Щербаков

Автоматизацію треба починати не з інструмента, а з однієї задачі — ось як її знайти Бізнес у більшості випадків хоче одразу AI-агента і якусь велику суперавтоматизацію, а коли питаєш, як зараз влаштований сам процес, виявляється, що його ніхто ніколи не описував. Неописаний процес автоматизувати неможливо, з цього виходить тільки хаос, просто швидший і дорожчий. Тому починати треба з однієї задачі, а не з переліку інструментів. Ось промпт, який я даю на тренінгах, щоб цю першу задачу знайти: "Ось як виглядає мій робочий тиждень: [опишіть максимально детально, витягніть з голови все, що робите щотижня]. Знайди задачі, які я повторюю щотижня. Для кожної вкажи, скільки часу вона забирає. Почни з тієї, де помилка коштує найменше." Останній рядок тут головний. Якщо помилка у виконанні задачі не коштує вам ні грошей, ні репутації, це гарний сигнал, що саме її можна автоматизувати першою. Ну і після пілоту обов'язково рахуйте економіку. Бо буває інакше: підписки оплачені, автоматизація зібрана, купа грошей витрачена, а окупності немає. Ламається це все зазвичай в тих самих місцях — хаос у даних, немає прикладів, узяли глобальний процес замість підзадачі, ну і хочеться довіряти результату без перевірки.

Claude отримав розшифровку подкасту (відео на 56 хв) із бази знань, яка у мене уже є (Supabase), нарізав відео завдяки ffmpeg, закинув в Opus Clip, попрацював із субтитрами, причесав, вичистив все, запланував публікації в Buffer у наступні соцмережі: TikTok, YouTube, Instagram. Готово ✅

З чого складається робочий промпт? Найчастіша історія на корпоративних тренінгах виглядає так: людина пише запит, отримує не те, що хотіла, і робить висновок, що ШІ-сервіс не працює і повертатись до нього вона не буде. Один учасник сформулював це прямо — якщо написати неправильно і отримати неправильний результат, людина закриває інструмент і більше його не відкриває. Далі компанія має оплачені підписки, якими ніхто не користується. Так от, у більшості випадків справа не у великій мовній моделі, а в тому, що їй не сказали, у якому вигляді потрібна відповідь. Я на тренінгах розбираю промпт по чотирьох частинах: роль і ціль, контекст, формат, обмеження. Найчастіше випадає саме формат. Задачу описують детально, а про вигляд відповіді не кажуть жодного слова, і потім переписують результат руками. Ось приклад із моєї практики. Треба було зібрати блок дайджесту з обговорень у спільноті, і постановка виглядала так: пройтись по повідомленнях, узяти тільки ті, де обговорювали ідею, задачу або вимогу до продукту, зробити коротке самарі кожного, вставити посилання на саме повідомлення, згадати автора по імені, віддати маркованим списком у HTML. Тобто одразу задані і критерій відбору, і обсяг, і розмітка. На виході готовий блок, який ставиться в розсилку без правок. Якщо задача кінцева і вирішується в межах одного запиту, вимоги до вигляду відповіді треба вписувати одразу — це економить вам цілу ітерацію. Ну і не запихуйте в один промпт багато задач: якщо ви бачите, що їх там кілька, краще розбити на окремі, в ідеалі одна задача на промпт.

Підписки на ШІ і ліміти Компанія купує команді підписки за 20$ на людину і вважає, що витрати на ШІ на цьому пораховані. Але ринок уже поїхав у токеноміку, і фіксованої ціни там більше немає. Як це виглядає зараз на прикладі Claude. Pro — 20$ на місяць, Max — від 100$, командний тариф — від 20$ за місце. У кожному стоїть ліміт: п'ятигодинна сесія, а зверху ще тижневий. Фіксованої кількості повідомлень немає взагалі — обсяг залежить від моделі, довжини й складності ваших розмов, тому порахувати наперед, на скільки вам вистачить, не вийде. Коли ліміт вичерпано, ви або чекаєте до скидання, або берете дорожчий тариф, або вмикаєте доплату вже за токенами. Ну і корпоративний тариф узагалі влаштований так: фіксована плата за місце плюс споживання за тарифами API. Так от, у команді ліміт вигорає не на складних задачах, а на дрібних. Коли інструмент нарешті починає вивозити, туди летить усе підряд, включно з тим, що можна було зробити руками за п'ять хвилин. Що з цим робити? Розводити задачі по моделях: більшість роботи спокійно проходить на слабшій і дешевшій, топова потрібна там, де реально складно. Ну і рахувати не ціну за токен, а вартість однієї закритої задачі — саме ця цифра показує, скільки насправді коштує ШІ у вашій компанії.

