Сергій Степанюк. Щоденник надії

Чи існував Ісус насправді? 🤔 Часто чую це запитання від скептиків. Біблія — це все міфи. Ісуса не існувало, і так далі. 🤷 З одного боку, можна сказати: "Та як ти можеш сумніватися?" 🤨 Але нам потрібна чесна відповідь. З доказами. ⚖️ Почнемо з Біблії. 🔍 Так, Біблія — релігійна книга. Але вона також є історичним документом. І от що важливо — Євангелія описують конкретні місця, конкретних людей, конкретні події. 📜 Ірод Великий. Понтій Пилат. Кесар Август. Тиберій. Це все не вигадані персонажі — це реальні історичні постаті, існування яких підтверджене незалежно від Біблії. 👑 Лука починає своє Євангеліє так:

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле Луки 1:3 CUV

Він прямо каже: «Я досліджував, я спирався на свідчення очевидців». Це мова не міфу, а людини, яка намагається зафіксувати те, що було. ✍️ Є й інші джерела. 📚 Йосип Флавій — єврейський історик першого століття, далекий від християнства. У своїй праці "Юдейські старожитності" він згадує Ісуса. 🏛️ Частину тексту, мабуть, підправили переписувачі-християни, але основна згадка вважається автентичною. 🧾 Там також згадується Яків, якого він називає "братом Ісуса, званого Христом". Це незалежне підтвердження від людини, яка не була зацікавлена в тому, щоб Ісуса якось прославити. 🤝 Далі — Тацит, найавторитетніший римський історик, який писав про християн без симпатії, але зафіксував таке: «Христос, від якого походить ця назва, був страчений за правління Тиберія прокуратором Понтієм Пилатом». Тацит ніяк не хотів допомогти християнству. Він просто записав факт. 🖊️ І Пліній Молодший — у листі до імператора описує ранніх християн, які збиралися і, цитую, "співали пісні Христу як Богові". Вже на початку другого століття. Тобто рух був реальним, масовим і дуже конкретним. 🕊️ Більшість істориків визнає існування Ісуса, навіть не-християни. Чому? 🙋 По-перше, джерел занадто багато. Євангелія, послання Павла, Флавій, Тацит, Пліній. Для давньої історії це серйозна кількість незалежних свідчень. 📖 По-друге, учні були готові ПОМЕРТИ за те, що проповідували. Люди, звичайно, можуть гинути за ідею, яка виявилася хибною. Але важко уявити, що вони масово помирали б за те, що самі вигадали і про що знали правду. 💭 По-третє, саме виникнення християнства потребує пояснення. Невеличка група людей у першому столітті раптом починає проголошувати, що розіп'ятий злочинець воскрес. І незважаючи на переслідування — цей рух стрімко розповсюджується по всій Римській імперії. Як це пояснити без реальної особи в центрі цього руху? 🌍 Питання "чи існував Ісус?" — це тільки початок. Бо якщо Він існував — одразу виникає наступне питання. Ким Він був? 🧭 А Він говорив про Себе речі, які не дозволяють залишитися нейтральним. Ось його слова:

Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене. Івана 14:6 CUV

Крім цього, Він заявляв:

Я і Отець – Ми одне! Івана 10:30 CUV

До речі, саме за ці слова Його і хотіли вбити — бо всі розуміли, ЩО Він говорить про Себе. ⚠️ І апостол Павло формулює це дуже чітко:

А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша. 1 Коринтян 15:14 CUV

Тобто християнство тримається не на красивому вченні, а на конкретному твердженні — що Ісус реально воскрес. ✝️ Тож історія, джерела й логіка вказують: Ісус із Назарету був реальною особою. Це визнає більшість сучасних істориків. 🏺 Найважливіше питання тут — особисте. 💎 Не просто "чи існував Ісус". А — хто Він для мене? 🙏 Біблія вчить:

Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Івана 3:16 CUV

Це слова про реального Бога, який настільки близький, настільки люблячий, що зробив усе від Себе залежне, щоб подарувати тобі спасіння. 💌 Але чи приймеш ти цей дар, чи приймеш ти реального Ісуса - це вже залежить від твого вибору. 🎁

Чи змінив Ісус Старий Завіт? 📖 По-перше, Ісус довів Своїм життям на Землі, що Закон Божий виконати можливо. Бог не давав закон, щоб люди відчували потребу в Бозі. Закон - це просто норма життя. 📏 Усі відхилення від Закону - це порушення тієї гармонії, в якій живе Бог і було б класно, щоб жили й ми. Тобто гріх - це як хвороба. Нам не хочеться жити з хворобою, наше природне бажання - позбавитися від неї, адже норма - це здорова людина. 🌿 1️⃣ Щодо "зуб за зуб": пропоную уважніше переглянути, про що мова, і кому ці слова були сказані. 🔍

«А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу, око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу...» (Вихід 21:23-24)

Кому сказані ці слова? Тому, хто зробив це нещастя, тобто тому, хто образив. 🎯 Тепер почитаймо слова Ісуса:

«А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу». (Матвія 5:39)

А тут до кого звернення? До того, кого образили. 🤲 Таким чином, Ісус своїми словами нічого не змінює, а просто регулює стосунки: якщо ти образив – відшкодуй, якщо тебе образили – не вимагай відшкодування. ⚖️ 2️⃣ "Люби свого ближнього і ненавидь свого ворога". Якщо знайдеш такі слова у Старому Заповіті – з мене шоколадка. Ось як радить Старий Заповіт ставитися до ворога:

«Коли стрінеш вола свого ворога або осла його, що заблудив, то конче повернеш його йому. Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягарем своїм, то не загаїшся помогти йому, конче поможеш разом із ним». (Вихід 23:4-5)

Про ненависть – жодного слова. Що ж тоді Ісус цитує? Можливо, якісь передання, якими користувалися в той час? 🤷 3️⃣ Щодо "Не чини перелюбу" – ви впевнені, що Ісус ужорсточив заповідь? Справді до цього часу можна було в думках уявляти перелюб, а тепер стало заборонено? 💭 Отож, Ісус нічого не змінював. Проблема була у тому, що Закон Божий захламили усіляким людським переданням, людськими законами, неправильним розумінням Божих постанов. А Ісус просто розчищав весь цей хлам, щоб показати досконалість Свого Закону. ✨

Чи треба стояти на службі? 🤔 Питання здається простим, але насправді не таке вже й однозначне. 🤷 Бо дивишся: одні стоять всю службу, інші більшість часу сидять, а треті лежать і дивляться трансляцію з дивану, дякуючи Богу, що Він всюди сущий. 📺 То як правильно? Стояти чи сидіти? 🪑 Традиція стояти на служінні досить давня, але виникла не відразу. ⏳ У перші століття християни збиралися в домах, часто в умовах переслідувань. Там було природно сидіти, як за вечерею або в колі друзів. 🏠 Про це згадує одна з найстаріших християнських книг, «Пастир Герми» (II століття): там описано спільні зібрання, де всі сиділи й слухали настанови. 📜 Цікавий випадок описаний у книзі «Дії апостолів»:

«А один юнак на ім’я Євтих сидів на підвіконні. Оскільки Павло довго промовляв, Його здолав глибокий сон. Зморений сном, він упав додолу з третього поверху; його підняли мертвим» (Дії 20:9).

