УГСПЛ пише

​🚸 Росія вивезла близько 20 тисяч українських дітей. Повернути вдалося 2 573. Чому так? Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко пояснив в ефірі телеканалу FREEDOM. Першу проблему він називає ідентифікацією. Єдиної узгодженої з Росією бази даних немає, тому заявлену кількість дітей неможливо повністю верифікувати. Частині дітей змінюють імена, дати й місця народження, зазвичай під час усиновлення. Знайти таку дитину за українськими реєстрами практично неможливо. Друга проблема: повертають насамперед тих дітей, у кого в Україні є родичі чи законні опікуни. Найбільше ризикують діти з дитячих будинків та інших закладів опіки. Саме їх Росія найактивніше залучає до «виховних» і військово-патріотичних програм. Третя проблема: відсутній незалежний моніторинг на території Росії. Він дозволив би встановити, скільком українським дітям змінили дані й за яких умов їх утримують. Росія відмовляється його допускати. ❕ Практика почалася з 2014 року, після окупації Криму. Після 2022 року її масштабували. Нові випадки фіксують і зараз, зокрема дітей вивозять з окупованої частини Донеччини під приводом літнього «оздоровлення». ⚖️ 22 вересня ЄСПЛ провів слухання у справі, яку УГСПЛ подала від імені десяти дітей із кримських закладів опіки. На момент анексії їм було від одного до п'яти років. 🔗 Більше про це — у матеріалі: https://www.helsinki.org.ua/to62

​🛡 Статус, документи, виплати: як юристи УГСПЛ допомагали родинам зниклих безвісти і полонених третьому кварталі 👉 Протягом червня–серпня 2026 року до юристів УГСПЛ звернулися 503 людини, здебільшого родини військовослужбовців, зокрема зниклих безвісти та полонених. Юристи допомагали підтвердити перебування близьких у полоні, отримати документи, виплати й пенсії, а в Європейському суді з прав людини УГСПЛ відстоює права колишніх полонених, які зазнали катувань. Найчастіше за правовою допомогою зверталися члени сімей військовослужбовців (333 особи), родини зниклих безвісти (125 осіб), сім'ї військовополонених (13 осіб), родини загиблих (9 осіб), внутрішньо переміщені особи (65 осіб) і пенсіонери (9 осіб). Найбільше звернень надійшло із Запорізької області (157), Краматорська (103), Сумської (67), Херсонської (61) та Одеської (61) областей і Києва (54). 🤝 Ця робота є частиною проєкту «Ініціатива правової підтримки родин зниклих безвісти в Україні», який УГСПЛ реалізує за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну».