Шукаю майбутнього корпоративного тренера з ШІ 🤖 Хочу розширювати команду, тому візьму одну людину на особисте навчання. Поділюся програмою, досвідом і матеріалами. Допоможу навчитися проводити тренінги для нетехнічної аудиторії. Після підготовки — можливість працювати з моїми клієнтами онлайн. Стартова винагорода — $50 за годину проведеного тренінгу, з можливістю зростання. Потрібні базові знання ШІ, посидючість, ініціативність і 30–40 годин на тиждень для навчання. Досвід викладання буде перевагою, подачу розвиватимемо разом. Навчання безкоштовне для обраної людини, підписки на сервіси — власним коштом. Розраховую на співпрацю за договором щонайменше два роки після початку оплачуваних тренінгів. Відбір ретельний, місце одне. Усі умови та анкета — за посиланням 👇 https://forms.gle/yYVvtHFWVzBc3s2P8

🙅‍♂️ Генеративний пошук (GEO) переоцінений 🙅‍♂️ Зараз на GEO моляться так, ніби він зробить із бізнесу мільйонера. По факту це ще один канал додаткових переходів на сайт, і жодної гарантії покупки він не дає. Але є важливий момент. Без базової технічної підготовки по SEO ніякого генеративного пошуку бізнесу взагалі не світить, тому що асистенти ходять по тих самих індексах. Тут же і найчастіша помилка: всі концентруються на тому, що SEO — це тільки Google. А ChatGPT ходить через Bing, і в мене був менті з гуглівської програми, у якого сайт нормально вибивався в Gemini і не вибивався в ChatGPT взагалі, просто тому що під Bing він не оптимізований ніяк. При цьому канал реальний, і цифри в мене свої є. На одному суспільно-політичному порталі за окремий тиждень 10% трафіку прийшло саме з ШІ-асистентів. В цілому, до генеративного пошуку треба ставитись як до ще одного джерела переходів, а не як до нового способу заробітку. Спочатку треба закрити технічну базу і оптимізувати сайт під усі пошуковики, а не тільки під Google, і аж тоді дивитись, скільки звідти реально приходить.

Заповнив таблицю на 100+ рядків даними по кожному контакту завдяки Claude Cowork і зекономив мінімум 2 години роботи У мене була Google-таблиця під розсилку: список партнерів і потенційних клієнтів, яким я збирався писати. Імена в ній є, а даних по людях немає — ні поточної компанії, ні посади, ні розуміння, чим людина зараз займається. Понад сто рядків, і по кожному треба піти в соцмережі, подивитись і заповнити колонки. Це називається збагачення даних (enrich). Перше, що спадає на думку — віддати таке в deep research, бо шукати він теж уміє. Але задача в нього інша: ресерч зроблений під схему одне питання — один звіт. Він сам вирішує, які джерела читати, має повне право узагальнити і віддає вам текст із посиланнями, який ви потім переносите в таблицю руками. Ну і якщо звіт вийшов обрізаним, дописати його командою "continue" не вийде — повторний запуск дає інший звіт, а не продовження. В enrich так не можна взагалі: закритий має бути кожен рядок, а на виході потрібен заповнений файл, а не звіт про нього. Так от, звичайний чат цю задачу теж не вивозить. Він відпрацьовує шматок, упирається в межу однієї відповіді і пропонує натиснути Continue, і так по колу, поки ви сидите і клацаєте. Тому частину роботи я зробив у чаті, а сам прогін по таблиці віддав у Claude Cowork. Що це дає на практиці?: • віддаєте таблицю цілком і не ріжете її руками на шматки • не впираєтесь у межу однієї відповіді і не клацаєте Continue • отримуєте заповнені колонки одразу у файл, а не в чат, звідки їх потім треба вигрібати Ну і саме основне — під час виконання можна дописувати коментарі. Бачите, що він знайшов не ту людину або не так заповнює колонку, і кажете це прямо на ходу. Він розвертається на місці, без зупинки прогону і без перегенерації з нуля. У звичайному чаті ви чекаєте, поки задача добіжить, і тільки потім даєте правки, а це ще один повний прогін. Крім цього, технічної підготовки тут не треба, Cowork це звичайний інтерфейс. Хто вже працює в Claude Code, той зробить те саме там, різниці по суті не буде. Окремо скажу про межу: якщо така задача у вас регулярна, під неї є окремий клас сервісів, де збагачення йде по рядках із записом одразу в таблицю. Але городити окремий інструмент під разову таблицю сенсу немає. В цілому, вибирати тут треба не за тим, хто вміє шукати, бо шукають зараз усі. Вибирати треба за тим, хто доводить список до кінця і пише результат у файл. На цій таблиці я зекономив мінімум дві години ручної роботи, і це по нижній межі.

