Make (A) great again

🦾Збір на Mavic 3 для анархіста Хенгіста! 👉 Ми підтримуємо Хенгіста від перших днів повномасштабного вторгнення. Це людина, яка послідовно виступала проти будь-яких форм фашизму та дискримінації — як у мирний час на вулицях Києва, так і після початку вторгнення в донбаських окопах. 💥🎸Наразі Хенгіст служить у загоні «Ватага Bravo-2». Загін складається зі знакових представників української хардкор-сцени, які, об'єднані спільними цінностями, увійшли до роти спеціального призначення снайперів і вогневої підтримки у складі 58-ї ОМПБр. 📡Наша задача — забезпечити Хенгіста дроном Mavic 3 для проведення розвідувальних операцій. І ми дуже розраховуємо на вашу підтримку! Mavic 3 для штурману FPV-розрахунку🦾🦅 🎯Ціль: 75 000.00 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/7zFwMufbtu 💳Номер картки банки 5375 4112 2141 1619 PayPal: kseniia19.beziazychna@gmail.com

Российская официальная журналистика окончательно потеряла лицо

Хто ниє з приводу того, що держава погано підтримує Сили оборони України, просто не нийте. Дайте депутатам, діти яких не служать, втратити будь-яку легітимність в очах людей. Дайте рейтингам політиків впасти ще нижче. Піратщина, козаччина - це наша сила, а не слабкість. Всім слухати розповідь Чмута про проєкт "Дронопад" (а потім донатити на нього). Мютюелізм вже тут і зараз працює на обороноздатність країни.

Журналісти rfi поговорили з товаришем Шведом. У відео анархіст розповідає про свій бойовий шлях, проблеми російського суспільства і вплив путінської пропаганди на уми західних лівих. Також хочемо нагадати про збір на реабілітацію Шведа, організований товаришами з GNIP і закликаємо вас підтримати його.

Анархо-меми проспонсували оформлення посту вище ☝️

Треба писати про громкі події, що трапляються прям зараз, щоб набрати класи, тому далі - про расистське насильство в Британії. "Расова війна" на теренах Туманного Альбіону (прем'єр хоче залучити армію для протистояння молодикам, які вже почубилися мало не в кожному великому місті країни) сигналізує про те, яким ефемерним є поняття соціального контракту, що англійські філософи покладали в основу міфу про державу. Він розчиняється в напів-фейкових новинах, а насильство запалюється через одну іскру та запускає ланцюг реакцій, що призводять до більшого насильства. Темношкірий тіп, що народився в Британії, вбив трьох дівчат та порізав ще кількох дітей та дорослого. Держава виявляється неспроможною задовольнити населення країни ані щодо покарання злочинця, ані щодо надання актуальної інформації (приховувати особистість злочинця видається недалекогоядним, враховуючи сучасні можливості отримання інформації, а також - сюрприз-сюрприз - расизм англійських копів), ані щодо захисту ні в чому не повинних темношкірих іммігрантів та мусульман. Так буває, коли замість низової солідарності всі взаємодії між людьми виконує агент бюрократії. Атомізоване суспільство з виродженими інструментами прямої face-to-face демократії рано чи пізно стикається зі сплесками насильства. Так, наче люди, що почували себе відчуженими довгий час від прийняття важливих рішень щодо себе та свого ком'юніті, можуть подолати глибоку прірву лише за допомогою мови інтенсивного насильства. Також так буває, коли ви будуєте політику виключно навколо ідентичностей, стріляючи собі в ногу: колір шкіри має значення, коли це квоти в сфері менеджменту топ-корпорацій, проте він не грає жодної ролі, коли це стосується злочинності. Чомусь це неочевидно величезній групі молодих британців. Чому ж так сталося? Це не виправдовує расизм, а також політиків та публічних персон, які дозволили собі підживлювати ксенофобію серед широкої публіки. Також не виправдовуює тих, хто дав себе так тупо розвести цим політиканам. Сподіваюсь, вуличні антифа та низові структури, які вже мають певні успіхи в організації та самозахисті, ще зберуть раму та проявлять себе з кращої сторони, бо поки навіть картинки нормальної не можу нагуглити для цього поста. Ультраправий райот-порн ви й так всі бачили.

Три капелани, що поставили негативну реакцію на попередній пост - знайдіть собі нормальну роботу!

