УГСПЛ пише

​🛡 Відсутність зв'язку з близькою людиною на фронті — одна з найважчих ситуацій, з якими стикаються українські родини. Іноді причина проста: немає зарядки, немає покриття мережі або виконується завдання з режимом радіомовчання. Але якщо після розумного часу очікування зв'язок не відновився і підтвердити місцеперебування людини неможливо — важливо діяти злагоджено та без зволікань. 📝 Експерти УГСПЛ розробили покроковий алгоритм дій для родин, а також підготували повний перелік органів, до яких необхідно звернутися, і документів, які слід зібрати з самого початку процесу. 🔗 Читайте роз'яснення на сайті УГСПЛ: https://www.helsinki.org.ua/rfrx ➡️ У кінці матеріалу — покрокова інфографіка, яку можна за потреби роздрукувати. ______________________________

Публікація підготовлена за підтримки програми Партнерство за сильну Україну. Програма #PFRU – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​🤯 Італійський суд у Лечче ухвалив рішення про міждержавне усиновлення підлітка, якого у 2022 році евакуювали з українського дитячого закладу. Мати не позбавлена батьківських прав. Батько — зник безвісти на війні. Сестер уже повернули в Україну. ❕ Це перший випадок, коли іноземний суд усиновив українську дитину, що опинилася за кордоном як евакуйована від війни. Це рішення порушує 5 міжнародних конвенцій. І створює прецедент, який стосується не лише Італії — схожі ризики є у Швейцарії, Німеччині та інших країнах, де досі перебувають наші діти. 👉 Що саме порушила італійська сторона і чи можна це оскаржити — пояснила керівниця аналітичного відділу УГСПЛ Аксани Філіпішиної: https://www.helsinki.org.ua/pa23

​🎉 Нам 22! Сьогодні Українській Гельсінській спілці з прав людини — 22 роки. 🛡 Уже понад два десятиліття ми працюємо, щоб права людини в Україні були не декларацією, а реальністю. За цей час це тисячі історій людей, яким вдалося допомогти, сотні справ, складні рішення і системна робота, яка часто залишається «за кадром». Змінювалися контексти, виклики й сама країна. Але незмінним залишалося головне — люди і їхні права. 💙 Ми вдячні всім, хто був і є частиною цього шляху: партнерам, колегам, правозахисникам, юристам, дослідникам і друзям Спілки — усім, хто разом із нами робить цю роботу можливою. Дякуємо, що ви з нами. Працюємо далі🔥

