Єгор Бондаренко

Вчорашня ситуація, коли місто треба було екстрено замінити трамваї та тролейбуси на автобуси, показало давню проблему міста — відсутність нормальної комунікації. На відміну від метрополітену, наземному громадському транспорті з комунікацією не пощастило. Частіше, оголошення від «Київпастранс» зроблені на А4 з текстом (фото 1) та без схем зміни руху. Однак, навіть такі оголошення не зʼявились на зупинках. Пасажирам у -10°С доведеться діставати телефони з кишень та самим дізнаватись про зміни руху транспорті. Це надто приємно робити в такий мороз. Автор фото — tavalex2007

За останні роки, великі мережеві супермаркети стали приділяти увагу інклюзивності та роблять свої магазини доступними для маломобільних громадян. Однак, регіональні мережі фактично не займаються питанням безбарʼєрності при будівництві нових чи ремонті наявних магазин. Особливо це проявляється в малих містах та селищах (смт). Приведу приклад супермаркет мережі «Рулька», який був відкритий в серпні 2025 р. в селищі Нова Водолага. Трішки контексту. Супермаркет відкрили на місці автостанції, яку продали у 2023 та закрили у 2024. На цій автостанції могли відстоюватись автобуси, які їздили у Харків. Розберемо, що пішло не так під час облаштування нового супермаркету: 🔶Пониження бордюру на новому тротуарі та біля входу в магазин (фото 1-2) зробили абияк. Маломобільний громадянин зможе потрапити без сторонньої допомоги в магазин лише зі сторони ринку; 🔶Покриття тротуару зроблено з тротуарної плитки (ФЕМ) з фаскою. Хоча на момент будівництва, вже були винесені правки в ДБН В.2.2-40:2018, де покриття з фаски не рекомендується застосовувати під облаштування пішохідних шляхів. Плитка «Старе місто» має фаску, є не зручним для людей на кріслах колісному та з порушенням зору; 🔶На зупинці відсутній павільйон очікування (фото 3-4) та в погану погоду потрібно буде йти в середину супермаркету. Тобто нормальної альтернативи автостанцій, у вигляді невеликого залу очікування, так не було створено. Поставили лавки — на цьому все; Ці недоліки стали можливими через небажання регіонального відділу ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування) перевіряти обʼєкт на відповідність ДБН та низькі критерії міської влади до приватного бізнесу. З урахуванням того, що міська влада теж не займається питаннями підвищенням безбарʼєрності для маломобільних — ситуація стає ще сумнішою. Хоча в ситуації, коли місцева влада не займається питанням інклюзивності — приватний бізнес має бути прикладом того, як потрібно робити інфраструктуру з урахуванням потреб маломобільних громадян. Але як бачимо, деякі регіональні компанії не сильно зацікавлені у створенні безбарʼєрного середовища. А навіть якщо намагаються робити інклюзивне середовище, то чомусь виходить абияк. Підписуйте на інші сторінки: Facebook | Instagram | Telegram

«Безкоштовним може бути лише сир у мишоловці» Харків стали часто згадувати у контексті про безкоштовний громадський транспорт. Сама міська влада Харкова подає це, як піклування про мешканців міста. Така ідея знаходить відгук у людей з різних куточків України. Тому не дивно, що мерам інших міст пропонують зробити проїзд безкоштовним, як у Харкові. От тільки така ініціатива потребує більше бюджетних дотацій, за які платять платники податків — і ті хто користуються громадським транспортом, і хто користуються виключно автомобілем. У сьогоднішньому дописі детально розповів про «безкоштовний» громадський транспорт та чим розплачується міста за таке «благо». Підписуйте на інші сторінки: Facebook | Instagram | Telegram

В більшості малих та середніх містах України, громадського транспорту не існує. Якщо він є, то частіше всього представлений у вигляді маршруток. Звісно, є винятки, коли міська влада змогла створити комунального перевізника та закупила нові чи вживанні автобуси. Однак, за останні 10-15 років, мало хто зміг це зробити. Чи можливо якось виправити наявну ситуацію та покращити міську мобільність у малих містах — детально у новому дописі. Фото: громадський транспорт у місті Костопіль. Автор — Pasha Logvis. Підписуйте на інші сторінки: Facebook | Instagram | Telegram

2026 рік почався не з надто приємної новини — сьогодні гуманітарні автобуси були зняті з маршрутів через проблему з реєстрацією. Більш детально про це писало «Управа КПТ». Всього «Київпастранс» має на своєму балансі близько 100 гуманітарних автобусів, 12 з яких є гармошками. Якщо виживанні одинарні автобуси ще можна хоч якось замінити на автобуси Isuzu чи наявні МАЗ-203, то ось зчленовані автобуси замінити фактично нічим. Звісно, можна в екстреному режимі підняти з мертвих декілька гармошок МАЗ-105. Однак, сенсу в цьому немає ніякого. Тим паче швидше та дешевше будете оформити постійну реєстрацію для усіх гуманітарних автобусів. Чому це ніхто не зробив та тянули усе до останнього — невідомо. Чи будете це питання вирішувати міська влада — теж невідомо. Хоч у Києві є певний профіцит у кількості міських автобусів, але навіть така ситуація не приємною. Тим паче автобуси-гармошки потрібні на маршрутах столиці. Автор фото — arr019

Зовсім скоро настане новий 2026 рік. Тому, пропоную підбити підсумки за цей рік та розглянути плани по транспортній інфраструктурі Києва на 2026 рік, які скоріш за все будемо з вами оглядати в наступному році. Посилання на допис Усіх з Новим роком та побачимось вже у 2026 році✌️

🚶В Дарницькій частині Харківського шосе технічно можна було зробити нові переходи біля зуп. «Міська лікарня №1» та «вул. Сімферопольська». Хоч підземні переходи в цих місцях мають похилі пандуси, наземними було б швидше та зручніше переходити дорогу пішоходам та відвідувачам медичних закладів. Тим паче місця для облаштування нових переходів є. 🚦Так, нові переходи потребували б встановлення нових світлофорів. Однак, біля зуп. «вул. Сімферопольська» вже є світлофорний обʼєкт, який потрібно лише реконструювати. Біля зуп. «Міська лікарня №1», де розташовані лікарня та поліклініка, можна було б встановити світлофор з кнопкою виклику зеленого світла (тобто, щоб він давав зелене світло тоді, коли пішохід натискає сенсорну кнопку). Нові переходи та світлофори не створять заторів, оскільки їх зараз немає на Харківському шосе. Однак, ті кошти в проекті капремонту, які могли в теорії піти на дублювання підземних переходів — підуть на розширення двох ділянок дороги до 23,5 м, яке вже почали роботи (більш детально у новому огляді).

🚷 Також варто зазначити, що у проектах капітальних ремонтів Київавтодору, які вже стартували (Харківське шосе) або стартують наступного року (просп. Лобановського) вартістю 2 млрд грн не передбачено 6(!) наземних переходів, які там мають бути відповідно до ДБН. На Харківському шосе це мали бути переходи біля зупинок "вул. Празька", "бульв. Гашека", "Інститут хімії", "Міська лікарня №1". На Лобановського переходи мали б облаштувати на перехрестях з вул. Головка і вул. Барки.

Перейдемо до ділянки вул. Брацлавська - вул. Володимира Рибака. На непарній частині закінчили асфальтування проїжджої частини та почали відновлювати тротуар разом зі створенням велодоріжки (фото 11). В тих місцях, де є МАФи — їх демонтують. Парну частину дороги, поки що не почали перекривати. Варто трохи сказати про освітлення (12-14). Стовпи будуть встановлюватись по новій та для них зробили нові основи. Біля зуп. «Міська лікарня №1» (фото 15) вимальовується дивна ситуація: велодоріжка доходить до підземного переходу та різко обривається, хоча мала йти далі крізь зупинку. Чому раптом велодоріжку вирішили тут завершити та чи буде на непарній хоч якась велоінфраструктура від вул. Рибака до Харківської площі — невідомо. На ділянці від вул. Володимира Рибака до вул. Братів Чибінєєвих (16-17) вже завершили асфальтування дороги. Щодо недобудови на перетині з вул. Грузинська (фото 7), частина паркану якого випирає на майбутній тротуар та велодоріжку, то подальша його доля невідома. В минулому році прокуратура подавала позовну заяву про припинення права власності та повернення ділянки місту, але з того часу ніяких змін не відбулось. На ділянці від вул. Братів Чибінєєвих до Харківської площі (фото 18) почали роботи асфальтування дороги. На цьому все. Це був останній огляд на капремонт Харківського шосе в цьому році. Наступний вийде вже в січні 2026 року. P.s Трошки про ситуацію з вирубкою дерев. Особисто в мене була невелика надія, що після критики на старту, проект трішки відкоригують та викинуть розширення дороги до 23,5 м. Тип паче, на такий компроміс можна було піти. Втім, від розширення не відмовились, та як бачимо — інформаційного шуму по цьому не сталось. Якщо в цьому полягала їхня стратегія — вона цілковито виправдалась. Чи можна щось змінити? Чесно, не знаю. Якщо вони після першої критики нічого не змінили, то навряд чи після другої щось змінять. Якось так. Як я казав, наступний огляд буде вже у 2026 році. До зустрічі ✌️

