Мінцифра

Сьогодні знову отримав порцію звинувачень від пана Гетманцева. Можу запевнити: так само, як у нього є сили компрометувати еАкциз та інші проєкти Мінцифри, так у мене завжди є завзяття говорити правду й спростовувати маніпуляції та брехню мовою фактів. Теза про «мертву систему» спростовується статистикою: лише за червень 2026 року бізнесом у системі успішно згенеровано понад 6 мільйонів унікальних ідентифікаторів, які є основою для формування електронних акцизних марок. Загалом з початку року згенеровано майже 49 мільйонів таких ідентифікаторів. Тепер предметніше: Закид № 1: весь бізнес, який так чи інакше пов’язаний з підакцизними товарами, констатував неготовність еАкцизу і зрив цієї реформи. Ніхто реформу не зриває. Система жива і зараз проходить тестування, у якому беруть участь компанії — лідери ринку. Говорити те, що система абсолютно не готова, — це ігнорувати реальність. Ми вже провели комплексний пілот повного життєвого циклу е-марки, у якому взяли участь український виробник та імпортер JTI, дистриб’ютор DLS та мережа роздрібних магазинів ЛотОК. Для цього пілоту економічний оператор використав європейські коди, які після запуску системи в листопаді використовуватимуться як електронні марки, згенеровані системою еАкциз. Далі дистриб’ютор прийняв продукцію та доставив її до магазину, де касир продав товар покупцю. Після продажу товару ці е-марки відобразилися в системі Державної податкової служби, потім — у системі еАкциз. Ми завершили тестування бізнес-процесів для нарахування та сплати акцизного податку, а також запустимо на початку липня окрему систему служби підтримки, щоб робота зі зверненнями користувачів була ефективнішою. Протягом усієї реформи ми провели десятки зустрічей з бізнесом, представниками ІТ-компанії та інших державних органів. Зокрема, із бізнесом маємо періодично круглі столи та окремі вебінари Закид № 2: з 1 листопада цього року бізнес втрачатиме по 500 мільйонів, або 180 мільярдів гривень на рік. Жодна офіційна асоціація чи аудиторська компанія не давала розрахунків про неминучі втрати. 500 млн грн — це цифра, яку Європейська Бізнес Асоціація (ЄBА) назвала як потенційний ризик у разі гіпотетичного збою системи (саме для того, щоб цього не сталося, ми й тестуємо систему зараз). Автор закиду просто видає чуже припущення про ризики за доконаний факт, щоб налякати суспільство. Насправді ж реальні втрати держава несе просто зараз через тіньовий ринок. Частка нелегального тютюну сягає майже 20%, а це десятки мільярдів гривень збитків для бюджету щороку. еАкциз створюється саме для того, щоб повернути ці гроші державі. Зауважу ще раз, що система працює: згенеровано тисячі електронних марок, деякі супермаркети просканували їх, пілот повного ланцюга виробництва чи імпорту пройдено. Закид № 3: програмне забезпечення не готове, але вже прийняте від підрядників державою і на «недієве ПЗ» витратили 59 мільйонів гривень По-перше, на розробку не витрачено жодної копійки з державного бюджету — це грантові кошти міжнародних донорів (раніше USAID, після цього UK International Development). ІТ-підрядника обрали на прозорому міжнародному тендері, що повністю виключає доступ державних службовців України до транзакцій та внеможливлює корупційні ризики. Систему тестували і прийняли відповідно до державних вимог. Щоб бізнес почав тестувати систему, ми повинні були запустити передбачений законом тестовий режим роботи. А для цього Мінцифра мала прийняти систему в розробників. Це процес, який прописано в законі. Під час інтеграції магазини та виробники знаходять баги, розробник виправляє їх. Будь-який фахівець підтвердить: виявлення багів під час налаштування системи національного масштабу — це стандартний процес. Усі виявлені технічні неточності розробник виправляє безоплатно, у межах гарантійних зобов’язань. Етап модернізації — це ще один напрям розробки, який поки не розпочався, тільки формується його склад, до якого ввійдуть, зокрема, імплементація змін, які відбулися в нормативному полі вже під час розробки еАкцизу, додатковий функціонал, про розробку якого просять інші державні органи для ефективного виконання їх функцій, а також додатковий функціонал, потребу в якому виявив бізнес під час тестування системи. Закид № 4: намагаємося показати презентації та перемоги, яких насправді немає. Мінцифра завжди будує взаємодію з підприємцями та асоціаціями на принципах партнерства, а не імпровізацій чи презентацій. Процес адаптації ринку до нових правил є відкритим. Ми збираємо фідбек, проводимо тестування й спільно доопрацьовуємо механізми, щоб перехід для легального бізнесу відбувся без втрати робочих місць й операційних збоїв. І про результати ми публічно звітуємо. Ми не просто оцифровуємо процеси — ми вбиваємо схеми. Коли реформа закриває мільярдні потоки для нелегального ринку, інформаційні атаки неминучі. Проте еАкциз буде реалізовано — легально, захищено та на користь державного бюджету України!