​❓ Як збирати свідчення війни і не нашкодити постраждалому? Кожен день війни — це нові злочини і нові свідки. Їхні розповіді потрібні правосуддю: для трибуналів, для Міжнародного кримінального суду, для Європейського суду з прав людини. 📝 З початку повномасштабного вторгнення тисячі людей в Україні займаються фіксацією свідчень: журналісти, волонтери, науковці, правозахисники. Але «задокументувати» і «поговорити з людиною» — це принципово різні речі, навіть якщо зовні вони виглядають однаково. Документування, орієнтоване на правосуддя, — це спроба реконструювати обставини злочину. Незаконне затримання, катування, насильницьке зникнення, жорстоке поводження — ці злочини зазвичай ідуть пліч-о-пліч. Опитування будується так, щоб зібрати максимально повну картину: хто і коли затримував, як, куди переміщували, які були умови утримання, як проводились допити тощо. ⛓️‍💥 Але між людиною, яка пережила полон чи катування, і юридичним документом — величезна відстань. Як її пройти, не заподіявши більше болю, ніж уже є? 📍 Про це говорили з юристкою Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Оленою Куваєвою: https://www.helsinki.org.ua/lvvh ______________________________ Дана публікація була підготовлена за підтримки програми Партнерство за сильну Україну. Програма #PFRU – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​✈️ Колись Володимир Кагановський прокладав курс військових літаків. Штурман, людина з технічною освітою і дисципліною — він знав, як орієнтуватися в просторі. Але особисті проблеми зробили своє: психічний розлад, лікарня, і зрештою — суд, який позбавив його дієздатності. У 2014 році Володимира помістили до Київського психоневрологічного інтернату — за заявою опікуна, без окремого судового рішення про примусову госпіталізацію. Офіційно це вважалося добровільним перебуванням. Проте навіть можливість виходу за межі інтернату для Володимира була обмеженою. 👉 Чоловік хотів повернути свою дієздатність, тому звернувся за допомогою до юристів УГСПЛ. Вони ініціювали провадження про відновлення цивільної дієздатності. 😕 Напередодні судового засідання Кагановського помістили до так званого «ізолятора» — відділення інтенсивного нагляду — без будь-яких медичних або правових підстав, щоб унеможливити його участь у засіданні. Там він перебував 10 днів. Цивільне провадження просувалося повільно. Суд призначив психіатричну експертизу, але пройти її Володимир так і не встиг: у грудні 2019 року він помер в інтернаті. ❕ До відновлення справедливості Володимир Кагановський не дожив. ЄСПЛ виніс рішення у його справі вже після смерті — і воно стосується тисяч людей по всій Україні. ⚖️ Суд визнав, що Україна порушила право заявника на особисту свободу, оскільки його фактично утримували в інтернаті, який він не міг залишати за власною волею, без судового рішення і без можливості оскарження. ❓ Що довелося пережити Володимиру та про що йдеться у рішенні ЄСПЛ — читайте за посиланням: https://www.helsinki.org.ua/23h5

​📝 2 березня 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що дозволяє поліцейським і військовим адміністраціям евакуювати дітей із зон активних бойових дій навіть без згоди батьків — якщо життя чи здоров'я дітей опиняється під загрозою. Після цього їх передають органам опіки. Це урядова законодавча ініціатива, яка є результатом тяжкого досвіду чотирьох років повномасштабної війни, десятків трагічних випадків і тривалої дискусії в суспільстві. 👉 На лінії фронту — населені пункти, де давно немає органів влади, ні світла, ні зв’язку, ні безпеки. Але є діти, які самі виходять до поліцейських і просять їх вивезти, тому що батьки відмовляються залишати домівки. Саме для таких ситуацій — одиничних, але трагічних — і ухвалений закон №12353. ❓ Чому це рішення — не про відібрання дітей, а про збереження їхніх життів, — пояснює Аксана Філіпішина, керівниця аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини. 🔗 Читайте на нашому сайті: https://www.helsinki.org.ua/a37m

​😥 «Я впевнена, що мого сина вбили»: як мати військовослужбовця три роки б’ється за правду про загибель сина Молодший лейтенант Дмитро Петренко* загинув у своїй палатці серпні 2022 року. Військове командування одразу вирішило — самогубство. Але мати, Олена Петренко, переконана: сина вбили. 📌 Службове розслідування у військовій частині тривало з 23 серпня по жовтень 2022 року. Висновок: «смерть схожа на суїцид», «ознак складу злочину не виявлено», «вини посадових осіб не встановлено». Але ціла низка даних викликає сумніви. Вже понад три роки Олена Петренко добивається від слідчих того, що ті мусили зробити самі. Вона переконана, що розслідування було формальним і необ'єктивним. Комісія не з'ясувала, хто перебував на місці дислокації тієї ночі, не перевірила зброю у військових, не опитала патрульних і місцевих мешканців, не перевірила особовий склад на алкоголь. ⚖️ Юристи Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини супроводжують Олену на цьому шляху та звернулися до Європейського суду з прав людини, щоб відстояти її права. 🔗 Історію Дмитра та його матері розповідаємо на сайті: https://www.helsinki.org.ua/pu8p *імена героїв змінено з міркувань безпеки

