СД Платформа

Кампус. Одним словом. 👉 http://bit.ly/SDcampusLviv2018

Чи триває досі холодна війна? І якщо так, у якій формі? Спробуємо у нашій рубриці #прополітикупросто з Владом Фарапоновим сьогодні проаналізувати все це в контексті зустрічі голів держав США 🇺🇸 та Російської федерації 🇷🇺 До зустрічі такого рівня обидві сторони готувались дуже плідно, демонструючи це заявами, які передували саміту в Гельсінкі. Трамп заявив, що члени НАТО, особливо в Європі, не виконують зобов'язання за Вашингтонською угодою щодо виділення коштів на оборону від власного ВВП. Путін був зайнятий закінченням чемпіонату світу з футболу та висловив думку, що Росія показала своє справжнє обличчя 😔. Партнери США в Європі занепокоєні настроями в Вашингтоні та переживають через можливу змову між Кремлем та Білим домом без згоди з ЄС. Пам'ятаєте, що є така річ, як Brexit? Так от зараз настає час для найбільш гарячих дискусій щодо виходу Британії зі складу об'єднаної Європи. Зокрема власник Білого дому заявляє, що такий варіант м'якого Брексіту, тобто зі збереженням економічних зв'язків, його не влаштовує, та він ладен піти на все, аби отримати вигідну торгівельну угоду для США ☝️ Тож, усе це складає зараз непросту картину у міжнародних відносинах. Чи можемо говорити про якусь «ізоляцію» РФ? Навряд чи 😏 Адже, якщо шукати аналогії під час «холодної війни» , то період «розрядки», тобто нормалізації відносин, очевидно, найбільше підходить. Трамп на саміті НАТО уникнув питання про Крим та сказав, що якби він очолював штати, то Крим був би у складі нашої держави. Вчора Державний департамент США заявив, що Крим — це Україна та вони ніколи не визнають референдум у Криму як такий, що відповідає міжнародному праву. Як бачимо, міжнародна підтримка присутня, головне — її розумно в використати! ☝️

«Молодь в Україні голосує вже не ногами, а своїми гаджетами» Про тренди в освіті, молодіжній політиці, політичному вихованні та можливості молодих людей в України. У студії Київський Ранок співзасновник СД Платформи Igor Iltyo Звук — вкл ☝️

​​Активісти СД Платформи проводять літо з користю☺️😉 А головне — готові ділитись побаченим і почутим із нами #безводи. Сьогодні наша чарівна Ліля Луценко передає всім привіт із сонячної Америки, де вивчає соціальне підприємництво в університеті Теннесі 👇 Країна — це ну дууже контрастна. Окрім стереотипів про фаст-фуд і трампоманії, американцям присутня характерна риса — націоналізм. Про неї й поговоримо. А чи знали ви, що? 😌 — знати 2 і більше мови в Штатах дивина. Англійська — рідна і всюдисуща. Напрягатись на інші не комільфо, що для європейців ну просто недопустимо. — у гіпермаркеті Walmart є окремий відділ з американською символікою, розміром 30х10 метрів. Після 10 хвилин там, зірочки з прапорів почали стрибати перед очима. — географічна карта має свої приколи, адже Північна Америка — в ЦЕНТРІ! Праворуч — шмат Європи, ліворуч — третина Китаю. А Антарктиду загубили десь 😳 Здавалося б, дрібниці, однак такі дрібниці формують менталітет! А що скажете ви?

