( 制限 ) ;; ϻarlboʀᴏ ᴄʜꫀׁׅܻrrʏ ๑

إنها تحترق.❤️ ⭐⭐⭐ʼПІДДАЮСЬ СПОКУСІʼ ⭐⭐⭐⭐⭐-174- алгоритм моїх думок це завжди про песимізм, а потім про раптовий витік еротичного, картаю себе за прискорений метаболізм, тягнучись до чогось романтичного.😉 вона навмисно назвала себе «заборона», тренуючи моє крихке терпіння, вона охоронялася під владою Безансона, і це позбавляло мене докорів сумління. моя уява чорніша за пісок у Тенерифі, й у моїй ситуації мені потрібен адвокат, бо відшукавши її десь у логогрифі, моя совість стала бруднішою за Бірніхат.😉 вишукана, солодка і найспекотніша у світі, всі дюни Намібії завжди належали її рукам, й ловлячи її поглядом десь на зеніті, я присвячував її своїм жахливим думкам. 我的請求。😉

⭐.@POEM&DESIGN :: 😉 ⭐⭐⭐⭐🌟🌟

«фіксуй кожне розширення моїх зіниць — як наслідок твоєї присутності.»😉

找出原因。😉

⭐.@POEM&DESIGN :: 😉 ⭐⭐⭐⭐😉😉

«я помічав її естетику в дрібницях, коли вона зволяла це зробити: залишок яскравої рожевої помади, що вона мимоволі лишала на стаканчику кави, яку я щоразу купував для наших посиденьок. як вона завжди при собі носила сонячні окуляри, і як тільки-но вона ловила на собі погляд променів сонця, вона хитро і граційно змінювала свої звичайні окуляри на сонячні, забороняючи мені доступ до її антарктичних очей. та я ніколи на це не злився: навпаки, намагався розвіяти її окуляри, побачити, мов у темряві, прояв світла, що був, здається, занадто близько, але неймовірно далеко одночасно. і іноді сонце допомагало мені: падало їй на окуляри, де я бачив контури її лівого ока, водночас як праве — лишалося у тіні, заховане без шансів на спостереження під окулярами. але бачити її зовсім трішки, заховану у її невеличкий простір, було для мене честю. і лишатиметься честю завжди, навіть попри змову, що моя покірність їй більше не потрібна.»

🌟🌟🌟 😉 from poem: “квітень — остаточний кінець ?“