Book Friday UA

Перший трейлер "Дюни 3", до цього був тизер. Прем'єра 18 грудня.

​​«Донька залізного дракона» Майкл Свонвік  Я скільки собі казав, не покладати великі надії на книжку, щоб в майбутньому не засмучуватись. У мене відчуття після книги, що хочеться помити очі. Я більш нудно себе не відчував. Хоча в цілому книжка не погана.  Прикольно, що автор зʼєднав міфологію з кіберпанком це дуже круте поєднання. Сам світ мені дуже сподобався, але ось сама історія мене не зачепила. На початку мені було дуже цікаво, я прям був захоплений далі все пішло якось в одне русло. Відчуття було, що автор втратив ідею і далі почав крутись і шукати продовження.  Тут звісно не обійтись без філософських роздумів, відсилання на інші твори і т.п. Книжка насправді дивна, щось подібного я не читав. Навіть це не врятувала мої відчуття. В цілому сама книжка не погана її читати можна.  Майте на увазі, що це дійсно новий світ, такого ви ще не читали. Читається дуже легко, прям дуже. З урахуванням не типовості всесвіту і поєднання всього, вона не втомлює.  6/10 (-4 тільки за нудність)

​​«Тай Пен» Джеймс Клавелл Мені після невдалої «Сірки» потрібно було прочитати те, що мене виведе з дикого бажання не читати. Вибір пав на «Тай Пен», і ви знаєте не краплі не пожалкував. Ця книга виявилась неймовірно класною, епічною і масштабною. Ні це не продовження сюжетно «Шьоґуна» це продовження азійської саги.  Ви просто не уявляєте масштаби цього твору. Настільки автор все прорахував, кожен момент, особу і події що читається воно на одному подиху. Враховуючи обʼєми книги, я її прочитав за 4 дні, бо так сильно затягує читача, що не можливо передати. Автор так гарно подає текст, що ти наче потрапив туди й ходиш поруч з головними героями.  Вам не потрібно гуглити історію, бо автор вам достатньо зрозуміло розповідає про період історії в даній книзі. Там все достатньо зрозуміло і легко. Автор нам показує політичні інтриги того часу, як відбувалась колонізація і заснування Гонконгу, опіумні війни тощо.  Книга просто шикарна, якщо порівнювати «Шьоґун» і «Тай Пен», то друга мені зайшла набагато більше. Звісно є трішки драматизму в сюжеті. І, як на мене, автор подав його дуже сумним, але все ж таки дуже ідеальна книжка.  50/10

Продаю, по ціні домовимось.

​​«Сірка» Келлі Гарт Я чесно не очікував продовження книги, бо авторка якось в «Ртуті» не зробила засічок на другу книгу. А виявилось, що навіть третя буде. Авторка сама по собі пише не погано, текст подано так, що він не важкий, а навіть легкий для уяви.  Сюжетно книга виглядає дуже сумно, відчувається, що авторка не планувала взагалі писати продовження. Мені здалося, що навіть хаос був у авторки в голові на початку книги, не продумані діалоги, сюжет на початку книги не зрозумілий. Далі звісно, відчувається, що в авторки пішла ідея і вона розкрутила, бо десь практично наприкінці книги розгорнувся норм сюжет. І фінал дійсно мене здивував.  В цілому, у мене був стан «що я прочитав?», бо як б не врятував фінал цю книгу, то в цілому друга частина не про що. Відчувається, що авторка взагалі не знала що писати, але її фанати попросили продовження. Хоча на «Ртуті» можна було закінчити цю історію.  Зазвичай перша книга клас, друга таке собі, третя топ прям. Тут випадок такий, що вони десь на одному рівні. Я і «Ртуть» до кінця не зрозумів, а друга то взагалі ще більше питань додала.  В цілому, по опису до авторки питань не має, а ось сюжетну я не розумію.  6/10