Бачили, що минулого тижня був якийсь саміт Україна — ЄС? 🤝 Сьогодні Влад Фарапонов у нашій рубриці #політикацепросто допоможе розібратись спершу що ж таке ЄС сьогодні, що це був за саміт та як він вплине на нас з вами? Очевидно, що ЄС на сьогодні — проект політичний, інколи аналітики допускають тезу, що навіть ціннісний, але з початку мав бути виключно як економічний! І це варто пам’ятати, коли ми часом засуджуємо європейських партнeрів у недостатній активності в «українському питанні». Починалось усе з двох організацій: Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС) і Європейської економічної спільноти (ЄЕС), які зараз об’єднались. Тож не дивно, що офіційно Угода про Асоціацію між Україною та ЄС має таку назву: «Угода між Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами». Тому не дивуйтесь, це одне і теж, що ми розуміємо під ЄС 😉 На сьогодні ЄС налічує 28 держав, у 19 з яких діє валюта «Євро». Останньою країною, яка приєдналась до ЄС стала Хорватія в 2013 р. Україна не є ні кандидатом, ні потенційним кандидатом, на жаль. Безвіз, членство в ЄС та Угода про Асоціацію —три малопов’язані речі. Безвіз — це право перебувати в країнах Шенгенської зони на 90 днів, членство в ЄС— офіційне приєднання до складу цих поки що 28 держав, а Угода Про Асоціацію —лише співпраця за різними напямками. Цими напрямками згідно з Угодою є: торгівля, митна справа, право інтелектуальної власності, різного характеру економічне та галузеве співробітництво. Важливо, що цей саміт Україна-ЄС, який відбувся минулого тижня є найвищим рівнем діалогу щодо асоціації, який проводиться в Україні/Брюсселі. Тобто, очікувати якихось обіцянок щодо членства — було б неправильно. Цей саміт дійсно дещо відрізняється від двох попередніх, адже була підписана підсумкова декларація — так званне «комюніке». Але у дипломатії такого рівня сюрпризи дуже рідко трапляються, та і серйозної ваги воно не має, мабуть лише окрім мас медіа. Більше того, в Угоді про Асоціацію нема навіть натяку на членство. Тому на сьогодні усі наші зв’язки з ЄС — це лише співпраця за напрямками, які прописані в Угоді. Тобто нам запропонували такий формат: інтеграція без членства у найближчі роки. Найголовніше для українців, щоб реформи не робились «через коліно» і лише на вимогу міжнародних партнерів, а справді змінювали життя громадян на краще. Тоді ми і станемо більш цікавими Європі та, сподіваємось, станемо членом ЄС! ☝️

​​Atlas Weekend 2018 — не лише про музику, як виявилось 😉 Цього року вперше в рамках одного з найбільших музичних фестивалів України Київський молодіжний центр спільно з Біржею молодіжних проектів та Міністерство інформаційної політики України створили алею громадських організацій. Так, і СД Платформа тут була. Це унікальна можливість для нашої організації показати себе новій цільовій аудиторії, поділитись своїми ідеями і напрацюваннями, розповісти про ініціативи, познайомитись з нашими колегами — громадськими діячами з інших ГО України і зафрендитись 👌 Громадська діяльність однозначно виходить на новий рівень ☝️

​​Знову гарні новини від Каті Давидкової — координаторки СД Платформи Київ, яка проходить стажування у Канаді у рубриці #безводи! 😮🔥 Сьогодні Катя спішить поділитись із нами як там навчатись у Університеті Альберти, який займає 4 місце у списку найкращих навчальних закладів Канади? Та чому саме цей університет у топі? Читай далі 😉 ✅ Бібліотеки📚 Кожна з них побудована у різному стилі, але їх об‘єднує одна річ: що вищий поверх, тим ти маєш бути тихішим. На 1 — комп‘ютерні лабораторії, де ти розмовляєш на повну. На інших — ти працюєш із книгою чи своїми електронними носіями. На найвищому поверсі заборонено розмовляти. Якби ви тільки побачили, як круто спостерігати за мовчазливими студентами, та ще й у бібліотеці! Тут все не так як у нас: бібліотека — найкращий товарищ, а не марна трата часу. ✅ Заробітня плата. Так, вам не здалось 😉 Головне завдання — зробити круте практичне дослідження. #research зроби — заробітню плату отримай. Круто, що університет мотивує займатись наукою. Адже саме наукові дослідження дають нові плоди розвитку. ✅ Відносини викладач & студент: піти разом на обід, випити каву, поїхати на змагання, позайматись у спортзалі — все це нормально у нашому університеті в Канаді. Рівність, солідарність, але, звичайно, дистанція зберігається, але бути товаришами — круто. І у наших університетах потрібно практикувати такі відносини, адже тоді зростає інтерес, захоплення і взаємоповага. ✅ Стипендія? Ні, ні, не чули. Університет Альберти не має бюджетної форми навчання, щомісяця студенти сплачують певну суму. Але, все залежить від амбіцій. Є безліч фондових програм, чи грантів на стипендійне навчання. Головне — діяти😉 І нам теж. Як думаєте, що ми локально вже можемо зробити, щоб покращити освіту в Україні? Пишіть в коментарі 👇