​❗️ Застава, яку неможливо внести, — це не застава. Заява правозахисних організацій. 😕 Суд визначає заставу, але банки блокують її внесення на рахунок ВАКС, і людина лишається в СІЗО. Правозахисні організації вимагають від НБУ припинити цю практику, нагадуючи про позиції ЄСПЛ і Конституційного Суду: можливість звільнення під заставу має бути реальною, а не ілюзорною. В Україні виникла неприпустима практика: суд визначає людині заставу, але банки не дають її внести. Людина залишається в СІЗО не за рішенням суду, а тому, що банк блокує платіж на офіційний депозитний рахунок суду. У наявних у захисників документах причини відмови виглядають абсурдно: «на цей IBAN багато скарг», «операцію скасовано банком з метою безпеки», «технічна помилка». Йдеться про рахунок Вищого антикорупційного суду в Державній казначейській службі. Відхиляли платежі на 10, 100, 1 000 гривень, платежі адвокатів та близьких підозрюваних. Один із надавачів платіжних послуг навіть вимагав пояснити «економічну доцільність» внесення застави за іншу людину – економічну доцільність свободи! На запитання про правові підстави банки посилаються на «внутрішні правила». Неофіційно — на рекомендації Нацбанку. НБУ відповідає, що сам платежів не блокує. У підсумку ніхто начебто ні за що не відповідає. А людина сидить у СІЗО за судовим рішенням, у якому написано, що вона може вийти. ➡️ Це вже не технічний збій. Декілька людей, яким суд визначив заставу, не можуть її внести і залишаються під вартою. Фактично рішення про свободу людини ухвалює не суд, а банк. ⚖️ Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що можливість звільнення під заставу має бути реальною, а не теоретичною. У справі Gafà v. Malta та Kolakovic v. Malta Суд розглядав недосяжні фінансові умови звільнення, у Iwańczuk v. Poland — зволікання держави з прийняттям застави, у Istomina v. Ukraine — визначення застави без належної оцінки можливості її сплатити. У Kharchenko v. Ukraine Суд наголосив на необхідності ефективного, а не ілюзорного судового контролю за позбавленням свободи. Той самий принцип сформулював Конституційний Суд України у Рішенні № 9-р(ІІ)/2026 від 21 липня 2026 року: застава не може перетворюватися на приховану форму тримання під вартою. Стаття 182 КПК прямо дозволяє внесення застави іншою фізичною або юридичною особою. Банк не має повноважень вирішувати, чи повинна людина залишатися під вартою. ❕ Застава, яку неможливо внести, перетворюється на безальтернативне тримання під вартою. Це порушує Конституцію і закони України та міжнародні стандарти прав людини. З огляду на зазначене вище, Національний банк має невідкладно припинити практику блокування платежів лише через їх призначення, в банки повинні проводити законні платежі. Харківська правозахисна група (ХПГ) Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ Український інститут з прав людини БФ "Людина і право" Українська фундація правової допомоги

​📣 Запрошуємо на вебінар для громадських організацій щодо стандартів Ради Європи у сфері соціальних і трудових прав! 06 жовтня Рада Європи у співпраці з Українською Гельсінською спілкою з прав людини проведе вебінар «Європейська соціальна хартія як механізм захисту соціальних прав: можливості для громадських організацій». Мета вебінару — показати представникам громадських і правозахисних організацій, аналітичних центрів і професійних асоціацій як перетворити Європейську соціальну хартію з теоретичного документа на дієвий інструмент, який можна використовувати для адвокації змін державної політики, моніторингу виконання державою соціальних зобов'язань, участі у міжнародних механізмах захисту соціальних прав тощо. Учасники дізнаються, як ефективно застосовувати стандарти Хартії та практику Європейського комітету з соціальних прав, зокрема: 📍 де шукати та як інтерпретувати висновки й рекомендації Європейського комітету із соціальних прав; 📍 які соціальні права гарантує Хартія та як вони співвідносяться з іншими європейськими інструментами; 📍 які існують можливості використання висновків Комітету в адвокаційній та правозахисній діяльності, а також можливості безпосередньої взаємодії з Комітетом. Зареєструватися для участі⤵️ https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe3RWH9CtSK8n_nvWC8p3NFLCbq4TOmYpRlpYAo6Dc7gfo7PQ/viewform

​👉 Родина зниклого безвісти часто стикається із ситуацією, коли отримати потрібні документи можна різними шляхами. Щоб отримати пенсію, підтвердити полон чи зареєструвати смерть, родині зниклого безвісти іноді потрібен суд, а іноді — адміністративна процедура. Це залежить від того, який саме факт треба підтвердити і чи передбачила держава для нього позасудову процедуру. ❓ Куди звертатися в кожному випадку, як це працює і що можна зробити без суду — пояснюємо: https://www.helsinki.org.ua/2xrd ______________________________ Публікація підготовлена за підтримки програми Партнерство за сильну Україну Програма #PFRU – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​⚖️ 22 вересня 2026 року Європейський суд з прав людини проведе усне слухання у знаковій справі про насильницьке зникнення українських дітей з вини російської влади. У січні 2023 року УГСПЛ подала до Європейського суду позов від імені десяти українських дітей, яким на момент незаконної анексії Криму у 2014 році було від одного до п'яти років. Ці діти залишились сиротами або без батьківського піклування і на момент встановлення росією контролю над територією перебували в українських державних закладах опіки в Криму. Їм примусово нав'язали російське громадянство та внесли до російських баз даних усиновлення для передачі в сім'ї. Досі невідомо, де вони перебувають. Водночас є достовірні докази того, що частину дітей вивезли до росії та розмістили в російських закладах опіки або передали в російські сім'ї. Позиція УГСПЛ полягає в тому, що ці діти є жертвами насильницького зникнення. 📌 Ця справа має особливе значення, оскільки вона оскаржує системну політику Росії, спрямовану на знищення української ідентичності на Кримському півострові. Заходи, які оскаржуються, включають примусове нав'язування російського громадянства, а також незаконне переміщення та усиновлення українських дітей російськими сім'ями. Ці практики, започатковані в Криму, заклали основу для подальшої масштабнішої депортації та передачі українських дітей з окупованих територій після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Наразі ця справа є єдиною індивідуальною заявою до Європейського суду з прав людини щодо незаконного переміщення дітей з Криму. Позитивне рішення могло б розширити доступ до правосуддя для одних із найвразливіших жертв серйозних порушень прав людини. 🗣 Інтереси УГСПЛ у Суді представляє юрист, адвокат Сергій Заєць.

​⚖️ Конституційний Суд уточнив межі повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо громадських об'єднань. 10 вересня Перший сенат КСУ ухвалив Рішення № 11-р(І)/2026 за конституційною скаргою Олександри Матвійчук — голови Центру громадянських свобод. 📌 Інтереси заявниці, Олександри Матвійчук, у Конституційному Суді представляли юристи Центру стратегічних справ УГСПЛ — Михайло Тарахкало та Юлія Коваленко. 💬 Передісторія: у 2022–2023 роках громадянин звертався до Центру громадянських свобод зі скаргою на порушення своїх прав з боку держави, а згодом поскаржився вже на саму організацію до Уповноваженого. Секретаріат Уповноваженого вимагав від ЦГС інформації за результатами розгляду звернення, а за відсутність відповіді — склав протокол на очільницю організації за невиконання законних вимог Уповноваженого. Суд першої інстанцій визнав голову організації винною та наклав штраф у 1700 грн. Апеляційний суд залишив рішення без змін. У конституційній скарзі пані Матвійчук наголошувала: повноваження Уповноваженого щодо контролю за розглядом звернень громадян обмежені й поширюються на суб'єктів владних повноважень, а не на приватні громадські об'єднання. 🗣 Суд визнав оспорювані норми конституційними, водночас сформулювавши важливе застереження: контроль Уповноваженого над громадськими об'єднаннями обґрунтований лише щодо тих, що здійснюють публічно-владні функції або фінансуються з бюджету. Для решти організацій громадянського сектору такий обов'язок Суд визнав невиправданим. ❕ Рішення КСУ важливе для всього громадського сектору: воно закріплює, що громадська організація не є органом публічної влади і не повинна автоматично нести всі обов'язки, покладені законом на державні інституції. 👉 Детально про це рішення і його значення розповідаємо на сайті: https://www.helsinki.org.ua/ymcz

​📢 Кабмін у пояснювальній записці до нової Програми діяльності пише, що вона «передбачає посилення захисту прав і свобод людини» та «запобігання дискримінації». Відкриваємо сам текст Програми: жодного завдання про це там немає. Ані щодо рівних прав жінок і чоловіків, ані щодо протидії дискримінації. 👉 Ба більше: сам Кабмін підтверджує, що громадська антидискримінаційна й гендерно-правова експертизи проєкту Програми взагалі не проводились. Із конкретного і не виконаного роками — захід Дорожньої карти з верховенства права про правовий статус зареєстрованих партнерств. Уряд планував ухвалити відповідний закон ще у 2015 році. Тепер це також пов'язано з зобов'язанням перед ЄС (IBM 23.14) — привести законодавство у відповідність до рішення ЄСПЛ у справі «Маймулахін і Марків проти України». ❕ Слова про захист прав людини мають підкріплюватися конкретними завданнями в документі, а не лишатися тільки в пояснювальній записці. 🔗 Більше — на сайті УГСПЛ: https://www.helsinki.org.ua/qb0o