Потім Бог через Павла його воскресив. Хтось скаже, що стоячи він би не заснув. Але проблема була не в позі, а в підвіконні. Ніхто його не осуджував, бо сиділи, хто де міг. 🪟 Усе змінилося після IV століття, коли християнство стало державною релігією. 👑 Першими ластівками такої традиції були постанови Першого Нікейського Собору: у пасхальний період молитися стоячи, а не навколішки, як вияв радості від воскресіння Христа. Але навіть тоді стояли не всю службу, а лише в певні моменти. 🌅 Біблія це теж підтверджує. У книзі Неємії сказано про Книгу закону:

«І от Ездра відкрив Книгу перед очима всього народу… Щойно він її відкрив, увесь народ підвівся» (Неємія 8:5).

Тобто народ сидів, а потім встав, бо почалося читання Закону. 📚 Тож вставати можна, а на мою думку, навіть треба. Але не обов’язково стояти весь час. Стояння вчить поваги, уважності, включеності в молитву. Та Біблія цього не вимагає, і перші християни так не робили. Це набагато пізніша традиція. 🙏 Крім того, сидячи краще сприймається проповідь. Це не про лінь і не про неповагу, а про нашу фізіологію. Якщо стоїш довго, особливо за спеки, думаєш не про Христа, а про те, коли ж закінчиться служба. 🌞 Як сказав один відомий православний священник: «Краще думати про Бога сидячи, ніж про ноги стоячи». І я з ним абсолютно погоджуюсь. 💭

Міняти віру - гріх! 🔄 Міняти віру - гріх! Цей постулат переходить із вуст в вуста, з покоління в покоління. Про нього мені говорила бабуся, говорила мама, чув від багатьох знайомих і незнайомих мені людей. І він не піддається сумніву, адже «так вірили наші батьки, і ми так будемо...» 🗣 Наскільки я правильно розумію, визначати чи є певна дія гріхом чи ні, може Бог. А Його воля записана у Біблії. Тож варто саме у ній шукати відповідь на запитання, чи справді є гріхом зміна віри. 📖 І тут уважного читача чекає вражаюча інформація. Слово Боже просто переповнене історіями зміни віри, і жодного (!) разу не сказано про те, що це є гріхом. Звичайно, є одне «але». Але про нього – пізніше. 🧐 Отже ось тільки кілька прикладів біблійних героїв: 1. Авраам змінив свою віру, і пішов за Богом в невідомість, в результаті його тепер називають батьком усіх віруючих. 🚶 2. Рут «перехрестилася», пішовши за своїм чоловіком і свекрухою за Богом, ще й стала бабусею Давида, і увійшла в родовід Ісуса. 👵 3. Рахав змінила віру. 🚪

«цією вірою блудниця Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними» (Євр. 11:31)

4. Апостол Павло «перехрестився», змінивши кардинально свою віру. В результаті став одним із найвідоміших проповідників християнства. Його листи увійшли в Біблію. 🕯 5. Книга «Дії святих Апостолів», яка є частиною Біблії – це взагалі, можна сказати, «Книга зміненої віри». Там згадується про тисячі людей, які змінили свою віру і стали християнами. 📜 А тепер щодо нас, українців. Часто можна почути, що не можна змінювати віру, бо саме так «вірили наші батьки й діди». Але якщо копнути глибше, то наші пращури вірили в Дажбога і Перуна, і прийшов час, і вони теж змінили свою віру, ставши християнами. 🇺🇦 А тепер висновок: змінювати віру таки гріх! ⚖️ І тепер можна згадати про «але»: але не гріх змінювати її в бік істини. Якщо я, наприклад, народився, в сім'ї язичників, але, прочитавши Біблію, став християнином, невже я цим згрішив? Біблія каже: ні, навпаки! Якщо я був християнином, дотримувався певних традицій, але потім, прочитавши Біблію, вирішив робити те, що Бог велить робити, а не те, що придумали люди, невже цим я грішу? Біблія каже: ні, навпаки! 💡 І, до речі, Слово Боже підказує, як визначити істинну віру:

«Звертайтесь до Закону і до Свідчення пророків! Якщо вони не говоритимуть згідно з цим словом, то в них немає світла» (Іс. 8:20)

Все просто – читайте Біблію, і живіть за нею, і змінюйте свою віру у відповідності до неї, і буде вам щастя. 🌟

Чи можна користуватися контрацептивами? 👶 Чи можна християнам користуватися засобами контрацепції? Адже Бог сказав: «Плодіться і розмножуйтеся» (Буття 1:28). 📖 Єдиний «засіб контрацепції», що згадується в Біблії, це перерваний статевий акт, яким зловживав Онан. Бог його покарав, але трохи не за це. Навіть Вікіпедія про це знає: «Після загибелі старшого сина Юди Онан, згідно з традицією Левірат, був зобов'язаний взяти в дружини його вдову, Фамар, аби вона могла принести спадкоємця, який вважався б первістком від старшого сина. Онан «коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, щоб не дати його своєму братові» (Бут. 38:9), за що й заслужив смертну кару від Господа». ⚖️ Все, більше ніде не схвалюється і не засуджується контрацепція. А «плодіться і розмножуйтеся» Бог сказав два рази – один раз тоді, коли на Землі було 2 людини (Адам і Єва), другий раз – коли 8 (після потопу), і там ще було важливе доповнення: «наповнюйте землю» (Буття 9:1). Такий був план Бога, щоб вся Земля була заселена людьми. Мені здається, план перевиконаний в деяких місцях, особливо, коли заходжу в метро в час пік. 😄 Я не кажу, що тепер не треба народжувати дітей, всюди Біблія хвалить тих, хто їх народжує, але в інших умовах, коли процвітали гоніння на християн, Павло сказав:

З огляду на теперішні утиски, визнаю за краще, що людині добре залишатися так. Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розлучення. Вільний від дружини? Не шукай дружини. Якщо ж і одружишся, — ти не згрішив; і якщо дівчина вийде заміж, — не згрішила. Але вони матимуть тілесні страждання, тож мені вас шкода. (1 Коринтян 7:26-28)

Тобто зовсім інші умови, і Павло не згадує про «плодіться», навіть радить не одружуватися. Тому, на мою думку, варто все ж звертати увагу на обставини життя: якщо ви маєте фінансові, побутові, фізіологічні та інші можливості виховати з десяток дітей – вперед, і з піснею. Якщо ж ви ледве кінці з кінцями зводите, і виснажені від недосипання і недоїдання, заводити дітей буде для вас гріхом. Довіра Богу тут ні до чого, ви повільно вбиватимете себе, і діти будуть недоглянуті і недовиховані, що добряче впливатиме на їхнє майбутнє. 🙏 А от щодо контрацепції, то ось її основні принципи, які не порушуватимуть біблійні: 📌 – Вона не має вбивати плід, тобто бути такою, яка просто не дозволяє зустрітися двом клітинкам, які дуже прагнуть одна до однієї. 🚫 – Вона не має шкодити здоров'ю жінки (чоловіка, в принципі, теж). 🩺 Тому планування вагітності – це нормально. ❤️

Чи потрапив розбійник до раю? ✝️ Чи потрапив розбійник, якому Ісус сказав: «будеш зі Мною в раю», того ж дня до раю? ❓ Як ми знаємо, біля Ісуса було розіп'ято двох розбійників. І між ними прямо там, на хрестах, сталася цікава розмова. Читаємо у Євангелії від Луки. 📖

«Один із розп'ятих злочинців лихословив Його, кажучи: Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас! А другий обізвався і, докоряючи йому, сказав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений? Але ми – справедливо, бо дістаємо належне за те, що вчинили; Він же нічого поганого не зробив! І додав: Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє! А Він сказав йому: Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!» (Луки 23:39-43)

Тож оскільки Ісус так сказав, то виходить, що люди після смерті таки потрапляють відразу в рай. Ну або в пекло. Але ми ж знаємо, що Біблія сильна контекстом, і для того, щоб зрозуміти щось незрозуміле, потрібно порівнювати з усією Біблією, а не будувати теорію на одному тільки тексті. 🤔 Тож давайте розберемося, чи потрапив у рай Сам Ісус того ж дня, після смерті. 🔍 По перше, прихильники теорії про перехід до раю відразу після смерті заявляють, що Ісус, коли помер, пішов до пекла проповідувати духам, які там знаходяться, базуючись на словах апостола Петра. Я вже якось розповідав про значення цього тексту, тому зупинятися на ньому не буду. Але прихильникам цієї теорії треба визначитися, куди ж Ісус пішов після смерті - до раю чи до пекла? Якщо до раю, значить Петро говорив про щось інше, якщо ж до пекла, то Ісус обманув розбійника. ❗ Ще один цікавий момент. Після свого воскресіння Христос з'явився Марії. Коли ж вона хотіла обійняти Його, він їй сказав такі слова:

«Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Мого Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога!» (Івана 20:17)

Нагадаю, що це було на третій день після смерті. 📅 Тобто виходить, що Ісус збрехав або розбійнику, або Марії? Насправді все простіше. 😮 Аналізуючи усі тексти Біблії на цю тему, і заглядаючи при цьому в оригінал, я приходжу до висновку, що слова, які сказав Ісус на хресті, можуть звучати по-різному, залежно від того, де перекладачі поставлять розділові знаки, бо в оригіналі їх немає. Як відомо, перші розділові знаки у письмі почали використовувати тільки у 15 столітті. А Біблія була написана значно раніше. 📜 Ось два варіанти, як можна перекласти слова Ісуса до розбійника українською мовою: Перший варіант: «Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!» 🔹 Другий варіант: «Запевняю тебе сьогодні: ти будеш зі Мною в раю!» 🔸 Відчуваєте різницю? 🤨 Що цікаво, на той час додавати до слів слово «нині», або «сьогодні», було досить популярною практикою. Це слово ніби додавало впевненості в тому, що так точно буде. 💡 Ось кілька прикладів зі Святого Письма:

«Сьогодні вас запевняю: Я відшкодую вам удвоє» (Захарії 9:12)

«Я сповіщаю вам сьогодні, що ви неодмінно загинете» (Второзаконня 30:18)

«І нині кажу вам: відступіться від цих людей і залишіть їх» (Дії 5:38)

«Тому свідчу вам сьогодні, що я чистий від крові всіх!» (Дії 20:26)

Таких прикладів є безліч. 📚 Тож зібравши докупи усі свідчення Святого Письма на цю тему, я схиляюся до того, що Ісус сказав розбійнику так: «Запевняю тебе сьогодні: ти будеш зі Мною в раю». Тоді все стає на свої місця. А якщо дотримуватися першого варіанту, що Ісус вказує на те, що саме сьогодні розбійник потрапить в рай, то виникає порушення логіки і Христос виставляється обманщиком. Але ж ми знаємо, що так бути не може. ✅ Досліджуймо Біблію разом. 🙏

Друзі, у нас чудова новина! 🥳 На OnBible для вас створено новий інтерактивний курс на тему, яка особливо актуальна саме зараз! 🎃 Гелловін: нешкідлива розвага чи небезпечна гра з темрявою? Чому свято з християнською назвою перетворилося на ніч відьом, демонів і мерців? Звідки з’явилися його моторошні традиції та що насправді приховується за звичними символами? 👻 І головне питання: чи може людина, просто беручи участь у святкуванні, відчинити двері свого життя силам зла? У новому інтерактивному курсі «Гелловін» досліджуємо історію свята, несподівані факти й те, що Біблія говорить про духовний світ. ➡️ПОЧАТИ ПЕРШИУ УРОК⬅️

Мої друзі запустили цікавий маленький навчальний курс про Хеловін. Спробуйте, якщо цікаво 👇

Хеловін - християнське свято?? 🎃 Про Хеловін сказано вже досить багато, і в кінці жовтня більшість християн в мережі починають говорити про нього страшні речі, і переконувати, що святкувати його не можна, адже це сатанинське свято. 😨 Натомість я скажу, що свято це має свої корені таки в християнстві. То невже це християнське свято? 🤔 Спробуймо розібратися. 🔎 У Середньовіччі католицька церква почала святкувати так званий День всіх святих у травні, але потім перенесли на 1 листопада. Цього дня особливим чином згадували померлих, які, як вважається, знаходяться на небі. ⛪ Але якось в Ірландії люди почали задумуватися про тих, які ніби-то потрапили у пекло. І виходить, несправедливо, думали вони, що про тих, хто в раю, згадуємо, а тих, хто в пеклі - ні. І вони запровадили такий звичай: напередодні Дня всіх святих вони грюкали в кастрюлі, щоб у пеклі їх почули, і знали, що про них памʼятають. Таким чином у Ірландії зʼявився День всіх померлих 31 жовтня. 🔥 А тепер перенесемося у Францію. У 14-15 століттях там, після розповсюдження чуми та інших катаклізмів, від яких померло дуже багато людей, почали активно задумуватися над тим, що відбувається з людиною після смерті. 🇫🇷 Це породило по-перше, багато легенд, а по-друге, ці легенди почали втілювати у театральних виставах. Звичайно ж, там були присутні такі персонажі, як смерть і сатана. Найчастіше ці вистави показували якраз на День всіх святих 1 листопада. 🎭 А от коли переселенці з Ірландії і Франції пересіклися в Північній Америці, і почали там створювати шлюби, їхні традиції змішалися. І з того часу в переддень всіх святих люди згадують про різних демонів, диявола, і всіляку іншу нечисть, яка ніби-то населяє пекло, і одягаються відповідно. 👹 А вже з Америки такі традиції розійшлися по усьому світу. В тому числі й до нас. 🌍 І от питання - що не так з тим християнством, яке породило такі дивні традиції? Основними темами Хелловіну є смерть, зло, окультизм. Все те, що для Бога є неприйнятним, і Він про це неодноразово згадує у Святому Письмі. ⚠️ Хтось скаже: так це просто гра. Ми просто дурачимося так, розважаємося. Відповім: у нашій країні війна, і кожен день приносить стільки горя, страждань і смертей. А ви, беручи за основу це зло, навіть жартома закликаєте у своє життя демонів і насміхаєтеся над смертю? 💔 Пробачте, але не в той бік нам сьогодні потрібно йти. В Біблії написано так:

"Тоді лише мої вороги повтікають назад, коли я кликну: Я знаю, що Бог зі мною!" (Псалом 56:10)

Дивлячись на прикрашені магазини в стилі Хеловіну, на молодь в костюмах всіляких зомбі, на пропаганду окультизму в цей день, навряд чи в когось повернеться язик, щоб сказати: "Бог з нами". Тут швидше згадуються слова Ісуса:

«Ви від вашого батька — диявола, і ви хочете виконувати бажання вашого батька. Той був душогубом від самого початку і в істині не встояв, бо немає в ньому істини» (Івана 8:44)

Звичайно, кожен з нас має вибір, йти за дияволом і виконувати дурні традиції, які ворожі самій суті християнства, чи все ж відмовитися від усього, що повʼязане з потойбіччям, і посвятити себе, свій бізнес, свої думки і час Богу. Я обираю друге. І впевнений, що це може стати по-перше, маленьким внеском в нашу перемогу, а по-друге - великим внеском у спасіння кожного з нас для вічності. 🙏

Чому гинуть хороші люди? 🕊️ Запитання, яке турбує багатьох. За ним зазвичай слідує ще одне: А де ж Бог? Чому Він не захищає своїх, коли щиро віруючі в Нього люди гинуть? 😔 Звичайно, усіх відповідей ми знати не можемо, адже у кожній ситуації можуть бути свої причини. Але якщо поглянути на весь контекст Біблії, то можна логічно прийти до певних висновків. 🤔 В першу чергу варто розуміти, що у Бога є певний план щодо тих людей, які щиро довіряють Йому. В Біблії написано так:

«Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його постановою, все сприяє до добра» (РИМЛЯН 8:28)

Навіть смерть? Навіть смерть. Що я маю на увазі? У Бога є мрія. І заради її втілення Він буде йти до кінця. Вона прописана ось тут:

«Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне» (ІВАНА 3:16)

Ісус добровільно пішов на смерть, щоб подарувати нам вічне життя. Тобто кінцева мета усього нашого буття і всього, що дозволяє Бог відбутися в ньому - це вічне життя. ✝️ Буває таке, що ми лікуємо своїх дітей чимось дуже неприємним. Наприклад, уколи робимо, чи якісь процедури лікувальні. Вони плачуть, кричать, але ми навіть силою їх тримаємо, бо знаємо, що це на добро. Навіть якщо дитина цього не розуміє. Тобто дитина може вважати, що мама погана, бо робить їй боляче. Але мама йде на цей неприємний крок, бо знає, що він «сприяє до добра». 👶 Тож повторюся: у Бога є мрія: ми - на небі. І заради цієї мрії Він може йти на досить неприємні для нас (і для Нього) кроки. Навіть допустити смерть хорошої людини, аби вберегти її для вічності. 🙏 Є чудовий текст у Святому Письмі, який так і говорить про таку ситуацію:

«Праведний гине, і ніхто не бере того близько до серця, – побожні люди відходять зі світу, і мало хто задумується, що таким чином праведний забирається, щоб не бачити зла і знайти спокій» (Іс. 57:1,2)

А далі Біблія запевняє нас, що скоро Ісус прийде вдруге на нашу Землю, щоб втілити свою мрію в життя – воскресити Своїх дітей, і подарувати вічність з Ним для тих, хто вирішив прийняти цей подарунок від Бога. ✨ Слово Боже так описує цей подарунок:

«Ось Божа оселя з людьми; і Він поселиться з ними, і вони будуть Його народом, і сам Бог буде з ними – їхній Бог; і Він обітре кожну сльозу з їхніх очей, і більше не буде смерті, ні страждань, ні голосіння, ні болю…» (ОБ'ЯВЛЕННЯ 21:3-4)

Чи треба молитися за померлих? 🙏 Це питання частенько мені ставлять. Адже поширена практика, коли відспівують померлих, закликають за них молитися, проводять поминальні дні для цього. А в середні віки можна було купити індульгенцію, щоб померлі потрапили до раю. 🕯️ Але, як ви знаєте, я користуюся для вирішення таких питань тільки Біблією, тож подивімося, що говорить Святе Письмо щодо такої практики. 📖 Перечитав усю Біблію - не знайшов нічого. Натомість у ній є багато текстів, які можуть допомогти нам сформувати розуміння, чи можуть наші молитви якось вплинути на долю померлих. 🔍 По-перше, ось що потрібно, щоб гріхи людей були прощені. Апостол Петро говорив так:

«Тож покайтеся і наверніться, аби були стерті ваші гріхи» (Дії 3:19)

Тож для прощення гріхів потрібна воля самої людини. Хтось інший за неї це зробити не може. Можливо, Бог завдяки нашим молитвам дає можливість померлим покаятися? Біблія говорить так:

«Хто належить до спільноти живих, у того є надія… Адже живі знають, що помруть, а мертві не знають нічого, і вже немає для них жодної частки, оскільки й пам'ять про них забувається. І їхня любов, як і їхня ненависть та їхні ревнощі, – все минулося, і вже ніколи вони не братимуть участі ні в чому, що діється під сонцем» (Еклезіаста 9:4-6)

В іншому місці Біблія підтверджує те, що тільки ті, хто вірив при житті в Ісуса, і померли з цією вірою, можуть отримати воскресіння. Це слова Апостола Павла:

«Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про померлих, аби не сумували, як інші, котрі не мають надії. Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Ним» (1 Солунян 4:13-14)

І далі сказано, що Господь воскресить тих, хто помер в Ісусі. Тобто після смерті вже щось змінити можливості немає. Сказано про померлу людину так:

«Виходить його дух, і він повертається в свою землю. Того ж дня щезають усі його задуми» (Псалми 146:4)

Тому молитва за померлих марна. Біблія говорить, що потрібно при житті думати про те, щоб в майбутньому отримати спасіння від Бога. Як писав Ісая у молитві до Господа:

«Не мертві хвалитимуть Тебе, – не ті, котрі сходять у могилу, покладатимуться на Твоє милосердя. Живий, тільки живий Тебе прославлятиме…» (Ісаї 38:18-19)

Чи потраплять тварини на небо? 🐾 Це запитання я чув безліч разів. На перший погляд, воно досить просте, але за ним часто стоїть щось дуже особисте. У когось був пес, який прожив пів життя поруч, і, можливо, був чи не єдиним другом, чи навіть членом сім'ї. У когось кіт, який став підтримкою в найважчий період. Одним словом, у кожного своє. І буває таке, що ми часто любимо тварин більше навіть, ніж людей. І коли вони помирають, дуже хотілося б, щоб після приходу Ісуса, вони були знову з нами. 💔 Що ж можна сказати, відповідаючи на це запитання? Почнімо з того, що Біблія говорить прямо. Пророк Ісая описує майбутній Божий світ так:

«Тоді вовк житиме з ягням, і леопард лежатиме з козеням, – і телятко, і левеня, і віл будуть разом, а мала дитина їх водитиме. Корова і ведмедиця будуть разом пастися, а їхні дитинчата лежатимуть поруч; навіть лев разом з волом харчуватимуться соломою… ніхто не чинитиме іншому зла і не шкодитиме, адже земля буде сповнена пізнання Господа» (Ісаї 11:6–9)

Це не якась поетична метафора про душевний спокій, де все ідеально. Це справжня картина відновленого творіння. Світ без насильства, без страху, без гріха, без прокляття, яке зламало і людину, і природу. 🕊️ І ця картина майбутнього світу в Біблії описується неодноразово. Тож, як бачите, тварини там будуть. ✅ Далі ще один важливий момент, на який мало хто звертає увагу. Після потопу Бог укладає завіт. І укладає Він його не тільки з людьми:

«Ось Я укладаю Мій Заповіт з вами та вашими нащадками після вас. І з кожним живим створінням серед вас: з птахами, тваринами – з усіма, що вийшли з ковчега і живуть з вами на землі, – з кожною живою істотою землі» (Буття 9:9,10)

Це дуже показово. Бог свідомо включає тварин у Свою історію. Вони для Нього не якийсь витратний матеріал і не щось тимчасове. Вони — частина творіння, яке Він назвав дуже добрим. 🌍 Але, звичайно ж, нас цікавить наше найболючіше питання. Чи воскреснуть саме НАШІ тварини? 🤔 І тут варто визнати, що Біблія не дає чіткої відповіді на нього. Вона мовчить про індивідуальне воскресіння тварин так, як це сказано про людину. 🤷 Але є дещо інше. Те, про що Біблія говорить постійно — це характер Бога. ❤️ Якщо Бог може відновити всю землю. Якщо Він може повернути гармонію, якої ми ніколи не бачили. Якщо Він не забуває жодної пташки. То Йому точно не важко повернути будь-яке творіння, яке Він вважає добрим. ✨ Тож що можна сказати з впевненістю? У новому творінні Бога точно будуть тварини. Вони житимуть без насильства і страху. Бог про них дбає і пам'ятає. 🐑 Чи будуть саме наші тварини — Біблія не уточнює. Але Божа щедрість завжди більша, ніж наші уявлення. 💛 І, думаю, тут доречно буде завершити словами апостола Павла:

«Чого око не бачило й вухо не чуло і що на серце людині не приходило, – те приготував Бог тим, які люблять Його!» (1 Коринтян 2:9)

Якщо ваша тваринка була частиною вашої радості, Бог не зробить вас біднішими в цьому питанні у вічності, ніж ви є зараз. Тому просто довірте це питання Його мудрості. І ви точно будете задоволені. 🙏

Який гріх Бог не простить? 🕊️ Який гріх Бог не може простити? Біблія говорить прямо:

«Хто буде зневажати Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а підпаде під вічний осуд» (Марка 3:29)

Що ж це за гріх такий — зневага Святого Духа? І чому він такий великий, що Бог не може його пробачити? 🤔 Спробуймо на прикладі розібрати це питання. 💡 Уявіть, що я прийшов до вас у гості, ви мене пригостили тортиком, попили чай, ви вийшли на хвилинку, а я помітив красиву ручку у вас на столі, і вирішив її вкрасти. Навіть не думаючи, поклав її до кишені і пішов додому. 😬 А совість мене мучить страшенно весь цей час. Дух Святий через совість мені дорікає, каже: «Як ти так міг? До тебе з відкритою душею, а ти? Ще й заповідь Божу порушив!» 😔 Мені б покаятися, попросити пробачення, віддати ручку… Але ні, я вирішив нікому нічого не казати, і ручку таки залишити собі. 😕 Коли я був у іншого свого друга, я помітив фітнес-трекер, який лежав на тумбочці, і тихенько його приховав у своїй кишені. Знову Дух Святий докоряє, але я вже ж пам'ятаю, що за ручку ніхто не дізнався, Бог не покарав мене за це, нічого не сталося. А отже я вже спокійніше реагую на Його голос. 🙈 Далі я починаю красти все більше і більше, і голос Духа Святого вже майже не чую. Приходить час, коли він зовсім затихає у моїй голові, і я взагалі не відчуваю потреби у покаянні. 😢 Тобто я відмовляюся чути Його дорікання. А оскільки це одна із Його основних напрямків роботи, як написано:

«Прийшовши, Він обвинуватить світ за гріх, за праведність і за суд» (Івана 16:8)

то виходить, що я зневажаю Його і Його намагання врятувати мене. Оце і є богозневага по відношенню до Духа Святого. 💔 Тобто проблема не у тому, що Дух Святий чимось вирізняється серед Трійці, а у тому, що Його робота над нашим серцем – особлива, адже тільки завдяки їй ми можемо покаятися у своїх гріхах, і отримати спасіння. 🕯️ А коли ми не чуємо голосу Духа, то ми не каємося, а отже наші гріхи не можуть бути прощені, а отже і спасіння ми отримати не можемо. 🚫 Тобто будь-який гріх може стати непростимим, коли ми поступово заглушаємо голос Духа Святого у нашому серці. ⚠️ Але варто розуміти, що коли з'являються думки про те, чи не здійснив я гріх проти Святого Духа, це означає, що ще не здійснив, адже ці думки якраз Дух Святий і посилає. ✨ А отже потрібно переглянути свої стосунки з Богом, щиро покаятися у всіх гріхах, і жити новим життям разом з Ним. 🙏 Якщо ти справді згрішиш проти Святого Духа, у тебе навіть думки такої не виникатиме, і то Бог буде боротися до останнього твого подиху за твоє спасіння. 🕊️

Що означає, коли сниться покійник? 🌙 Зазвичай, коли хтось із померлих приходить уві сні, ми насторожуємося, і вважаємо, що це може бути якесь попередження. А оскільки це людина вже померла, значить ні про що хороше цей сон не попереджає. І що ми зазвичай робимо? Починаємо шукати відповідь, що б це могло значити? Читаємо сонники, шукаємо в гуглі, дізнаємося народні якісь прикмети. 😟 І починається. Одні кажуть, що це попередження про смерть, інші кажуть, що це якесь послання від померлого, і тому треба за нього помолитися, чи свічечку поставити. Але тривога на душі все одно залишається. 🕯️ Ну і звичне вже для нас з вами запитання: а що ж говорить Біблія? 📖 По-перше, варто розуміти, чи взагалі усі сни мають щось означати? Так, звичайно, у Слові Божому ми можемо зустріти, як Бог посилав віщі сни пророкам та іншим людям. Але Соломон, наприклад, натякає нам, що часто сни – це всього лиш наслідок нашого насиченого подіями дня:

Бо як численні клопоти й праця спричиняють сон, так у багатомовності людини виявляється її нерозумність… (Еклезіаста 5:2)

Тобто сни можуть снитися просто від того, що ви за щось переживаєте, або просто банально перевтомилися. А буває й гарненько наїлися на ніч, і організм бунтує, видаючи вам щось незрозуміле у снах. 😴 Крім того, не всі сни нам посилає Бог. У книзі Єремії ми читаємо слова Бога, які Він говорить до неправдивих пророків:

Я виступаю проти всіх тих, котрі свої фальшиві сни подають як пророцтво, – говорить Господь, – і, розповідаючи їх, вони зваблюють Мій народ своєю неправдою і власним обманом, тоді як Я їх не посилав і Я їм не наказував… (Єремії 23:32)

Ну, але повертаємося до померлих у снах. Опираючись на те, що я вже сказав, варто розуміти, що не обовʼязково поява померлого у сні щось може означати. Крім того, досить відомий біблійний текст говорить чітко, що справжні померлі не можуть являтися живим:

Мертві не знають нічого… І їхня любов, як і їхня ненависть та їхні ревнощі, – все минулося, і вже ніколи вони не братимуть участі ні в чому, що діється під сонцем (Еклесіаста 9:5,6)

А біблійна книга Йова додає:

Так людина ляже і не встане; доки не щезнуть небеса, вона не пробудиться і не підведеться зі свого сну (Йова 14:12)

Тож підсумуймо: якщо нам щось приснилося, це ще не означає, що це точно якийсь знак. Найчастіше мозок видає нам образи, про які ми думаємо, згадуємо, або вони просто можуть бути наслідком життєвих клопотів. Крім того, справжні померлі ніяких повідомлень нам передавати не можуть. Якщо це і стається, то це явно не від Бога, адже і сатана може впливати на наші сни. 💭 Тож як реагувати на те, коли нам приснилася померла людина? Та як і на будь-який інший сон. Повірте, якщо Бог захоче вам передати через сон якусь вістку, Він це зробить так, що ви точно будете знати, що це від Нього. І в цій передачі не будуть брати участь померлі люди, тому що це суперечить Божому Слову. 🙏

Як християнство ставиться до інших релігій? 🤔 Яке ставлення християнства до всіх інших релігій? Індуїзм, буддизм, іслам і т.д.? 🌍 Думаю, ви знаєте центральний вірш Біблії:

«Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Івана 3:16)

Як ви вважаєте, СВІТ – це хто? Християни? Юдеї? Буддисти? Атеїсти? Всі вони! Незалежно від їхньої релігії, незалежно від їхнього ставлення до Бога, Він нас полюбив усіх. Усі люди – Його діти, за яких Він страшенно переживає, і заради яких Ісус пішов на смерть. ❤️ Ось саме таке ставлення християн до інших релігій – вони діти Божі. Так, ми не можемо погодитися з тим, у що вони вірять, але ми щиро хочемо, щоб і вони отримали спасіння, повіривши у Христа. 🙏 І порада християнам, коли вони спілкуватимуться з представниками інших релігій:

«Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні, хай з любовʼю все робиться в вас!» (1 Коринтян 16:13-14)

