La Nausée

Хуй зна бекрумс якась хірня якщо чесно, для підлітків. Неінтересно. 4/10

Саме в Успенському соборі похований князь Констянтин Острозький який здобув перемогу над московитами в 1514 році

Слухати пісню ПЛЕМ’Я – https://linktr.ee/theontario Кліп – https://youtu.be/bCBUzMwBWn0 Стежити за нами: Instagram: theontarioua   TikTok: theontarioua   YouTube: theOntarioua «Плем’я» - пісня про кожного з нас. Новий реліз «Онтаріо» та магічна вистава духу. Ми водночас модерні й архаїчні - саме в цьому коріниться наша героїчна свідомість. Українці знають і пам’ятають себе як давню енергію, як першопричину власного буття. Це суб’єктність. Це абсолютна свобода волі, втілена у воїнській звитязі, майстерній праці, музичному качі та чітко промовлених магічних формулах. «Плем’я» - це маніфест. Ми разом. Ми тут назавжди. Ми розпатраємо кожного, хто прагне нашого зникнення і заперечує наше право бути. Адже бути - означає пам’ятати власне Ім’я. У кожному з нас палає шаманське полум’я Духу Землі - України. Слухайте «Плем’я», підписуйтеся на сторінки «Онтаріо» та будьте з нами, бо ми - з вами!

русини старокацапи

🇺🇦🇪🇺 Перемовини про вступ України до ЄС офіційно розпочалися! Сьогодні, 15 червня, на Другій конференції з питань вступу України до ЄС у Люксембурзі офіційно відкрито переговори за першим кластером – «Основи». Рішення про відкриття узгодили посли країн-членів (COREPER) ще 12 червня, сьогоднішня конференція закріпила його політично. Цей кластер відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює верховенство права й основоположні права, функціонування демократичних інститутів, реформу державного управління та економічні критерії – і включає 5 із 33 переговорних розділів, згрупованих у шість кластерів. Кластер ключовий, бо разом із Копенгагенськими критеріями (ухваленими Європейською Радою в Копенгагені 1993 року) визначає, чи готова країна-кандидат до членства. Копенгагенські критерії фокусуються на здатності країни виконувати всі взяті на себе обов'язки відповідно до європейського законодавства як на інституційному, так і на адміністративному рівнях. Це передбачає наявність стабільних інституцій, що гарантують демократію, а також функціонування ринкової економіки, здатної витримувати конкурентний тиск і ринкові сили. Нагадаємо хронологію. 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ, а вже 23 червня на підставі висновку Єврокомісії лідери країн-членів одноголосно надали їй статус кандидата. У висновку Єврокомісія окреслила сім кроків на шляху до ЄС, пізніше їх доповнив аналітичний звіт про приведення українського законодавства у відповідність до acquis (2 лютого 2023 року). У листопаді того ж року детальніший огляд увійшов до «Пакета розширення 2023», куди Україну включили вперше, і Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори. 14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила рішення їх відкрити. Наприкінці червня 2024 року відбулася Перша конференція щодо вступу, яка запустила технічну частину процесу: Єврокомісія розпочала скринінг українського законодавства на відповідність праву ЄС і завершила його восени 2025 року. Проте сам політичний процес тривалий час залишався заблокованим через вето Угорщини. Розблокування стало можливим не завдяки добрій волі Брюсселя, а через зміну влади в Будапешті. Поразка уряду Орбана на квітневих виборах і домовленість нового кабінету Петера Мадяра з Києвом щодо прав угорської меншини зняли головну перешкоду і 12 червня посли 27 країн відкрили шлях до сьогоднішньої конференції. Водночас невдоволення темпами реформування призвело до появи «плану Качки-Кос» (відомого як «10 пунктів»), що мав підкріпити вимоги в антикорупційній сфері та сфері верховенства права фінансовими інструментами ЄС – насамперед умовами Ukraine Facility. Україна вичікувала, побоюючись чергового кола «реформ заради реформ». Та сьогодні відмовок не лишилося: настав час українського уряду відповісти за взяті зобов'язання – тим паче що, за певними оцінками, виконання плану досі вимірюється одиницями зі ста. Тим часом Брюссель продовжує шукати політичні інструменти для розблокування подальшого розширення: від запровадження додаткових обмежень щодо прав потенційних нових членів до створення нових форматів інтеграції безпосередньо під час переговорів (наприклад «асоційоване членство»). Бажання обох сторін очевидне, але чи зможуть вони знайти справжнє порозуміння на цьому складному шляху? 🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок

Хроніки польскої громадянської війни на тему Бандери у твітері