​😕 Вікторія дізналася про судовий борг у 57 тисяч гривень лише тоді, коли колектори вже вимагали гроші. Причина — її колишній чоловік викрав електронний підпис і набрав кредитів на її ім'я. 🤯 Суд розглянув справу заочно, без участі Вікторії. Повістки та судові документи надсилали на електронну адресу, яку створив і контролював колишній чоловік. Жінка ніколи не отримувала цих повідомлень і не знала ні про позов, ні про рішення. 📍 Як юристи Запорізької приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини допомогли скасувати заочне рішення суду — розповідаємо у матеріалі: https://www.helsinki.org.ua/qo0c

​📢 Європейський суд з прав людини задовольнив клопотання представників заявників і призначив усні слухання у справі десяти українських дітей, яких Росія фактично захопила разом із Кримом у 2014 році. Інтереси заявників у справі представляє адвокат Сергій Заєць, експерт УГСПЛ, та юристи European Human Rights Advocacy Centre (EHRAC). ❕ Це виняткова процесуальна подія: поза Великою Палатою суд призначає усні слухання лише в одиничних випадках. — Усні слухання проводяться лише у визначних справах. Сама можливість участі в засіданні Європейського суду з усними слуханнями в палатній справі є унікальною, — коментує адвокат Сергій Заєць. 🔗 Більше про цю справу і її значення розповідаємо на сайті: https://www.helsinki.org.ua/c0uk

​🗣 Чоловік мав зателефонувати після повернення з бойової позиції, але дзвінок так і не пролунав. Лише роботизований голос: «абонент не може прийняти ваш дзвінок». Через декілька днів — сповіщення від ТЦК та СП про те, що чоловік зник безвісти. Безперервний пошук інформації, який привів до важливої знахідки: Галина побачила фото свого чоловіка в одному з Telegram-каналів. ⚖️ Саме з цього моменту до роботи підключились юристи громадської приймальні УГСПЛ у м. Одеса: змінили правовий статус із «зниклого безвісти» на «військовополоненого» і допомогли родині отримати звістку з російського полону. Це одна з багатьох історій сімей, які живуть у невизначеності. Більше — у матеріалі: https://www.helsinki.org.ua/7vj1

​🛡 Відсутність зв'язку з близькою людиною на фронті — одна з найважчих ситуацій, з якими стикаються українські родини. Іноді причина проста: немає зарядки, немає покриття мережі або виконується завдання з режимом радіомовчання. Але якщо після розумного часу очікування зв'язок не відновився і підтвердити місцеперебування людини неможливо — важливо діяти злагоджено та без зволікань. 📝 Експерти УГСПЛ розробили покроковий алгоритм дій для родин, а також підготували повний перелік органів, до яких необхідно звернутися, і документів, які слід зібрати з самого початку процесу. 🔗 Читайте роз'яснення на сайті УГСПЛ: https://www.helsinki.org.ua/rfrx ➡️ У кінці матеріалу — покрокова інфографіка, яку можна за потреби роздрукувати. ______________________________

Публікація підготовлена за підтримки програми Партнерство за сильну Україну. Програма #PFRU – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​🤯 Італійський суд у Лечче ухвалив рішення про міждержавне усиновлення підлітка, якого у 2022 році евакуювали з українського дитячого закладу. Мати не позбавлена батьківських прав. Батько — зник безвісти на війні. Сестер уже повернули в Україну. ❕ Це перший випадок, коли іноземний суд усиновив українську дитину, що опинилася за кордоном як евакуйована від війни. Це рішення порушує 5 міжнародних конвенцій. І створює прецедент, який стосується не лише Італії — схожі ризики є у Швейцарії, Німеччині та інших країнах, де досі перебувають наші діти. 👉 Що саме порушила італійська сторона і чи можна це оскаржити — пояснила керівниця аналітичного відділу УГСПЛ Аксани Філіпішиної: https://www.helsinki.org.ua/pa23