Чому збуваються забобони? 🔮 Пʼятниця 13-е, чорний кіт, порожні відра... Ці словосполучення наганяють страх на пересічного українця, змушуючи стукати по дереву, плювати через плече або складати дулі в кишенях. 😨 Чи справді забобони справджуються? Все просто: якщо в них вірити, то так; якщо не вірити, то ні. Чому так відбувається? 🤔 Мені подобається, як звучить слово «забобон» російською: «суеверие». «Суе» – «марно», «верие» – «віра». Тобто марна віра, на противагу вірі в Бога і в Його істини. 📖 Більшість забобон прийшли до нас ще з дохристиянських часів, від наших пращурів, які вірили в духів і потойбічне життя. Ось кілька прикладів: 👇 – Навіщо стукати по дереву? Язичники вважали, що в дереві живуть духи, яких стуком можна викликати і попросити по допомогу. 🌳 – Люди вірили, що відьми можуть перетворюватися на чорних кішок. А папа римський Григорій IX, ще в 1232 році офіційно оголосив їх втіленням диявола. 🐈‍⬛ – Все, що відбувається ввечері, коли вже стемніє, вважали язичники, – це не людська пора часу. Від заходу сонця до перших півнів – період активності нечистої, потойбічної сили. Тому ввечері не можна було щось позичати чи виносити сміття. 🌙 – Зазвичай під порогом ховали нехрещених або мертвонароджених дітей. Вважалося, що на порозі живе їхній дух, тож передавати щось через поріг, або навіть наступати на поріг не можна. 🚪 – Вважалося, що біси ходять за лівим плечем — плювання було націлене прямо в їхні обличчя. Дуля, яка символізує чоловічі геніталії, ніби як відганяє біса, показуючи йому життєву силу людини. 😈 Таких прикладів можна навести ще багато, і всі вони пов'язані з язичництвом, а не з Біблією. 📜 Чому ж забобони збуваються, якщо це все «марна віра»? Біблія говорить:

Будьте тверезі, пильнуйте. Ваш ворог — диявол — ходить і ричить, мов лев, шукаючи, кого б поглинути (1 Петра 5:8)

Він зацікавлений в тому, щоб ми з вами вірили у це все потойбіччя, і навіть не заглядали до Слова Божого. ⚠️ Але ж ми не будемо сатані догоджати, правда? ⛔

Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією і пустим обманом людських переказів, згідно з принципами світу, а не за Христом (Колосян 2:8)

Чи будуть на небі сім'ї? 👨‍👩‍👧‍👦 Є одні слова Ісуса Христа, які змушують замислитися над цим питанням. На перший погляд Він говорить однозначно, але якщо подивитися на контекст і цієї історії, і всієї Біблії, то виникають певні сумніви. 🤔 Ситуація там описана така: до Ісуса звернулися садукеї і загадали Йому головоломку, якою, найімовірніше, допікали фарисеям. Це були дві конфесії, які мали певні розбіжності у віровченні. Фарисеї наголошували на переданнях і законі, а садукеї визнавали тільки Пʼятикнижжя Мойсея і не вірили у воскресіння, вічне життя та ангелів. Хоч вони й визнавали Бога Творцем, але не вірили, що Він якимось чином втручається в життя людини. 📜 І ось ці люди вирішили завести Ісуса у глухий кут, поставивши Йому питання про одруження після воскресіння. Ось ця історія:

«Було у нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові; так само другий і третій – аж до сьомого. Після всіх померла й жінка. Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її!» (Матвія 22:25-28)

На що Ісус їм відповів досить цікаво. І тлумачать ці слова богослови дуже по-різному. Я не претендую на істину в останній інстанції — все, що я скажу далі, це моя особиста думка. 💭 Отже, Ісус відповів садукеям:

«Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої…» (Матвія 22:29)

Він наголошує: вони не розуміють, що Бог має силу і мудрість зробити все якнайкраще навіть у найбільш заплутаних ситуаціях. Бог всемогутній і здатен розвʼязати цю проблему. ✨ Крім того, Ісус апелює до Писання, тобто до Старого Завіту, який мав би відповісти на це запитання. І якщо почитати весь Старий Завіт, можна зробити такі висновки: по-перше, Бог створив сімейну пару і дав їм заповідь розмножуватися. У майбутньому, як ми знаємо, Бог планує відновити початковий задум для людства. 📖 Крім того, у книзі пророка Ісаї написано, що в Царстві Божому будуть і діти. Читаємо:

«Тоді вовк житиме з ягням, і леопард лежатиме з козеням, – і телятко, і левеня, і віл будуть разом, а мала дитина їх водитиме. Корова і ведмедиця будуть разом пастися, а їхні дитинчата лежатимуть поруч; навіть лев разом з волом харчуватимуться соломою. Немовля буде бавитись над норою гадюки, і дитина простягне свою руку в зміїне гніздо» (Ісаї 11:6-8)

Тобто ми бачимо, що і у тварин, і у людей зʼявлятимуться діти. А звідки вони братимуться, якщо статевих стосунків не буде? Так говорить Писання, про яке Ісус каже, що садукеї його не знають, тому й ставлять такі запитання. 🤷 Але далі Ісус каже:

«бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі» (Матвія 22:30)

Щось не сходиться, правда? Але зверніть увагу: дискусія тут у Ісуса з садукеями не про те, якими будуть люди і чи будуть сімʼї, а про саму можливість воскресіння. До речі, цікаво, що в ангелів садукеї теж не вірили, як і у воскресіння. 🧐 Іншими словами, Ісус просто ніби «підколює» їх, переводячи акценти з головоломки на справжню суть питання. Який сенс говорити про одруження після воскресіння, якщо ви все одно не вірите у це воскресіння? От повірите в ангелів – то й дізнаєтеся, як люди житимуть. 😏 Далі Ісус наводить садукеям чіткий приклад з Тори про можливість воскресіння, на що їм уже не було чого відповісти. До речі, щось подібне було в розмові з Никодимом: той запитував про одне, а Ісус відповідав про інше — про те, що йому насправді треба було почути. Так само й тут: садукеї запитували про одруження, а Він відповів про воскресіння і силу Божу. 💡 Звичайно, я не знаю, як буде після воскресіння. І ніхто, крім Бога, не знає. Трактувати слова Ісуса про одруження буквально я не готовий, бо, враховуючи контекст цієї історії, це було б трохи неправильно, на мою думку. 🙏 У будь-якому разі, нам через це питання точно не варто переживати, адже, повторюся, Бог має силу і мудрість зробити все так, як буде краще для нас. І ми точно будемо дуже щасливими — чи у шлюбі, чи без нього. Головне — бути з Ним у вічності. ❤️

Як полюбити Бога? ❤️ Якось у Ісуса запитали, яка заповідь у Законі найбільша. На що Він відповів:

«Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!» (Матвія 22:37)

Так от у нас є два питання: як полюбити так Бога? 🤔 І що означає полюбити Його: серцем, душею, думкою? 💭 Почнемо з того, що ці слова Ісус цитує зі Старого Завіту. Вони записані у книзі Второзаконня:

«Любитимеш Господа, свого Бога, всім своїм серцем, усією своєю душею і всією своєю силою» (Второзаконня 6:5)

