ADASTRA ✨

🇺🇸🇨🇳🇹🇼Союзники США в Азії побоюються можливих поступок Трампа Китаю щодо Тайваню Союзники США в Азії дедалі більше занепокоєні тим, що президент Дональд Трамп може пом’якшити позицію Вашингтона щодо Тайваню в обмін на економічні поступки з боку Китаю під час майбутньої зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Очікується, що Трамп і Сі проведуть саміт 24 вересня. За словами посадовців, законодавців та аналітиків у Тайбеї, Токіо й Вашингтоні, китайський лідер, імовірно, порушить питання Тайваню, а навіть незначна зміна американської риторики може вплинути на безпекову ситуацію в регіоні. Занепокоєння посилилося після того, як у травні Трамп назвав продаж американської зброї Тайваню «переговорним важелем». Побоювання також пов’язані з тим, що американський президент намагається зміцнити свої рейтинги, які постраждали на тлі війни з Іраном. Китай вважає Тайвань «ядром ключових інтересів» у відносинах зі США і не відмовляється від можливості застосування сили для встановлення контролю над островом. Трамп раніше заявляв, що Сі особисто запевнив його: Китай не атакуватиме Тайвань, поки він перебуває на посаді президента США. Однак Трамп, на відміну від свого попередника Джо Байдена, не заявляв прямо, чи захищатимуть США Тайвань у разі китайського нападу. Напередодні саміту Тайвань активно доносить свою позицію до американської сторони. Високопоставлений тайванський посадовець Шень Юйчжун заявив, що Тайбей сподівається уникнути будь-яких домовленостей, які могли б завдати шкоди острову. Міністр закордонних справ Тайваню Лінь Цзялун також очікує, що Сі порушить тайванське питання на зустрічі з Трампом. Проте він наголосив, що Вашингтон неодноразово заявляв про незмінність своєї політики щодо острова. Особливе занепокоєння ситуація викликає у Японії. За словами двох джерел в японському уряді, прем’єр-міністерка Санае Такаїчі намагається провести контакт із Трампом перед його переговорами із Сі. Минулого тижня високопоставлений представник японського МЗС відвідав Вашингтон, щоб сприяти організації такої зустрічі. Токіо хотів би, щоб Трамп дотримувався усталеної дипломатичної риторики щодо Тайваню та не робив це питання центральною темою переговорів із Сі. За словами двох високопоставлених депутатів правлячої партії Японії, найбільше Токіо побоюється сценарію, за якого Трамп може продемонструвати м’якшу позицію щодо Тайваню в обмін на зобов’язання Китаю збільшити закупівлі американських товарів. Такий результат міг би дати президенту США економічний аргумент перед важливими проміжними виборами. Під час попередньої зустрічі Трампа та Сі в Пекіні у травні китайський лідер неодноразово порушував питання Тайваню, зокрема американських поставок озброєнь та готовності Вашингтона захищати острів. Наразі на схвалення Трампа вже кілька місяців очікує пакет американського озброєння для Тайваню на $14 млрд. Після травневого саміту президент США заявив, що поки не схвалює його, назвавши пакет «дуже хорошим переговорним важелем». Побоювання союзників стосуються не лише можливих рішень щодо зброї. Навіть незначна зміна формулювань Вашингтона щодо статусу Тайваню, за оцінками експертів, може мати ширші наслідки. США дотримуються політики «одного Китаю», за якої Вашингтон офіційно не займає позиції щодо суверенітету Тайваню та визнає існування позиції Пекіна про належність острова Китаю, але не підтримує її. Під час саміту з Байденом у 2023 році Сі вже закликав американського президента чітко засудити незалежність Тайваню, однак Вашингтон відмовився це зробити. Додаткове значення Тайваню пов’язане з його роллю у світовій економіці: острів виробляє понад 90% найсучасніших напівпровідників у світі. Генеральний директор з питань національної безпеки Малайзії Раджа Нуширван Зайнал Абідін попередив, що можливе китайське вторгнення на Тайвань матиме глобальні наслідки. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇷🇺 Нові санкції США проти Росії: як працюватиме Закон Грема Коментар молодшого дослідника дослідницької програми "Північна Америка" ADASTRA Ернеста Шонії:

Ухвалення Палатою представників Закону Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року є двопартійною перемогою для України. 16 вересня Палата підтримала законопроєкт голосами 262 проти 159, після того як Сенат ухвалив його 7 серпня 86 голосами проти 11. Документ тепер вирушає на підпис президенту Дональду Трампу. Найбільше суперечок навколо документа викликає одна конкретна норма- Секція 113. Вона передбачає тарифи до 100% для країн, які масово імпортують російську нафту чи газ або допомагають обходити санкції. Формально під удар підпадають Китай та Індія. Але список потенційно охоплює й союзників США- Туреччину, Японію, а також членів ЄС, зокрема Словаччину та Угорщину. Сам закон містить механізми гнучкості. Секція 113(b) дозволяє знижувати тарифи для країн, які скорочують закупівлі російських енергоносіїв. Секція 113(c) обмежує коло цілей п'ятьма найбільшими імпортерами, що цілком знижує ризик хаотичного застосування санкцій проти союзників США. При цьому, головна загроза- не сам закон, а спосіб його використання. Адміністрація Трампа має широкі дискреційні повноваження і може використати їх для реального тиску на Москву, або натомість піти шляхом масових вейверів, фактично нейтралізувавши дію акта. Прецеденти вже дають підстави для такого скепсису. Навесні 2026 року адміністрація тимчасово призупиняла санкційний тиск на Росію: у березні Мінфін видав вейвер на закупівлю російської морської нафти для стримування цін на тлі війни з Іраном. У квітні очільник Мінфіну Скотт Бессент заявив, що вейвер не продовжуватимуть, але вже за кілька днів адміністрація змінила рішення і продовжила його. Лише в травні вейвер остаточно скасували. Відкритим залишається також питання про реакцію КНР та Індії, чи погодяться вони на поступове скорочення закупівель за прикладом попередньої моделі з іранською нафтою, чи оберуть конфронтаційний сценарій. Не менш важливо, чи стане закон дійсно важелем тиску на Путіна для завершення війни, чи залишиться інструментом внутрішньополітичного консенсусу без практичних наслідків.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇮🇳🇺🇸Індія попередила США про наслідки можливих 100% тарифів через закупівлі російської нафти Індія попередила, що американський законопроєкт, який дозволяє президенту Дональду Трампу запроваджувати тарифи до 100% проти найбільших покупців російської нафти, може негативно вплинути на відносини між Нью-Делі та Вашингтоном і спричинити перебої на світовому енергетичному ринку. Конгрес США у середу остаточно схвалив масштабний санкційний законопроєкт, який тепер має підписати Трамп. За словами представника Білого дому, президент планує зробити це найближчими днями. Міністерство закордонних справ Індії заявило, що Нью-Делі протягом останніх місяців обговорював це питання з американською стороною та чітко попереджав про можливі наслідки як для двосторонніх відносин, так і для міжнародного енергетичного ринку. Новий американський механізм спрямований проти п’яти найбільших покупців російської нафти або природного газу. Під дію потенційних додаткових тарифів можуть потрапити, зокрема, Індія, Китай і союзник США Туреччина. Китай також виступив проти американської ініціативи. Речник МЗС КНР Го Цзякунь заявив, що Пекін не підтримує екстериторіальне застосування законодавства та спроби втручання в його торгівлю з іншими державами. За його словами, Китай здійснює економічне та торговельне співробітництво з іншими країнами на основі рівності та взаємної вигоди, і така взаємодія не повинна піддаватися «втручанню або примусу» з боку третіх країн. Індія наразі є найбільшим покупцем російської нафти, що постачається морем. Однак індійські нафтопереробні компанії вже намагаються диверсифікувати поставки, збільшуючи закупівлі зі США, Бразилії, Канади, Венесуели та країн Африки. Попри це, державні НПЗ Індії стикаються з найбільшою за останні місяці невизначеністю щодо поставок. Ризики пов’язані одночасно із затяжним конфліктом на Близькому Сході та перспективою посилення американських обмежень на закупівлю російських енергоносіїв. Напруженість у відносинах США та Індії протягом останнього року також посилювали торговельні суперечки та заяви Трампа про його роль у припиненні бойових дій між Індією та Пакистаном. Сторони згодом намагалися покращити відносини, зокрема шляхом пом’якшення тарифів на індійські товари, однак остаточної торговельної угоди між ними досі немає. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇨🇦🇪🇺 Канада та ЄС: чи народжується новий формат європейської інтеграції? Коментар молодших дослідниць дослідницької програми "Північна Америка" ADASTRA Анни Рищенко, Олександри Попович та Дар'ї Горобей:

Нова заява Урсули фон дер Ляєн у Страсбурзі про можливість перетворення Канади на першого «асоційованого члена» ЄС є цікавим кейсом трансформації євроатлантичного співробітництва. Особливість пропозиції полягає в тому, що установчі договори ЄС не передбачають статусу «асоційованого члена». Стаття 217 TFEU дозволяє Союзу право укладати угоди, що створюють «асоціацію, яка характеризується взаємними правами та обов’язками, спільними діями та особливими процедурами». Поява такого дискурсу, не є випадковою, адже вона з’явилася на тлі загострення торговельних відносин Канади та США. Вашингтон запровадив високі тарифи на низку канадських товарів, зокрема 50% на сталь та алюміній, що стимулює Оттаву диверсифікувати зовнішньоекономічні зв’язки. Канада вже активно співпрацює з європейськими міжнародними організаціями на високому рівні інтеграції у сферах торгівлі (CETA), оборони (SAFE Instrument, PESCO, внесок у місії CSDP) та технологій і інновацій (Canada‑EU Strategic Partnership on Raw Materials, Horizon Europe). Водночас ЄС уже є другим найбільшим торговельним партнером Канади після США, а CETA, що тимчасово застосовується з 2017 року, сприяла значному зростанню двосторонньої торгівлі. У 2025 році торгівля товарами між сторонами досягла €81,5 млрд. Варто додати і про спільні безпекові виклики у вигляді російської агресії, зростання геополітичного впливу Китаю і мілітаризації Арктики. Тому заява фон дер Ляєн може свідчити не стільки про перспективу формального «членства», скільки про намір поглибити вже наявне партнерство. Ймовірний формат може охоплювати торгівлю, оборону, енергетику, критичні матеріали, штучний інтелект та Арктику. Саме переговори щодо майбутнього «Alliance for the Future» планують продовжити на саміті Канада–ЄС у жовтні. Попри оптимістичні заяви, реалізація цієї ідеї зіштовхнеться із серйозними перешкодами, зокрема з