Релігійно-інформаційна служба України

4 грудня — день пам’яті преподобного Йоана Дамаскина у Церков східної і західної традиції. Для Східної Церкви він важливий передусім тим, що зібрав і систематизував вчення Вселенських Соборів та окремих богословів попередніх століть, а також залишив по собі самобутню творчу спадщину з гомілій, трактатів та літургійних текстів. Життя і почитання Йоана Дамаскина, через брак достовірних даних, обросли легендами та здогадками. Самі святі, будучи зосереджені на Богові, не надто приділяли увагу власним персонам, а якщо це робили інші, то внаслідок бурхливих суспільних потрясінь біографічні дані втрачалися. “Найживучішими” виявилися якраз житійні та літургійні тексти, присвячені пам’яті таких святих. Тож зіставляючи їх між собою та з деякими згадками хроністів, можна відтворити певну картину. Ми можемо сказати, що народився він у другій половині VII ст. в Дамаску. На той час Сирією правила династія Омейядів. Дід і батько його були урядовцями при дворі халіфа, хоча й сповідували християнство. Далі детальніше

«Ми втомлені, але не переможені»: єпископи УГКЦ звернулися до вірних Архиєрейський Синод Української Греко-Католицької Церкви в Україні звернувся до вірних із пастирським листом «В єдності сила народу», у якому закликає переживати Різдвяний піст як час духовної мобілізації та суспільної відповідальності. У документі єпископи наголошують, що Україна проходить через один із найважчих періодів, бо війна стала випробуванням не лише сили, а й внутрішньої стійкості народу. «На дванадцятому році війни та четвертому році її всеохопної фази ми відчуваємо втому, але не поразку. Час „передсвітанкових сутінків“ ставить перед нами виклик: чи здатні ми мобілізувати всі ресурси для звитяги. Досвід показує: здатні!», — йдеться у листі. Єрархи підкреслюють, що справжня сила народу народжується у внутрішній дисципліні. «Піст, молитва, милосердя до потребуючих, відмова від надмірностей і від спокуси егоїзму є школою свободи. Той, хто вміє володіти собою і здатний на свідому самопожертву, заслуговує на перемогу». Синод також закликає до очищення суспільства від апатії, інерції радянських моделей керування державою, армією, економікою. Адже перемога України потребує не лише зовнішньої підтримки, а передусім внутрішнього відновлення кожного. «Простування шляхом Христа є єдиним певним шляхом до перемоги. Справжню перемогу Україні принесуть не втручання союзників чи дипломатичні зусилля. Вона народиться тоді, коли кожен із нас складе посильну жертву — часу, сил, здібностей, зручностей, а за потреби й життя. Бо лише через особисте самообмеження ми створимо спільний ресурс, здатний стати непереможною силою», — наголошують владики.

Глава Православної Церкви Фінляндії: Ставлення до війни в Україні розділило нашу єрархію Архиєпископ Ілія (Матті Валлгрен), який очолює Православну Церкву Фінляндії, визнає, що повномасштабне російське вторгнення в Україну розділило Церкву. Одна з ліній розділу стосується росіян, які проживають у Фінляндії. За словами архиєпископа, деяких із них здивувало те, що керівництво церкви з початку війни стоїть на боці України. Крім парафіян, агресивна війна розділила керівництво Церкви, духовенство та інших працівників Церкви. На думку архиєпископа, проблема виникає, якщо люди, які діють у Церкві, не дотримуються спільної позиції Церкви щодо України. В такому випадку Росія може використати розбрат всередині Церкви у своїх спробах впливу. – Ми, фіни, часто буваємо наївні і легко довіряємо людям. Ми повинні бути пильними щодо людей і вміти розпізнавати ознаки спроб впливу, – каже Ілія. Архиєпископ розповідає, що він постійно контактує з поліцією безпеки Фінляндії Supo (Suojelupoliisi). Контакти пов'язані зі "спробами впливу Росії та загальною зміною геополітичної ситуації", але він не хоче розкривати їх деталі. За словами архиєпископа Ілії, Церква не повинна бути наївною.