Завтра стартує спринт із залучення клієнтів Разом з Юлією Анкудіновою і Business Match беремо десять людей на 14 днів. Я відповідаю за технічну частину. Заходити є сенс, якщо у вас уже є продукт і ви хоча б раз пробували продавати руками. Якщо продукту ще немає, це не ваш формат, чесно кажу одразу. Що буде з мого боку: парсери під LinkedIn і Threads, зведення таблиць учасників щодня і показ автоматизації на другому тижні для тих, хто до неї дійшов. Наступний набір буде, але дорожчим, і це не маркетингова конструкція, а те, як влаштована механіка потоків. Сьогодні останній день, коли можна зайти — заповніть анкету, і я скажу чесно, чи вам це підходить: https://forms.gle/fqHtB9AzEhUFxvMh8

Перед тим як вчити команду ШІ, треба перевірити базову цифрову грамотність — зазвичай там біда Весною я провів більше восьми воркшопів по ШІ і промпт-інжинірингу, і на кількох із них зрозумів просту річ. Проблема не в секторі й не в інструментах, а в тому, що працівники компаній не володіють базовою цифровою грамотністю. Причому це не про малий бізнес — те саме я бачу і у великому ритейлі, і в банках, і це мене щоразу дивує. Найпоказовіший випадок був якраз у банку. Людина на тренінгу кілька хвилин не могла зайти в корпоративний Copilot і питала, як це взагалі зробити, хоча компанія за навчання вже заплатила. Потім їй за це прилетіло від керівництва, хоча винна тут точно не вона. Що я бачу на тренінгах регулярно: • друкують двома пальцями і саме через це ліняться писати нормальні промпти • не знають гарячих клавіш і простих програм, які вже самі по собі економлять час • не розуміють, що таке адресний рядок, як встановити застосунок, де які налаштування • не вміють працювати зі спільними документами і правами доступу Ось це все означає одне: навчанню по ШІ немає на що спиратись. Промпт-інжиніринг поверх людини, яка не впевнена в браузері, лягає в порожнечу, і на виході компанія має витрачені гроші й нуль змін у роботі. Тому зараз перед кожним корпоративним навчанням я окремо дивлюсь, з якого рівня команда стартує, і часто ділю групи за рівнем. Ну і в частині випадків чесна відповідь замовнику така, що починати треба не з ШІ.