відсутністю юридичного механізму, бюрократичними тупиками, скептичним ставленням ззовні. Правова структура ЄС формувалась таким чином, щоб подібні рішення ухвалювалися за принципом одностайності, а не абсолютної більшості. І це сильно ускладнює процес. Канада не підпадає під визначення, мова не може йти про повне членство, лише про якийсь гібридний статус поза існуючою правовою системою. Повна ратифікація навіть стандартної угоди про вільну торгівлю (CETA) блокується 10 країнами ЄС уже роками. Неможливість «розділити 4 свободи» єдиного ринку (зокрема вільний рух людей) робить повноцінне залучення Оттави надскладним. Країни-члени ЄС не хочуть ратифікувати цю угоду кожна з власних причин, і ці причини існують дуже довго й навряд чи стануть неактуальними в найближчому майбутньому (наприклад, фермери Франції бояться конкуренції з канадською яловичиною - це майже незмінний факт, це триває довго й невідомо скільки ще триватиме). Цікаво, чи скоро для медіа та політиків стане помітною паралель з Україною. Пропозиція Мерца 2026 року про «асоційоване членство» для України мала на меті дати Києву проміжний статус саме як компенсацію за відкладене повноцінне вступ (через війну і повільність переговорів). Якщо ж Канада (країна, яка публічно визнає, що не прагне вступати до ЄС), отримає цей статус, це приверне увагу суспільства. Водночас ще не угода, а тільки політичний сигнал, і стимул до формування порядку денного. На 17 вересня запланована промова прем'єр-міністра Канади Марка Карні перед Європарламентом у Страсбурзі, яка є логічним продовженням сьогоднішньої події. Можливо, відповіді на деякі з питань ми дізнаємося саме з неї.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇭🇺🏳️‍🌈Новий уряд Угорщини запропонував скасувати обмеження на ЛГБТК+ контент для неповнолітніх Новий уряд Угорщини подав до парламенту законопроєкт, який передбачає скасування запроваджених за уряду Віктора Орбана обмежень на «демонстрацію та пропагування гомосексуальності» серед осіб до 18 років. Попередній уряд Орбана, який втратив владу після 16 років за результатами виборів у квітні, у 2021 році заборонив демонстрацію та «просування» гомосексуальності й зміни гендеру в медіаконтенті, доступному неповнолітнім. Орбан пояснював ці заходи необхідністю захисту дітей, однак вони зазнали критики з боку правозахисних організацій та Європейського Союзу. Перегляд законодавства відбувається після того, як у квітні вищий суд ЄС постановив, що угорські обмеження порушують законодавство Євросоюзу та сприяють стигматизації й маргіналізації геїв і трансгендерних людей. Міністерка юстиції Угорщини Марта Гьорьог ще у травні заявила, що після цього рішення країні необхідно переглянути правила, які обмежують доступ до ЛГБТК+ контенту. Запропонований законопроєкт натомість зосереджує обмеження на матеріалах, які можуть «серйозно зашкодити фізичному, інтелектуальному, емоційному або моральному розвитку дитини». Зокрема, захист дітей має стосуватися порнографічного та невідповідного віку сексуального контенту, сексуальної експлуатації та насильства над дітьми, сексуальних домагань і маніпуляцій, а також іншого контенту, який може завдати серйозної шкоди розвитку неповнолітніх. Прем’єр-міністр Петер Мадяр, який прийшов до влади у квітні, пообіцяв відновити відносини Угорщини з Європейським Союзом. Повернення Будапешта до основного політичного курсу ЄС також передбачає розв’язання суперечностей щодо демократичних стандартів і прав меншин. Мадяр також заявив, що його уряд планує змінити правила, які фактично забороняли усиновлення дітей одностатевими парами. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇫🇷🇪🇺🇷🇺🇦🇿Франція закликає ЄС зняти санкції з Алішера Усманова на тлі напруженості з Азербайджаном Франція закликає Європейський Союз зняти санкції з російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова (на фото). За словами трьох європейських дипломатів, Париж пішов на цей крок на тлі тиску з боку Азербайджану, де утримують двох громадян Франції. Питання Усманова стало одним із факторів, які ускладнили чергове продовження санкцій ЄС проти Росії. У понеділок представники країн Євросоюзу не змогли одностайно погодити продовження санкційних списків ще на шість місяців, тому термін їх дії тимчасово подовжили на сім днів — до 22 вересня. За словами дипломатів ЄС, Франція приєдналася до Словаччини, яка також виступає за виключення Усманова із санкційного списку. Євросоюз запровадив обмеження проти бізнесмена після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Французькі дипломатичні джерела пояснили позицію Парижа міркуваннями національної безпеки та заявили, що Франція позитивно реагує на звернення міжнародних партнерів щодо справи Усманова. Однак троє європейських дипломатів повідомили, що французька сторона у приватних розмовах заявляла про тиск з боку Баку у зв’язку з двома французами, яких утримують в Азербайджані. Одного з них Париж вважає затриманим свавільно, тоді як азербайджанська влада засудила його за звинуваченнями у шпигунстві. Чому саме Азербайджан домагається виключення Усманова із санкційного списку, залишається незрозумілим. Однак президент Азербайджану Ільхам Алієв і раніше виступав за скасування санкцій проти мільярдера. За словами дипломатів, Франція вважає, що позицію Баку щодо Усманова підтримують