​​«Повен неба капелюх» Террі Пратчетт Пратчетт, який де він класний, як він розслабляє під час читання. Я ось скільки  його книжок не читав, завжди мені було весело і кумедно. І пише він дуже круто, сатирично і зі своїм британським гумором.  Ось цей цикл про відьом це такий життєвий шлях Тіфані. Ось ця книга саме показує її підліткове життя, коли ти тільки починаєш дорослішати й не розумієш, що з тобою відбувається. Я б сказав, що ця книжка саме про те, щоб не втрати себе на цьому етапі, як важливо слідувати настановам батьків.  Книга про те, що не обхідно самому йти до цілі, ти ні коли не будеш знати що там, якщо не спробуєш. І головне, що ти сам йдеш вперед, через помилки, шишки й т.п. І в край важливо не дати затуманити свій розум чимось.  І все це подається через знайомий Праттчеровський гумор, сатиру і т.п. Книжка класна, взагалі автор дуже прикольний. Поки у ВСЛ є книжки беріть і читайте.  10/10

Мій червень

​​«Шлях до дому» Себастіан Фітцек  Нещодавно відкрив для себе Фітцека, довго обходив його твори стороною і дарма. Він реально класно пише детективи, все як я люблю, закручує так, що кінцівка читача на стільки здивує вас ви будете в шоці. Мені він нагадує Тільє, настільки все закручено.  Крутий психологічний трилер про сексуальне насильство над жінками. Автор дуже заглибився в цю тему, що до деталей розкрив цю тему. Місцями було прям дуже жахливо про збочення окремих чоловіків. Я коли читав, думав як взагалі може таке в голову прийти.  Автор майстерно вміє побудувати історію так, що ви не можете її закинути. Фітцек намагається виводити на емоції таким чином, щоб затягнути в сюжет і тримати. Книжка дуже напружена, темна і моторошна насправді. Легко ви її не пройдете.  Важка книга, але цікава. Сюжетні повороти будуть вас крути під час всього читання, а кінцівка вас максимально роздратує і зробить вам великий шок.  10/10

​​«Колапс» Макс Кідрук Ох друзі, я настільки кайфонул від цієї книги, що просто важко передати. Особисто мені здалось, що друга книга вийшла на багато епічніше і масштабніше ніж «Колонія». Мене завжди Кідрук затягує у свої книжки з перших сторінок. І ця книжка була не виключенням. Дякую автору, що він зробив невеликий опис першої частині. Трішки вдалося згадати, що було в колій частині.  Друга частина вривається з ноги в сюжет, затягує і не відпускає з перших сторінок. Настільки круто створив Кідрук свій світ, що я читав і був шоці від масштабів історії. Дуже всього багато: герої, події, інтриг все дуже круто обіграло в цій книзі. Хай розміри книги вас не лякають, якщо ви читали першу частину, то друга вас не засмутить.  Кідрук показує нам наше далеке майбутнє, яке воно може бути, які технології можуть використовуватися, які хвороби і їх лікування. Все це дуже круто описується в книзі, політичні інтриги й події майбутнього. А використання наукових термінів, окремий вид насолоди. Все описується так, що навіть звичайному читачу буде зрозуміло.  Я тішуся, що у нас є своя таку крута і цікава наукова фантастика. Вона не чим не поступається «Експансії», навіть мені здається що набагато цікавіше. Я дуже задоволений, що у нас є такі книги.  50/10

​​«Американська королева» Сьєрра Сімоне Я Сімоне прочитав 4 книги, і це напевно була одна із найнезрозуміліших книг серед них. Я так і не зрозумів навіщо була ця книга. В цілому її твори не про, що, але ця прям взагалі просто написати, тому що «Священик» чомусь став популярним.  Коли я читав, у мене було відчуття, що це хвора уява стосунків Мерлін Монро і Кеннеді. При чому авторка вирішила сюди додати ще елементи 50 відтінків сірого, хоча реальні бажання головного героя не були розкриті, тому я не розумію навіщо взагалі було приклеювати його кінки.  Окрема тема це сцени 18+, я вже скільки перечитав, напевно в книжках Сімоне вони виглядають так, що навіть не відчувається ні якої реакції. Я ось порівнював один момент з «Довірою» Дуглас то вона певний момент так описала, що було дійсно гарно і цікаво, а тут воно вже, викликало огиду.  Це була остання книжка Сімоне в моєї читацької кар'єри, бо я просто морального не стягну цю дурню. Якщо бути обʼєктивним, то сам ідея сюжету не погана, але ось весь 18+ весь це перекреслює.  2/10