​🤝 Українська Гельсінська спілка з прав людини шукає юриста(ку) у свою команду! Чим буде займатись юрист: 📌 підготовкою процесуальних документів та представництвом інтересів осіб; 📌 наданням первинної правової допомоги; 📌 аналізом законодавства і законопроєктів; 📌 підготовкою, складанням та перевіркою юридичних документів, у тому числі юридичних звітів, правових позицій; 📌 узагальненням правової інформації та підготовкою аналітичних матеріалів; 📌 взаємодією зі ЗМІ, написанням статей та аналітичних матеріалів. Подавайте резюме до 4 березня! ❓ Більше про вакансію і умови на сайті: https://www.helsinki.org.ua/prv5

​👥 11 лютого 2026 року у Верховній Раді України Комітет з питань освіти, науки та інновацій розглянув питання безпеки в закладах загальної середньої освіти. Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Освітнім омбудсменом Надія Лещик підготувала та подала на розгляд Комітету аналіз системних проблем, що виникли після набрання чинності Законом № 4609-IX. 👉 Цей Закон спрямований на створення безпечного освітнього середовища через залучення підрозділів поліції охорони, встановлення технічних засобів захисту і регламентування доступу сторонніх осіб до шкіл. За результатами аналізу УГСПЛ та Освітній омбудсмен Надія Лещик зафіксували низку системних ризиків, що унеможливлюють ефективну реалізацію нових норм, зокрема: 1️⃣ відсутність єдиного державного реєстру (сервісу) для перевірки осіб, які працюють із дітьми; 2️⃣ неузгодженість безпекових вимог у різних законах сфери освіти; 3️⃣ відсутність перехідного періоду для чинних працівників та чітких алгоритмів контролю за зміною статусу працівника. ❕ Ми переконані, що запровадження оновлених вимог щодо допуску до роботи в закладах освіти є важливим кроком у захисті дітей. Однак без усунення виявлених прогалин ці норми не можуть застосовуватися у правовий та передбачуваний спосіб. 🔗 Більше про те, які системні проблеми виявлено і що саме потребує виправлення, — читайте на нашому сайті: https://www.helsinki.org.ua/ql3w

​📢 Побиття активіста в залі суду. УГСПЛ оскаржує бездіяльність держави до ЄСПЛ 👉 У лютому 2018 року громадського активіста Віталія Устименка жорстоко побили просто в приміщенні Солом'янського районного суду Києва — у робочий час, у присутності поліції та Національної гвардії. Попри численні відеозаписи, свідків і суспільний резонанс, ефективного розслідування цієї справи в Україні так і не відбулося. Одразу після оголошення судового рішення депутат Одеської міської ради Денис Балух вийшов у коридор і покликав групу людей, які силоміць вивели активіста із зали. Побиття тривало в коридорі та на сходах суду. Частина нападників була у балаклавах. 😕 Найбільш шокуючим є те, що працівники поліції та Національної гвардії, які перебували в будівлі, не лише не втрутилися — окремі з них фактично сприяли насильству. За словами Устименка, один із правоохоронців навіть вдарив його ногою, а інші словесно підтримували нападників. Внаслідок нападу активіст отримав тілесні ушкодження: лікарі зафіксували забої грудної клітини та численні садна. ⚖️ Юристи Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини подали заяву до Європейського суду з прав людини, оскаржуючи бездіяльність українських правоохоронних органів і відсутність ефективного захисту прав активіста. Станом на 2025 рік провадження в Національній поліції досі тривало, однак з вересня 2019 року слідчі дії не проводяться. Чергову спробу представника Устименка ознайомитися з матеріалами справи поліція проігнорувала. ❕ УГСПЛ продовжує боротися за справедливість у цій справі та сподівається, що рішення ЄСПЛ стане важливим кроком до реформування системи захисту прав активістів в Україні. 🔗 Більше читайте за посиланням: https://www.helsinki.org.ua/3nc3