Катар і Казахстан. Раніше за виключення бізнесмена із санкційного списку також виступали кілька інших регіональних лідерів та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Сам Усманов веде кілька судових процесів у Європі, намагаючись зрештою домогтися скасування санкцій. Його адвокати також оскаржували твердження у ЗМІ, які використовувалися як підстави для запровадження обмежень. Відносини між Францією та Азербайджаном залишаються напруженими. Вони суттєво погіршилися у 2023 році після того, як Азербайджан відновив контроль над Нагірним Карабахом, що спричинило виїзд близько 120 тисяч етнічних вірмен. Баку також різко критикував військову підтримку, яку Франція надавала Вірменії. Франція зі свого боку звинувачувала пов’язані з Азербайджаном групи у проведенні дезінформаційних кампаній та спробах посилити заворушення й сепаратистські настрої у французькій Новій Каледонії. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇧🇾🇺🇸Білорусь звільнила 25 ув’язнених в обмін на подальше послаблення санкцій США Білорусь у середу звільнила 25 ув’язнених в обмін на подальше послаблення американських санкцій, а спецпредставник США Джон Коул заявив, що вже приблизно за місяць можуть бути звільнені ще сотні людей. Домовленість стала черговим результатом переговорів між Коулом та президентом Білорусі Олександром Лукашенком, які тривають уже понад рік. Президент США Дональд Трамп доручив Коулу домогтися звільнення сотень ув’язнених, серед яких правозахисники, політичні активісти, журналісти та юристи. Звільнених у середу доправили до столиці Литви Вільнюса. Серед них — колишня керівниця забороненого у 2021 році новинного порталу TUT.BY Людмила Чекіна, яка відбувала 12-річний термін ув’язнення. Також було звільнено журналіста Андрія Аляксандрава, засудженого до 14 років, та його дружину Ірину Злобіну, яка відбувала дев’ятирічний термін. На свободу вийшли і троє музикантів, заарештованих у 2022 році, чиї пісні білоруська влада визнала «екстремістськими матеріалами». Нинішня кількість звільнених значно менша, ніж під час попереднього раунду переговорів: у березні Коул домовився про звільнення 250 людей. Однак американський представник заявив, що планує повернутися до Білорусі приблизно за місяць і сподівається тоді домогтися звільнення «сотень» ув’язнених. За даними джерела Reuters, окрім 25 осіб, переданих через Литву, очікується звільнення значної кількості інших ув’язнених, які залишаться на території Білорусі. Правозахисна організація «Вясна», яку білоруська влада визнала екстремістською, заявляє, що в країні все ще утримують 886 політичних в’язнів. Лукашенко не визнає такого визначення та відкидає звинувачення опозиції в тому, що влада проводить нові арешти, фактично замінюючи звільнених ув’язнених іншими. Коул заявив, що все ще сподівається домогтися звільнення всіх ув’язнених, про яких ведуться переговори, до кінця року. Паралельно США оголосили про подальше пом’якшення санкцій. Вашингтон скасовує обмеження щодо двох білоруських компаній — виробника фарб і промислових покриттів Лакокраска та державного концерну Беллесбумпром, який контролює лісову, целюлозну та паперову промисловість. Коул також пообіцяв Лукашенку сприяти поверненню через американські банки десятків мільйонів доларів заморожених білоруських активів. Однак білоруські правозахисники та опозиція наголошують, що, попри звільнення ув’язнених, арешти та репресії в країні продовжуються. Лідерка білоруської опозиції у вигнанні Світлана Тихановська заявила, що, на її думку, Лукашенко використовує звільнення людей як інструмент для отримання максимально можливих поступок. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇰🇷🇰🇿Південна Корея та Казахстан домовилися про співпрацю в атомній енергетиці та критичних мінералах Південна Корея та Казахстан підписали меморандум про співпрацю у сфері мирного використання ядерної енергії та домовилися розширювати партнерство в торгівлі, енергетиці, критичних мінералах і штучному інтелекті. Домовленостей досягли під час зустрічі президента Південної Кореї Лі Чже Мьона та президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Сторони обговорили можливості поглиблення економічного співробітництва на тлі глобальної економічної нестабільності. Меморандум щодо атомної енергетики став одним із 13 документів, підписаних країнами у вівторок. До пакета також увійшли домовленості щодо співробітництва у сфері сирої нафти, науки та технологій. Деталі окремих угод поки не оприлюднені. Лі назвав Казахстан ключовим партнером Південної Кореї з великим потенціалом у майбутніх високотехнологічних галузях. Окрему увагу сторони приділяють критичним мінералам. Прем’єр-міністерка Південної Кореї Хан Сон Сук заявила, що співробітництво двох країн має вийти за межі традиційної торгівлі нафтою та ураном і поширитися на літій та інші критично важливі мінерали. Вона закликала бізнес використовувати передові південнокорейські технології для розвідки та видобутку мінеральних ресурсів Казахстану, що має допомогти знизити ризики, пов’язані з нестабільністю глобальних ланцюгів постачання. Південна Корея, яка має обмежені власні енергетичні ресурси, протягом останніх років прагне диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв і мінеральної сировини, одночасно розширюючи присутність своїх промислових і технологічних компаній у Центральній Азії. Цей курс розвивається, зокрема, в межах започаткованої у 2017 році «Нової північної політики», спрямованої на поглиблення економічних зв’язків із Центральною Азією та іншими євразійськими партнерами. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇳🇿🇮🇳Нова Зеландія схвалила угоду про вільну торгівлю з Індією Парламент Нової Зеландії у середу схвалив законодавство для реалізації угоди про вільну торгівлю з Індією, яка передбачає скасування або суттєве зниження мит приблизно на 95% новозеландського експорту до Індії. Законопроєкт підтримали 93 депутати, 29 проголосували проти. Угоду також підтримала опозиційна Лейбористська партія. Понад половина всіх товарів, охоплених домовленістю, стане безмитною одразу після набуття угодою чинності. Міністр торгівлі Нової Зеландії Тодд Макклей заявив, що переваги для експортерів будуть «негайними та значними». Зі свого боку Нова Зеландія надасть безмитний доступ для всіх індійських товарів. Веллінгтон також зобов’язався інвестувати $20 млрд в Індію протягом наступних 15 років. Індія та Нова Зеландія підписали торговельну угоду у квітні. Веллінгтон очікує, що вона набере чинності ще цього року, після завершення необхідних процедур ратифікації в обох країнах. За рік до червня 2026 року обсяг двосторонньої торгівлі становив 3,99 млрд новозеландських доларів ($2,29 млрд). Індія наразі є дев’ятим за величиною ринком експорту товарів і послуг Нової Зеландії. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇻🇳США та В’єтнам готують десятки угод у сфері енергетики, технологій, авіації та фінансів Американські та в’єтнамські компанії наступного тижня можуть оголосити до 29 угод у сферах енергетики, технологій, авіації та фінансів під час візиту лідера В’єтнаму То Лама (на фото) до Нью-Йорка. Більшість домовленостей, як очікується, матимуть необов’язковий характер. В’єтнам протягом останніх місяців використовує укладання комерційних угод як частину стратегії зі зниження торговельної напруженості з Вашингтоном на тлі загрози нових американських тарифів для орієнтованої на експорт в’єтнамської економіки. Згідно з внутрішнім документом щодо підготовки візиту, 29 домовленостей можуть бути оголошені 23 вересня на бізнес-конференції в Нью-Йорку за участю То Лама. Значна частина стосуватиметься енергетики. Американські Murphy Oil та Chevron мають оголосити про домовленості з державною Petrovietnam, тоді як ExxonMobil готує угоду з Vietnam Refinery and Petrochemical Corporation — оператором другого за величиною нафтопереробного заводу країни. У лютому в’єтнамський НПЗ уже підписав необов’язкову угоду з Chevron про постачання нафти, хоча про подальші закупівлі не повідомлялося. Murphy Oil займається розвідкою нафти й газу у В’єтнамі, а ExxonMobil працює над найбільшим газовим родовищем країни, яке поки не введене в експлуатацію. В авіаційному секторі найбільша приватна авіакомпанія В’єтнаму Vietjet планує домовитися про лізинг до 22 літаків від чотирьох лізингових компаній. Йдеться про 17 Boeing 737 та п’ять Airbus A321neo. Vietjet також готує угоду зі SpaceX щодо встановлення супутникового інтернету Starlink на 120 літаках. Крім того, авіакомпанія планує підписати меморандуми з американськими компаніями, які займаються технічним обслуговуванням авіаційних двигунів. У технологічній сфері попередній список передбачає угоду між Meta та Міністерством культури В’єтнаму, хоча її зміст не уточнюється. Окрему домовленість мають укласти американський виробник чипів Qualcomm та в’єтнамська телекомунікаційна компанія VNPT. Qualcomm уже бере участь у розгортанні мережі 5G у В’єтнамі. У фінансовому секторі Visa, Mastercard і Citibank також мають оголосити про домовленості з в’єтнамськими партнерами у фінансовій та готельній галузях. То Лам, як очікується, виступить на Генеральній асамблеї ООН 22 вересня та проведе зустрічі з представниками низки американських корпорацій. Наступного дня має відбутися бізнес-конференція, після якої в’єтнамський лідер вирушить із державним візитом до Канади. Візит також має сприяти просуванню торговельних переговорів між США та В’єтнамом. За словами джерел, сторони можуть спробувати досягти торговельної угоди, переговори щодо якої тривають уже понад рік. Однак зустріч То Лама з президентом США Дональдом Трампом поки не гарантована, оскільки графік американського президента ще остаточно не підтверджений. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇻🇪США вперше за понад 20 років виключили Венесуелу зі списку країн, які не виконують зобов’язання у боротьбі з наркотрафіком США вперше за понад 20 років виключили Венесуелу зі списку країн, які, за оцінкою Вашингтона, не демонструють належного виконання зобов’язань у боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Венесуела перебувала в цьому списку з 2005 року. Президент США Дональд Трамп заявив, що рішення стало можливим завдяки співпраці з тимчасовим урядом Венесуели на чолі з Делсі Родрігес, колишньою заступницею Ніколаса Мадуро, після усунення та арешту Мадуро американською адміністрацією в січні. За словами Трампа, співпраця вже принесла конкретні результати, зокрема у боротьбі з транснаціональним злочинним угрупованням Tren de Aragua. Президент США окремо згадав убивство лідера угруповання, відомого як «Ніньйо Герреро».