Що я питаю перед тим, як сказати "заходьте" Перед тим як сказати комусь, що спринт йому підходить, я ставлю три питання. Вони прості й неприємні, зате після них ні в кого не лишається завищених очікувань. Перше — чи вам уже платили за те, що ви продаєте. Не чи є ідея і не чи плануєте запускати, а чи були реальні гроші від реального клієнта хоча б раз. Якщо ні, спринт нічого не дасть: ми доводимо до діалогів про те, чого ще не існує. Друге — чи знайдете ви сорок хвилин щодня протягом двох тижнів. Не в середньому і не коли вийде, а щодня. Формат тримається на щоденній нормі, і людина, яка випала на три дні, потім не наздоганяє. Третє — чи є на вашому ринку кого шукати. Це рахується за вечір, і якщо виявиться, що потенційних клієнтів там двадцять, я скажу про це до оплати, а не після. Окремо кажу ще одну річ, щоб потім не було непорозумінь. Спринт доводить вас до живих діалогів із правильними людьми. Продукт, ціна і сам продаж лишаються вашою зоною. Якщо очікування інші, краще не заходити. 17 вересня, 14 днів, десять місць, разом з Юлією Анкудіновою і Business Match. Ці самі три питання є в анкеті — заповніть, і я скажу чесно, чи вам це підходить: https://forms.gle/fqHtB9AzEhUFxvMh8

Чому за одне й те саме ШІ-рішення виставляють чек і на 300$, і на 5000$ Сценарій, який я бачу збоку стабільно. Компанія вирішує, що їй потрібен AI-агент, отримує від агенції чек на 3, 5, 10 чи 16 тисяч доларів, каже, що подумає, і йде шукати виконавця за тисячу. Той щось збирає, воно ламається, і компанія повертається з висновком, що ШІ — це скам. Мої партнери-розробники скаржаться на це стабільно. Але розкид буває ще різкіший, і саме він збиває замовника з пантелику. За автоматичне внесення товарів в е-комі один підрядник називає 300$, інший 5000$, і обидва можуть бути праві. Причина проста — полиці з готовими упакованими ШІ-продуктами не існує ні в кого, тому що в кожного бізнесу своя CRM, свої канали продажів і свої процеси. Рішення щоразу збирається під конкретний контур, і за однією й тією самою фразою в комерційній пропозиції може стояти зовсім різний обсяг робіт. Ну і окремо варто перевірити, чи потрібне вам узагалі кастомне рішення. До мене регулярно приходять із запитом на агента, а після розбору задачі виявляється, що її закриває оплачена підписка на звичайний ШІ-сервіс, без розробки і без бюджету в кілька тисяч. Що з цим робити на боці замовника? Порівнювати не цінники, а те, що входить у роботу: які процеси беруться, звідки береться база знань, хто відповідає за помилку, скільки коштує підтримка після запуску. Ну і рахувати не ціну розробки, а скільки часу рішення економить команді за місяць — саме з цієї цифри видно, дорого воно чи ні.

Чому група на десять людей, а не на сто Мене питають, чому ми не робимо великий потік, там же й грошей більше 🤔 Причина проста. Формат, у якому ми щодня дивимось таблицю кожного і кажемо конкретній людині, що в неї зламалось, на сотні не працює фізично. На десяти це хвилини, на ста це окрема робота на двох людей. Крім цього, у великій групі завжди губиться той, хто мовчить. А саме він і потребує втручання найбільше. В цілому, я вважаю, що для такого формату маленька група це не обмеження, а умова, при якій він взагалі має сенс. 17 вересня стартуємо разом з Юлією Анкудіновою і Business Match, місця ще є. Заявка через анкету, там кілька питань, після яких видно, чи вам це підходить: https://forms.gle/fqHtB9AzEhUFxvMh8

Компанія хоче AI-продавця, а описати роботу продавця не може На одному з моїх виступів учасник із команди, яка впроваджує AI-асистентів, сказав річ, яку я потім чув ще не раз. У практично всіх їхніх клієнтів однакова проблема з даними: всі хочуть AI-продавця або консультанта, а коли доходить до роботи, виявляється, що немає банально регламентів. Немає опису того, що має робити живий продавець, немає скриптів, немає нічого, на що асистент міг би спертись, щоб хоча б зрозуміти, чого від нього хочуть. Так от, я завжди кажу одне і те саме: спочатку процес, потім автоматизація. Якщо керівники не можуть описати процес, це вже велика проблема сама по собі, тому що автоматизувати банально нема чого. Що я питаю, коли до мене приходять із запитом на бота для продажів: • чи є скрипти продажу, тобто чи є розуміння, як має йти діалог • чи описані дані про компанію і про послуги • чи треба просто давати відповіді, чи ще й записувати це в CRM • чи потрібні додаткові сторонні підключення • як часто оновлюються ціни і як часто додаються нові послуги Якщо на перші два питання відповідь "ні", то говорити про асистента ще рано. Спочатку треба сісти і описати, що робить людина на цій позиції, зібрати скрипти і розшифровки реальних розмов, промаркувати їх на вдалі й провальні. Ось це і є та база, без якої не вивозить жодна топова модель, і видно це з першого ж тесту.