​📢 УГСПЛ подала до ЄСПЛ справу про напади на одеського журналіста-розслідувача Леоніда Колесніченка Українська Гельсінська спілка з прав людини звернулася до Європейського суду з прав людини у справі одеського активіста та журналіста-розслідувача Леоніда Колесніченка, майно якого двічі піддавалося підпалам. ❗️ За понад чотири роки розслідування жодну особу так і не притягнуто до відповідальності. Попри чіткі показання потерпілого, розслідування з самого початку велося формально. Експертизи призначалися із затримками, слідчі не надавали вчасно необхідні матеріали експертним установам. Критично важливі слідчі дії не проводилися: не витребовувалося відео з камер спостереження, не збиралася інформація від мобільних операторів, не оглядалися прилеглі території на предмет слідів. ⚖️ Юристи очікують, що Європейський суд дасть оцінку не лише окремим епізодам бездіяльності правоохоронців, а й системній неспроможності держави захищати тих, хто викриває суспільно важливі проблеми. 🔗 Повну історію активіста — читайте на нашому сайті: https://www.helsinki.org.ua/gf4y ___________ 🤝 Публікація підготовлена у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Української Гельсінської спілки з прав людини і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

​🧑‍🎓 Понад 600 публічних службовців з усієї України пройшли навчання з питань перехідного правосуддя 📢 Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Національним агентством України з питань державної служби та Вищою школою публічного управління провела серію онлайн-курсів для публічних службовців. У навчанні взяли участь представники органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій, ЦНАПів та органів виконавчої влади з різних регіонів України. ✍️ Упродовж місяця відбулося чотири дистанційні курси, присвячені ключовим напрямам перехідного правосуддя: репараціям і меморіалізації війни, ролі громад як постраждалих суб’єктів, застосуванню підходів перехідного правосуддя у сфері адміністративних послуг, а також документуванню й архівуванню як основі права на правду. Фокус навчання був зосереджений на практичних викликах, з якими публічні службовці стикаються в умовах повномасштабної війни, та на інструментах, які можна застосовувати у щоденній роботі вже зараз. Важливу практичну складову курсів забезпечили запрошені експерти та експертки, які поділилися своїм досвідом і напрацюваннями: 👉 Антон Дробович, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки; 👉 Тарас Щербатюк, голова ГО «Черкаський правозахисний центр», юрист, правозахисник; 👉 Олена Семьоркіна, аналітикиня УГСПЛ, Заслужена юристка України; 👉 Наталія Шамрай, голова Всеукраїнської асоціації центрів надання адміністративних послуг, директорка Департаменту надання адміністративних послуг КМДА; 👉 Тетяна Шевченко, перший заступник Голови Державної архівної служби України. ❤️ Дякуємо експертам і експерткам за участь, відкритість до обговорення складних питань та готовність ділитися прикладними рішеннями. Серія курсів стала частиною системної роботи УГСПЛ із підтримки публічних службовців у впровадженні підходів перехідного правосуддя. Саме на рівні громад, адміністративних послуг і місцевих інституцій сьогодні формуються практики, від яких залежатиме доступ постраждалих до правди, відшкодування та справедливості в майбутньому. ❓ Детальніше про те, як проходили курси та які питання обговорювали учасники, читайте на нашому сайті: https://www.helsinki.org.ua/0tcz ___________ 🤝 Заходи організувалися Українською Гельсінською спілкою з прав людини спільно з Вищою школою публічного управління за підтримки проєкту «Сприяння інклюзивному відновленню задля стійкості та безпеки людини в Україні», що фінансується Урядом Японії та впроваджується ПРООН в Україні.

