Pics&Maps
前往频道在 Telegram
Офіційний канал редакції slovoidilo.ua з власною аналітикою та інфографіками Наш новинний канал: @slovo_i_dilo
显示更多未指定国家未指定类别
1 591
订阅者
-124 小时
+27 天
+2230 天
帖子数量
数据加载中...
反应
评论
Telegram 星星
按以下排序的热门帖子
数据加载中...
发布分析
帖子 | 浏览量动态 | |||||
 Як змінилися пасажиропотік і доходи Укрзалізниці за 15 років
Росія продовжує цілеспрямовано бити по інфраструктурі та потягах Укрзалізниці. Попри дедалі більшу загрозу для життя залізничників та пасажирів, УЗ продовжує забезпечувати транспортне сполучення країни у війні.
На інфографіці – як змінювалися пасажиропотік і доходи Укрзалізниці протягом останніх 15 років.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 286 | 3 | 0 | 5 | Loading... | |
 +1Дві третини українців підтримують можливість перескладання тестів для абітурієнтів
📊Опитування «Слово і діло» показало, як суспільство ставиться до ідеї дозволити абітурієнтам повторно складати тестування в межах одного року:
▫️43% – підтримують беззастережно (вважають це справедливим «другим шансом» через війну).
▫️24% – підтримують лише за умов форс-мажору (наприклад, через безпекову ситуацію під час першої спроби).
▫️5% – виступають проти (переконані, що це знецінить первинні результати).
▫️28% – відсторонені (14% не змогли відповісти, ще 14% питання не стосується).
▪️Жінки значно активніше виступають за «другий шанс» (49% проти 35% у чоловіків).
▪️Найбільше ініціативу підтримують імовірні батьки абітурієнтів 30–44 роки (48%). Натомість саме молодь (18–29 років) найчастіше виступає принципово проти (8%).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 296 | 0 | 0 | 6 | Loading... | |
 +1Лише 12% українців виступають проти полегшення вступного процесу – дослідження
▫️55,5% – підтримують полегшення: з них 30% виступають за комплексні зміни та спрощення, а 25,5% – виключно за процедурні поблажки (як-от перескладання) без зниження вимог до програми.
▫️12% – виступають проти (побоюються зниження якості відбору вступників).
▫️32,5% – відсторонені (18,5% не змогли відповісти, а ще 14% тема взагалі не стосується)
▪️Респонденти віком 30–44 роки найактивніше вимагають повного спрощення НМТ (38%). А от молодь (18–29 років) виявилася найбільш свідомою – вони переважно підтримують часткові зміни без зниження вимог до знань (37%).
▪️Жінки частіше підтримують повне полегшення тесту (33%), тоді як чоловіки налаштовані більш скептично і частіше виступають проти.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 301 | 2 | 0 | 4 | Loading... | |
 Під прицілом – КПП: як часто росія атакує прикордонну інфраструктуру України
Цього тижня російські війська вкотре атакували пункт пропуску на кордоні України з Молдовою. Від початку поточного року це вже шостий прицільний обстріл прикордонної інфраструктури, ударів зазнавали українсько-молодовські та українсько-румунські пункти пропуску, через що їхня робота тимчасово призупинялася.
На інфографіці – хронологія російських атак на прикордонну інфраструктуру України від початку вторгнення.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 302 | 3 | 0 | 4 | Loading... | |
 +3Як стан шкільного укриття впливає на рішення щодо очного навчання дитини: результати опитування
▫️26,5% – обрали очне попри все: стан укриття не ідеальний, але діти ходять до школи.
▫️24,5% – пішли на дистанційку/змішане виключно через відсутність або погану якість укриття.
▫️21% – обрали очне завдяки безпеці – якісне укриття стало головним стимулом.
▫️28% – інші причини: стан сховища не був вирішальним фактором.
▪️Схід (45%) та Київ (41%) – лідери з відмови від очного навчання через неякісні укриття. Захід демонструє найвищий запит на очну освіту. Тут найменше звертають увагу на недоліки безпекової інфраструктури (лише 11% обрали дистанційне навчання).
▪️Найчастіше умовою повернення до очного навчання батьки називали гарантоване облаштування укриття за всіма стандартами безпеки – 33%. Водночас 20% заявили, що ніщо не переконає їх перейти на очне навчання, поки тривають обстріли.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 288 | 0 | 0 | 4 | Loading... | |
 +1Сімʼї розповіли, скільки грошей витратили на підготовку школярів цього року
📊Опитування «Слово і діло» показало, у яку суму родинам обійшлася підготовка одного школяра до нового навчального року:
▫️30,5% – від 5 000 до 10 000 грн (найпопулярніша сума).
▫️26% – від 2 000 до 5 000 грн.
▫️11,5% – понад 10 000 грн.
▫️8% – до 2 000 грн.
▫️24% – ще не підраховували витрати або вагалися з відповіддю.
▪️Бюджет прямо залежить від фінансів. Серед людей із місячним доходом понад 40 тис. грн на людину чверть (26%) витратила на школяра понад 10 тис. грн. Ті, хто заробляє до 10 тис., переважно вкладалися у 2–5 тис. грн.
▪️Наймолодші батьки (18–29 років) витрачають на підготовку найбільше (25% віддали понад 10 тис. грн). Старші покоління (45+) частіше обмежуються сумами у 2–5 тис. грн.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 321 | 1 | 0 | 3 | Loading... | |
 +1Виключення математики з обовʼязкових предметів НМТ: думки українців розділилися
📊Опитування «Слово і діло» показало, що суспільство не має єдиної думки щодо доцільності обов'язкового тестування з математики:
▫️ 36% – залишити обов'язковою.
▫️ 31% – зробити предметом на вибір (скоротити загальну кількість обов'язкових дисциплін).
▫️19% – не визначилися (ще 14% зазначили, що це питання їх не стосується).
▪️Молодь (18–29 років) активно виступає за скасування обов'язкової математики (49%). Натомість старше покоління (55+) найбільше підтримує її збереження (41%).
▪️Схід лідирує за рівнем підтримки скасування (37%). Центр повний паритет (по 35% «за» і «проти»). Північ, Київ та Південь – переважає ідея збереження математики. Найбільше противників скасування – на Півночі (42%).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 384 | 3 | 0 | 7 | Loading... | |
 Три дослідження PISA в Україні: наскільки погіршилися знання учнів з 2018 по 2025 рік
▪️Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 в Україні показали, що у 15-річних підлітків за три роки навчання в умовах повномасштабної війни погіршилися навички читання та знання з математики – у порівнянні з 2022 роком.
▪️Водночас результат із природничо-наукових дисциплін в Україні майже не змінився. Крім того, бали України у новому рейтингу знову виявилися нижчими, ніж у середньому по країнах Організації економічного співробітництва та розвитку – відставання складає від 1,6 до 2,2 року навчання.
Детальніше про результати – на інфографіці.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 402 | 4 | 0 | 4 | Loading... | |
 +1Лише 9% громадян вважають себе повністю готовими до зимових відключень світла та тепла – соцопитування
📊Як громадяни оцінюють свою підготовку до можливих відключень світла та тепла:
▫️9% – повністю готові (мають генератори, павербанки та всі запаси).
▫️37% – готові частково.
▫️32% – не готові й переймаються цим.
▫️15,5% – не готові, але не хвилюються.
▪️Найвищий рівень тривоги у людей 45–54 років (38%), натомість молодь (18–29 років) хвилюється найменше.
▪️Київ демонструє найвищу часткову готовність (51%) та низький рівень тривоги. Захід лідирує за загальними показниками підготовки (11% повністю, 40% частково). Північ та Південь мають найвищий рівень «тривожної непідготовленості» (38% і 41% відповідно).
▪️Схід демонструє аномальний фаталізм – 29% не готові до зими, але абсолютно не переймаються цим (майже вдвічі більше за загальнонаціональний показник – 15,5%).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 370 | 1 | 0 | 5 | Loading... | |
 +2Зарядні станції має кожна пʼята родина: як українці забезпечені на випадок блекаутів
📊Чим українці рятуватимуться під час відключень світла та тепла:
▫️Зарядні станції (EcoFlow тощо) – загалом мають 20%. Найбільше в Києві (35%) та на Півночі (24%). Найменше – на Сході (13%).
▫️Генератори – загалом мають 16%. Лідирують Південь (25%) та Північ (22%). У Києві лише 10%.
▫️Альтернативний зв’язок (радіо, Starlink тощо) – найкраще забезпечений Захід (41%).
🌡 Загальний індекс готовності до зими:
▫️51% – середній рівень (закриті базові потреби: вода, павербанки, ліхтарі).
▫️25,5% – високий рівень (мають дороге обладнання: станції, генератори, автономне опалення).
▫️23,5% – зона ризику (22% мають дуже низьку підготовку, а 1,5% не готові взагалі).
▪️Найстарше покоління (55+ років) демонструє найвищий рівень підготовленості – 31% мають високий рівень автономії. Натомість молодь (18–29 років) та люди середнього віку найчастіше опиняються в зоні ризику.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 328 | 0 | 0 | 3 | Loading... | |
 Синдром тривоги: третина добре підготовлених до зими українців недооцінюють власну готовність
📊Опитування «Слово і діло» порівняло реальний рівень автономності з тим, як українці самі оцінюють свої запаси перед імовірними блекаутами. Результати виявили цікавий психологічний парадокс:
▫️«Повністю готові»: найточніше оцінюють ситуацію (69% справді мають високий рівень автономії, ще 28% – середній).
▫️«Частково готові» (синдром тривоги): понад третина (37%) з них фактично мають високий рівень підготовки (генератори, зарядні станції), але через страх тривалих блекаутів не почуваються в безпеці й занижують свою готовність.
▫️«Не готові, і це турбує»: тривога виправдана (46% із них дійсно мають низький або нульовий рівень базових запасів).
▫️«Не готові, але не переймаються»: 58% із них спокійні, бо мають хоча б середній рівень бази (павербанки, ліхтарі). Проте 25% не мають жодної підготовки і спокійні через фаталізм, ігнорування ризиків або психологічне вигорання.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 320 | 0 | 0 | 3 | Loading... | |
 Частина населення з високими доходами ігнорує навіть базову підготовку до зими – дослідження
📊Дослідження показало, що чим вищий дохід, то краща готовність до відключень світла та тепла. Проте гроші виявилися не єдиним фактором.
▪️Як доходи впливають на автономність:
▫️До 10 000 грн – найнижчий рівень підготовки (лише 18% готові добре, 26% – мають низьку готовність).
▫️10 000 – 20 000 грн – 28% підготовлені на високому рівні.
▫️20 000 – 40 000 грн – частка добре підготовлених зростає до 39%, а непідготовлених падає до мінімуму (13%).
▫️Понад 40 000 грн – масовий перехід до дорогих системних рішень (45% мають високу готовність). Але 21% людей з цієї групи майже не готуються до зими (імовірно, через оренду житла або ігнорування ризиків).
▫️ Ті, хто не назвав дохід перебувають у зоні найбільшого ризику. Майже третина (31%) має низьку готовність, а 5% не готові зовсім.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 348 | 2 | 0 | 5 | Loading... | |
| +2 Запаси води, їжі та ліків: соціологи розрахували індекс підготовленості до зими
📊Більшість українців оцінюють свою готовність до зими та можливих блекаутів як обмежену або недостатню, хоча базові речі мають майже всі:
▫️9% – повністю готові (мають генератори, станції, всі запаси).
▫️37% – готові частково.
▫️47,5% – не готові (32% через це переймаються, а 15,5% зберігають спокій).
🎒 Що вже купили (рівень автономності):
▫️База (понад 80%): теплий одяг (91%), ліхтарі (85%), вода, павербанки, ліки, їжа тривалого зберігання.
▫️Середній рівень (31-55%): ємності для води, туристичні газові пальники, автономні обігрівачі, альтернативний зв’язок.
▫️Дороге обладнання (до 20%): зарядні станції типу EcoFlow мають 20%, а генератори – лише 16%.
▪️Рівень підготовки прямо залежить від фінансів. Серед родин із доходом до 10 тис. грн на людину 26% перебувають у зоні ризику (нульова або низька готовність).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 352 | 5 | 0 | 6 | Loading... | |
 +1Стало відомо, як літні удари рф відобразилися на психоемоційному стані українців
📊 Опитування «Слово і діло» показало, що загалом 67% громадян відчули погіршення морального стану через масовані літні атаки:
▫️38% – дещо погіршився (але продовжують триматися).
▫️29% – значно важче морально (гостре виснаження).
▪️Водночас:
▫️30% – стан не змінився (сформували механізми адаптації).
▫️3% – відчули мобілізаційний сплеск та зростання рішучості.
▪️Жінки значно частіше відчувають гостре моральне виснаження (34% проти 22% у чоловіків).
▪️Молодь (18–29 років) виявилася найбільш психологічно адаптованою (40% без змін). Найвищий рівень морального пригнічення зафіксовано в категорії 30–44 роки (33% значно важче).
▪️Південь (40%) та Схід (33%) – лідери за рівнем гострого психоемоційного виснаження. Захід демонструє найвищу психологічну стійкість (39% без змін). Київ – більшість (52%) тримається, хоча і відчуває погіршення, і лише 16% киян взагалі не помітили змін.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 411 | 2 | 0 | 11 | Loading... | |
 Від 8 днів – до майже 5 років. Хто і як довго обіймав посаду Генпрокурора України
Генпрокурор Кравченко подав заяву на звільнення, назвавши це «політичним рішенням». Крісло під ним захиталося після розслідування «Карфаген», яке викрило співробітників ОГПУ на участі в схемах із «кришування» шахрайських кол-центрів.
