DD shit and other

Буду вдячен за лайки, шари та коменти в ФБ. Дякую: https://www.facebook.com/dennydov/posts/pfbid038BV1A9xMCwUtocxWhoLi6uD8Skw44zKyHdAui1ppBFVTy28baQpv2yDU8s45zT7ql

Незважаючи на річницю, ми починаємо готувати конференцію та формувати команду. Я залишав багато питань без відповідей — зараз частина відповідей буде озвучена. Ми робимо мілтек/дефенстек конференцію в Люксембурзі. Дата: 26 травня, тривалість: 1 день. Ми готували концепцію та координувались з європейськими партнерами. Ключова ідея — «Сильна Європа». Це не буде конференція про Україну — це буде конференція про Європу та для Європи. Формат і принципи Конференція європейська для європейців. Допуск: виключно власники паспортів країн НАТО, EOP та MNNA. Питання на обговорення: інституційні, регуляторні та методологічні. Це не презентація продуктів чи технологій. Кількість учасників: +-300. Географічний фокус Основний фокус: Люксембург, Бельгія, Франція, Нідерланди, Німеччина. Традиційно задіємо нетворк у Балтійські країни та Польща. Додатково: Іспанія, Італія, Нордичні країни. Теми, які ми обрали: - Institutional solutions that support the development of defense and dual-use technologies, and how this experience can be adapted in Europe. - Lean miltech startups, or how to rapidly develop effective solutions for the front. - Risks of miltech startups from the perspective of entrepreneurs, investors, and customers. Окремо розглядаємо можливість зробити круглий стіл з інституціоналами та регуляторами на тему відкриття рахунків мілтек та дефтек компаніям в Європейський Союз — це дуже болюча тема. Формування команди Зараз ми формуємо команду. Я вирішив обнулити всі попередні розмови та надати можливість керівнику оргкомітету зібрати команду з нуля. Ми розподіляємо задачі по функціях і збираємо команду. Є багато запитів від людей, готових допомагати на волонтерських засадах. Також розглядаємо part-time формат або мотивацію бонусами від фінансового результату. Бюджет обмежений, великі компенсації наразі неможливі. Побажання: Українська та англійська — бажано. Французька, німецька та/чи голландська — великий плюс. Попередній досвід — обов’язковий. Рекомендації — потрібні. Оптимально — мої рекомендації. Кого шукаємо Ticketing Coordinator Manage all ticket sales and respond to attendee inquiries to ensure a smooth registration process. Speaker Coordinator Coordinate travel, logistics, and schedule details to provide a seamless experience for all event speakers. Partnerships Assistant Organize and manage the documentation, contracts for our event partners and sponsors. Marketing & PR Specialist Drive the event’s public image by managing media interviews, social media storytelling, and press relations. Logistics Coordinator Conduct final on-site checks of the venue and equipment to ensure everything is ready before the doors open. CV надсилати на: victoria.tymtsjas@gmail.com Буду вдячний за лайкі та шари, а якщо ви знаєте, кому це буде цікаво - форвардніть їм.

Цієї ночі я не спав, бо знав, що буде. Чекав. Вирубився десь ближче до третьої. Розбудили мене вибухи. Почалося. Я був готовий, але й не готовий. У мене було два сценарії, що робити, але одразу стало зрозуміло, що все в жопу. Перший день вторгнення пройшов у прострації, а до тями я прийшов, коли над нашим будинком збили літак і мене підкинуло десь на пів метра над ліжком. Тоді я прокинувся та зрозумів, що треба щось робити, бо була дитина. Кожен день до 21 березня поглинав мене глибше в емоційну яму. Спати я не міг, тож 2–3 години на день були моєю нормою сну наступні багато місяців. Те, що син воює, тягнуло мене до дна, а донька — єдина людина, яка викликала хоч якусь позитивну емоцію. Дружина була єдиною ниткою, яка пов’язувала мене з навколишнім світом. Була ще одна людина, яка дала мені емоційну підтримку. Ну і завдяки друзям, з якими ми жили, у мене не атрофувалися навички спілкування. Свій день народження я не пам’ятаю в той рік взагалі, але 21 березня я буду святкувати до кінця життя: весняне рівнодіння. Коли прийшло розуміння, що ми вистояли. Тоді це було диво подвійне, тільки потім стало зрозуміло, якою ціною. Але ранок 21-го для мене став днем, коли я почав вилазити з цього всього. Декілька тижнів я витратив на те, щоб почати хоч якось посміхатися, але на те, щоб знову слухати музику, без якої я з дитинства не уявляв життя, пішло ще декілька місяців. З того часу ми всі (більшість точно) ментальні та емоційні інваліди, але якось живемо. Цей (24.02.2022) день треба пам’ятати стільки, скільки буде жити наша нація. Я особисто буду відкидати будь-які спроби забути, примиритися чи простити. Нехай вони горять усі: хто в пеклі, а хто й так. Прорвемось!