Я визначив, що Венесуела більше не повинна вважатися країною, яка очевидно не виконує свої зобов’язання у сфері контролю над наркотиками, — заявив Трамп.

Він додав, що Вашингтон очікує від тимчасового уряду подальшого вимірюваного прогресу в ліквідації наркотерористичних угруповань та припиненні наркотрафіку через територію Венесуели. Трамп також допустив можливість аналогічного рішення щодо Колумбії, яку США внесли до цього списку минулого року через недостатню, на думку Вашингтона, протидію виробництву кокаїну. За словами американського президента, після приходу до влади президента Абелардо де ла Еспріельї Колумбія може знову стати головним партнером США у сфері безпеки в Західній півкулі. Трамп заявив, що розгляне можливість виключення Колумбії зі списку, якщо протягом наступного року вона продемонструє прогрес у масштабному знищенні посівів коки та ліквідації наркотерористичних мереж. Де ла Еспріелья вступив на посаду в серпні, пообіцявши посилити політику безпеки. Під час виборчої кампанії його підтримував Трамп. Однак і Венесуела, і Колумбія залишаються в американському переліку основних країн-виробників наркотиків або ключових транзитних держав. До цього ширшого списку також входять, серед інших, Афганістан, Болівія, Китай, Еквадор, Індія, Мексика, Нікарагуа, Пакистан, Панама та Перу. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

❗️🇸🇪 Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон подав у відставку У листі на імʼя спікера Ріксдагу Андреаса Норлена він заявив, що «результати виборів, можливо, створили складні умови для формування наступного уряду». Крістерссон вважає, що тепер від партій у парламенті буде потрібна «конструктивна відкритість», і що обговорення для формування нового кабінету потрібно буде провести з усіма партіями. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇰🇵КНДР заявила про подальше розширення ядерного арсеналу та відкинула денуклеаризацію Північна Корея заявила, що продовжить розширювати та посилювати свої ядерні сили, пояснюючи це нарощуванням військової присутності під проводом США та поглибленням оборонної співпраці Вашингтона, Сеула й Токіо. Заступник міністра оборони КНДР Кім Кан Ір (на фото), виступаючи на Сяншаньському форумі в Пекіні, заявив, що статус Північної Кореї як держави, що володіє ядерною зброєю, є незворотним, а Пхеньян продовжуватиме нарощувати свій ядерний арсенал. За його словами, постійне нарощування ядерних озброєнь держав, які КНДР вважає противниками, «повністю виправдовує» створення Північною Кореєю власного «міцного ядерного щита». Він також заявив, що країна продовжить зміцнювати «ядерне стримування для самооборони». Кім звинуватив США у проведенні незмінної «ворожої політики» щодо Північної Кореї та заявив, що Вашингтон перетворює тристороннє співробітництво із Південною Кореєю та Японією на ядерний альянс. За його словами, закріплений у конституції статус КНДР як ядерної держави є «лінією, від якої немає відступу». Він закликав інші країни відмовитися від того, що назвав «нездійсненною мрією» про денуклеаризацію Північної Кореї. Участь високопоставленого представника КНДР у Сяншаньському форумі стала рідкісною появою Північної Кореї на міжнародній конференції з питань безпеки останніми роками та відбувається на тлі прагнення Пхеньяна поглибити відносини з Пекіном. На запитання про можливу зустріч президента США Дональда Трампа з лідером КНДР Кім Чен Ином заступник міністра заявив, що не може говорити про перспективи проведення такого саміту. Окрему заяву в четвер зробила Кім Йо Чжон, впливова сестра північнокорейського лідера. Після обговорень на щорічному засіданні МАГАТЕ вона знову відкинула міжнародні заклики до денуклеаризації, заявивши, що ядерний статус КНДР є «абсолютним» і не може бути скасований. За її словами, позиція Північної Кореї щодо ядерної зброї вже остаточно закріплена «фізично та юридично», а повторні міжнародні вимоги щодо денуклеаризації вона назвала щорічним «шумом». Напередодні представник Міністерства оборони КНДР також звинуватив США та Південну Корею в посиленні військової конфронтації через спільне планування та навчання щодо реагування на зброю масового знищення. Пхеньян попередив, що такі дії можуть змусити його застосувати положення власного закону про політику ядерних сил. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇨🇭🇧🇷🇦🇷🇵🇾🇺🇾Парламент Швейцарії схвалив торговельну угоду з МЕРКОСУР Нижня палата парламенту Швейцарії у середу схвалила торговельну угоду з південноамериканським блоком МЕРКОСУР через кілька днів після того, як відповідний законопроєкт підтримала верхня палата. У червні нижня палата відхилила угоду, однак цього разу законодавці включили до законопроєкту 517 млн швейцарських франків ($631 млн) фінансової підтримки для швейцарських фермерів протягом шести років, щоб пом’якшити для аграрного сектору наслідки торговельної лібералізації. Угода між країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA) та основними членами МЕРКОСУР — Аргентиною, Бразилією, Парагваєм та Уругваєм — отримала в нижній палаті 118 голосів «за» та 66 «проти», ще 10 депутатів утрималися. Сільське господарство є політично чутливим питанням у Швейцарії, тому торговельна угода, ймовірно, буде винесена на референдум відповідно до системи прямої демократії країни. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇸🇦Сенатори США вимагають розкрити засекречені деталі ядерної угоди із Саудівською Аравією Група сенаторів від Демократичної та Республіканської партій закликала адміністрацію президента Дональда Трампа розсекретити та оприлюднити всю інформацію про запропоновану угоду із Саудівською Аравією щодо цивільної ядерної енергетики, включно з двома секретними «додатковими листами», погодженими з Ер-Ріядом. У листі до держсекретаря Марко Рубіо та міністра енергетики Крістофера Райта сенатори наголосили, що США раніше уклали десятки подібних угод про мирне ядерне співробітництво, відомих як «угоди 123», без приховування такої інформації. Законодавці заявили, що доступ до повного тексту необхідний, аби Сенат і громадськість могли чітко розуміти зобов’язання, які США та Саудівська Аравія беруть на себе в межах домовленості. Ініціаторами звернення стали сенатори-демократи Джефф Мерклі та Ед Маркі. Його також підписали ще 13 демократів, один незалежний сенатор, який голосує разом із демократами, та двоє республіканців — Ренд Пол і Джон Кеннеді. Трамп направив запропоновану угоду до Конгресу в серпні, після чого розпочався 90-денний період її розгляду законодавцями. У цей час Конгрес має можливість спробувати ухвалити резолюцію про відхилення домовленості. Відтоді законодавці домагаються розсекречення двох додаткових листів, укладених паралельно з основною угодою, а також оприлюднення інших пов’язаних документів. Окремі питання викликає зв’язок ядерної угоди з нормалізацією відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем. Трамп заявляв, що домовленість набуде чинності лише за умови нормалізації відносин Ер-Ріяда з Ізраїлем. Однак помічники конгресменів зазначали, що в самому тексті угоди такого положення немає. У листі сенаторів від 16 вересня це питання не згадувалося. Запропонована угода розрахована на 30 років і передбачає будівництво реакторів AP1000. Вартість потенційного проєкту оцінюється в десятки мільярдів доларів, а одним із його основних бенефіціарів може стати Westinghouse. Частина демократів та експертів із ядерного нерозповсюдження критикують домовленість через те, що вона не забороняє Саудівській Аравії збагачувати уран або переробляти відпрацьоване ядерне паливо — технології, які потенційно можуть бути використані для отримання матеріалів для ядерної зброї. Для порівняння, ОАЕ у своїй угоді про цивільне ядерне співробітництво зі США 2009 року погодилися відмовитися від таких можливостей. Цей підхід відомий як «золотий стандарт» ядерного нерозповсюдження. Адміністрація Трампа, зі свого боку, заявляє, що угода із Саудівською Аравією містить передбачені американським законодавством заходи щодо нерозповсюдження ядерної зброї. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇮🇷Трамп планує зустріч із лідерами країн Перської затоки щодо подальших кроків у війні з Іраном — Axios Президент США Дональд Трамп, як очікується, наступного вівторка проведе в Нью-Йорку зустріч із лідерами країн Перської затоки, щоб обговорити подальші кроки у війні з Іраном. Переговори мають відбутися на полях Генеральної асамблеї ООН. За даними джерел Axios, зустріч буде зосереджена, зокрема, на американських пропозиціях щодо післявоєнної стратегії. Трамп і його старші радники працюють над планом дій після завершення війни, який, як очікується, буде остаточно сформований після проміжних виборів у США. На зустрічі мають бути представлені країни Ради співробітництва арабських держав Перської затоки — Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Бахрейн, Кувейт та Оман. Участь можуть взяти як лідери цих держав, так і їхні міністри закордонних справ. Державний департамент США почав надсилати перші запрошення в середу. За словами одного з джерел, формат переговорів може бути розширений і на інших арабських та мусульманських лідерів. Білий дім відмовився коментувати підготовку зустрічі. Переговори відбуватимуться на тлі заяв Трампа про можливе наближення завершення війни. У середу президент США заявив, що «сподівається, що ми наближаємося до кінця війни», а також знову стверджував, що Іран хоче укласти угоду і що Вашингтон отримав відповідний сигнал безпосередньо від Тегерана. Країни Перської затоки мають безпосередній інтерес у подальшій стратегії США. Держави регіону, на території яких розміщені американські військові бази, зазнали значних іранських атак під час війни, а перебої з експортом нафти та природного газу спричинили для них значні економічні втрати. Окремо прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу також прагне зустрітися з Трампом у Нью-Йорку. Однак, за словами ізраїльського джерела, така зустріч поки не запланована. Минулого року Трамп уже використовував Генеральну асамблею ООН для подібних переговорів: він зустрівся з лідерами восьми арабських і мусульманських країн та представив їм проєкт свого мирного плану щодо Гази. Через тиждень Трамп публічно представив цей план, а невдовзі після цього було досягнуто домовленості про завершення війни. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇷🇺Палата представників США схвалила масштабний пакет санкцій проти Росії Палата представників США у середу схвалила масштабний законопроєкт про санкції та тарифи, спрямований на посилення економічного тиску на Росію через війну проти України. Документ уже пройшов Сенат і тепер направляється президенту Дональду Трампу для підписання. Законопроєкт, який отримав назву «Закон Ліндсі О. Грема про введення санкцій проти Росії та Ірану 2026 року» на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, Палата представників підтримала 262 голосами проти 159. За нього проголосували майже всі республіканці та 58 демократів. Законодавство передбачає посилення санкцій проти російського енергетичного та оборонного секторів, а також «тіньового флоту» танкерів, який використовується для обходу чинних обмежень. Мета — скоротити доходи, які Москва може спрямовувати на фінансування війни проти України. Одна з найважливіших і водночас найбільш суперечливих частин документа дозволяє Трампу запроваджувати тарифи до 100% проти Китаю, Індії та інших країн, щоб спонукати їх скорочувати залежність від російських нафти й газу. Законопроєкт також передбачає розширення санкцій проти Ірану. Це найзначніше законодавство щодо України, ухвалене Конгресом після повернення Трампа до Білого дому та переходу обох палат Конгресу під контроль республіканців у січні 2025 року. Законопроєкт був представлений Ліндсі Гремом та десятками інших сенаторів ще у квітні 2025 року, однак протягом тривалого часу стикався з опором. Лише в липні 2026 року Трамп дозволив республіканському керівництву Конгресу винести його на голосування — за кілька днів до раптової смерті Грема 11 липня. Минулого місяця Сенат схвалив документ 86 голосами проти 11, продемонструвавши значну двопартійну підтримку. Перед цим президент України Володимир Зеленський зустрічався із законодавцями, закликаючи їх підтримати пакет, і особисто спостерігав за одним із процедурних голосувань у Сенаті. Однак законопроєкт розділив демократів у Палаті представників. Його противники заявляли, що документ надає Трампу надто широкі повноваження щодо тарифів, які потенційно можуть бути використані і проти союзників США. Вони також стверджували, що президент уже має достатні повноваження для запровадження санкцій проти Росії. Лідер демократів у Палаті представників Хакім Джеффріс заявив, що документ містить занадто багато винятків, через які санкції проти Росії можуть фактично не застосовуватися. Зокрема, законопроєкт дозволяє президенту відмовитися від їх запровадження, якщо він визначить, що санкції не відповідають національним інтересам США. Занепокоєння були й серед частини республіканців через можливе запровадження нових тарифів та пов’язане з ними зростання споживчих цін напередодні проміжних виборів у листопаді. Прихильники документа натомість вважають, що його ухвалення має продемонструвати Росії та міжнародним партнерам продовження підтримки України з боку Вашингтона та посилити економічний тиск на Москву для переговорів. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇸🇪 Премʼєр Швеції Ульф Крістерссон може ближчим часом піти у відставку Такий варіант припустив експерт із питань внутрішньої політики Шведського Телебачення Матс Кнутсон. За його словами, відповідний сценарій розвитку подій імовірний, якщо лівоцентристський блок матиме більшість, необхідну для формування нового кабінету (176 проти 173 у правоцентристського блоку, котрий підтримує нинішнього главу уряду). Раніше аграрна Центристська партія відкинула чутки про перемовини про участь у новому кабінеті Крістерссона (на фото праворуч) - тож доволі ймовірно, що скоро у крісло премʼєра його таки повернеться лідерка соціал-демократів Магдалена Андерссон (на фото ліворуч). ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸 Трамп різко розкритикував Ворша через підвищення ставки ФРС, хоча уникнув прямих звинувачень Дональд Трамп у соцмережі різко розкритикував рішення ФРС підвищити ставку, повторивши вимогу знизити ставки до 1% чи нижче. Це найгостріша, хоч і непряма критика на адресу Кевіна Ворша, якого сам Трамп призначив головою ФРС. Трамп сказав журналістам, що телефонував Воршу і радив голосувати разом із радою, назвавши її ворожою та політичною. Сам Ворш поки не підтвердив цю розмову. Ворш на пресконференції назвав підвищення ставки тверезим і відповідальним рішенням, наголосивши, що інфляція залишається надто високою. 16 із 18 членів комітету очікують ще щонайменше одне підвищення до кінця року. За словами колишнього співробітника Білого дому, реакція Трампа насправді доволі стримана на тлі тиску, який адміністрація чинила на ФРС протягом тижня, і президент натомість переніс частину роздратування на торгових партнерів США. ✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

​​🇹🇼 Кремнієвий щит – роль TSMC у безпеці Тайваню Тайвань посідає унікальне місце у світовій економіці завдяки своїй критичній ролі у виробництві напівпровідників. Компанія TSMC залишається ключовим виробником найсучасніших чипів, від яких залежать глобальні технологічні ланцюги. Однак розширення виробництва TSMC у США, Японії та Європі, прагнення Вашингтона зменшити залежність від виробництва на острові та поступовий розвиток власної напівпровідникової індустрії Китаю одночасно посилюють міжнародні зв’язки Тайваню й створюють передумови для поступової ерозії його технологічної незамінності. 💬 У новому матеріалі інтерна дослідницької програми «МБПЛ» аналітичного центру ADASTRA Максима Сафронова читайте: • що означає концепція «кремнієвого щита» та як технологічна взаємозалежність може працювати як фактор стримування Китаю • чому виробництво найсучасніших чипів залишається стратегічною перевагою Тайваню та яку роль у її збереженні відіграє правило N-2 • як Китай розвиває власну напівпровідникову промисловість і чому зменшення залежності Пекіна від тайванських технологій може послаблювати «кремнієвий щит» • чи зможе Тайвань конвертувати свою технологічну незамінність у довгострокову систему міжнародних партнерств до того, як перевага TSMC почне скорочуватися. ✨ ADASTRA — аналізуємо, як напівпровідникова перевага Тайваню перетворила технології на інструмент стримування.