачили на вулиці, але якось ніяковіють, опускають очі. А от наберіться сили та просто скажіть: «Дякую за службу!», – радить Ксенія Возніцина. 🎥 Цикл ефірів з фахівцями відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», що впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська. Більше про підтримку себе та людей поруч – на https://bf.in.ua/turbota #тияк

На Баштанщині у двох громадах провели в останню дорогу загиблих військовослужбовців Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом продовжує торкатися Баштанського району. 18 та 19 жовтня жителі Снігурівської і Березенгуватської громад «живим коридором» слави, з військовими почестями провели в останню дорогу двох військових – Сергія Червоного та Сергія Єфімова, які загинули, тримаючи оборону при наступі російських окупантів. Сергій Михайлович Червоний народився 29 квітня 1970 року у с. Новокандакове, у багатодітній родині. Змалечку був привчений до праці на землі. Після навчання у середній школі пішов служити в армію. Разом зі своєю сім’єю проживав у с. Єлизаветівка Снігурівської громади. У мирний час працював трактористом-комбайнером. Війну Сергію Червоному судилося побачити двічі. Спочатку його, молодого чоловіка, у радянському союзі відправили «виконувати інтернаціональний обов’язок» до Афганістану. А роками пізніше пішов виганяти ворога вже у своїй країні - з 2017 року служив у Збройних Силах України за контрактом. Під час повномасштабної війни старший солдат Червоний був водієм десантно-штурмового батальйону. Він був рішучим, відважним, відданим воїном. Сергій з честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України, патріота та сина своєї держави. Військовослужбовець бився до останнього подиху та залишався вірним своєму народу, своїм побратимам та Україні. Загинув захисник України 11 жовтня під час виконання бойового завдання на Сході країни. Сергій Михайлович був веселою, життєрадісною, привітною людиною, завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував. У Героя залишились дружина та троє дітей. Військовослужбовець Сергій Володимирович Єфімов народився 27 вересня 1981 року у с. Любомирівка Березнегуватської СТГ. Тут пройшло його дитинство та юність. Добре навчався в Любомирівській школі, мав багато друзів, поважав вчителів. Згодом юнак відслужив строкову службу у ЗСУ. Працював у будівельній галузі. Разом із своєю сім’єю проживав у м. Київ. Сергій був доброю, працьовитою, життєрадісною, дружелюбною людиною, справжнім патріотом Батьківщини. Від початку агресії росії – з 2014 року – боронив Україну у зоні проведення АТО/ООС. Після повномасштабного вторгнення продовжив боротися із російськими окупантами. Старший сержант Збройних Сил України Сергій Єфімов був командиром бойової машини, командиром механізованої роти. За наш спокій, за мир в Україні С. В. Єфімов заплатив найдорожчою ціною – своїм життям. 9 жовтня, під час забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, молодий воїн Сергій Єфімов з позивним «Залізо» героїчно загинув на Луганському напрямку. Поховали захисника на сільському кладовищі с. Любомирівка. У загиблого залишилися батьки, брат, сестра, дружина та четверо дітей. Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих солдатів. Це важка втрата для нашого району, для Збройних сил України. Проклята війна забирає найкращих, безстрашних воїнів, котрі мужньо відстоювали в бою до останнього подиху кожен клаптик рідної землі. Вічна пам'ять та слава Героям!

Більшу частину свого часу ми проводимо у власних думках. Це море, в якому наші тривоги утворюють нестримні хвилі. Їх складно контролювати, і вони часто заважають нам ясно мислити — прокидаєшся вранці, а голова, мов у тумані. За що хапатися? 🤯 Аби розвантажити голову, спробуйте техніку «Ранкові сторінки»: ✍🏻 виписуйте усі свої думки, щойно прокидаєтеся — ще до ранкових процедур та кави; 🤔важливо записувати все, що спадає на думку і не зважати на зміст чи логіку; Техніка допоможе «злити» зайві переживання, сумніви, гнів, що накопичилися, та звільнити простір для свіжих думок. А щоб здолати непевність, яка може виникати напочатку, зробіть «Ранкові сторінки» викликом на тиждень. Пообіцяйте собі — «Наступні 7 днів я починаю з нового ритуалу». Публікацію розроблено у межах Всеукраїнської програми ментального здоров‘я «Ти як?» за ініціативою Олена Зеленська. #тияк

​​❗Верховна Рада прийняла проект закону про Державний бюджет на 2024 рік у першому читанні Державний бюджет України на 2024 рік у першому читанні 19 жовтня Верховна Рада України 285 голосами прийняла у першому читанні проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International) Ігор Онищук виокремив із основних норм Бюджетних висновків пропозиції народних депутатів, що безпосередньо стосуються місцевого самоврядування: https://decentralization.gov.ua/news/17332

​​❗Розпочався відбір громад для створення проєктів відновлення За підтримки уряду Великої Британії (UK Aid) Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України оголошує конкурс для відбору українських громад, аби підтримати їх у розробці планів відновлення в межах спільного проєкту «Раннє відновлення України». За результатами конкурсу буде обрано 10 територіальних громад, які постраждали внаслідок російської агресії. Громадам допоможуть підготувати плани відновлення та розвитку та відповідну проєктно-кошторисну документацію. Деталі: https://decentralization.ua/news/17330

Посттравматичний стресовий розлад Простими словами про ПТСР розповідає гід від платформи «Бережи себе », експертну оцінку якому надавала Любов Чигринська, лікарка-психологиня, експертка Координаційний центр КМУ / Mental Health UA. 📕 У 15 невеликих розділах описуються симптоми розладу, процес його перебігу, вплив на ментальне та фізичне здоров’я. Є поради, як підтримати близьку людину та куди звертатися, якщо бачите «червоні прапорці» – сигнали про допомогу. Ключовий посил гіду у його назві: «ПТСР лікується. Як допомогти собі та близьким?» 👇🏼 Посттравматичний стресовий розлад – не вирок, про який варто говорити пошепки та зі співчуттям. Це один із ймовірних наслідків пережитої травматичної події, який (за різними оцінками) розвивається лише у 12–20 % людей. Який лікується. І не визначає ваше подальше життя або вас як людину. ❗️ Обов'язкова умова – робота з фахівцем з ментального здоров'я, у жодному разі це не може бути самолікування. Гід доступний у PDF-форматі за посиланням 📲 https://bit.ly/3s2iOph ℹ️ Серед інформаційних партнерів проєкту – Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?», яка впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська, Міністерство охорони здоров'я України, Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України. #тияк