«Слово і діло» вирішило нагадати, скільки часу провели на посаді Генерального прокурора сам Кравченко і його попередники.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 410 | 1 | 0 | 8 | Loading... | |
 +2Передвиборчий піар чи щира громадянська позиція: українців запитали про мотиви Михайла Федорова
🇺🇦 38% українців вважають, що публічне звернення Михайла Федорова було початком його власної політичної чи президентської кампанії. Ще 17% бачать у його заяві прагнення подолати корупцію та змінити систему.
📌 Водночас 14% вважають, що Федоров намагався перекласти відповідальність за проблеми в управлінні на інших посадовців, а 10% – що таким чином він тиснув на президента, аби повернутися на посаду міністра оборони. 21% опитаних не змогли визначити мотиви Федорова або зазначили, що їм бракує інформації.
▪️Серед молоді версію про політичну кампанію підтримали 32%, натомість 18% вбачають у зверненні тиск на президента заради повернення до Міноборони.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 409 | 0 | 0 | 5 | Loading... | |
 +1Лише 18% українців виступають за безумовне проведення виборів до кінця війни
📊 Водночас 39% виступають за проведення виборів лише після завершення бойових дій. Ще 20% вважають вибори необхідними, але наразі технічно та безпеково неможливими, а 15% – що рішення залежить від ситуації на фронті та рівня безпеки.
📌 Найбільше прихильників проведення виборів до завершення війни – на Півдні (26%). Серед чоловіків таких 23%, серед жінок – 14%.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 395 | 2 | 0 | 4 | Loading... | |
 +1Відсторонення посадовців чи вирок суду: як українці бачать відновлення довіри після корупційних скандалів
📊Яких кроків суспільство очікує від влади після скандалу довкола справи «Форест Гамп» (Sense Bank).
▫️31% – обвинувальний вирок суду (головна вимога).
▫️21% – нічого не допоможе (вважають, що довіру вже не відновити).
▫️14% – незалежне розслідування (без втручання політиків).
▫️13% – відсторонення (усіх причетних посадовців від держслужби).
▫️7% – публічний звіт влади,
▫️3% с аудит банку (ще 11% ▫️ вагалися).
☝️Ті, хто уважно стежить за справою, набагато радикальніші. Серед них майже половина (48%) вимагає вироку, а чверть (25%) впевнена, що довіру втрачено назавжди.
▪️Покоління (45+ років) найбільш категоричні – 37% вимагають саме суворого вироку. Натомість молодь (18–29 років) частіше за інших задовольняється відстороненням посадовців (17%).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 383 | 2 | 0 | 2 | Loading... | |
 +1Понад третина українців вважають судову систему осередком найглибшої кризи управління – опитування
📊У яких інституціях суспільство бачить найбільші системні проблеми:
▫️55% – вище політичне керівництво (Офіс Президента, Уряд, Верховна Рада).
▫️36% – судова система та правосуддя.
▫️28% – армія та оборона (кадрові рішення, мобілізація, командування).
▫️17% – антикорупційні органи.
▫️15% – система оборонних закупівель.
▪️Чоловіки значно частіше за жінок вказують на проблеми саме у вищому політичному керівництві (62% проти 48%).
▪️Молодь (18–29 років) найбільше стурбована ситуацією в армії (35%) та антикорупційних органах (23%), і найменше – судами. А покоління (55+) найчастіше нарікає саме на судову систему (45%).
▪️Київ найчастіше називає головною проблемою вище політичне керівництво (66%). Південь лідирує за рівнем недовіри до судів (41%). Схід частіше за інших бачить кризу в антикорупційних органах (25%) та оборонних закупівлях (19%).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 386 | 2 | 0 | 7 | Loading... | |
 +131% українців покладають провину за відмивання коштів для застави через державний банк безпосередньо на президента
📊Опитування «Слово і діло» показало, кого суспільство вважає відповідальним за ймовірну корупційну схему в державному Sense Bank:
▫️39% – система загалом (наслідок системних вад та нинішніх правил).
▫️33% – безпосередні учасники схеми (звільнена заступниця ОП, нардепи, менеджмент банку).
▫️31% – президент України
▫️21% – керівництво ОП (через неналежний кадровий контроль).
▫️14% – наглядові органи (НБУ, Держфінмоніторинг) через пропуски у фінансовому моніторингу.
▫️14% – не змогли визначитися.
▪️Рівень поінформованості прямо визначає фокус звинувачень. Ті, хто уважно стежать за розслідуванням, покладають відповідальність безпосередньо на президента значно частіше (58%). Натомість серед найменш поінформованих громадян цей показник падає до 21%, а головними винуватцями вони переважно вважають виконавців та вади самої системи.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися | 390 | 1 | 0 | 11 | Loading... |