Фіксуйте збитки від російської агресії в Дії росія продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі та бізнесу. Цього разу під прицілом опинилися: логістичний центр Нової пошти, склад MOYO, автосалон Porsche, житлові багатоповерхівки та приватні будинки. Якщо ви втратили житло, майно або зазнали інших збитків через війну — зафіксуйте їх у міжнародному Реєстрі збитків через Дію. Це дасть змогу громадянам, державі та юридичним особам зафіксувати завдані втрати на міжнародному рівні й сформувати доказову базу для майбутніх компенсацій. Після перевірки їх передають до міжнародного Реєстру збитків у Гаазі, де в майбутньому Компенсаційна комісія розглядатиме заяви та визначатиме розмір відшкодування. Які заяви вже можна подати? 👤 Для людей: A2.1 — смерть близького члена сім’ї; A2.3 — серйозні тілесні ушкодження; A3.1 — пошкодження або знищення житла; A3.2 — пошкодження або знищення нежитлової нерухомості; A3.3 — втрата житла або місця проживання. 🏢 Для бізнесу: C1.1 — пошкодження або знищення критичної інфраструктури; C1.2 — пошкодження або знищення некритичної інфраструктури; C3.1 — пошкодження, знищення або втрата активів. 🏛 Для державних установ: B1.1 — пошкодження або знищення критичної інфраструктури; B1.2 — пошкодження або знищення некритичної інфраструктури. Саме за цими категоріями можна зафіксувати наслідки російських атак — від пошкоджених квартир і приватних будинків до зруйнованих підприємств, виробництв, складів та інших об’єктів. Як подати заяву? 📲 Авторизуйтеся на порталі Дія. 📲 Оберіть розділ Репарації: міжнародний Реєстр збитків. 📲Виберіть потрібну послугу. 📲 Заповніть заяву та додайте докази, якщо вони є. 📲 Підпишіть заяву електронним підписом і надішліть. Кожна подана заява — це зафіксований доказ завданої шкоди та ще один крок до відшкодування від агресора. Реєстр створений для збору заяв про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих після 24 лютого 2022 року на території України, через міжнародно-протиправні дії росії. Послугу реалізує Міністерство цифрової трансформації та Міністерство юстиції. Розвиток сервісу виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev і швейцарсько-українською Програмою EGAP, що впроваджується Фондом Східна Європа.

🫂 Як відновити внутрішній ресурс після обстрілів Країна-терорист знову здійснила масовану атаку по Україні. Зруйновані та пошкоджені будинки, є поранені й загиблі. Постійні звуки вибухів, руйнування, страх за життя та втрата близьких — усе це сильно бʼє по ментальному здоровʼю. Зараз як ніколи нормально відчувати стрес, тривожність чи спустошення, але залишатися наодинці з цим станом не варто. З командою Дія.Освіта підготували добірку безоплатних гайдів та інструментів, які стануть точкою опори й допоможуть емоційно підтримати себе чи рідних після важкої ночі. Гортайте карусель та обирайте варіант для себе в розділі Ментальне здоровʼя за посиланням. Ми звикли опановувати нові технології, розвивати цифрові й професійні скіли. Проте турбота про себе — це теж надважлива навичка. Піклуйтеся про ментальне здоровʼя та допомагайте тим, хто поруч ❤️

