creators.prjctr | cherniavskyi week

в цьому проєкті все про спостереження. Я думала якою має бути форма/ідея спесімену для шрифту з тріщин і от вона відповідь під ногами: червоно-білий дорожній перехід. На звороті одразу був задум розмістити постери зі шрифтом у використанні, хотілось максимально різноманітно проявити шрифт, і заодно потестувати його. Тому я вирішила написати знайомим дизайнерам та дизайнеркам і запросити їх до створення постерів до зіну (дуже тішусь, що всі кому написала сказали "ТАК"), вийшло 9 дуже різних і класних постерів і така мегаколаба (додам в коментарях всі постери окремо, щоб можна було роздивитись детальніше) Розмір зіну в розгорнутому вигляді 600х800 мм в складеному 160х300мм, формат для всього я зазвичай обираю фізично, мені важливо пощупати, щоб зрозуміти чи це те відчуття йокого хочеться досягнути (додала перший прототип зіну). У кожного зіну свої унікальні лице та зворот, мені важливо було розповісти про автора/aвторку кожного постера та їх задум.

Ось сети кирилки, латинки та символи, що увійшли в шрифт. Дуже хотілось, щоб набір слова (до пробілу) був безперервний, щоб формувалась словесна тріщина, по-трушному як на дорозі, тому я довго кернила, кожну літеру справа та зліва з іншими, через якийсь час цього процесу коли я закривала очі, то бачила вікно гліфс і як букви соваються одна до одної. Також дуже дякую Валіку Ткаченко за відповіді на мої питання і поради по роботі в гліфс, на сайті гліфс дуже класний блог та і ютуб ніхто не відміняв, але коли є з ким порадитись - це дуже цінно. Коли варіативність запрацювала, блін як це було класно, особливий момент радості, хоча до завершення проєкту було ще далеко, бо одразу з задумом шрифту, я вирішила, що спесімен Road Works буде зіном, який продаватиметься як ліцензія на використання шрифта. Про зін та його створення далі

Road Works typeface - це експериментальний варіативний шрифт, створений на основі тріщин на дорогах. В кожної літери є 5 стилістичних сетів, які рандомним чином міняються при наборі. Про перехід від фотографування до створення шрифта. Власне цей проєкт жив в мені довго і в якийсь момент я зрозуміла, що треба або робити, або переставати збирати тріщини і я почала. Спочатку спробувала якось обробляти фото в фотошопі, трасувати, все було не те, а потім мені друг порадив зробити все простіше: просто бери і відмальовуй. Зараз я покажу речі, які можливо не зовсім правильні з точки зору створення шрифта, але я досі впевнена, що якщо б не таким чином, я б його не зробила ніколи. Збирала матеріал, шукала форми та відмальовувала я спочатку у фігмі, а потім вже переносила в гліфс. В якийсь момент мені перестало вистачати форм, а фейкати те, що природа та Київавтодор так прекрасно зробили за мене виходило не дуже, тому я прям активно ходила на полювання за певними літерами і формами.

Спроба номер 2: курс visual communications professium шрифт Kashion, натхненний київською візуальною культурою, контрастний, кондеснуто-модний, і не дороблений)) Він трохи лагав, робила його у фонтлабі, щось мені було дуже складно з ним, навіть спробувала дати йому друге життя на шрифтовому воркшопі у Жені Анфалова, але мабуть розлюбила, чи просто це не мало бути мої першим шрифтом. Як колись сказав Дмитро Растворцев (цитата не дослівна): Якщо хочеш створити свій перший шрифт і знаєш, що він буде кривий, зроби його навмисне кривим. Саме тому Road Works для мене ідеальний перший шрифт: результат спостереження, експерименти та неідеальність

не судіть строго, але це взагалі перші літери, які я коли-небудь створювала. Курс "Айдентика" 2017 рік. Курсова робота, айдентика для Музею Ханенків, теж результат спостереження: пішла в музей довго там сиділа, розглядала інтерʼєри, почала помічати деталі, розписи на стінах стелі, цікаві деталі експонатів, і вирішила на основі цього створити шрифт, потім ще і ілюстрації з елементів намалювались. Дуже подобається, яка зараз у музею айдентика, але ось такий в мене тоді був погляд та ідея, якщо чесно досі ніжно її люблю