Сьогодні знову поговоримо про політику та політичні процеси — просто! Так, вам не здалось 😉 Читайте новий пост рубрики від Влада Фарапонова 👇 Мир та стабільність😮? Надто часто чули про це останім часом. Ще частіше це було в порядку денному після Другої світової. Сьогодні поговоримо про міжнародні відносини та організацію, яка мала би бути флагманом міжнародного права, яке римські юристи називали Jus gentium — право народів. Так-так, ми про ООН 😉 Більше того, наша держава — співзасновниця ООН на правах держави, яка чи не найбільше постраждала у війні. Організація була створена внаслідок неприйняття міжнародною спільнотою акту війни та мала замінити уже не діючу на той час Лігу Нацїй. І от, жовтень 1945 р. ООН стала тоді найчисельнішою з усіх організацій — 51 країна! Ідея створення ООН належала Фракліну Делано Рузвельту, але ООН було створено уже за президентства Гарі Трумена, до речі, як і НАТО. Трумен вважав, що ООН має забезпечити довготривалу свободу та незалежність її членів. Сьогодні країн побільшало — 193 ☝ Найважливішими в ООН є Генеральна асамблея та 6 комітетів. Найбільші повноваження має Рада безпеки (Security Council), яка складається із 5 постійних членів (Франція, Велика Британія, США, Китай та Росія та змінних членів яких обирають. Рішення лише цього комітету є обов’язковими для виконання. А усі інші 6 комітетів можуть рекомендувати РБ ООН розглянути те чи інше питання. Зупинимось детальніше на Раді з Прав людини, яка стала ньюзмейкером останніх тижнів у зв’язку з можливим виходом із неї США. Рада з прав людини — надзвичайно важливий орган у системи ООН, адже цей комітет формує позицію ООН, засуджує або схвалює дії окремих країн з правової точки зору, а Рада Безпеки — з політичної. Це найбільший глобальний майданчик для обговорення ситуацій з правами людини 👫😉 Ніккі Хейлі — постпредставник США в ООН вважає, що Рада з прав Людини надто багато уваги приділяє відносинам з Ізраїлем: "Цього року прийняли п'ять резолюцій проти Ізраїлю — більше, ніж проти Північної Кореї, Ірану та Сирії разом узятих". Пам’ятаємо про те, як Трамп переніс посольство до Єрусалиму та в цілому підтримку Їзраїлю від Білого дому. Раніше США, а за ними й Ізраїль заявили, що виходять із Юнеско. Отже, будемо далі спостерігати. Однак інших інституцій наразі за масштабом та впливом окрім ООН просто не існує. До того ж, міжнародні відносини базуються на принципах та цінностях, які не порушити однією невдалою дією ☝ #політикацепросто

Завтра слушаем Винника :) И будем там еще 6 дней) Ждем 😎

Необхідна сила для економіки країн Європи чи предмет суперечок всередині ЄС? 😮 Спробуємо окреслити проблему, яка гостро стоїть для Європи 👇 В силу різних причин особи змушені покинути місце, де вони постійно проживали — саме такі особи називаються біженцями відповідно до конвенції ООН 1951 р. У той же час, переселенці —це ті, які не покидали кордони держави. Це принципова різниця. Як взагалі біженці потрапляють до ЄС? По-перше, вони всі роблять це нелегально. Очевидно, що, наприклад, у Німеччину , яка стала осередком їх перебування вони потрапляють через інші країни ЄС. По-друге, що кожен біженець зобов'язаний після перетину кордону зареєструватися саме в цій країні. А це як правило Італія, Греція, тобто держави із виходом до моря. А насправді біженці не реєструються в цих країнах, або роблять це у невеликій кількості. Очевидно, що найбільш привабливе для біженців при виборі країни— це якраз соціальне забезпечення (житло, мовні курси, тощо), яке виділяється з державного бюджету, або якщо це федерація(Австрія і ФРН), то додаються бюджети федеральних земель. І це також впливає на вибір місця біженцями, тобто, всі хочуть у Берлін та Гамбург, але менше до Тюрингії. І тому проблема розподілу в межах держави також набуває серйозних масштабів. Проблема біженців у Німеччині впливає і на внутрішню політику. Зокрема на останніх місцевих та парламентських виборах у Німеччині партія Ангели Меркель —ХДС отримала чи не найменшу підтримку за останні роки. А на минулому тижні канцлер ФРН отримала ультиматум від міністра внутрішніх справ щодо укладення угоди з країнами ЄС щодо розподілу біженців, або МВС не буде пускати біженців, адже економічно вони не можуть справитись із таким потоком. І це також стає викликом для лідерів ЄС, аби дійти консенсусу. За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців на сьогодні офіційно 24, 5 млн біженців. І це катастрофічна цифра, яка з кожним роком, на жаль, лише зростає 😔 І якраз вчора було скликано Саміт ЄС щодо вирішення питання біженців.