У Києві триває ліквідація наслідків російської атаки: рятувальники розбирають завали, шукають людей, надають допомогу. У місті зафіксовані пошкодження на понад 20 локаціях, і переважно це звичайні житлові будинки. Також руйнувань зазнали станція швидкої допомоги, науковий інститут, готель, підприємства. Станом на зараз відомо, що 13 людей, на жаль, загинули від цього російського удару. Мої співчуття рідним і близьким. Ще більше 90 людей були поранені. Кожному, хто цього потребує, надається вся необхідна допомога. Пʼятеро постраждалих на Харківщині, серед них дитина, та двоє на Київщині, де так само удари були по цивільній інфраструктурі. Били росіяни цієї ночі і по Сумщині, Дніпровщині, Запоріжжі та Черкасах. Загалом цієї ночі Росія випустила по Україні більше 70 ракет різних типів, майже половина з яких балістичні, і майже 500 ударних дронів, в тому числі реактивні «шахеди». Основний удар був спрямований саме на Київ. Значну кількість засобів нападу вдалося збити нашим захисникам неба, але не всі. Постачання ППО для України – це абсолютно першочергове і критичне питання. Важливо, щоб були внески у програму PURL: це те, що прямо працює на порятунок людей. Кожна наша двостороння домовленість з партнерами про ППО справді допомагає. Вдячний усім лідерам, які допомагають. І особливо важливо, щоб рухались до реалізації наші домовленості про виробництво антибалістики. Дуже розраховуємо і на рішення Сполучених Штатів щодо ліцензій на «петріоти» та іншої спільної роботи: це те, що може зупинити війну та подібні удари. Дякую всім, хто з Україною, з нашими людьми, з нашим захистом життя.

€1 000 000 на посилення кіберстійкості: Італія стає країною — лідером Талліннського механізму 🇮🇹 Із 1 липня Італія переймає у Великої Британії лідерство в Талліннському механізмі на наступні пів року. У 2026-му країна профінансує проєкти з кібербезпеки ще на 1 млн євро. Завдяки цьому загальний внесок Італії в ініціативу сягне 2 млн євро. Серед ключових пріоритетів Італії, як країни-лідера: 👉🏻 посилювати кіберзахист держорганів на всіх рівнях; 👉🏻 залучати бізнес до співпраці; 👉🏻 ефективніше управляти кіберпроєктами; 👉🏻 поглиблювати взаємодію між відомствами; 👉🏻 залучати нових партнерів до механізму. Вдячні Великій Британії за лідерство та підтримку кіберпроєктів і вітаємо Італію як нову країну — лідера Талліннського механізму 🤝🏻 Детальніше про Талліннський механізм та пріоритети Італії як країни-лідера читайте на сайті Мінцифри.

Від 70% світового виробництва чипів — до першого у світі Міністерства у справах ШІ: чим дивують техекосистеми різних країн 🌎 Кожна технологічна екосистема має свої сильні сторони. США розвивають підприємницьку культуру через університетські центри та комерціалізацію досліджень, Франція робить ставку на штучний інтелект і deep-tech, а Ізраїль перетворює оборонні розробки на технологічні продукти світового рівня. Зібрали цікаві факти про технологічні екосистеми різних країн світу — від України до Франції та Південної Кореї. Гортайте карусель і дізнавайтеся, які особливості допомогли кожній із цих країн стати помітним гравцем на глобальному техринку 👀

📝 Позиція Мінцифри щодо маніпулятивних заяв про проєкт Дія.City Дія.City — одна з найуспішніших державних реформ для бізнесу, яку ми запустили за ініціативи Президента. Близько 4 500 топових українських і міжнародних техкомпаній приєдналися до простору, щоб розвивати продукти, масштабувати бізнес і будувати глобальні рішення в Україні. Нещодавно зʼявилися маніпулятивні заяви щодо роботи Дія.City, тож фактами розповідаємо, яку модель оподаткування обирають ІТ-фахівці та скільки податків сплатили резиденти. Деталі — за посиланням. 

🗓️ Уряд продовжить терміни використання Національного кешбеку до 31 липня 2026 року Не встигаєте витратити Національний кешбек чи залишки «зимової тисячі»? Уряд додає додатковий місяць — використовуйте гроші до 31 липня 2026 року.    Уже з 3 липня українці почнуть отримувати Національний кешбек за квітень та компенсацію за пальне. А що буде з кешбеком за травень, розповіли на сайті Мінцифри — https://curly.click/r/e673 

👩🏻‍💻 Навчили 600+ українок ефективно працювати з ШІ У Києві завершилася перша хвиля безоплатної освітньої програми від ООН Жінки в Україні та AI HOUSE. Протягом двох місяців українки з громадського сектору, освіти та бізнесу опановували практичні навички роботи зі штучним інтелектом — вчилися автоматизовувати процеси, працювати з даними та створювати AI-асистентів. 🔗 Детальніше про результати першої Школи ШІ читайте за посиланням.   Школа ШІ ООН Жінки реалізується в межах Стратегічної ноти ООН Жінки в Україні (2025–2029 рр.) за фінансової підтримки урядів Данії, Норвегії, Польщі, Фінляндії та Швеції, й у партнерстві з Міністерством Цифрової Трансформації України та громадською організацією AI HOUSE.