Розкажу ще сьогодні про Road Works, бо цей проєкт власне і виріс зі спостереження, та моєї любові працювати з літерами і бажанням якось спробувати створити шрифт. Я часто фотографую якісь випадкові форми, що нагадують літери, тому коли почала звертати увагу на тріщини на асфальті, побачила там букви, слова і одразу подумала, що це має бути шрифтом, і чому це ще ніхто не зробив. Почала потрохи збирати літери, я вже про це писала процес збирання затягнувся на 2 роки. чому? тому, що мене лякало створення шрифта, я не знала з чого почати, як приступитись, до того ж це я вже мала спроби зробити шрифт, на всіх курсах Саші Трегуба на яких я вчилась я малювала літери) і увага зараз буде ексклюзив, ці проєкти практично ніхто не бачив, я їх не релізила соромилась (про це поговорим якщо дійдем до теми портфоліо), хоча навіть починала оформлювати кейси

Всім привіт! не знаю як ви, а я вчора вперше за довгий час дивилась на ці пусті білі борди і відчувала якусь боязнь і тривогу: з чого почати? куди поставити елемент? а чи хороша ця форма? купа думок. Короче сама придумала і злякалась, якщо у вас було щось схоже, ви зайшли і вийшли з фігми, то пропоную вам ставитись до цього простіше, як до гри, веселитись, додавати елементи, переставляти, забирати (якщо передумали чи захотіли змінити), перефарбовувати, короче максимально відключити критика, експериментувати. Якщо треба буде створимо ще 1 борд і відповідно постер. Там доречі вже не пусто, уіііі!!! тому долучайстесь Розкажіть також як у вас справи, якщо самостійно робите постер, чи вже почали? діліться результатом, або давайте домовимось завтра чи в пʼятницю дивитись що вийшло у всіх.

Разом чи окремо сподіваюсь нам всім буде весело з цим завданням. Не знаю, що в нас вийде, але дуже цікаво. Для спільного постеру створили Фігму спробуйте зайти, пододавати якісь штуки, можна залишати елементи на борді, якщо поки не готові додати на фрейм, повернутись і додати до загальної композиції згодом. З обмежень давайте обговоримо в коментарях, щоб всім було комфортно: - пропоную завтра весь день пробувати додавати елементи, тексти, крутити композицію, в четвер подивимось, що виходить - не свої елементи не видаляємо, можна трошки перемістити, частково перекрити, зменшити/збільшити, можливо залишити коментар пропозицію - копі, якщо плануєте давайте теж якісь рандомні речі зі знахідок, можна перенабирати, трасувати - всі елементи векторні - 2-3 кольори (давайте в процесі глянемо що буде виходити) - якщо надумаєте долучитись в процесі: велкам - пропозиції ідеї до процесу вітаються Всі моменти процесу погодимо і я додам у фігму для зручності

Якось ми з Дімою Музиченко в Проджі на курсі графік дизайн медіум запропонували студентам воркшоп: піти на прогулянку, пошукати якісь ритми, графічні форми, які ми потім використаємо як сітку чи графіку для створення постерів. Ось декілька результатів студентів. Вийшло дуже класно, тому подумала вам запропонувати щось схоже, спробувати зробити таку практику самостійно, пошукати щось нове чи використати фото з архівів. А ще є ідея зробити спільний постер/постери, на одному форматі розмістити мої та ваші знахідки, обʼєкти, форми, лінії, тексти. Правда, для спільного постера мені треба ваш колективний розум для додумування процесу та обмежень. Де це краще робити ілюстратор (перекидуватись файлом у порядку черги), чи краще Figma?

Ось, до речі, моя улюблена знахідка — не знаю, як хтось вигадав це лого, але ну кайф же! Поділіться в коментарях вашим улюбленими знахідками.