3 грудня Латинська Церква відзначає пам’ять св. Франциска Ксав’єра, співзасновника Товариства Ісуса (єзуїтів), апостола Азії, котрий одним із перших навертав до Христа тамтешні народи, використовуючи їхню культуру. Епоха великих географічних відкриттів, висока освіченість, приналежність до Ордену єзуїтів, відомих своїм місійним характером, особиста непосидючість та полум’яне прагнення нести Добру Новину Ісуса Христа народам, які ще про неї не чули, зробили св. Франциска Ксав’єра тим, ким Церква знає його сьогодні. Народився він 1506 р. в аристократичній родині королівства Наварри. Після здобуття початкової освіти вдома вступив до Паризького університету, де вивчав філософію та богослов’я. Тут Франциск заприятелював зі св. Ігнатієм Лойолою. 1534 р. Франциск та Ігнатій ще з кількома однодумцями складають на Монмартрі довічні обіти вбогості, цнотливості та послуху, а 1537 р. стають священиками. Також вони засновують Товариство Ісуса, яке 1540 р. Папа Павло ІІІ офіційно затвердив. Далі детальніше

3 грудня – день пам’яті пророка Софонії. У його книзі традиційний для інших пророків образ Господнього дня, який настає, щоб покласти край усякій несправедливості, постає з новою силою та спрямований до язичницьких народів, до вибраного Богом Ізраїля та навіть до навколишнього середовища. «Я вигублю цілком усе з обличчя землі, — слово Господнє» (Соф. 1, 2). Книга пророка Софонії починається доволі традиційно для ізраїльського профетичного жанру. «Слово Господнє, що надійшло до Софонії, сина Куші, сина Гедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за часів юдейського царя Йосії, сина Амона» (Соф. 1, 1). Тут і згадка Божого «мандату», і детальний родовід (аж чотири покоління), і точна вказівка на історичний період його пророкування. Вальтер Фогельс у «Міжнародному біблійному коментарі» вважає незвичним перелік чотирьох поколінь родоводу пророка і робить певні припущення щодо осіб у ньому. Далі детальніше

2 грудня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять старозавітного пророка Авакума, книга котрого вказує на віровідступництво вибраного народу, попереджає про навалу чужинців як його наслідок, але водночас потішає та дає надію. На відміну від більшості пророчих книг, які на початку містять короткі біографічні дані, Книга Авакума нічого не розповідає про його життя. Лише з її контексту можна припустити, що він пророкував у Єрусалимі в часи, коли у Південному Царстві панував найбільший моральний занепад — за правління царя Йоахина наприкінці VII ст. до Христа. Книга Авакума складається з трьох розділів. Форма, в якій ведеться розповідь, нагадує радше молитву чи літургійний гимн. З цього можна зробити висновок, що Авакум міг бути священиком у Єрусалимському храмі. Підтверджують це і подібні до псалмічних текстів вказівки щодо музичного виконання тієї чи іншої частини книги. Далі детальніше

2 грудня Українська Греко-Католицька Церква відзначає пам’ять одного з новомучеників ХХ ст., беатифікованих 2001 р. Папою Іваном Павлом ІІ, — священномученика Івана Слезюка. Під час найжорстокіших гонінь більшовицького режиму він очолив Станіславівську єпархію. Народився майбутній єпископ 14 січня 1896 р. у селі Живачів на Станіславівщині. У його родині Бога прославляли у двох обрядах: батько був греко-католиком, а мати — римо-католичкою. З раннього віку хлопець цікавився літургійним життям та читав духовну літературу. Далі детальніше