​​Жіноче Лобі: Україна може бути іншою у розпалі 🔥 24 прогресивні дівчини з різних куточків України приїхали на Київське море на тренінг 😏😮 3 дні прокачки та неформального спілкування в суто жіночому колективі. Ми багато говорили про гендерну рівність мовою цифр, які вражають. От чи знали ви, що Україна займає 109 місце зі 141 за кількістю жінок у парламенті (12%)? А те, що у 8 з 27 діючих та надзвичайно важливих комітетах ВРУ відсутнє представництво жінок? І це лише декілька прикладів. Відповідь на цю ситуацію однозначна — треба її змінювати. Як? Починаючи з себе та свого оточення. Цим і займаються вродовж трьох днів учасниці тренінгу, спілкуючись та набираючись досвіду від успішних жінок 😉

✅ http://bit.ly/BetterUkraineSHORT

Новини з міжнародних фронтів 👉 Вчора зустрічалися з Федеральним міністром у справах Європи МЗС Німеччини Michael Roth 🇩🇪 👌 Про що спілкувалися? Про перспективи України на європейському напрямку, про політичні реалії та стан соціал-демократії в Україні та Німеччині. А ще ми поділились баченням СД Платформи щодо прогресивного порядку денного для України. ✌️Дякуємо FES-Ukraine та особисто Marcel Röthig за дружню атмосферу та можливості! 💪

​​Сьогодні у рубриці #розумнекіно біографічна драма Джеймса Марша — «Всесвіт Стівена Хокінга» (Великобританія, 2014) 😮🌌 Сюжет фільму розповідає про видатного фізика-теоретика Стівена Хокінга, який зробив не тільки величезний вклад в розвиток науки, а й популяризував її. Багатьом людям відомо про його досягнення, але мало хто з них знає про його сім'ю і відносини з коханою дружиною. Молодий студент Стівен Хокінг поки мало відрізняється від інших студентів. Він любить Вагнера, вирішує складні математичні рівняння на розкладі електричок та як і всі — закохується. Дивні симптоми починають турбувати його, як тільки він познайомився зі своєю майбутньою дружиною — Джейн. Незабаром стан Стівена погіршується і йому дають невтішний прогноз - два роки. Тіло буде поступово «відключатися» залишаючи людину замкненим у собі. Джейн не відступає і горить Стівену, що готова пройти з ним цей шлях, якою б не була хвороба. Це приголомшливий фільм 😱 Світлий, пронизливий, одночасно сумний та веселий. Це фільм про дійсно сильну людину, яка ніколи не здавалась. Його історія мотивує, вона не схожа на інші подібні, коли головний герой не може впоратися зі своєю хворобою і вирішує припинити боротьбу. Ця історія про інше. Про те що «поки є життя — є надія». Це так легко, але водночас ми щодня забуваємо про те, наскільки сильні і могутні. Ця історія приклад для кожного. Приклад неймовірної сили, яку кожен повинен виховувати в собі. п.с. Фільм чудово підійде для перегляду англійською 😉 Чекаємо саме на ТВІЙ коментар (тільки без спойлерів)

