ᚼ Січовий Ѣртаул ᚼ Кубанское казачье войско ᚼ Кубань ᚼ Вольное Казачество Кубани ᚼ Черноморские и Линейные казаки ᚼ Кавказ ᚼ

💂🇺🇦Спогади донського козака Дуднікова Віктора Семеновича щодо генерала Андрія Шкуро. #відео 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Ст. Васюринская. По центру сидит атаман станицы Христусь Яков Степанович, начало 20 века. (1911-1914)

Данило Крюгер (змінив фамілію на позивний, до цього Девяткін, а до цього Уткін) — перший командир штурмової групи Вільно-Козацького загону РДК, кубанський козак, вступив в загін із самої появи його в корпусі. Фізично сильний, духовний, бойовий по природі, жвавий і вимогливий як до себе, так і до инших, при збереженні неймовірної харизми і доброти, він моментально завоював повагу і репутацію як серед побратимів, так і командного складу. Зірвиголова і авантюрист, він був безбашенним і готовим не просто йти в бій по наказу, а рвався за особистою ініціативою, тому що для Крюгера не було більшої честі, чим особисто губити ворогів Козакії та України. Завжди говорив прямо те, про що думав, переводив будь-який конфлікт в жарт, піднімав бойовой дух товарищів й піклувався про них, як о власних братах. В спайку зі станичником, штурмовиком і солдатом Сарином «Швачом» Кучинським, Крюгер став бойовим козачим командиром, отримавши від бойовиків прізвисько «Батько», роль якого підтримує його важливу діяльність і формування першого Вільно-Козацького загону. Крюгер брав участь у наступних операціях: утримання авдіївської «Дороги життя», рейд на Білгородщину під селом Козинка, зустрічав наступ ворога у Волчанську та відбивав Волчанський агрегатний завод. Загинув у боях під Волчанськом за тей самий легендарный завод, після чого штурмовая группа була названа на його честь: штурм-группа ім. батька Крюгера. Честь!

🇺🇦Андрій Шкуро приймає причастя у Харкові Харків, 1919 рік. #фотографія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Священник Викторин Станиславский на фоне Свято-Покровского храма ст. Белореченской. Фото сделано в период с 1898 - 1906 г.

🇺🇦 Андрій Шкуро наступає разом зі своїми козаками на Київ Київ, 1919 рік #фотографія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

   Ветеран из станицы Незамаевской в мундире унтер-офицера Лейб-гвардии Черноморского казачьего дивизиона носимом в 1845-1855 годах. 1911 год.

🇺🇦 Засідання Кубанської Краєвої Ради, що відбулося у червні 1918 року. Андрій Шкуро розміщений у другому ряду, четвертий зліва. Катеринодар, 1918 рік. #фотографія 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Стоят слева направо войсковой старшина А.Г.Хлус из ст. Новолеушковская,есаул Меликов ВВД,и есаул Сергей Иванович Проценко уроженец ст. Бесскорбной. Три организатора турне по Америке, где Проценко удалось заключить контракт с МGM в Голливуде на сьемки фильма Казаки.

🇺🇦 Історія Кубані у першій половині ХХ століття нерозривно пов'язана з революцією, громадянською війною, боротьбою проти більшовиків та подальшою еміграцією. Однією з найвідоміших постатей того часу став кубанський козак Андрій Шкуро — людина, яка пройшла шлях від офіцера Російської імператорської армії до одного з найвідоміших командирів Білого руху, а згодом і діяча козацької еміграції. Сьогодні я пропоную вам ознайомитися з його біографією, яка відображає не лише долю однієї людини, а й цілу епоху драматичних подій, що назавжди змінили історію Кубані, України та всієї Східної Європи. https://istukrandworld.blogspot.com/2026/07/blog-post.html 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

EASTERN EUROPE AND EMPEROR NICHOLAS 1846 Робота Чарльза Фредеріка Хеннінгсена – датсько-американського письменника, найманця, учасника обструкціоністських акцій та військового експерта з озброєння.

«Во всех весьма несовершенных описаниях Российская империя, которые ранее были опубликованы, важное различие между московитами и русинами в просторечии называемыми малороссами, к которым принадлежат казачьи племена, никогда не проводилось с достаточной ясностью. И всё же, пожалуй, никакие два народа, объединённые узами общей веры и почти общего языка, не различались столь сильно. Бледный, желтоватый московит, робкий и раболепный, пригодный лишь для роли армянского торговца, столь же непохож — как нравственно, так и физически — на смелого, живого малоросса, жаждущего войны, влюблённого в приключения и проявляющего в самом своём поведении сравнительную независимость. Именно их владычеству над последним народом русские цари главным образом обязаны расширением своей империи. Сплотившись под их властью, будучи отделёнными от Польши религиозными и политическими преследованиями, они внесли гораздо больший вклад, чем плотные и рабские массы старого русского населения, в распространение их могущества. От русинов произошли все те многочисленные орды казаков, скорее располагавшиеся лагерями, чем оседло жившие на расстояниях в сотни миль от Дона, по всей ширине Северной Азии, — завоеватели Сибири, усмирители татар»

Джерело: Henningsen C. F. Eastern Europe and the Emperor Nicholas. London : T. C. Newby, Publisher, 1846. Vol. I. С. 19. Автор допису : @Ostaniy_Samostiynuk #цікавинка 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Удовико Владимир Маркович из ст. Калниболотской. Выпущен из Тифлисского военного училища в 1914 году. Фотография сделана сразу после выпуска. В эмиграции на 1922 в Венгрии, потом в Уругвае.

