우유

바다를 너무 보고 십어요...

любі друзі і шановне паньство, у вашої непокірної слуги сьогодні день вилуплення (день народження тобто). коротше кажучи вас чекає два арти сьогодні. один старіший, мав він бути платним, але вирішила, що нехай вам подарунок від мене буде. а поки що кидаю трохи на згадку старих (можете репостити коротше, якщо хочете😅). якщо хочете мене підтримати фінансово, то можете кинути зіроньки, або гривницею на банку: 4874100024556600 а так хочу подякувати кожному, хто тут є, хто мене підтримує і чекає на нові роботи, дякую!

по цій причині ненавиджу, коли залітають роботи, хоча раніше так хотілося великих цифр. використовуєш малювання, як спосіб видавити з себе біль чи щастя, а потім приходить якесь поторочене і пише подібне. звичайно в мене речі можуть статися і гірші через війну, але моє мистецтво залишиться в інтернеті, їб*ти таким "розумним" очі

стосовно шкандалю і шакалячого експресу, на якому катають намсоків...

reverie

новий платний арт вже завтра

old but gold

памʼятаю, як в перші тижні повномасштабки українські армі просили бтс сказати щось на підтримку України. це було нормальне прохання наляканих людей, які хапалися за цю віру в своїх кумирів і бажанням бути почутими. проте сказали вони нічого, бо не можуть, бо такий вже бізнес. проте я бачила оці всраті заклики про те, що вони just seven asian boys. помітите, не just koreans. а потім раптом щось сталося і хлопці пішли в армію. знову почалося ниття а нащо їх в армію, вони і так багато зробили для Кореї і раптом ти усвідомлюєш одну річ — ці just seven asian boys вже не дуже boys, раптом вони чоловіки, громадяни власної держави перед якою в них є зобовʼязання. раптом вони стоять на твердій землі вдягнені у важкі армійські черевики. люди обговорювали як хлопцям то йде чи як їм важко в армії, проте я не чула ні від когось ось це (можливо хтось то і казав, але я пропустила, інтернет великий, шо поробиш) — чому творчі люди взагалі вдягають військову форму? чому ми живемо в світі, де це можливо, щоб такі люди були зобовʼязані йти на службу. відривати від війни чи політики творчість не вийде. творчість не зупиняє війни, проте творчість надає голоси тим, кого не чують. творчість дає голоси тим, хто вже сказати не може, творчість дає тобі можливості пережити все те пекло, що зависло над головою мечем. творчість вдягає армійські чоботи і бере до рук зброю, бо інакше не врятувати себе і свою культуру. свій дім. ось такий світ ми маємо, де творчість стає солдатом, а потім німими голосами кричить у пітьму голів наступних поколінь одними лиш словами ніколи знову. але чи почують.

psyche

в мистецтві головна річ це процес. талант, напрацювання це лише шкіра, процес — скелет. якшо він не міцний, не опрацьований, не проаналізований і не прорефлексований, він впаде і доволі швидко перетвориться у ніщо.

нагадую за прекрасні брелоки! залишилося ще девʼять місць :р для замовлення пишіть в особисті пані Євгенії: @yevheniia_04

що ж, моя сова осліпла повністю. старість її наздоганяє, проте вона активна, досі гризе мої пальці, просто не так влучно. (чому як тілько я беру відпочинок від соц. мереж, навколо мене відбувається все і одразу?)

♛

тільки Танюха може зняти кліп з "брудом" і зробити з нього типову дорогу і пусту картинку. ідеально чисту і безпечну для всіх.

пані Євгенія тут зробила мерч по моїм малюнкам. невелички миленьки брелоки. кожен з них індивідуальний, тому кожен з вас отримає свій власний. коштує така краса 250 гривень. є всього лише 29 штук, кожна ручної роботи, навіть пакування Євгенія робила руками, тому підтримайте її роботу, бо я сама він неї маю круті брелоки, які завжди зі мною :з форма для заповнення: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc_L_iU4q8z5KhdCpHqgW9C3blpx7PiYAcAvQBoTIRiXppm6w/viewform?usp=header