Статуси | Документи У-Ра! Об'єднання Авторів

фообою людина ВВАЖАЄТЬСЯ в цивільноправових відносинах. Цив пр відносини = відносини ріних сторін, засновані на вільному волевиявленні. Або відносини цивільноправові, або до чого там фіз особа? В КУ, імперативному приписі, нічого про те, що в публічних відносинах людина ВВАЖАЄТЬСЯ фо.

Секреты Федеральной резервной системы https://www.economics.kiev.ua/index.php?id=1022&view=article

Порівняйте КУ1996 і КУ1978 - Народ України та Український народ

Довго збирались, щоб внести в ЄДРНПА. Аж, з 1996 року по 2013 рік)

Начальник запитав чому така заява, я сказав що хочу свою. Він спитав - це ви штучна людина, кажу - ні, я людина. Начальник наніс резюлюцію і я пішов здавати документи. Не знаю чи це так співпало бо почався в них обід, чи навмисно начальник пішов вслід за мною і коли у відділу запитали, а що це у вас за заява, начальник сам сказав що чоловік вирішив написать свою заяву. Все, вони забрали і я пішов.

Добрий день народ. Кому потрібно вклеїти фото потрібно написати заяву, підписати її у начальника та здати паспорт, 2 фото та заяву у відділ. Через 5 робочих днів потрібно прийти та забрати. Я забрав в паспорті не розписувався, сказав що дома красиво розпишусь.

45 ПАСПОРТ ФОТО ВКЛЕЇТИ

А труд на дядин карман, это не рабство?

Сегодня скрытая форма рабства

👆👆👆 Допишу .... Надо понимать термин "социализм" Кто как понимает этимологию данного слова7 Я, для себя, определяю корень "соции", а это "страты", как говорил Греф. Вот, в СССР были "соции" - рабочие и крестьяне. По общественному Договору Конституции СССР ст.1 Союз Советских Социалистических Республик есть социалистическое государство рабочих и крестьян. Понимаете, Союз есть, а не "вважається" или, еще там, как-то! И это Союз класса/соций/страт/ рабочих и крестьян. И, где здесь капиталист- эксплуататор с его частной собственностью?

. Конституции Союза ССР и Союзных Республик 1937г. .

Жодні міркування будь-якого характеру, будь то політичного, економічного, військового чи іншого характеру не можуть бути виправданням агресії. Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання суперечок та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва 01.08.1975, який був підписаний СРСР, правозаступником якого є російська федерація.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські чи повітряні сили чи морські та повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з державою, що приймає, порушуючи умови, передбачені в угоді або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівносильно наведеним вище актам, або її значну участь у них.

Кожна держава має невідємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання в будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави. Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав. Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН. Кожна держава зобовязана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів. Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 №3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є: застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Вирок № 118816568 від 03.05.2024 по справі 607/7357/24 https://opendatabot.ua/court/118816568-5c0f4f03afe8ca8dbb2a85fdbc085d48 Цінна інформація по справі. Окрім того, обвинуваченій ОСОБА_3 було відомо, що 24.10.1945 набув чинності Статут Організації Обєднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Обєднаних Націй (далі - ООН). До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є російська федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу. Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави. Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави.