при віт

дні самі між собою монтуються

Червоні риби пливуть, гублячи свою луску, ніби кожен рух забирає в них частинку життя. Я згадую тихий пейзаж — сон, який бачила ще до того, як прийшла у цей світ. Іноді здається: лише в безумстві розквітають квіти, лише за межею звичного можна торкнутися справжньої краси. Але якщо ця мрія так і не судилася здійснитися, нехай хоча б та мелодія залишиться дороговказом для мого серця.

особливо добре головою вниз

З далеких весен, з теплих літніх злив, Із юності, навіки молодої, Дніпро в іскринках сонця зашумів, Рясні схилились верби над водою. Ми захищали рідні береги, Зросли будови, де були руїни, І друзі нам навіки дорогі, Що полягли в боях за Батьківщину. А юність піднімає паруси, Летить назустріч хвилям білопінним. Славутич відбиває неба синь І сам у даль тече широким плином. Візерунки шляхів — Я люблю твої тихі затоки

Le Salon | Peeping Tom

try to appreciate how temporary everything is

"Блять де моя сопілка" 23:25

мʼякі форми божевілля

- я так не хочу старіти… - то молодшай з кожним днем! (с) Владік

Приблизний розклад усіх сцен 17-ї Лесі Квартиринки — зберігайте!🌸🌹🍵💜🕊🦋 квитки — тут 🍋