Побачив в соцмережах щось дивне: кажуть, що ЗСУ потрібні жінки-капелани. Ні, не потрібні. Чоловіки-капелани не потрібні теж.

Ця фраза стосується й інших країн, на які розповсюджується вплив російського імперіалізму у будь-якому вигляді Руским байдуже, хто за них робитиме диверсії та дестабілізацію: червоні ностальгуючі совки чи проросійські ультраправі та нацисти У Латвії затримали неонацистів, які нападали на мігрантів (або кого вони такими вважали), в ультраправих відбулися обшуки, під час яких було вилучено зброю та символіку, зокрема прапор російської імперії з написами «Мы русские. С нами бог» Цікаво, що інші ультраправі та нацисти тільки зараз почали задумуватись, з ким вони товаришують чи взаємодіють, оскільки такі "товариші" виявляються проросійськими чи банально агентами, що хочуть використати інших бонів на свою користь 🇷🇺

проросійські неонацисти відкрито діють на користь рф, що є послідовною реалізацією ідей цих любителів триколорної імперки та казок про «об'єднання та триєдність слов'ян під керуванням росії»

​​Прочитав переклад "Казки про неправедного царя" україно-англо-російськомовного письменника Фелікса Волховського, зроблений Лесею Українкою, яка була в захваті від твору. В основу покладено доволі розповсюджений сюжет зміни ролей: правлячої особи (в даному випадку, царя Семена) та людини "низького" походження (члена "мужицької громади" Івана Красія). Ця сатирична (анти)утопія з використанням мотивів народних казок написана з антиавторитарної перспективи. За атмосферою твір подібний до "Колгоспа тварин" Орвелла, та має в собі елементи інтриг в дусі "Гри Престолів". Твір можна вважати таким собі втіленням в художній формі відомого бакунінського застереження (спойлер алерт!): "Якщо взяти найпалкішого революціонера і дати йому абсолютну владу, то через рік він буде гірший за самого царя." Невеличкий епізод, який не можу не навести, враховуючи наше сьогодення: "...як же ми будемо від сусідів боронитись, коли часом нападуть? – А так же, – каже Іван, – постійного війська зоставимо тільки трошки, аби було кому навчати людей військової справи, та поратись коло гармат, шанців, фортець тощо. Скрізь по селах та по городах поставимо стрільбиська, щоб у свято, або й так коли, гуляючи, ледве самі собі вчилися стріляти. Раз на рік по шість тижнів збиратимем усіх, хто на черзі, по повітах до таборів та й нехай вчаться військової справи. Рушницю і всю зброю нехай собі кожен дома держить. Отож, коли буде яка потреба, ми їх зможемо всіх за три дні скликати та й буде в нас війська ще більше, ніж тепер. А як не буде пригоди, то нехай собі кожний чоловік свого діла пильнує. Не буде й йому ні шкоди, ні невигоди, а скарбові ще й прибуток. Ти ж тільки здумай: тепер ми он скільки сотень тисяч вояцьких ротів цілісінький рік годуємо, а як зробить по-мойому, то їх тільки шість тижнів прийдеться годувати. Знов-таки, яку тепер силу-силенну тих казарм та військових складів треба держати, а тоді ж то кожний і сам житиме дома, і зброю та військову одежу дома держатиме. Та ж буде такий дорібок, що я половину податків могтиму скинути з селян! Второпив міністер очі в Красія та ще дужче почервонів і слова вимовити не може. І так уже його закортіло вилаяти царя по-московськи, та не сміє. Нарешті, полупав баньками, продер пельку та й прорипів: – Та що ж то за військо тоді буде? Що ж вони, вилами та лопатами артикули вироблятимуть, чи як? Та він же й ноги не матиме, і виправки не знатиме. – А якої там тобі виправки треба, щоб рідний край боронити? Аби стріляти вмів та був дотепний, та слухав би команди. Він же сьому дійде ладу! – Ні вже, найясніший пане, – відказує міністер, – старий я, щоб мені за вірну службу при старощах мужвою неотесаною замість вояків командувати. Я вже й не знаю, чим я прогнівив вашу царську величність, що мушу такі жарти приймати!"