⚙️ Від нанесення марки до продажу товару на касі — вперше комплексно протестували функціонал еАкцизу Першими до комплексного пілоту системи долучилися один з найбільших українських виробників та імпортерів, дистриб’ютор DLS та мережа роздрібних магазинів «Лоток». Під час тестування компанії провели продукцію через увесь ланцюг — від виробництва чи імпорту до постачання продукції та продажу її покупцеві.  Головними оновленнями та результатами еАкцизу поділилися під час круглого столу, який організувала Європейська Бізнес Асоціація. Детальніше — https://curly.click/r/q1625 

$12,5 млн інвестицій для українських стартапів — подавайтеся на IT Arena Startup Competition 2026 Українські стартапи знову матимуть шанс презентувати свої продукти інвесторам з усього світу на IT Arena у Львові. З 25 до 27 вересня в межах конференції відбудеться Startup Competition 2026 — щорічне змагання для технологічних команд, які готові масштабувати свої рішення та виходити на глобальний ринок. Призовий фонд конкурсу становить $60 000, а загальний обсяг інвестиційних фондів учасників журі та партнерів уже сягнув $12,5 мільйона і продовжує зростати. 🗓 Встигніть подати заявку до 4 вересня включно. 🔗 Деталі участі в конкурсі дізнавайтеся за посиланням.

💰 Які проєкти отримають до $500 000 на розвиток технологій — обирайте переможців Web3 Лабораторії Стійкості Web3 Лабораторія Стійкості — це грантова програма для студентів, ветеранів та підприємців, які створюють ШІ- та Web3-рішення для вирішення реальних викликів країни. З понад 240 заявок до фіналу пройшли 132 проєкти, і тепер саме ваш голос визначить, хто отримає фінансування. Загальний призовий фонд програми — $500 000. Кошти розподілять між проєктами, які отримають найбільше підтримки від українців. Знайомтеся з ініціативами та віддавайте голос за фаворита за посиланням.

🦾 €100+ млн в український defense tech та співпраця з усім світом: запускаємо Brave International  Уряд ухвалив постанову, яка запроваджує чіткі єдині правила для роботи з міжнародними партнерами для розвитку оборонних інновацій. Через Brave International запускатимуть ще більше спільних грантових конкурсів, щоб створювати нові геймченджери війни, а участь у них зможуть брати іноземні розробники та стартапи. 🔗 Детальніше про Brave International читайте на сайті Мінцифри.

🤔 Як PlayCity вдалося запустити зміни, які роками залишалися лише на папері Реформа ринку азартних ігор переходить до наступного етапу. Серед пріоритетів — розробка другої черги Державної системи онлайн-моніторингу, подальша цифровізація ліцензування, оновлення законодавства та розвиток інструментів захисту гравців. В інтерв’ю виданню Liga.net заступниця Міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва розповіла, над чим сьогодні працює Мінцифра, які зміни залишаються пріоритетними та чому важливо не втратити темп уже розпочатих перетворень. 🔗 Читайте за посиланням.  

🗓️ Повний перехід на новий стандарт електронних підписів відбудеться 1 вересня Даємо ще більше часу розробникам на оновлення софту, а бізнесам — на тестування роботи систем із новим алгоритмом криптографічного захисту «Купина». Повноцінний перехід на державний стандарт відбудеться вже 1 вересня 2026. Для звичайних користувачів усе пройде непомітно — ваші цифрові дані просто отримають надійніший захист. Що змінюється для користувачів КЕПів і бізнесу та як підготуватися до переходу вже зараз — розповіли на сайті Мінцифри: https://curly.click/r/1f23 