​​Часто думаєш про можливості? Привіт, я Катя — активістка @sdplatform і я 3 місяці буду жити і навчатись у Канаді та ділитись з вами враженнями і досвідом у рубриці #безводи 😉 Навчаючись на 3 курсі КНЕУ, я і повірити не могла, що це літо буде таким насиченим 😯 Знай, можливості не приходять до тих, хто сидить на місці, їх потрібно хапати. Про це і поговоримо. Я виграла стипендію на літній дослідницький економічний проект в Університеті Альберти у Канаді. Як? 😧 На сайті міжнародного відділу мого університету я знайшла стипендійну програму. Не гаючи ні хвилини, дізналась більше інформації і подала документи. В кожному університеті є такий відділ, тож знайдіть його і зазирніть. 😦 Що необхідно для моєї програми та схожих? ✅ Мати 🔝 бали в університеті ✅ Знати англійську мову ✅ Мати перемоги у наукових конференціях чи проектах ✅ Бути активістом чи активісткою ✅ Вміти поєднувати теорію, практику і креатив ✅ Ну і звичайно, мати ідеї і ціленаправлено йти до своїх цілей Запитаєте про страх? Звичайно він був😱 Летіла вперше, за кордоном так довго вперше, єдина з України за даною програмою, 2 пересадки, Paris, Montreal, 3 дні подорожі, і ось я тут! Як висновок я можу сказати, що є три речі, які не можливо повернути: час, слово і можливість! 🧐 Не втрачайте час удосконалюватись, адже наше життя — це можливості, які потрібно вчасно знайти) А #sdplatform дає можливості! To build the better future together! Join us ☝️

​​Велика геополітика чи великий океан політичних (не) передбачуваних гравців? Слідкуєте за твітами Трампа 🇺🇸, заявами Меркель 🇩🇪, пересуваннями Макрона к Версальському палаці 🇫🇷? Це просто політика чи геополітика? Розглянемо це трохи детальніше у нашій рубриці #політикацепросто з Владом Фарапоновим 👇 У вівторок Дональд Трамп 🇺🇸 та лідер Північної Кореї (КНДР)🇰🇵 Кім Чен Ин вперше як глави цих держав зустрілись вперше за 70 років на саміті в Сінгапурі, який уже окреслили "самітом століття". "The world will see a major change" – висловився лідер КНДР, а Дональд Трамп сказав, що вчорашній конфлікт не має стати сьогоднішньою війною. Чому це важливо? Ця зустріч дає шанс, що США і Північна Корея не будуть обмінюватися погрозами про ядерне бомбардування одне одного. А також, світ не буде прокидатися з острахом від твітів власника Білого дому та "корейська війна" де –юре офіційно завершиться. Не сьогодні, але найближчим часом. Коли вперше у Швеції Р. Челлен заговорив про геополітику і розглядав її як вплив географічних факторів на прийняття політичних рішень. Зараз ситуація трохи інша, завдяки глобалізації та впливу однієї, або групи країн на решту світу. G7 – закритий клуб високорозвинених держав минулого тижня не повним складом підписав підсумкове комюніке. Відмовились США через те, що Вашингтон за останні роки звик виступати "piggy bank", тобто, що всі беруть їхні гроші, та вважають це нормою. Співпрацювати попри різне бачення кооперації - це також виклик для G7, а отже і для усіх геополітичних гравців. Що робити нам з усім цим 🇺🇦? Важливо зрозуміти та знайти своє місце у глобальному світі та бути "цікавими" для міжнародних партнерів. І фраза британського прем'єр-міністра Пальмерстона: "У країни немає постійних ворогів і постійних друзів, а є лише постійні інтереси" стає все більш яскравим принципом міжнародних відносин сьогодення.

​​Сьогодні в рубриці #розумнекіно — драма «Король говорить» (2010) Сильний, му дрий, іронічний фільм, заснований на реальних подіях. Те, що на 83 церемонії «Оскар» історична драма отримала 4 винагороди уже мотивує на її перегляд 😮 Сюжет стрічки розповість про герцога, який готується вступити на посаду британського короля Георга VI, батька нинішньої королеви Єлизавети II. Після того, як його брат відрікається від престолу, герой неохоче погоджується на трон. Змучений страшним нервовим заїканням і сумнівами в своїх здібностях керувати країною, Георг звертається за допомогою до незвичайного логопеда на ім'я Лайонел Лог. Після серії несподіваних технік і в результаті дружби двох несхожих людей, герой нарешті знаходить свій королівський голос і сміливо веде Англію на війну. Ця драма про людську теплоту, споріднені душі, про те, що немає нічого неможливого. Швиденько переглядайте та надихайтесь. А ми вже чекаємо у коментарях на ваші враження 🙌👇