Церква Швеції розіслала своїм парафіям попередження з рекомендацією більше не запрошувати монахинь Свято-Єлисаветинського монастиря з Мінська. У застереженні, зокрема, йдеться про те, що доходи монастиря використовуються для підтримки російського вторгнення в Україну і що вони мають тісні контакти з російською військовою розвідкою ГРУ. Причиною стала інформація про зв’язки монастиря з російською державою та підтримку війни проти України. За оцінкою керівництва, з мінським монастирем співпрацювали до 20 парафій, переважно у форматі ярмарків, де монахині продавали вироби ручної роботи — рукавиці, ікони, матрьошки та сувеніри. В інформаційному повідомленні Церкви Швеції йдеться, що монахині «підтримують тісний контакт із ГРУ та підпорядковуються Московському Патріархатові під керівництвом Патріарха Кирила» і таким чином опосередковано підтримують російський режим. Парафія Тебю під Стокгольмом, яка запрошувала монахинь упродовж восьми років, вже вибачилася та заявила про розрив контактів «на час війни». Міністр міграції Швеції Юган Форссель заявив про можливий перегляд правил перебування в країні осіб, пов’язаних з інтересами російської держави. За його словами, «Швеція не зобов’язана виявляти гостинність до тих, хто підтримує російську агресію проти України».

В Одеській області знаходиться 416 церков, пов’язаних із Московським Патріархатом. Найбільше релігійних установ зосереджено в Одесі. Про це свідчать дані інтерактивної карти Opendatabot, яка відображає розташування релігійних установ та їхню належність за даними державних реєстрів. Найбільший кластер — 134 об’єкти — розташований безпосередньо в Одесі. Ще 90 церков — у південних районах, поблизу узбережжя. На заході області позначено 39 споруд, на півночі — 81 та ще 13 церков по інших громадах. На межі з Миколаївщиною діють ще 34 храми.

1 грудня – день пам’яті пророка Наума Пророкові Науму належить одна із книг корпусу 12 малих пророків Старого Завіту. Зазвичай найвірогіднішу інформацію про старозавітного пророка містить сам біблійний текст. На відміну від Авдія, Наум в епіграфі вказує дані про себе: «Пророцтво про Ніневію. Книга видіння Наума з Елкошу» (Наум. 1, 1). Місто, звідки походив пророк, важко ідентифікувати. Існують версії, що воно могло бути в Юдеї або Галилеї (відомий у Новому Завіті Капернаум – «місто Наума»), або поблизу м. Мосула в сучасному Іраку, де сьогодні почитають могилу пророка, а у VII ст. до Христа, коли Наум здійснював свою місію, це була місцевість неподалік Ніневії. Далі детальніше

Папа Лев і Патріарх Варфоломій закликали до сміливих кроків на шляху до єдності Сьогодні, 29 листопада 2025 р., Папа Лев XIV прибув до патріаршого собору святого Юрія Константинопольської Православної Церкви у Стамбулі, де його зустрів Патріарх Вартоломей І. Тут очільник Католицької Церкви і предстоятель православного світу підписали спільну декларацію. "Окрім визнання перешкод, що заважають відновленню повної єдності між усіма християнами – перешкод, які ми прагнемо подолати шляхом богословського діалогу, – ми також повинні визнати, що нас об’єднує віра, висловлена в Нікейському Символі віри", - йдеться у Декларації.

30 листопада християни різних традицій святкують день пам’яті апостола Андрія. Особливої популярності його культ набув на українських землях. Його вважають тим, хто приніс християнство на Причорномор’я і навіть на береги Дніпра. Зі святом Андрія пов’язують народні звичаї, вечорниці. Андрій – один з дванадцяти учнів Ісуса Христа. Походив з Витсаїди, про що розповідає нам Євангеліє (Йо. 1, 44), і оспівує у своїй гимнографії літургійна традиція: «Той, хто вийшов з Витсаїди, нас святкувати скликає, пропонуючи нам свято величі своїх подвигів» (канон Утрені, пісня 6). Адже спільнотна молитва – один із найважливіших способів святкування пам’яті святого. Зокрема, що стосується служби апостола Андрія, то вона тісно пов’язана з біблійними відомостями про нього та оминає те легендарне, чим значно обросла постать святого. Традиція називає Андрія Первозванним, адже він був одним із тих двох учнів Йоана Хрестителя, котрих першими покликав Ісус за собою. Далі детальніше Ікона Костя Марковича