Дехто вважає, що Ісус скасував дотримання 10 заповідей, і замість них дав дві – любити Бога, і любити ближнього. Але, як бачимо, це не так. Ці заповіді були й у Старому Завіті, і вони не суперечили десятьом, а навпаки, уособлювали їх собою. Ісус Сам сказав:

«На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки» (Матвія 22:40)

Продовжу з другого питання. Що означає полюбити Бога силою, душею, розумом, серцем? Насправді немає змісту розглядати кожну з цих складових людського єства, адже перераховуючи їх, Ісус має на увазі тільки те, що справжня любов до Бога впливає на всі сфери життя людини. 🙏 Тобто якщо ти маєш любов до Бога, то всі рішення, всі слова, всі думки, всі почуття, усе життя буде під її впливом. ✨ А от питання про те, як полюбити Бога, справді актуальне. Ми не можемо змусити себе когось полюбити. Якби я дав своїй доньці завдання до наступної суботи полюбити якогось хлопця, як ви думаєте, що б вона мені сказала? 😊 Тож до любові має бути інший підхід. Я все ж проведу паралелі з любовʼю до хлопця чи дівчини. Я не вірю в кохання з першого погляду. 💑 Так, буває, коли, наприклад, хлопець вперше побачив дівчину, і вона йому сподобалася, вони знайомляться, починають дружити, зустрічатися, одружуються, і він усім говорить, що це було кохання з першого погляду. Але якби у них не було можливості бачитися після цього першого погляду, або вони не познайомилися, не знали б одне одного далі, то й любові не було б. 👫 Відповідно справжня любов народжується не тоді, під час першого погляду. Тоді народжується тільки симпатія, а кохання зʼявляється вже пізніше, коли вони проводять разом час, і краще пізнаЮть одне одного. 🕰️ Повертаємося до любові до Бога. З Ним так само – коли ви тільки дізналися про Нього – це «симпатія», щоб полюбити Його по-справжньому, потрібно щось більше. Є чудові вірші в Біблії, які, на мою думку, є гарною вказівкою, як полюбити Бога. Ось одні з них:

«Тому й ми, маючи довкола себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, з терпінням прямуймо до тієї боротьби, яка перед нами, дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу. Подумайте ж про Того, Хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ви не знемоглися та не ослабли вашими душами» (Євреїв 12:1-3)

1. Надихайтеся прикладом віри й стосунків з Богом «хмари свідків» (тут мова про героїв віри, історії яких записані в Біблії), тобто досліджуйте Слово Боже, в якому ці приклади описані. 📖 2. Тримайтеся подалі від гріха і гордості, які заважають нам пізнавати Бога. 🚫 3. Дивіться на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса. Спостерігайте за Ним, «зустрічайтеся» з Ним, читайте про Нього, роздумуйте про Його життя, про Його дії, про події, повʼязані з Ним. ✝️ 4. Роздумуйте над Його жертвою заради нас, про Його безмежну любов до кожного з нас, яка привела Його на хрест, щоб врятувати нас. 🙌 Якщо ці дії будуть у нас повторюватися щодня, ми не зможемо не любити Бога. Його любов заполонить наше серце, наші думки, наші мрії, все наше єство. Вона змінить все наше життя, і вплине на всі його сфери. І ми з нетерпінням очікуватимемо, коли ж нарешті Він повернеться, щоб нам бути з Ним всю вічність. 💖

Як правильно виховувати дітей? 🙏 Це, мабуть, одне з найскладніших практичних запитань. Звичайно, теорії є дуже багато. Є купа книжок, сайтів, сімейних консультантів, які цілодобово навчають нас, як це правильно робити. Але проблем не меншає, адже теорія – це одне, а практика трохи інше. 🤔 Звичайно, ті поради, які є у цих матеріалах, можна і треба втілювати в життя. І я зараз про них усіх точно не говоритиму, бо то годи ни відео. Але є одна порада, яка лежить в основі всієї цієї теорії. 💭 Не виховуйте дітей, все одно вони будуть такими як ви. 😮 А отже потрібно виховувати себе. Я не раз помічав у своїх дітях, що ти розповідаєш, як правильно чинити в тій чи іншій ситуації, вона погоджується, але коли у цій ситуації я чиню по-іншому, вона буде робити точно як я робив, а не так, як учив. 👧 Тому, в якійсь мірі, мене виховують мої діти, а не я їх. А як наслідок це виховання потім передається і їм. Ну і тут, як і у всіх сферах життя - головне, щоб головне було головним. Якщо Бог для батьків по-справжньому буде на першому місці, діти це відчуватимуть, і втілюватимуть це і у своє життя. ✝️ Ну, і ще іншу заповідь скажу, практично рівну першій: взаємоповага. Якщо дитина розуміє, що її і її думку поважають в сім'ї – вона зовсім по-іншому буде реагувати на ваші зауваження. 🤝 Ну а про принципи виховання, про те, як хвалити, сварити, карати і т.ін. можна і в розумних книжках прочитати. 📚

​Як правильно виховувати дітей? 🙏 Це, мабуть, одне з найскладніших практичних запитань. Звичайно, теорії є дуже багато. Є купа книжок, сайтів, сімейних консультантів, які цілодобово навчають нас, як це правильно робити. Але проблем не меншає, адже теорія – це одне, а практика трохи інше. 🤔 Звичайно, ті поради, які є у цих матеріалах, можна і треба втілювати в життя. І я зараз про них усіх точно не говоритиму, бо то годи ни відео. Але є одна порада, яка лежить в основі всієї цієї теорії. 💭 Не виховуйте дітей, все одно вони будуть такими як ви. 😮 А отже потрібно виховувати себе. Я не раз помічав у своїх дітях, що ти розповідаєш, як правильно чинити в тій чи іншій ситуації, вона погоджується, але коли у цій ситуації я чиню по-іншому, вона буде робити точно як я робив, а не так, як учив. 👧 Тому, в якійсь мірі, мене виховують мої діти, а не я їх. А як наслідок це виховання потім передається і їм. Ну і тут, як і у всіх сферах життя - головне, щоб головне було головним. Якщо Бог для батьків по-справжньому буде на першому місці, діти це відчуватимуть, і втілюватимуть це і у своє життя. ✝️ Ну, і ще іншу заповідь скажу, практично рівну першій: взаємоповага. Якщо дитина розуміє, що її і її думку поважають в сім'ї – вона зовсім по-іншому буде реагувати на ваші зауваження. 🤝 Ну а про принципи виховання, про те, як хвалити, сварити, карати і т.ін. можна і в розумних книжках прочитати. 📚