DD shit and other

Зробив фотку будинка на память, та звернув увагу: ВСІ старі вікна з деревяними рамами повиносило, а ВЕСЬ металоплатик залишився (100-150 метрів до вибуху шлюхеду, кут до напрямку епіцентру вибуху десь 40-50 градусів). В мене вікна в іншому крилі, але йобнуло добряче.

А що це за буст, та як він працює? https://t.me/boost/DDEcW

Знов 300 людей в канал прийшло. Звідки?

Не вважайте за рекламу, але в одному проекті я з задовленням спостерігаю за результатами роботи команди Нетпіка в дешборді проекта. Очікування не виправдались, але були перевершені кратно - юзерська база зростає огого як.

Хто там питав? ;)

Але попив кави з кумом, який в Україні нечасто.

Да, доки я понтувався гумою, пробив переднє ліве. Не питайте як, але буду міняти всі 4.

Угу. Місяць вже рахую дні. Тож, сьогодні той день, коли з момента вторгнення пройшло стільки ж днів , скільки йшла умовна ВВВ. До другої світової ще треба дожити. Але, якщо рахувати з 2013 року, то ми вже пережили. За цій строк неширокі не змогли майже нічого в порівнянні з тими часами, знищили декілька міст. Вбили багато людей. Просрали економіку. Просрали всі набуття імперії за дві сотні років, особливо за останні 20. Все як завжди, все що вони вміють. Це сумно, але це дає нам надію.

Це фарс чи трагедія? Мене звинуватили в абьюзі. Француз. 35 років. За грьобані крапки наприкінці речень в діловому чаті! До сьогодні я вважав що це стьоб такий, а воно ось як.

Так, трохи по дорозі. Замість 535 стандартних км вийшло 578 км Львів-Київ від дверей до дверей. 17 г 32 хв дороги з яких 25 перемовини на блокпості в комендантську годину. Ключове рішення, яке було прийнято десь о 19.00 - прибрати фури з дороги. Після цього затори почали розсмоктуватись. ДТП майже не бачив. Дорожну поліцію побачив після 17.00 за ефективнрй роботой. Після сніданку о 8 перший раз поїв та випив каву о 20.15 на Сокарі за Рівним, до тогт була така жопа, що розумів, що 5 хвилин затримка - + багато часу, бо дороги перекривали прямо за мною. Цікава ідея - їхати в поля за двома інкасаторськими бусами. 50 км по полям та селам рівненьскої області, але зекономив згідно вейза десь 3-4 години. Повний привід, високий кліренс, гума , безглуздя та відвага - вирішують. Важко, але не важко-важко. Проїхати о 2 ночі, та ще 2 години слухати обстріли - те ще задоволеня.

Другий прильот в той же дім - загинув медик :(

З одного боку "ура, доїхав", з іншого - у двір прилетіло.

Вєсті с палєй

Українці 10 з 10. В три ряди закрили все та все стоїть.

8 годин з Львова дт Рівного, ще 10 км до окружній. Злий, та голодний. Не самі добрі відчуття до водіїв фур на не самій якісній гумі, яки не можуть вскарабкатись в гору. ХЗ, що робити далі. Може шукати готель? Але завтра з погодою буде теж адок.

Вирішив сьогодні їхати з Львова до Києва. Приймаю співчуття. Але всі кажуть, що завтра буде ще гірше. Навіть пізніше сьогодні. Ще раз подякував собі за те що не економлю на гумі.

В далекому 2006 році Серж Плоткін в своєму кабінеті в Стенфордському універі показав мені пальцем на те саме вікно, про я ке росповідав в контексті конфіденціальністі та про важливість особистих зустрічей: "я не пишу в імейлі нічого що б я не міг би прокричати в це вікно". А ще, коли я в 2006 роставався з співзасновником компанії, я написав лист на три сторінки з причинами та рефлексією, та вирішив показати його партнерам в Долині. Вони обидва одразу сказали приїхати та за годину вправили мозок. Після цього лист виглядав так "Сірожа, я вирішив йти своїм шляхом, дякую за 2 роки що ми провели разом" Все що ви пишите, може бути використано проти вас. Буде використано проти вас. Я маленька людина, та розумію: навчили. Як це не розуміють лідери неширокої опозиці - зрозуміло, бо вони всі тупі.

Дякую всім, але всеж до ветиринарки дісталась раніше, ніж спрацював перший контакт. ЗІ. Пхати щурам в рота антібіотик - непросто