​​«Мовчазна пацієнтка» Алекс Майклідіс Бачив на неї дуже позитивних відгуків і опис до неї прям дуже цікавий. Звісно, автор зміг втримати читача описом сюжету. Початок був дійсно цікавий.  Коли багато очікуєш, отримаєш замало. Я дійсно зависив дуже очікування від книги, думав, що тут буде прям вау сюжет. На початку це дійсно так і було, а коли почав занурюватись далі, то не міг зрозуміти про кого взагалі книга.  В цілому книжка не погана, просто структурно вона мені не зайшла. Автор хоче показати нам глибини внутрішньої психіки, що ми намагаємось приховати наші травми й навіть не можемо перед собою їх відкрити й визнати.  Атмосфера дійсно крута, моторошна і напружена. Є нюанси, які мені дуже не зайшли. Початок був класний, затягуючий, але ось далі було відчуття, наче автор не знав як закінчити.  7/10

Залишилась одна, може хтось забере

Знову й знов залишилось тільки.

​​«Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства» Олександр Кучерук, Юрій Черченко, Михайло Ковальчук Продовжую вивчати нашу історію, люблю ось такі біографічні книжки почитати. Це було не виключення. Чесно я більше люблю читати саму історію від початку і до кінця, тут сама розповідь про постать займає близько 150 сторінок і так стисло, що не помічаєш як все відбувається, далі то вже перелік документів і довідок.  Як на мене, книжка вийшла не дуже цікава, вона має місце бути. Щоб розуміти саму історію про Коновальця, але мені, який вже багато цього всього прочитав виявилось нудним. Ну тобто я прочитав вступ про Коновальця, в далі вже поки свідки, листи й т.п. Особисто для мене це було нудно.  Сам структура не погана розповісти про його життя, про вплив на боротьбу проти совка, відстоювання інтересів та про внутрішню боротьбу, а потім вже відкрити й прослідкувати, як все ж таки спланувалось вбивство.  Підкреслю, книжка сама по собі не погана, вона цікава. Наприклад хто вперше читає, буде дуже цікаво. Звісно, хто хотів трішки більше для себе щось взяти чи щось нового, то навряд чи.  7/10

​​Нестерпна шістка трісти» Пенелопа Дуглас Я обожнюю книги Дуглас за те, що вона любить копатись в темних кутках людей і відкрити їх для читача, показувати різні сторони й т.п. Ця книжка була трішки не звична для мене, так мовити напевно перша в напрямку «квір» літератури.  Історія в цілому не погана. Показати, що люди в більшості бояться визнати себе тим, ким вони є, щоб не отримати осуд суспільства. Але водночас показує, що потрібно приймати себе і не соромитись.  В цілому Дуглас, як завжди любить затягнути з перших сторінок, тримати читача, а потім розтягнути історію, щоб наче і було бажання закинути читати, а також, вже цікаво цим закінчиться.  Перша половина книги була дійсно цікава, потім мені нагадало трішки «Панк 57» та трішки «Диявольську ніч». І вийшов гібрид. По відчуттях було, що на моменті Дуглас просто заплутались в історії і не знала, як вийти.  В цілому книга не погана, але сказати, що вона прям вау не можу.  7/10

​​«Шьоґун» Джеймс Клавелл Масштаби цієї книги неймовірні, ви не уявляєте наскільки вона епічна своєю історією. Автор настільки грамотно вивчив два світи й зміг їх поєднати. Я б сказав, штовхнув два менталітети між собою.  Я читав, що у мене аж рот був відкритий. Тут класно передано устрій в Японії XVII століття. Головний герой потрапляє зі звичного для себе світу, в більш жорсткий і кровавий світ, де просто за не правильний погляд на представника влади могли знести голову.  Автор зʼєднав дві радикально різні культури й на цьому фоні, ми бачимо перебудову героя від внутрішнього до фізичного. Бачимо, як головний герой змінює свою думку відносно нового місця перебування.  В цілому сама історія вчить багато чому, що робити коли ти опиняєшся в суспільстві, яке радикально відрізняється від твого, як прилаштуватися і почати жити нове життя. Саме головне — це кохання, завдяки якому ти готовий піти на все, навіть повністю змінити себе.  55/10