Партнерства з топовими компаніями та інвестиції в українські стартапи — результати делегації на Viva Technology 2026 🇺🇦 У Парижі 17–20 червня відбулася одна з найбільших у світі виставок інновацій, яка обʼєднала тисячі стартапів, техкомпаній та урядовців. Україну на VivaTech представила команда Українського фонду стартапів з делегацією з восьми стартапів і трьох студентських проєктів, які отримали квитки на виставку від EU4Innovation East. Ділимося ключовими результатами наших стартапів: ✅ Hydratico: посіли 1-ше місце на EU4Innovation East Pitch Contest та отримали €10 000 на розвиток. Також провели зустрічі з фондами щодо залучення €250 000. ✅ Z1RO: отримали нагороду глядацьких симпатій Audience Favorite на VivaTech Pitch Contest, відкрили для виходу нові ринки та домовляються про €500 000 інвестицій. ✅ Sec-TA: ведуть перемовини, щоб залучити €500 000 інвестицій та вийти на ринки Франції, Тайваню та Сінгапуру. ✅ Odyssea: обговорюють залучення $500 000 з потенційними інвесторами. ✅ Generect: отримали 30 контактів інвесторів та планують партнерство з європейськими компаніями. ✅ Y-Harvest: налагодили зв’язки з інвестфондами та іноземними кооперативами для майбутньої співпраці. ✅ Strimco: розпочали переговори з урядовими цифровими структурами Франції та Німеччини. ✅ Ovul: продали 8 пристроїв просто під час івенту та знайшли нових клієнтів. Радіємо за круті результати наших команд! Підтримуємо розвиток українських стартапів та інноваторів 🦾

🤔 Як українці насправді ставляться до азартних ігор — презентуємо перші результати дослідження Щоб державна політика була ефективною, вона має базуватися на реальних даних. Саме тому ініціювали масштабне дослідження впливу азартних ігор на суспільство. Результати допоможуть краще зрозуміти, як українці ставляться до азартних ігор та яких рішень очікують від держави. Ключові цифри зібрали в каруселі. Детальніше з першими результатами дослідження знайомтеся за посиланням — https://curly.click/r/4ea3 

🇯🇵🤝🏻🇺🇦 Обмін експертизою, розвиток інновацій та двосторонні партнерства — підписали меморандум із Японією Розпочинаємо новий етап технологічної співпраці з Японією та запускаємо ініціативу для розвитку й масштабування спільних інновацій. Платформа обʼєднає експертизу та досвід обох країн, щоб залучати інвестиції й будувати системне партнерство між державами й бізнесом. У фокусі партнерства: ✔️ ШІ; ✔️ безпілотні системи; ✔️ роботизація та робототехніка; ✔️ кіберзахист; ✔️ biotech та medtech. 🔗 Усі деталі про ініціативу читайте на сайті Мінцифри.

⚖️ Факти проти міфів: що дійсно змінить новий законопроєкт про публічну інформацію Розвиток сфери відкритих даних — пріоритет нашої команди вже майже 7 років. Саме публічна інформація допомагає викривати корупційні схеми, оцінювати ефективність роботи держави та проводити розслідування на базі фактів. Новий законопроєкт викликав активні обговорення спільноти, тож ми розвіюємо міфи та здогадки й пояснюємо детально, що змінюється. Законопроєкт не створює нових обмежень, а навпаки — адаптує українські правила до європейських та робить публічну інформацію доступнішою. Усі ключові зміни зібрали на сайті Мінцифри.

🛡 Посилюємо співпрацю над цифровим суверенітетом України — підписали меморандум з DSUA Будувати цифрову державу неможливо без сильної та надійної технологічної основи. Підписали меморандум про співпрацю з Українським альянсом цифрового суверенітету, щоб побудувати постійний майданчик для взаємодії між державою і цифровим ринком. У фокусі співпраці: 🔹 розвиток хмарних сервісів та датацентрів; 🔹 залучення нових інвестицій у технологічний сектор; 🔹 удосконалення профільного законодавства; 🔹 підтримка та розширення міжнародних партнерств. Також запускаємо масштабне дослідження української цифрової екосистеми. Вивчимо ринок на всіх рівнях: від створення софту та кібербезпеки до хмарної інфраструктури й кінцевих користувачів. Результати допоможуть державі та бізнесу обʼєктивно виміряти залежність від технологій інших країн, зрозуміти сильні сторони і знайти нові можливості для зростання. Розвиваємо стійку цифрову державу разом 🦾