ідея збереження білої раси - це вбивати власних дітей

We must secure the existence of our people and a future for white children 🤡

Пишуть, що пташиний грип знову потроху розповсюджується в штатах. Але цікава мова, якою це пишуть: "померло дуже багато птиці". Взагалі вона вся помре раніше, ніж мала б, ви її для цього вирощуєте в індустріальних масштабах. Якби у вас був вибір померти сьогодні від грипу, або завтра під ножем, ви б менше турбувалися через пандемії. Також цікаво, що контроль стану здоров'я робітників погіршується через масове залучення в індустрію нелегальних мігрантів. Статистика захворювань стає трохи більш оптимістичною, якщо виключити цілий шар людей, які не мають змоги або бажання лікуватися офіційно. Індустрія експлуатації тварин це не тільки нераціональне використання рослинної їжі та питної води, але також експлуатація найменш захищених соціально робітників та постійне джерело небезпеки пандемій.

Цікаво, як ультраправі займаються відносно малого расиста, що вбив Фаріон, тим, що зветься "hippy-punching" стосовно лівих. Це практика, коли ліва партія, яка бореться за електорат, має продемонструвати рішучість в покаранні або просто дистанціюванні від представників крайнього спектру власного політичного нахилу. Це коли лейбористи виступають проти "зеленого" або "веган-лоббі" в Британії, виганяють ультра-лівого Дежремі Корбіна з лав партії тощо. А в нашому випадку - ультраправі, що мало не самі обіцяли "йобнути старуху", тепер дуже швидко намагаються засудити свого однодумця, бо за таке, як казав класик, "тебе никто денег не даст". Як завжди буває в сучасному світі, "hippy-punching" - обман, щоб набрати класи, який, однак, вказує на симптоматичне явище: в ліберальних системах так званої представницької демократії, особливо централізованих, будь-яка "радикальна", "утопічна" ідеологія має стати поміркованою, щоб дістатися влади. Так само і децентралізація потенційно дає більше шансів виграти місця маргінальним партіям, як це довели AfD в Німеччині. Українська централізована політична система не дає великих шансів потрапити до влади ультраправим. Тому й Білецький вже не вважає себе націонал-соціалістом, або принаймні відхрещується від цього публічно. Радіти такому стану речей з боку лівих виглядає недалекогоядним, позаяк ліві потрапляють в вищі коли влади в Україні ще рідше. Добре, що анархістам не треба витрачати сили та займатися популізмом, щоб потрапити в парламент.

Хвиля ультраправого терору інцелів докатилася до України. Молодий дніпрянин затриманий з підозрою у вбивстві Фаріон. Він (наче) написав маніфест у революційному дусі, де пише про білий расизм та оце все. Юнак-ідеаліст ще не знає, що бути гоєм - це природно для поціновувачів націонал-соціалізму, що мати єврейську кров - нормально для білого лідера, що життя ультрамілітантного білого бійця закінчується зарано (та часто від рук своїх же білих братів), що для того, щоб бути поважним та успішним лідером, треба мутити мутки, вміло та вчасно підрізати своїх та заходити в realpolitik, популяризувати Ле Пен та оце все. Втім, не всі білі лідери мають єврейську кров, тому й не всі такі розумні. Хлопчику не розповіли цього, нажаль. Тепер він буде білим узніком сумління, бо наша каральна система навряд чи займатиметься його перевихованням, тому замість ессе Оруелла він неіронічно читатиме якусь шляпу типу "Метафізики війни" Еволи.

​​Слова бійця Сибірського батальйону з позивним Пірат, уродженця Калінінграду, який обрав війну за свободу замість комфортного життя в осерді імперії. Вітаємо товариша та бажаємо наснаги і боротьбі з російським фашизмом! "У мене завжди було загострене почуття справедливості. Саме тому, коли Путін почав імперську війну проти України, я прийняв рішення битися зі зброєю в руках за свободу українського народу, за свободу громадян РФ і поневолених Росією корінних народів. У свої 24 роки я зацікавився ідеалами анархізму і тоді зрозумів, що живу у фашистській державі, почав виходити на мітинги на підтримку політв'язнів, і дуже швидко розчарувався в такому способі боротьби з режимом. Я навчався за морською спеціальністю, працював на морських суднах, у мене була хороша зарплата, мені було що втрачати, але коли почалася війна, совість мені не дозволила продовжувати вести своє звичайне життя і заплющувати очі на ті злочини, які скоює російська армія. Тому я тут."