🚧 Капітальний ремонт Харківського шосе — огляд за 22.12.2025 Почнемо з ділянки вул. Юрія Литвинського (1-4). На непарній частині закінчили асфальтування проїжджу частини та велодоріжки, має розпочинатись ремонт тротуару. На парній частині вже теж закінчують асфальтування проїжджої частини та мають перейти до наступного етапу робіт. На ділянці від вул. Тростянецька до вул. Брацлавська (5-10) закінчили непарну частину дороги та розпочали роботи на парній частині, де все ж таки вирішили розширяти дорогу до 23,5 м за рахунок дерев, які вже почали рубати на ділянці від Харківське шосе 158 до 160. Саме це розширення дороги виклала чимало питань щодо необхідності її реалізації, оскільки на ХШ немає тих заторів, які б потребували цього. «Київавтодор» міг би спокійно викинути це розширення з проекта та мінімізувати критику у свій бік. Втім, що маємо, те маємо. Навіть якби я не розповів про вирубку дерев, то про це розповіли б інші люди, які також роблять огляд на Харківське шосе.

22 грудня 2023 року, на Позняки були запущені трамвайні вагони К-1Т306. До цього, сучасні трамваї були ексклюзивом лише для пасажирів правобережної лінії швидкісного трамвая, Троєщини та ДВРЗ. За останні 2 роки, трамвай з кондиціонером, USB-зарядками перестав бути фантазією та став повсякденною реальністю для мешканців Позняків та Харківського масиву. Хоч проблема зі станом колій та відсутністю платформ так не були вирішені, нові трамвайні вагони курсують достатньо стабільно та маршрут №8 не втрачає своїх пасажирів. Звісно, усі наявні недоліки трамвайної інфраструктури необхідно вирішувати. Однак, сам факт того, що пасажири лівого берега перестали сприймати трамвай як «відро з гайками», та мають можливість пересуватись з комфортом — не може не радувати. Будем сподіватись, що мешканці Оболоні, Пущі-Водиці та Відрадного теж колись отримують змогу пересуватись на сучасних трамваях. Але для цього потрібно зробити чимало роботи, які потребують відповідного бюджетного фінансування. Автор фото — nickelchik_

У звʼязку з поновленням трамвайного руху на Глибочицькій, хочу згадати про ще одну трамвайну вулицю у Києві, про яку мало хто говорить — Ташкентська. Зрозуміло, що на відміну від Дмитрівської та Глибочицької, Ташкентська немає якогось впливу на трамвайних рух столиці. Однак, дана вулиця немає зручних тротуарів та посадкових майданчиків. Ці недоліки особливо проявляються при сильних дощах чи таненні снігу, після яких Ташкентську затоплює. Тоді пасажирам трамвая №29 доведеться грати у гру «доберись сухим до вагона». В ідеалі, на вул. Ташкентська потрібно провести капремонт, в якого рамках треба: •відремонтувати колії; •облаштувати підвищенні посадкові зупинки; •збудувати тротуари за рахунок проїжджої частини; •зробити реорганізацію дорожнього руху та впровадити суміщений рух трамвая+авто (трафік на цій вулиці дуже малий); Втім, в найближчій перспективі вулицю навряд чи капітально відремонтують, а поточний ремонт не вирішить наявні проблеми. Автор фото — Michal9 (1), arr019 (2), Andrey Sonchak (3-4)

🚋🎉 Завтра трамваї поїдуть по Глибочицькій! - КМДА Відзавтра, 16 грудня, відновлять рух громадського транспорту за постійними схемами на вул. Глибочицькій. Це пов’язано із завершенням ремонту трамвайних колій та перевлаштуванням контактної мережі на цій вулиці. Зокрема, знову курсуватимуть трамваї № 14 «Просп. Відрадний – Контрактова площа» та № 18 «Контрактова площа – вул. Старовокзальна», а також автобус № 112 «Вул. Микитенка – ст. м. «Лук’янівська». Водночас із 16 грудня закриють тимчасовий автобусний маршрут № 14-Т «Просп. Відрадний – Контрактова площа», який запровадили на період ремонтних робіт.

