ch
Feedback

不要被骗子欺骗!Telemetrio 会找到并标记这些频道 👉 如果想查看标记,请订阅

Хмари думок

Хмари думок

前往频道在 Telegram

Psy Нотатник. Автор: @Fenira

显示更多
467
订阅者
无数据24 小时
-37 天
-230 天
帖子存档
Грецька філософія розрізняла hedonia - задоволення від приємних відчуттів - і eudaimonia - задоволення від повноти реалізації своєї природи. Арістотель вважав, що евдемонія приходить від діяльності згідно з чеснотою, від актуалізації того, ким істота потенційно є. Це не про приємні відчуття як такі, а про правильне функціонування.

Це можна назвати соціальною кармою, якщо звільнити слово від містичних конотацій. Вчинок породжує реакцію, реакція стає вчинком для когось іншого, і так далі ланцюгом, який ніхто не контролює і за який ніхто не відповідає повністю. Начальник накричав на підлеглого, підлеглий прийшов додому і накричав на дружину, дружина зірвалася на дитину, дитина вдарила собаку. Класичний приклад із підручників психології, який кожен пізнає з власного життя. Але так само, як травма подорожує від людини до людини, подорожує і добро. Учитель, який повірив у дитину з неблагополучної сімʼї, може змінити траєкторію цілого роду. Терапевт, який допоміг одному клієнту, опосередковано допоміг усім, з ким цей клієнт взаємодіятиме. Випадкова доброта незнайомця може стати тим моментом, коли людина вирішує не передавати свій біль далі. mr_mcbaskketball

Якщо ви когось любите, ваші світлі почуття не роблять цю людину вам зобов’язаною. «Я ж тебе люблю — отже, роби все так, як я хочу» — це не любов, а споживацьке ставлення.

Коли батьки транслюють дитині, що жертвують собою заради неї, що вона має бути за це вдячною і так само жертвувати собою, — єдине, з чим у результаті доводиться справлятися дитині, це самотність і почуття провини, яке вона намагатиметься спокутувати до кінця життя.

photo content
+4

Якщо ти щось можеш, це не значить, що ти мусиш це зробити

Інколи звикнути до стабільності складніше, ніж до хронічного стресу Чому? 1. Мозок прагне знайомого. Хронічний стрес формує звичні нейронні шляхи. Стабільність для мозку, звиклого до хаосу, — це аномалія, яка вимагає енергії на переналаштування. 2. Хаос має "переваги". Він створює ілюзію контролю ("якщо я турбуюсь, то готовий до всього") та відволікає від глибших страхів (наприклад, від порожнечі або власних нереалізованих бажань). 3. Втрата ідентичності. Людина часто будує своє "Я" навколо боротьби ("я — виживальник"). Коли боротьба закінчується, виникає питання: "Хто я без своїх проблем?". 4. Тривога очікування. У стабільності звикла до стресу людина підсвідомо чекає нового удару. Спокійна фаза сприймається не як норма, а як затишшя перед бурею, що створює постійну напругу. Висновок: Перехід до спокою — це також болячий процес "відлучення" мозку від звичного режиму виживання, що викликає справжню кризу звички. Усвідомлення цього — перший крок до справжньої стабільності. О. Пилипʼюк

мить триває довше, якщо її помітити

Коли об’єкт запитує, що з ним роблять — він стає суб’єктом.

Не витрачати час на соцмережі. Багато заробляти. Холодний душ. Здорова їжа. 10 тисяч кроків. Чіткий режим дня. Це все не про мене

Розпука - почуття сильного душевного болю, безвиході.

сильна втома після спілкування - не завжди про інтровертність. при тривожних розладах мозок переходить у режим гіперпильності: автоматично зчитує міміку, інтонації, паузи, найменші зміни реакцій. це постійно активує симпатичну нервову систему і виснажує префронтальну кору, яка відповідає за контроль, увагу й планування. мозок працює так, ніби кожна розмова - це екзамен.

Нам не обов’язково дозволяти, щоб наше почуття власної гідності визначалося голосами, які ми не обирали

Нас лікує й оздоровлює інтерес до себе.

Автоматичні реакції рятують життя. Усвідомленість надає йому глибини.

Нездатність прийняти підтримку може бути пов’язана з тим, що підтримка робить тебе вразливою. Вона робить тебе слабкою, видимою у своїй слабкості — і як же погодитися на таке, якщо в тебе немає внутрішньої можливості, а іноді й можливості у твоєму житті — визнавати цей факт. Він лякає так, ніби може позбавити здатності справлятися, виживати.

Обираючи емоційно недоступну людину, будьте готові до того, що ця людина може зробити вигляд, ніби ви просите занадто багато. Хоча насправді ви просите про базові речі: увагу, тепло, участь. Але вона не вміє цього давати. Тому що вона не має контакту з почуттями — ні з вашими, ні з власними.

Одне і центральних питань в процесі психологічної роботи: «чому я все розумію, але легше не стає?» Тому що знати — не означає розуміти, розуміти — не означає приймати, приймати — не означає застосовувати, застосовувати — не означає повторювати це доти, доки мети не буде досягнуто

КАТАСТРОФІЗАЦІЯ Катастрофізація — це когнітивне спотворення, при якому людина схильна сприймати ситуації як набагато небезпечніші чи складніші, ніж вони є насправді. Це спотворення часто призводить до зайвого занепокоєння та тривоги. Приклади та пояснення катастрофізації: Ситуація: Людина починає відчувати легкий дискомфорт у грудях. Катастрофізація: Вона починає думати, що це ознаки серцевого нападу чи серйозного захворювання. Пояснення: Людина посилює свої страхи, уявляючи найгірший сценарій, що тільки збільшує рівень тривожності та страх перед можливим результатом. 🪞 Ситуація: Людина отримує відмову на запрошення на побачення. Катастрофізація: Вона починає думати, що "ніхто не любить мене, я ніколи не знайду партнера". Пояснення: У цій ситуації ігнорується можливість, що причиною відмови могли бути різні чинники, які від неї не залежать. Таке спотворення сприймає ситуаційну подію як показник загальної невдачі у житті. 🪞 Ситуація: Співробітник припустився невеликої помилки в проекті. Катастрофізація: "Я втрачу роботу, і в мене ніколи не буде іншої можливості". Пояснення: Це сприйняття наголошує на негативних наслідках, ігноруючи можливість виправлення помилки чи підтримки з боку колег.

бо життя — це така собі трагікомедія з n-кількістю актів допоки не опустилася завіса