Знаю, що дехто в Києві може забути про те, що війна не зупинилася після того, як росію вигнали з півночі країни в 2022. Проте нерішучість та невизначеність в позиції або ескапізм рано чи пізно стикаються з жорсткою реальністю. Війна тут, була тут вчора та буде тут завтра. Обирайте, як її зустріти. Тому ворпанки та крастери, хардкор мошери та хардлайнери, мілітант вегани та бойові квіри, представники пвк рьодан та київська богема, техно-кобри та муткарі-спортіки, інтелектуали гуманітарних кафедр та профосвітяне-скіни - самий час згадати, що є дещо важливе в цьому світі, і у вас є унікальний шанс зробити свій внесок в нашу боротьбу, щоб роз'їбати нахуй росію та здобути шанс на побудування лібертарного проєкту майбутнього. Приєднуйся до спротиву

Швед - неверагодны чалавек. Калі яго слухаеш, то разумееш, што перад табой стаіць жывы прадстаўнік рэвалюцыянераў узору канца XIX стагоддзя. Баец цалкам адданы справе рэвалюцыі. Калі не верыце, то проста паглядзіце гэта інтэрвью з ім. Мы пазнаёміліся, а калі дакладней нас пазнаёміў Лешы, летам 2022 года. Яны разам ваявалі ў адной з штурмавых брыгад. Прычым, рабілі гэта без кантрактаў. Пасля смерці Лешага Швед працягнуў шукаць магчымасці стварыць анархічнае падраздзяленне і такім чынам патрапіў у "Сібірскі Батальён". Падраздзялення зноў не атрымалася, але паўдзельнічаць у некалькі вядомых і вельмі жорсткіх аперацыях Швед паспеў. Зараз ён на рэабілітацыі пасля свайго другога ранення і таварышы з GNIP распачалі збор каб яму дапамагчы. Калі анархісты і змогуць нечага дабіцца ў гэтай вайне, то толькі дзякуючы такім людзям як Швед. Таму настойліва прапаную падтрымаць яго парай $ і дапамагчы хутчэй павярнуцца ў строй. Рэквізіты збору вы знойдзеце па гэтай спасылцы: 💻 https://t.me/gnimperialpride/964

​​Одне з головних наших завдань — піклуватися про тих, хто бере участь у збройній боротьбі з фашистським російським режимом. Олексій один із них. Сьогодні він потребує нашої підтримки для лікування та реабілітації. Олексій – анархо-комуніст, який з 2004 року займався лівою діяльністю в росії. Через репресії 2009 року він емігрував спочатку в Україну, а потім отримав притулок у Швеції. У 2022 році Олексій повернувся в Україну. Його метою був, за його власними словами, "захист народу та природи України від російсько-фашистської агресії". До 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Олексій пішов добровольцем, без офіційного контракту та зарплати. Воював штурмовим кулеметником. Влітку 2022 року Олексій зі своїм підрозділом займав оборону на північ від Слов’янська, потім брав участь в успішному осінньому наступі ЗСУ, звільняючи населені пункти Харківської, Донецької та Луганської областей. Восени та взимку 2022-2023 років бригада вела важкі бої на фронті Сватово-Кремінна, зокрема у знаменитому Серебрянському лісництві. На початку літа 2023 року Олексій вступив до Інтернаціонального легіону. У листопаді брав участь у штурмових діях під Авдіївкою, де був поранений у груди та ногу. Одразу після лікування та одужання повернувся до Авдіївки, де у лютому його підрозділ прикривав відхід ЗСУ. У березні брав участь у наступі сил українського опору на територію росії та був повторно поранений. Група Олексія вдень та ввечері вела бій в одному з прикордонних населених пунктів, де по них «відпрацював» високоточними боєприпасами ворожий гелікоптер. Олексій отримав поранення в праву руку, у нього зламана кисть у кількох місцях.   Зараз Олексій ще лікується. Йому пересадили кістку з ребра на руку. Після зрощення кісток піде тривала реабілітація. Олексію потрібні кошти на лікування та реабілітацію. Наш обов'язок – допомогти. Тому ми відкриваємо збір на 5000 євро. Допоможемо бійцеві одужати! Наступний місяць GNIP прийматиме пожертви для Олексія. PayPal: paypal.me/gnimperialpride Bank: IBAN: DE71100708480645289000 BIC: DEUTDEDB110 Account holder: Anna Barkova ❗️Payment reference: GNIP MONERO, BTC, USDT - у коментарях.