Всім хелоу! Сьогодні буде про спостереження, розкажу про своє. Так от більшість моєї фотогалереї в телефоні це от якісь такі фото, це те що мені цікаво, що формує мою надивленість і візуальну мову, постійно фотографую якісь дивності, баги, випадковості, штуки які цікаві формою, кольором. Що я ж цим роблю? Хах нічого) В основному просто збираю, але воно насправді відкладається, і потім часто мозок підкидає якісь образи, форми, кольори з цієї бібліотеки, іноді, звичайно, переглядаю, підглядаю або шукаю прямо конкретну штучьку, щоб взяти форму, колір, використати як сітку. Іноді якась знахідка стається під час пошуку ідей і це особливий кайф, недавно одне з поєднань кольорів для проекту взяла з кросівок друга)) Але звичайно іноді спостереження буває обдуманим, ось, наприклад, моя подруга Женя Каташинська фотографує паркани, Сніжанна Чернецка веде КиївБегДайжест я 2 роки фотографувала асфальт. До речі, якщо знаєте більше таких прикладів, поділіться, може, щось теж збираєте? Як використовуєте свої спостереження?

Останнє на сьогодні. Поетичні зіни: “Задивляюсь у твої зіниці”, Василь Симоненко, та “Цей біль — як алкоголь агоній”, Василь Стус. Перший зін “Задивляюсь у твої зіниці” виріс з домашнього завдання на курсі типографії у Сніжанни Чернецької та Лєри Ганічевої, яке звучало як “заверстати розворот з поезією” мене захопило я зрозуміла, що ніколи не верстала вірші, стало цікаво чому їх зазвичай верстають просто по-лівому краю, почала підбирати поезію, рефлексувати і народилась глобальніша ідея для серії: “візуально-поетичне дослідження проявів любові” і стався перший зін потім 2-й, зараз готуюсь почати роботу над третім, все ніяк не зберусь, може якраз тут напишу і буду робити) Взагалі, навчання та проєкти під час нього — це окрема любов і свобода: коли завдання подобається, зазвичай роблю більше, що це перетворюється на проєкти.

Завдяки цим зінам здійснилася моя мрія робити друковані видання. Я познайомилась з Марією співвласницею readellion і вона запросила мене заверстати проект “Політика для початківців”, а також мені написав Сергій Рафальський і ми разом зробити поетичну-фотокнигу “Дисципліна практики”, паралельно я/ми зробили ще одни зін Road Works (про ми розповім вже завтра) і також ще є декілька проектів видань над якими я зараз працюю, чому щиро радію. Якщо вам цікава тема самвидаву: друк, розповсюдження, бюджетуванні пишіть- питайте, я в цьому не ідеальна, але трошки щось порадити/розповісти можу. Завтра поговоримо про спостереження та про Road Works він якраз з нього і виріс, також буде більше процесу та закулісся, там його ого-го. Всім цьом, до завтра і тихої ночі

Розкажу ще про декілька особистих проєктів сьогодні, які я ніжно люблю і які неочікувано вплинули на моє життя. Проєкт: “Дякую” постери ми створили на початку березня 2022 року разом з моїм другом Сергієм Сербіним. Цей проєкт, який 100%-во допоміг мені зібратись та вилізти з дуже глибокої калюжі розгубленості, безпорадності на початку повномаштабки. Власне, ідея проста: зробити серію ч/б постерів, які можна роздрукувати на кольоровому папері (жовтому та блакитному), розклеїти у вигляді українського прапора і таким чином сказати людям у світі “Дякую” за маленьку та велику допомогу на початку повномасштабної війни. Ми зробили 8 постерів (здається 20-ма мовами), сайт з описом проєкту та лінками де їх можна скачати. Проєкт знайшов відгук, людям зрезонувало, вони завантажували файли друкували їх, клеїли на стінах, вікнах, роздавали як листівки на івентах, ходили на мітинги. Життя проєкту фіксувалось туть Рубрика куди цей проект мене привів буде в коментарях, бо в одному повідомленні все не влазить, упс🫣

Ну і лежу в якісь емоційні калюжі, а там мокро, мерзко і не кайф, тому я для себе винайшла рецепт він називається “Робити особисті проекти”. Вони допопамагають мені: - відрефлексувати/пережити певні емоції чи досвід - зробити щось, чого не робила раніше - зробити щось що, хочеться робити, але чомусь такі проекти ніяк не стаються - дофамін, саморозвиток, багато гри та “хіхікання” в процесі - це спосіб втілити своє бачення на 100%, що часто в мене в комерційних проєктах не виходить

Ще глибше

іноді це все в один день, тиждень місяць чи якийсь не фіксований проміжок часу. Але серфити на хвилі я класна вдається не так часто (хоча і дуже хочеться). Іноді я провалююсь ще глибше