Чому я досі в ШІ, хоча ця сфера вимотує швидше за будь-яку іншу Періодично перевіряю себе цим питанням, тому що в сферу зараз заходить багато людей, а через півроку частина з них із неї виходить. У мене відповідь доволі приземлена, і тримається вона не на одному, а на чотирьох різних речах. Перше — я постійно вчусь новому і корисному, мені це в кайф. Інакше тут не виходить, все змінюється щомісяця, і якщо навчання дратує, то це просто не ваша сфера. Друге — я віддаю це далі. Веду навчання на 25-30 людей за раз, і воно дійсно змінює те, як команда працює, а не проходить повз. Третє — я вмію кодити, тому можу не тільки розказувати, а й сам збирати ШІ-інструменти під конкретну задачу. Це сильно міняє відчуття від роботи, тому що ви не залежите від того, чи є під рукою вільний розробник. Четверте — я бачу в цьому перспективу: напрямок активно розвивається, і в ньому є гроші. Але саме основне тут не сам список, а те, що жодна з цих опор поодинці не тримає. Якби лишилась тільки цікавість, я б давно перегорів на безплатних експериментах. Якби лишились тільки гроші, я б робив це формально, і надовго мене б не вистачило. Тому якщо ви думаєте про перехід у ШІ, перевіряйте не наскільки сильна у вас одна причина, а скільки їх у вас узагалі 😎

Як уникнути повторюваних промптів? Найчастіша картина, яку я бачу на тренінгах: людина пише промпт, отримує не те, править руками, наступного дня починає все з нуля. Так по колу на кожній новій задачі. Проблема не в промпті, а в тому, що формат ніде не зафіксований і живе тільки в голові. За останній рік варіантів, де його закріпити, стало більше: • Зібрати власного GPTs під одну задачу: один раз описати формат, тон і обмеження, а далі просто закидати сирий текст. Потрібен платний тариф, 20$ на місяць • Завести окремий проєкт у ChatGPT або Claude під повторювану задачу і тримати в ньому інструкції та приклади, замість того щоб змішувати все в один чат • Ну і саме основне — створити скіл у Claude. Скіл викликається автоматично під задачу, вам навіть не треба писати його назву чи згадувати, що він у вас є Крім цього, майже скрізь можна закинути файл з еталонними прикладами як навчальні дані. Стиль тоді підтягується сам, і правити доводиться в рази менше. Я так зробив собі скіл під написання власних текстів. Кілька ітерацій: даю йому його варіант і свій переписаний варіант, він бачить різницю і оновлює правила. Зараз він пише так, що мені іноді немає до чого придертися. В цілому це і є різниця між тим, хто працює з ШІ системно, і тим, хто щоразу починає спочатку.

Що я показую в спринті з Юлією 17 вересня разом з Юлією Анкудіновою і Business Match запускаємо спринт на 14 днів. Я в ньому відповідаю за технічну частину, тому конкретно про свій бік. 1. Спочатку віддаємо парсер по портрету клієнта для LinkedIn. Він уже готовий і працює, збирати з нуля нікому не доведеться. 2. Другим іде парсер під Threads. Він тягне запити людей, які прямо зараз шукають виконавця, і кладе їх у таблицю. 3. Далі щодня зводжу таблиці учасників, щоб було видно реальні цифри: скільки дотиків, скільки відповідей, де саме провал. 4. Ну і саме основне — автоматизацію показую на другому тижні, і тільки тим, хто до того моменту попрацював руками! Окремо про відправку повідомлень. Її ми не автоматизуємо і не будемо. Саме масова однотипна розсилка з особистого акаунта створює ризик блокування, тому збір і кваліфікацію віддаємо машині, а пише людина сама. Група маленька, десять місць. Щоб зайти, заповніть анкету — це кілька хвилин, і після неї я скажу чесно, чи вам це підходить: https://forms.gle/fqHtB9AzEhUFxvMh8