​😍 Гарна новина для студентів і студенток юридичних спеціальностей — у 2026 році Зимова школа Української Гельсінської спілки з прав людини повертається в оновленому форматі. Це Школа для тих, хто хоче краще зрозуміти, як війна змінює юридичну професію: від застосування міжнародного гуманітарного права до захисту прав людини в умовах збройного конфлікту. Теми складні, але саме вони формують професійну реальність юристів і юристок уже сьогодні. 🔥 На учасників і учасниць чекають експертні онлайн-зустрічі, конкурс есеїв і можливість осмислити власну позицію щодо правових викликів воєнного часу разом із практиками та правозахисниками. ⚖️ Взяти участь можуть студенти й студентки спеціальностей «Право», «Міжнародне право», «Правоохоронна діяльність». Участь у Школі безоплатна. За результатами проходження програми передбачено диплом про участь у Школі УГСПЛ. Фінальним етапом стане церемонія нагородження переможців і лауреатів конкурсу есеїв та підсумкова дискусія з експертами у травні 2026 року. 📌 Реєстрація відкрита до 25 січня 2026 року. Встигни зареєструватися — кількість місць для участі у Школі обмежена. 🔗 Деталі та форма реєстрації — на сайті УГСПЛ: https://www.helsinki.org.ua/75yz

​🎗Інформаційний спротив у Криму: сервіс «Ти в Україні» тепер має кримськотатарську версію Мешканці тимчасово окупованого Криму тепер можуть отримувати важливу інформацію про безпеку, зв’язок і спротив не лише українською, а й кримськотатарською мовою. «Ти в Україні» — це сервіс для жителів ТОТ, які позбавлені доступу до українських джерел інформації. Його у жовтні 2024 року створили команда Dovidka.info Центру стратегічних комунікацій спільно з рухом опору «Жовта стрічка». Мета платформи — дати людям в окупації безпечний доступ до перевірених українських ресурсів, адже навіть споживання новин там пов’язане з ризиками. Сервіс пропонує практичні інструменти для життя в умовах окупації: 🔹безкоштовні та безпечні VPN і браузери; 🔹 інструкції на випадок обшуків і допитів, поради щодо захисту від примусової паспортизації; 🔹матеріали з домедичної та цифрової безпеки; 🔹контент для інформаційного спротиву; 🔹курси української мови для дітей і дорослих. Понад 2000 мешканців ТОТ уже користуються VPN від платформи, а більш ніж 250 дітей і дорослих навчаються української мови. Значна частина звернень надходить із міст Криму — зокрема Сімферополя та Євпаторії. Від 15 грудня платформа працює двома мовами — українською та кримськотатарською. Цей ресурс — спосіб нагадати людям в окупації, що Україна поруч. Тепер і кримськотатарською мовою. 👉 Українська версія сайту 👉 Версія кримськотатарською мовою

​❗️ Адвокати і юристи, які захищають права людини та виступають на захист громадян, яких російська окупаційна влада переслідує за політичними мотивами у тимчасово окупованому Криму, вчергове стали ціллю для тиску з боку силових структур. Переслідування правозахисників у тимчасово окупованому Криму, із застосуванням різних механізмів тиску, є систематичною політикою окупаційної влади, яка спрямована на те, щоб і юристи, і адвокати припинили свою діяльність або стали підконтрольними окупаційній владі. Так, більшість адвокатів на території окупованого Криму були позбавлені адвокатських ліцензій на провадження своєї діяльності, і постійно зазнають тиску і переслідування. 📍 11 грудня 2025 року в Сімферополі співробітники Центру протидії екстремізму МВС РФ та спецпідрозділів поліції провели обшуки в офісах групи адвокатів і юристів, де здійснюють професійну діяльність Едем Семедляєв, Еміль Курбедінов, а також юристи Назім Шейхмамбетов, Ельвіна Семедляєва, Рустем Кямілєв і Ліля Гемеджи. 🛑 За 11 років окупації щонайменше 13 адвокатів у Криму стали жертвами утисків з боку російської окупаційної адміністрації — від свавільних обшуків і затримань до адміністративних арештів, штрафів і позбавлення адвокатських ліцензій. 📢 Українська Гельсінська спілка з прав людини долучилася до заяви правозахисних організацій щодо переслідування кримських адвокатів та проведення в них незаконних обшуків Повний текст заяви читайте на сайті: https://www.helsinki.org.ua/xwpj