Почитав неширокі канали. В них рефлексія щодо свята. Скигленням задоволений.

Замість того, щоб не сперечатись навколо фізики, теормеху, ТММ, фізіології та психології, задонатьте Артану на тачку: https://send.monobank.ua/jar/ALW8K6Pyh4

так, подивися в записи, соррі, 2.9 млн км, не 3.9 млн. соррі, що ввів в оману.

Думаю, що якщо я б не тримав руль двома руками, то я б не писав це. В 1998 році прямо перед мною на одеській трасі розвалилася вантажівка. Щвидкісь була до 60 км/год, але я ледве втримав машину на мосту, пострибав по коленвалах щестернях та решті, яка посипалася на дорогу. В 2008 році на 280 за 20 міль до СФ мій ряд почав складатися, та я винирнув з нього — пару-трійку десятків машин склалося, два трупи. 2010 Швейцарія, з зустрічної смуги вилетає колесо, встиг уйти в іншу смугу, фурі рознесло кабіну. Але всі живі. В 2012 році я пройшов на Кемрі Moos test, коли на 101 в районі Саусаліто вискочили два олені, одного з них збила машина, яка їхала попереду мене, та він впав на лобове машині, яка їхала за мною, а я встиг уйти вправо та не збити другого. Швидкість була 45 мнг. Один труп. 2020 рік, тунель на Лігурії, у фури вибухає колесо, якби тримав однією рукою, то на 80 км/год не втримав би машину. В 2021 році на трасі Люкс-Брюссель у причепа відволилось колесо, та я агресивно маневрував на 120 км/год, однією рукою не було шансів, як це трапилось з Опелем, який за мною їхав. Трупів не було. Ну, ще було пару історій, де я був неправий, але цього достатньо, щоб я тримав руль обома руками, якщо швидкість більше 30 км/год.

втримав би машину. В 2021 році на трасі Люкс-Брюссель у причепа відволилось колесо, та я агресивно маневрував на 120 км/год, однією рукою не було шансів, як це трапилось з Опелем, який за мною їхав. Трупів не було. Ну, ще було пару історій, де я був неправий, але цього достатньо, щоб я тримав руль обома руками, якщо швидкість більше 30 км/год.

До речі, є одна країна, яка обговорює перенос пункту про перевищення швидкості в населенних пунктах на 35+ км/год з адміністративного в кримінальний кодекс та дорівняти до замаху на вбивство та ДТП при такому порушенні з загиблими навмисне вбивство.

Бля, отримав трохи хейту, коли написав, що тремати кермо однією рукой небезпечно. Одного разу слухав на цю тему лекцію з формулами, коли в Ізраїлі поліцейський їбав американця за це (в Ізраїлі це пряме порушення правил - руки з керма можна убирати тільки для перемикання передачи). Але я наслухался: я за кермом давно, одна рука на 12, хто їздить по іншому - слабаки, та інше. Звісно, якщо не вмикати голову, та не вчити фізіку та теормех, то ти крутий, але хер з ним з тобою, але ти з собою забереш інших до морга.

Але ми продовжуємо збирати гроші Артану: https://send.monobank.ua/jar/ALW8K6Pyh4

Малий збирає на 3д принтери. Якщт є можливість - буду вдячен https://send.monobank.ua/jar/9CqAuZgmsb

Українці люблять вогонь, бо є що уявляти палаючим

Еджисьський, по суті, пост злетів в Тві, ФБ та Тредс. Вдарив бо больному дорослих, та зачепив амбіції міленіалів.

Колись я теж був молодий та красивий. Ще й непогано вчився :)

А пам'ятаєте той день, коли ми прокинулися, непоспішно пійшли в туалет, зробили каву, сіли її пити, відкрили телефон. А там палає стратавіа на болотах! Найкращий ранок за останні 10 років точно був. Хочу ще!

Нагадаю, що ми збираємо на два пікапи для Артана. Окрім банки трохи назбирали від великих донорів, але на 50% не вийшли. Давайте піднажмемо? https://send.monobank.ua/jar/ALW8K6Pyh4

- О, там в метро на болотах вибух - Да пофіг, все одно спишуть на нас... - Так отож...