Що з інструментів під лідген реально потрібно Питання, яке прилітає першим на кожному навчанні: який сервіс поставити. Відповідаю за свій стек, чесно і з цінами. Що я реально використовую: • Пошук і фільтрація всередині самої платформи. LinkedIn і Threads дають достатньо, щоб зібрати перший список руками • Парсер, який тягне відкриті дані в таблицю. Робиться в Make за кілька годин під конкретну задачу, окремий сервіс тут не обов'язковий • Таблиця з датою дотику, відповіддю і датою наступного кроку. Звичайні Google Таблиці, нічого спеціального • Модель для кваліфікації і зведення. Платний акаунт за 20$, і це єдина позиція, за яку я справді плачу щомісяця За що на старті платити не варто: • За готові бази контактів. В більшості випадків це старі дані, які ви все одно перевірятимете руками • За сервіси автоматичної розсилки з-під вашого акаунта. Ризик блокування реальний, а виграш у часі невеликий • За CRM, поки у вас менше сотні контактів у роботі. Таблиця робить те саме і не забирає тиждень на налаштування Весь робочий набір на старті коштує двадцять доларів на місяць і вечір на збірку. Все, що дорожче, має сенс уже після того, як ви побачили свою конверсію. Парсери під LinkedIn і Threads ми віддаємо учасникам спринту з Business Match готовими. Заявка на участь — через анкету, там кілька питань про ваш продукт і ринок: https://forms.gle/fqHtB9AzEhUFxvMh8

З чого починати ШІ в B2B? 🤔 Питання, яке я чую постійно: у нас маркетинг, лідген, продажі, кастомер саксес, проджект-менеджмент — з якого відділу заходити, щоб не розпорошитись. Так от, сам вибір відділу тут і є помилкою. Робота, яка реально з'їдає час у B2B, лежить не всередині відділу, а навколо угоди, і в кожному відділі вона однакова. Менеджер готується до дзвінка, дзвонить, потім переписує домовленості, потім збирає комерційну, потім нагадує про наступний крок. Сам дзвінок займає годину, а обв'язка навколо нього забирає день. Візьмемо мене. У мене щоранку відпрацьовує запланована задача в Claude, яка ходить по календарю, пошті, диску, CRM і по розшифровках дзвінків з tl;dv, а на виході дає контроль домовленостей із розділами "обіцяв, але не записав" і "обіцяв, записав, але не закрив". Руками я до цього не торкаюсь взагалі. Що ще можна забрати одразу: • Зібрати довідку по компанії і людині через deep research замість пів години гуглення руками перед кожним дзвінком • Віддати розшифровку і резюме дзвінка, щоб наступний крок падав у CRM одразу, а не дописувався ввечері по пам'яті • Зробити першу версію комерційної, щоб менеджер правив готовий текст, а не починав з порожнього файлу Але перед тим як щось із цього замовляти, порахуйте поточну ручну вартість. Скільки годин на тиждень менеджер витрачає на звіти й нотатки, помножити на його ставку — і у вас є цифра, з якою можна йти до керівника. Без неї будь-яка автоматизація виглядає просто як витрата. Ну і чому не з маркетингу. Там результат видно на дистанції в квартал, а тут ефект помітний уже за тиждень, і саме він дає команді підставу продовжувати.