​🎉 Нам 22! Сьогодні Українській Гельсінській спілці з прав людини — 22 роки. 🛡 Уже понад два десятиліття ми працюємо, щоб права людини в Україні були не декларацією, а реальністю. За цей час це тисячі історій людей, яким вдалося допомогти, сотні справ, складні рішення і системна робота, яка часто залишається «за кадром». Змінювалися контексти, виклики й сама країна. Але незмінним залишалося головне — люди і їхні права. 💙 Ми вдячні всім, хто був і є частиною цього шляху: партнерам, колегам, правозахисникам, юристам, дослідникам і друзям Спілки — усім, хто разом із нами робить цю роботу можливою. Дякуємо, що ви з нами. Працюємо далі🔥

​❓ Як збирати свідчення війни і не нашкодити постраждалому? Кожен день війни — це нові злочини і нові свідки. Їхні розповіді потрібні правосуддю: для трибуналів, для Міжнародного кримінального суду, для Європейського суду з прав людини. 📝 З початку повномасштабного вторгнення тисячі людей в Україні займаються фіксацією свідчень: журналісти, волонтери, науковці, правозахисники. Але «задокументувати» і «поговорити з людиною» — це принципово різні речі, навіть якщо зовні вони виглядають однаково. Документування, орієнтоване на правосуддя, — це спроба реконструювати обставини злочину. Незаконне затримання, катування, насильницьке зникнення, жорстоке поводження — ці злочини зазвичай ідуть пліч-о-пліч. Опитування будується так, щоб зібрати максимально повну картину: хто і коли затримував, як, куди переміщували, які були умови утримання, як проводились допити тощо. ⛓️‍💥 Але між людиною, яка пережила полон чи катування, і юридичним документом — величезна відстань. Як її пройти, не заподіявши більше болю, ніж уже є? 📍 Про це говорили з юристкою Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Оленою Куваєвою: https://www.helsinki.org.ua/lvvh ______________________________ Дана публікація була підготовлена за підтримки програми Партнерство за сильну Україну. Програма #PFRU – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​✈️ Колись Володимир Кагановський прокладав курс військових літаків. Штурман, людина з технічною освітою і дисципліною — він знав, як орієнтуватися в просторі. Але особисті проблеми зробили своє: психічний розлад, лікарня, і зрештою — суд, який позбавив його дієздатності. У 2014 році Володимира помістили до Київського психоневрологічного інтернату — за заявою опікуна, без окремого судового рішення про примусову госпіталізацію. Офіційно це вважалося добровільним перебуванням. Проте навіть можливість виходу за межі інтернату для Володимира була обмеженою. 👉 Чоловік хотів повернути свою дієздатність, тому звернувся за допомогою до юристів УГСПЛ. Вони ініціювали провадження про відновлення цивільної дієздатності. 😕 Напередодні судового засідання Кагановського помістили до так званого «ізолятора» — відділення інтенсивного нагляду — без будь-яких медичних або правових підстав, щоб унеможливити його участь у засіданні. Там він перебував 10 днів. Цивільне провадження просувалося повільно. Суд призначив психіатричну експертизу, але пройти її Володимир так і не встиг: у грудні 2019 року він помер в інтернаті. ❕ До відновлення справедливості Володимир Кагановський не дожив. ЄСПЛ виніс рішення у його справі вже після смерті — і воно стосується тисяч людей по всій Україні. ⚖️ Суд визнав, що Україна порушила право заявника на особисту свободу, оскільки його фактично утримували в інтернаті, який він не міг залишати за власною волею, без судового рішення і без можливості оскарження. ❓ Що довелося пережити Володимиру та про що йдеться у рішенні ЄСПЛ — читайте за посиланням: https://www.helsinki.org.ua/23h5