Підозріло знайоме слово, прям нічого сказати.

Тринпі́ль – цу́рка зъ затёнами на кінцяхъ, посередині перевьязана бичовкою. Вона кінцями закладаетця въ прорізі задніхъ нігъ зарізаної вівці, а за бичовку піднімаетця тушка, и привісивши до гарби́, білуетця смухъ и розчиняетця туш

Джерело : Яків Кухаренко. Вівці і чабани в Чорноморії. Южно-русский литературно-ученый вестник «Основа». СПб, травень (май) 1862 Автор допису : @Ostaniy_Samostiynuk #цікавинка 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Парикмахерская ст. Баталпашинской

«Як показує історія, зріст національної самосвідомості оплачується кривавими жертвами.» ©Федір ЩЕРБИНА #цитата 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Калаусское стражение состоялось в 1821 году когда шапсуги напали на черноморцев с кордона и были разгромлены и выгнаны обратно за казачьи земли.

🏴‍☠️ Мало кто оценивает перспективу распада России через оптику эгоизма и меркантильности. И это большое упущение РФ — пример провала национального конструирования. Как и 35 лет назад, так и в 2026 году, проблема отсутствия (а не слабости) идентичности единства и «солидарности вне флага» никуда не делась, а, возможно, только сильнее начала проявлять себя. Если раньше была хотя бы иллюзия «советского народа», которая смогла бы сохранить единство большинства республик Союза, если бы не ошибки самой партноменклатуры, то сейчас нет и сильного мифа Всё единство граждан РФ держится на ультралоялизме к централизованной власти (назовём её условно «самодержавием»), зависимости от внешних поставок «величия» (особый сорт копиума; без подтверждения своей значимости извне русский мужик не способен подтверждать свою значимость), бытовом шовинизме и эгоизме индивида. Этот коктейль безопасен, если в проекте нации эти ингредиенты находятся в малых дозах; но как только они становятся основой, коктейль превращается в пойло, которое даже смешать не выходит — осадок выталкивается Коллективная черта этого пространства — безответственность. Абсолютная. От низов до верхов. Целеполагание от «авось» и «небось» с непреодолимой жаждой спихнуть все свои промахи и неудачи на кого-то другого. Власть и народ, разные институты и органы внутри государства, центр и регионы, начальник и рабочий, генерал и солдат, «государствообразующий» и иные народы, коренные и понаехи-мигранты, «старые» регионы и «новые» регионы — у каждой из групп не просто свои интересы, а слабо скрываемая ненависть друг к другу Как вы думаете, с окончанием войны кто будет платить за банкет? Давайте не будем брать победный для Украины «план-максимум» с границами 1991 года и репарациями. Достаточно представить счёт восстановления страны после войны, компенсации населению за причинённый ущерб от «движухи» и решение просто невероятного вороха проблем, включая реабилитацию РФ в глазах мира и соседей? Я интересуюсь — КТО возьмёт на себя ответственность это всё разруливать? С высокой вероятностью отвечу: НИКТО. Как обычно, каждая из групп населения и власти попытается спихнуть ответственность на кого-то иного, кто-то иной, не согласившись, или передаст на следующий уровень, или вернёт проблему к её первоисточнику. Резко граждане вспомнят, что они не «россияне», а татары, чеченцы, якуты, башкиры, казаки, поморы, поволжане, уральцы, сибиряки, южане, смоляне, черкесы и много кто ещё. Резко региональные власти вспомнят, что мы, дескать, Федерация, а их субъект, «без десяти суверенное государство» — и парад эгоизма сделает полезное дело без внешнего вмешательства Да так, что никакой новый «Буш» не сможет приехать в новый «Киев» с просьбой не распадаться — уже никто слушать не будет Благодарю Габбасова за предоставленный фрагмент Ст. Кучинский «Швач» Сарын 🏴‍☠️ Ѣзиковъй Ѣртаул | TikTok | YouTube

1-я фотография: слева направо генерал-лейтенант М.А.Фостиков, генерал-майор М.К.Соламахин (стоит), полковник К.Г.Булгаков, генерал-лейтенант А.Г.Шкуро, ?, Кубанский Войсковой Атаман генерал-майор В.Г.Науменко и генерал-майор В.М.Ткачев. Белград, 1943 г.  2-я фотография: На Войсковом празднике. Слева направо, сидят: 2 – Кубанский Атаман генерал-майор В.Г.Науменко, 3 – глава русской эмиграции в Сербии генерал-майор В.В.Крейтер, 4 - серб (?), 5 – генерал-майор С.П.Звягинцев, 6 – генерал-майор Ф.В.Данилов; стоят: 2 – генерал-майор Е.С.Тихоцкий, 3 – генерал-лейтенант М.А.Фостиков, 4 – генерал-лейтенант А.Г.Шкуро, 5 – генерал-майор М.К.Соламахин, 6 – полковник К.Г.Булгаков. Белград, июль 1937 г.