Папа і Вселенський Патріарх спільно вшанували ювілей Першого Вселенського Собору в Нікеї У п’ятницю, 28 листопада, Папа Римський Лев XIV і Вселенський Патріарх Варфоломій зібралися в Нікеї (суч. Ізнік), на заході Туреччини, щоб спільно відзначити 1700-річчя Першого Вселенського Собору. Цей історичний Собор, скликаний у 325 році імператором Констатином Великим, сформував Символ віри для всього християнського світу. Церемонія відбулася на березі озера Нікея, де десять років тому турецькі археологи виявили залишки вражаючої базиліки IV століття. Вчені загалом сходяться на думці, що ця церква є або базилікою Святого Неофіта, або «Церквою Святих Отців», де, згідно з традицією, відбувся Перший Вселенський Собор. Двох предстоятелів християнського світу супроводжують глави інших християнських конфесій, що діють у Туреччині, зокрема Православних Церков сирійців, коптів і вірмен, а також протестантських і англіканських Церков. Детальніше

ДЕСС оголосила другий етап бронювання працевлаштованих у критично важливих релігійних організаціях священнослужителів 18 листопада 2025 р. набув чинності наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті «Про затвердження Порядку подання документів для бронювання священнослужителів на період мобілізації та на воєнний час» від 10.11.2025 № Н-177/11 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 14 листопада 2025 року № Н-186/04). Детальніше

Джордж Вайґель став лауреатом міжнародної відзнаки УГКЦ імені о. Омеляна Ковча Відомий американський богослов, журналіст і католицький громадський діяч Джордж Вайґель є лауреатом міжнародної відзнаки імені блаженного священномученика Омеляна Ковча. Це відзнака за вагомий внесок у зміцнення українсько-американських стосунків та підтримку України, за гуманізм і самовідданість. Джордж Вайґель десятиліттями формує проукраїнську думку католицької спільноти у США і в Європі та послідовно підтримує публічно Україну. У своїх виступах і публікаціях Вайгель різко критикує вторгнення Росії в Україну. "Якщо світ погодиться з агресією Путіна, він стане зоною вільного вогню, в якій агресори мають ініціативу, а сили миру і свободи постійно перебувають в обороні. Це не той світ, у якому хотів би жити кожен із нас". Він закликає світ прислухатися до голосу України. За словами Джорджа Вайґеля, світ сьогодні має великий борг вдячності та солідарності перед Україною та українським народом, "бо якщо секретом щастя є свобода, а секретом свободи є мужність, то секретом мужності є віра, віра в те, що мужність в один день переможе. Ось, що означає Україна." Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Джордж Вайґель написав понад півсотні статей про війну, про стійкість українців і про моральну відповідальність заходу. Він наголошує на важливості справедливого миру і характеризує українську боротьбу, як визначальну в сучасній історії. Вайгель засудужє російськимй імперіалізм і лицемірство Московсього Патріархату. Він переконаний: Україна здобула право бути частиною західної цивілізації завдяки мужності і духовній стійкості свого народу. Вайгель категоричний в тому, що"справжній мир неможливий без зупинення намірів Путіна і жодних компромісів за рахунок України бути не може. "Ані свобода, ані жодний мир не можуть бути побудовані на несправедливості. Якщо світ дозволить незалежній і суверенній державі бути окупованій і розчленованій агресором, то жодна суверенна держава світу не може більше почуватися у безпеці. Тому голос України має звучити у всьому світі, в політиці, в медіа і в Церкві. Україна в моїх думках і в серці", — наголошує Джордж Вайґель. На переконання Джорджа Вайґеля, першопричиною війни в Україні є сам Путін. Детальніше