​📝 2 березня 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що дозволяє поліцейським і військовим адміністраціям евакуювати дітей із зон активних бойових дій навіть без згоди батьків — якщо життя чи здоров'я дітей опиняється під загрозою. Після цього їх передають органам опіки. Це урядова законодавча ініціатива, яка є результатом тяжкого досвіду чотирьох років повномасштабної війни, десятків трагічних випадків і тривалої дискусії в суспільстві. 👉 На лінії фронту — населені пункти, де давно немає органів влади, ні світла, ні зв’язку, ні безпеки. Але є діти, які самі виходять до поліцейських і просять їх вивезти, тому що батьки відмовляються залишати домівки. Саме для таких ситуацій — одиничних, але трагічних — і ухвалений закон №12353. ❓ Чому це рішення — не про відібрання дітей, а про збереження їхніх життів, — пояснює Аксана Філіпішина, керівниця аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини. 🔗 Читайте на нашому сайті: https://www.helsinki.org.ua/a37m

​😥 «Я впевнена, що мого сина вбили»: як мати військовослужбовця три роки б’ється за правду про загибель сина Молодший лейтенант Дмитро Петренко* загинув у своїй палатці серпні 2022 року. Військове командування одразу вирішило — самогубство. Але мати, Олена Петренко, переконана: сина вбили. 📌 Службове розслідування у військовій частині тривало з 23 серпня по жовтень 2022 року. Висновок: «смерть схожа на суїцид», «ознак складу злочину не виявлено», «вини посадових осіб не встановлено». Але ціла низка даних викликає сумніви. Вже понад три роки Олена Петренко добивається від слідчих того, що ті мусили зробити самі. Вона переконана, що розслідування було формальним і необ'єктивним. Комісія не з'ясувала, хто перебував на місці дислокації тієї ночі, не перевірила зброю у військових, не опитала патрульних і місцевих мешканців, не перевірила особовий склад на алкоголь. ⚖️ Юристи Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини супроводжують Олену на цьому шляху та звернулися до Європейського суду з прав людини, щоб відстояти її права. 🔗 Історію Дмитра та його матері розповідаємо на сайті: https://www.helsinki.org.ua/pu8p *імена героїв змінено з міркувань безпеки

​🤝 Українська Гельсінська спілка з прав людини шукає юриста(ку) у свою команду! Чим буде займатись юрист: 📌 підготовкою процесуальних документів та представництвом інтересів осіб; 📌 наданням первинної правової допомоги; 📌 аналізом законодавства і законопроєктів; 📌 підготовкою, складанням та перевіркою юридичних документів, у тому числі юридичних звітів, правових позицій; 📌 узагальненням правової інформації та підготовкою аналітичних матеріалів; 📌 взаємодією зі ЗМІ, написанням статей та аналітичних матеріалів. Подавайте резюме до 4 березня! ❓ Більше про вакансію і умови на сайті: https://www.helsinki.org.ua/prv5

​👥 11 лютого 2026 року у Верховній Раді України Комітет з питань освіти, науки та інновацій розглянув питання безпеки в закладах загальної середньої освіти. Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Освітнім омбудсменом Надія Лещик підготувала та подала на розгляд Комітету аналіз системних проблем, що виникли після набрання чинності Законом № 4609-IX. 👉 Цей Закон спрямований на створення безпечного освітнього середовища через залучення підрозділів поліції охорони, встановлення технічних засобів захисту і регламентування доступу сторонніх осіб до шкіл. За результатами аналізу УГСПЛ та Освітній омбудсмен Надія Лещик зафіксували низку системних ризиків, що унеможливлюють ефективну реалізацію нових норм, зокрема: 1️⃣ відсутність єдиного державного реєстру (сервісу) для перевірки осіб, які працюють із дітьми; 2️⃣ неузгодженість безпекових вимог у різних законах сфери освіти; 3️⃣ відсутність перехідного періоду для чинних працівників та чітких алгоритмів контролю за зміною статусу працівника. ❕ Ми переконані, що запровадження оновлених вимог щодо допуску до роботи в закладах освіти є важливим кроком у захисті дітей. Однак без усунення виявлених прогалин ці норми не можуть застосовуватися у правовий та передбачуваний спосіб. 🔗 Більше про те, які системні проблеми виявлено і що саме потребує виправлення, — читайте на нашому сайті: https://www.helsinki.org.ua/ql3w