​😢🏘 Від неможливості довести смерть родича до астрономічних цін на нотаріальні послуги — чи можливо оформити спадщину в окупації? Проблема оформлення спадщини на тимчасово окупованих територіях загострилася після того, як уряд почав обговорювати компенсації за втрачене житло. 🗣 Сергій Бізденежний, координатор громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Запоріжжі, розповідає: за останній рік вони отримали понад 50 звернень, пов’язаних зі спадщиною та правом власності на житло з окупованих територій. І це лише одна приймальня в одному місті. ❓ Як довести те, що відбулося на непідконтрольній території, якими доказами можна підтвердити право власності та що потребує змін — читайте в матеріалі: https://www.helsinki.org.ua/f405

​😢 Чоловік оформив мікрокредит на 14 днів, а відсотки за ним набігали роками. Як борг у 4 тисячі ледь не перетворився на пастку Артем (ім'я змінено) узяв мікрокредит на 4 тисячі гривень у 2021 році, а через чотири роки раптово дізнався, що йому нараховано понад 10 тисяч гривень штрафів. Як і багато інших позичальників, він не приділив достатньої уваги умовам договору — треба було терміново вирішити проблему. 👉 Відсотки за кредитом сягали 881% річних — цифра, яка здається завеликою, але є цілком легальною для мікрофінансових установ в Україні. До того ж, за кожен день прострочення нараховувалася неустойка. Чотири роки потому первинний кредитор передав право вимоги колекторській компанії за договором факторингу. Чим більше часу минало, тим більше набігали відсотки та штрафи. І тоді почався агресивний тиск з боку колекторів: агресивні телефонні дзвінки, листи з погрозами заблокувати банківські рахунки та забрати майно. ❓ Як вдалося відстояти клієнта в суді, чому такі історії стають дедалі частішими і на що треба звертати увагу, щоб не втрапити у подібну халепу — розповів координатор громадської приймальні УГСПЛ у Полтаві Євген Федорічев: https://www.helsinki.org.ua/qxrc

Через збій Cloudflare не працює наш сайт🥲 🛜 Сьогодні, 18 листопада, багато онлайн-ресурсів зіштовхнулися з перебоями через технічний збій у Cloudflare. Компанія обслуговує 20% усіх сайтів в інтернет і пропонує послуги глобальної хмарної мережі, захисту від DDoS-атак тощо. 👉 Збій торкнувся також частини українських сайтів, серед яких і сайт Української Гельсінської спілки з прав людини. З нетерпінням чекаємо на відновлення роботи сайту❤️ Слідкуйте за новинами🤝

​📝 Представництво Президента в АР Крим впроваджує програмні документи реінтеграції півострова, які охоплюють економічне відновлення, когнітивну деокупацію та відновлення справедливості. ❓ Як працюватиме держава на території, де понад десятиліття діяли окупаційні «закони»? Чи визнавати документи, видані де-факто владою? Як відновити справедливість і водночас не зруйнувати життя мільйонів людей? Ці питання не можна відкласти на «після деокупації» — переконаний Анатолій Чехун, заступник керівника відділу правового забезпечення Представництва. 🔗 Про виклики постконфліктного періоду та практичні механізми їх подолання — читайте на сайті: https://www.helsinki.org.ua/llbh

​📚 Архіви більше не є лише місцем зберігання історичних документів, що втратили практичне значення. Ця трансформація почалася не вчора. Перший досвід ініціативного документування архівісти здобули ще 2004 року під час «Помаранчевої революції», але справжній переломний момент настав у 2022-му. Наразі архіви стають простором відновлення історичної правди, доказовою базою для правосуддя і механізмом забезпечення права людини на правду. 👉 Про особливості роботи державних архівів в умовах війни і про те, як архівісти документують воєнні злочини розповіла Тетяна Шевченко, перша заступниця голови Державної архівної служби України під час тренінгу для тренерів «Викладання правосуддя перехідного періоду для публічних службовців». 🔗 Читайте про це на нашому сайті: https://www.helsinki.org.ua/vol9