Замовники корпоративних заходів про ШІ просять інтерактив і прямо кажуть, що формат лекції їм не підходить Нещодавно був дзвінок з компанією, яка збирає розподілену команду на онлайн-захід. Тема — штучний інтелект, дві години максимум. Мені одразу сказали, що потрібне щось інтерактивне і точно не у форматі лекції, тому що до того в них уже були і розважальні формати, і навчання по софт-скілах, тобто планка по залученню висока. Такі запити я чую в більшості випадків, і причина не в моді на інтерактив. Люди вже щось пробували самі, тому годину слухати про можливості їм нецікаво. Але зробити інтерактив на велику онлайн-аудиторію в рази складніше, ніж на групу з двадцяти людей, і саме на цьому тримається результат заходу. Що працює в мене: • різати захід на короткі блоки і після кожного давати маленьку сесію питань, поки люди не забули, що хотіли спитати • виводити на екран QR-код і збирати голосування прямо в ефірі, щоб група бачила результат одразу і повертала собі увагу • давати інтерактивний артефакт за посиланням: невеликий тренажер або міні-застосунок під тему заходу, який людина відкриває в себе і клацає під час зустрічі • збирати питання через чат, а не голосом: на аудиторії від п’ятдесяти людей голосове обговорення не масштабується взагалі • збирати нормальну презентацію, на яку приємно дивитись, бо на великій аудиторії слайд тримає увагу не гірше за спікера • ну і саме основне — брати задачі з їхньої реальної роботи і проходити їх у лайв-режимі, а не показувати абстрактні приклади з курсів! Але замовнику треба чесно сказати одну річ. Чим більша аудиторія, тим менше з двох годин лишається на сам матеріал: на ста людях питань на порядок більше, ніж на двадцяти, тому програму краще різати заздалегідь, а не в ефірі. Ну і про записані уроки. Я не раз записував окремий покроковий урок під запит команди, і його не подивився майже ніхто. А на живому воркшопі ті самі люди клацають і пробують, тому що поруч є хтось, хто веде за руку 😉

Найчастіша помилка в стартапах — спочатку побудувати продукт, а вже потім перевіряти попит 🤔 Зі стартапами я працюю з 2020 року, і одну помилку бачу постійно: команда спочатку будує продукт, а вже потім перевіряє, чи він комусь потрібен. Спочатку фронтенд і бекенд, потім клієнти і перші гроші. Порядок при цьому має бути зворотний, і зараз для цього навіть не треба нічого розробляти. В стартап-світі є фраза fake it till you make it, і суть її проста: перший час частину роботи можна робити руками, при цьому вона вже приносить кошти. Якщо кількість клієнтів росте і люди реально користуються рішенням, ось тоді є сенс автоматизувати і писати програмний код. Але навіть автоматизація зараз рідко означає розробку. Make, Zapier і n8n закривають більшість сценаріїв, і навіть зв'язку з кількох асистентів під різні типи запитів можна зібрати там: сценарій розбирає запит, маршрутизує його в потрібну гілку і забирає відповідь назад. Своя веб-платформа для цього не потрібна. Тепер важливий момент, який добре показує, чому важку розробку не варто ставити першою. Таку оркестрацію довго збирали на Assistants API від OpenAI, а 26 серпня 2026 його просто вимкнули: без перехідного періоду і без режиму тільки для читання, кожен запит одразу віддає помилку. Зачепило це і Zapier, де кроки ChatGPT на цьому API перестали працювати. Тобто те, що збиралось під конкретний чужий API, довелось переписувати за календарем вендора, а не за своїм. Тепер важливий момент про гроші. Український бізнес дивиться на чек у 5, 10 чи 16 тисяч доларів за агента і йде думати, а в більшості випадків просто йде. Тому робочий порядок інший: спочатку невелике рішення, яке вже закриває конкретну задачу, потім вимірюваний ефект на ній, і аж тоді більша розробка під той самий процес. Єдиний момент, який варто тримати в голові з боку виконавця. Запит "давайте спочатку протестуємо, а якщо все ок, то заплатимо" на практиці означає безплатну розробку MVP, і домовлятись про це треба до старту, а не після. Питання "на чому це писати" в більшості випадків приходить першим, хоча відповідь на нього ще нікому не потрібна. Спочатку треба чесно сказати, що саме ви перевіряєте — попит чи технологію.