Католицькі єпископи помолися на місці трагедії у Тернополі 26 листопада єпископи УГКЦ і РКЦ на чолі з Блаженнішим Святославом разом із Апостольським нунцієм в Україні архиєпископом Вісвальдасом Кульбокасом відслужили заупокійну панахиду за жертвами масового російського обстрілу Тернополя, що стався в ніч на 19 листопада. Владики звершили панахиду серед руїн, а згодом поспілкувалися з сім’ями, які втратили рідних, та з пораненими, що вижили внаслідок удару. У своєму слові Блаженніший Святослав наголосив, що Церква сьогодні є поруч із тими, хто страждає. “Греко-Католицька Церква, Римо-Католицька Церква, разом з Апостольським нунцієм, представником Папи Римського в Україні, – ми є тут. На цьому місці трагедії, щоб обійняти наш зранений народ, щоб пригорнути вас, дорогі рідні й близькі тих людей, яких тут забрала ворожа рука. Більше трьох десятків загиблих, серед них шестеро діточок, і майже сотня тяжко поранених. Ми хочемо бути разом із вами, щоб ви знали: ваша Церква вас любить, а ваш біль є болем усього Тіла Христової Церкви – як в Україні, так і в усьому світі”.

За поширення російської пропаганди Православну Церкву Чеських земель виключили з Ради Церков Рада Церков Чехії призупинила членство Православної Церкви в Чеських землях на один рік. Рішення ухвалили через втрату довіри та ризики того, що церковні структури можуть використовуватися для поширення проросійської пропаганди. Міністерство культури також вказало на повторні фінансові порушення з боку церковної адміністрації. У документі ERC наголошується, що йдеться не про заборону діяльності Церкви. Храми залишаються відкритими, Богослужіння продовжуються, а рішення має внутрішній характер і стосується лише участі в міжцерковній спільноті.

Митрополит РПЦ пропонує залучати козаків до боротьби з «деструктивними релігійними течіями» 24 листопада голова Синодального комітету РПЦ із взаємодії із козацтвом та Синодального відділу із взаємодії зі Збройними силами та правоохоронними органами митрополит Кирил (Покровський) очолив засідання Постійної комісії із взаємодії з РПЦ Ради при президенті РФ у справах козацтва. Одним із центральних напрямів стала турбота над козаками на війні проти України. Митрополит заявив, що «вдалося збудувати зрозумілу систему укладання як довгострокових контрактів священиками для духовного опікування військовослужбовців, так і впорядкувати практику короткострокових візитів». Митрополит також звернув особливу увагу на «необхідність консолідації навколо протидії деструктивним релігійним течіям та, зокрема, з неоязичниками».

Предстоятель ПЦУ у Чернігові помолився за Україну і воїнів Митрополит Київський і всієї України Епіфаній в день пам’яті святої великомучениці Катерини і преподобного Меркурія Чернігівського, 24 листопада 2025 року, очолив Літургію у Катерининському кафедральному соборі міста Чернігова. За повідомленням пресслужби ПЦУ, Предстоятелю ПЦУ співслужили митрополит Вінницький і Барський Симеон, митрополит Рівненський і Острозький Іларіон, митрополит Дніпровський і Січеславський Симеон, архієпископ Сумський і Охтирський Мефодій, архиєпископ Хмельницький і Шепетівський Павло, єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій, єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній, єпископ Бориспільський Авраамій, настоятель собору протоі\єрей Роман Кіник та місцеве і запрошене духовенство. За богослужінням молилися українські воїни, представники місцевої влади та численні віряни. Митроподит Епіфаній возніс особливу молитву до Господа за нашу Батьківщину, яка переживає час важких випробувань і небезпеки.

25 листопада – у християн візантійського обряду день пам’яті священномученика Климента, четвертого за порядком Римського архиєрея. Християни латинського обряду відзначають його пам’ять 23 листопада. За походженням св. Климент був римським юдеєм. Передання зараховує його до учнів апостолів Петра і Павла. Йоан Золотоустий, Ориген, Єронім, Епіфаній вважають, що саме про нього пише апостол Павло у листі до Филип’ян 4, 3, називаючи своїм співробітником, який працював з ним для Євангелії. Як учня апостола Петра розглядає св. Климента канон Утрені сьогоднішнього свята. Він починається з тропара: «Від Петра божественного навчившись, верховного апостола, і від нього перейнявши божественне знання, ти, отче, ідольську оману викрив». Далі детальніше