12 грудня, на Харківському масиві відкрили новий ветеранський центр. Благоустрій біля самого центру вже оглядали, а тепер поговоримо про пішохідну алею, про яку я теж писав. Хоч ремонт в деяких місцях ще не закінчили, але це не сильно впливає на той фінальний результат, який отримали. Допис буде зосереджений винятково на благоустрої. 🔶 На місці старих бетонних плит був зроблений асфальтовий плац (фото 1-2). При цьому, якщо старі радянські бетонні плити робили чітке розділення між дворовими проїздам та пішохідною зоною — тепер алея виглядає, як частина проїзду. З урахуванням того, що привезені бетонні півкулі чомусь так не встановили, автомобілі зараз можуть спокійно проїхатись по алеї. Раніше так не було, оскільки стан алеї та бордюри цього не дозволяли зробити. 🔶Пониження бордюру — з цим взагалі повна біда. Біля того ж центру «Київ Мілітарі Хаб» (фото 3) бортовий камінь, який був опущений до ремонту доріжок, не збігається з рівнем покриття алеї, через що людина на крісло колісному не зможе потрапити входу будівлю. Єдина можливість потрапити до будівлі без перешкод — через заїзд/виїзд на парковку, який знаходиться далі від входу будівлі. В усіх інших місцях — бордюри недоопущені чи було зроблено псевдоопущення (фото 4). 🔶Входи до прибудинкових територій та поліклініки, які знаходяться вище рівня променаду (фото 5-6), так залишились не доступними до маломобільних громадян. Хоч в одному місці біля поліклініки начебто зробили якесь пониження бордюру, але виконано воно погано. Загалом, вищеописаний недолік можна було виправити, якби пішохідне покриття підняли на рівень входи прибудинкової території та поліклініки, таким чином зробивши простір в одному рівні. 🔶Частина алея, яка ближе до Харківського шосе, на ній ще тривають роботи (фото 7). Не зрозуміло, чи будь встановлені хоч якісь стовпчики чи бетоні півкулі. З урахуванням ширини тротуару, можна було зробити лунки для висадки кущів чи багаторічників. Однак, з тротуару теж зроблять асфальтовий плац. 🔶Біля ветеранського центру було зрубане дерево (фото 8), яке давало хоч якусь тінь. На місці дерева чомусь вирішили посадити багаторічні рослини (фото 9). Тут важливо зазначити, що багаторічники можуть бути доповненням до основного озеленення, але вони точно не є повноцінним замінником дерева. В цілому складається враження, що робили усе з повним пофігізмом та ніхто з відповідальних осіб не перевіряв якість робіт. Навіть банальне опускання бордюрів до 0 см не змогли зробити. Сам ремонт алеї та території навколо нового центру фактично є «ремонт заради ремонту», який не приніс жодних поліпшень. Проекту благоустрою схоже не було та якось вплинути на фінальний результат, не маючи жодної інформації про строки робіт, дуже важко. Залишається відкритим питанням, чи був ремонт алеї зроблений за бюджетні чи грантові кошти від міжнародних партнерів, та чи контролювали якось міжнародні партнери хід ремонту чи ні. Втім, все одно сумно за витрачені кошти, за які алею можна було дійсно якісно відремонтувати. Однак, цей благоустрій ніхто не буде переробляти в наступні 10-15 років. Підписуйте на інші сторінки: Facebook | Instagram | Telegram

Як мабуть ви знаєте, смугу громадського транспорту зазвичай роблять в крайній правій смузі руху. Однак, в такій конфігурації вони іноді не працюють. Для прикладу, візьмемо вул. Саксаганського. Ось причини, через які смуга ГТ не працює на цій вулиці: • Велика кількість заїздів до прилеглих будинків та паркування на смузі, що змушує їздити громадський транспорт поза смугою ГТ; •Необхідність для автобуса №69 та тролейбусів №3, 9к, 40 перевлаштовуватись на середину вулиці перед поворотом на Скоропадьського та Антоновича; •Постійні обгони автобусів та тролейбусів, оскільки вони мають різну швидкість руху; Отже, виникає питання: як можна зробити смугу ГТ на цій вулиці більш ефективною?

Чи потрібно було б Лукʼянівське депо у наші дні? Думаю, що так. Як мінімум, Лукʼянівська-Відрадівська трамвайна мережа була б більш самостійною та рухомий склад маршрутів №14, 15, 18 можна було поступово оновлювати, не оглядаючись на стан Подільського депо та думки керівництва депо ім. Шевченка. Крім цього, в разі поломки трамвая на Глибочицькій, Дмитрівській чи десь у Відрадному — не потрібно було б тягнути вагон через пів Києва та інші маршрути мали б змогу обертатись на Лукʼянівці. В цілому, для обертання вагонів на Лукʼянівці можна збудувати нову двоколійну службову гілку від вул. Дегтярівська до перехрестя вул. Коперника/вул. Дмитрівська. Тим паче на Коперника збереглись трамвайні колії, які можна реконструювати. Однак, через ТРЦ-довгобуд, реалізувати таку службову гілку наразі неможливо. Чи потрібно було знищувати депо заради ТРЦ чи якогось ЖК? Як бачимо, ні. Хоча ті хто приймав рішення про його знищення, навряд чи думали, що там в результаті зʼявиться довгобуд.