​​«Знову й знову» Бен Елтон Довго йшов до цієї книги, банально не входила в мої плани. Все ж таки вирішив прочитати й ви знаєте, книжка крута, прям дуже. Я дійсно не міг відірватись. Водночас вона на стільки легка, що її можна прочитати за день буквально.  Ідея книги можна лі змінити майбутнє виправивши минуле? Прочитавши книгу ви зрозумієте, що ні. Всі ви памʼятаєте фільм Ефект метелика. Там до речі гарно показано цей момент. Книжка теж великим перебігом подій показує, які наслідки будуть, якщо ми захочемо змінити хід історії.  Сама історія динамічна дуже, події розгортаються дуже швидко. Мене засмутив той факт, що кінцівка була дуже швидка. Автор затягнув у перебіг подій, не відпускав, а кінцівка виглядала наче автор не знав як продовжити далі й ось закінчив. Мені дійсно не вистачило фіналу, я очікував чогось більше цікаво. Під кінець мені здалось, що автор планує другу частину, а потім хоп і фінал.  Але в цілому книжка цікава і що затягує, не дивлячись на всі ці нюанси. Читати можна.  8/10 

​​«Зоряний десант» Роберт Гайнлайн Гайнлайн мій один з найулюбленіших авторів в науковій фантастиці. Він на стільки вперед заглянув в майбутнє, що іноді волосся стоять дибом коли читаєш його твори. Уявіть, людина в 50-60-х роках бачила наше життя з теперішніми технологіями. Мороз по шкірі.  Гайнлайн тут трішки відійшов від своєї звичної методології показувати життя в далекому майбутньому. І представив нам зовсім інше, а саме показує нам роздуми людини навіщо взагалі війна, чому вона відбувається і думки над новим світоустроєм.  Крім того, автор відображає нам життя солдата, його взаємовідносини, підготовку та вплив командирів. Головна мета роману готова Лі людина віддати своє життя за суспільство, підкреслюю не за окрему державу, а саме за суспільство. Яке не готово сприймаєте ті чи інші події.  Гайнлайн звісно створив класний і дуже не звичний для нього твір. Зовсім з іншим сенсом.  10/10

​​«Королева тіней» Сара Дж.Маас Маас прям в останніх двох частинах просто перевернула цикл з ніг на ногу. Після слабенької, обʼєктивно, другої частини 3 і 4 вийшли просто епічними, динамічними й швидкими за розвитком сюжету і подій.  В третій частині, Маас дуже сильно підняла планку по сюжету. Я думав, що це буде апогей циклу, але в четвертій частині вона мене приємно здивувала. «Королева тіней» впевнено підхопила продовження історії й розвила дуже сильно світ. Я прям читав і не міг відірватися.  Можу сказати так, що «Спадкоємиця вогню» закінчується так, що якщо ви маєте четверту частину під рукою ви не захочете читати інші, бо у вас буде бажання відразу долучитись до читання наступної. Кінцівка третьої не дасть вам спокою.  Якщо запитає, що мені цікавіше ДШІТ чи Трон, я точно вам не скажу, що саме. Чекаю продовження.  9/10

​​«Спадкоємиця вогню» Сара Дж. Маас Історія від якої не можна відірватися насправді. Після першої повільної книги, друга і третя прям дуже круті. Відчувається, як історія набирає оберти. Третя прям вийшла дуже динамічною, а кінцівка книги взагалі мене залишила в стані «What????” Тому прийняв рішення читати продовження відразу.  Після продовження читання циклу, мені здається, що «Трон зі скла» стає набагато цікавішим за ДШІТ. Тут все розвивається швидше і цікавіше, мені подобається розвиток подій. Він йде нібито повільно, але водночас швидко. Такі дісонірующе відчуття, але вони дуже класні.  Якщо читати всі три книги частина за частиною, то відчувається, як головна героїня росте з кожною книгою. І сам тому фінал третьої книги просто вас засмутить, бо відчуття будуть «ну чому так».  Продовжую.  9/10