Єгор Бондаренко

Нещодавно в мене виходив допис про проблему з відновленням будинків у Києва та розповів про буд. вул. Андрія Малишка 33, який постраждав у 2023 році від техногенної катастрофи та вже 3-й рік не можуть відновити. У дописі зазначив дивну логіку бюджетування столиці: на продовження відновлення будинку бюджетних коштів не знайшли, а кошти на ремонт шляхопроводу біля м. «Чернігівська» знайшли. При цьому, бюджет столиці профіцитний та в кінці кожного року в нас виявляється n-млрд не витрачених коштів. Відповідно, профінансувати відновлення буд. Андрія Малишка 33 та інших будинків, які постраждають від російських атак, столиця може без проблем. Однак, це є не пріоритет та 320 млн грн на Окружну є підтвердженням цього. А оскільки у людей немає іншого способу відновити будинок без міської влади (окрім збирання самим коштів на відбудову, що є нереально) — будуть чекати стільки, скільки забажають чиновники. На фото буд. Харківське шосе 56 та вул. Ентузіастів 41, які постраждали у 2025 та чекають на відбудову

Через місяць, 15 липня, КМДА має затвердити проект нового тарифу на громадський транспорт. Те бурхливе обговорення, яке було на початку публікації проекту — фактично зникло та зараз увага людей прикуто до інших подій. Така вже властивість інформаційного потоку в наші дні. Тим не менш, подальше обговорення проекту тарифу на громадський транспорт є важливим, оскільки від вихідного результату буде залежати, в якій реальності житимуть кияни: https://www.instagram.com/p/DZu87lPjG_3/?igsh=MTgzYXU0dTNjZXB4MQ==ш

Кілометри заради кілометрів — таким чином можна описати відзвітування міської влади про 138 км маршрутів безбарʼєрності, суть яких досі не зрозуміла. Ці маршрути можуть дуже легко зникати, а саму проблему з доступністю міської інфраструктури для маломобільних вони не вирішують. Знову хочеться повторити, що Києву вже давно потрібна окрема міська програма по ремонту тротуарів на вулицях та доріжок в середині житлових масивів. Маломобільний громадянин не вміє телепортуватись. Вулична та внутрішньорайонна інфраструктура повинна надавати можливість безперешкодно переміщатись самостійно та куди завгодно, а не лише по певних напрямках. Відповідно: ліквідація хаотичного паркування у дворах, створення дійсно доступних підʼїздів, ремонт тротуарів (1) та міжбудинкових доріжок (2-3) — усе повинно отримувати вирішення, щоб інфраструктура дійсно становилась безбарʼєрною. А поки що, усі ці хизування кілометрами абсолютно нічого не дають.

На вул. Ревуцького, біля кільцевого перетину з вул. Тростянецька та вул. Анни Ахматової, облаштовують новий пішохідний перехід в тому місці, де раніше люди перебігали дорогу та зробили «народну тропу». Тут варто зазначити, що напівпідземні переходи на кільці не є доступними для маломобільних громадян. А для усіх інших було набагато простіше перебігти дорогу та таким чином скорити собі шлях, аніж по кілька разів підніматися по сходах. Все ж таки в будь-якому віці хочеться уникати зайвих сходів. Тепер, перейти з однієї сторони вул. Ревуцького на іншу буде набагато простіше та доступніше для усіх груп населення. Як виявляється, так можна робити, а не намагатись якось загнати людей у підземний перехід, перекриваючи усе парканом. Це все одно не вирішить усі вищеописані проблеми. Зараз завершили створення доріжки та оновлення покриття біля майбутнього переходу (так, знову асфальт, а не ФЕМ без фаски), залишилось лише нанести розмітку та встановити відповідні дорожні знаки.

Харків скасував міжнародний тендер на закупівлю електробусів за 15 млн євро. Хоч причина скасування тендеру не називається, але обґрунтована причина для відмови закупівлі електробусів все ж таки є. Важливо розуміти, що через 10 років після покупки електробусів, вам потрібно буде повністю міняти акумулятори — вартість їхньої заміни дорівнює половні вартості електробуса. А заводів по утилізації акумуляторів в Україні зараз немає та невідомо коли зʼявляться. За 15 млн євро, Харків зможе купити близько 10 трьохсекційні трамваї та оновити якись популярний, завантажений маршрут, або близько 25 тролейбусів-гармошок. Що трамвай, що тролейбус через 10 років будуть приносити користь та не потребуватимуть заміни акумулятора. Можливо колись до цього рішення Харків прийде, як з відміною безкоштовного проїзду, а мешканці міста точно будуть раді новим трамваям чи тролейбусам. Європейський банк навряд чи якось буде проти закупівлі за кредитні кошти тролейбусів чи трамваїв замість електробусів.

2 червня, на засіданні робочої групи «Київська майстерня міста» був представлений проект реконструкції шляхопроводу на Харківському шосе через залізницю. Контекст Харківський шляхопровід зʼявився у 1947 році, а трамвай через міст був запущений у грудні 1957 року. У 2006 році, проїжджу частину розширили та демонтували другу трамвайну колію. Що передбачає проект реконструкції? 🚊Перш за все, повернуть другу трамвайну колію, яка дозволить ліквідувати розʼїзди перед мостом. Всього мають перекласти близько 1 км колій та побудувати з нуля близько 200 м колій. Конфігурація колій перед перехрестям Харківське шосе/вул. Привокзальна буде такою самою, яка була до 2006 р. (2-3). 🚘Кількість смуг руху на мосту буде шість, як на всій протяжності Харківського шосе. Заїзд до/виїзд з вул. Фанерна (4-5) зроблять більш плавним та між ними зʼявиться нормальний тротуар. 🚲Уся велоінфраструктура на шляхопроводі буде виконана у вигляді велопішохідної зони. Ширина тротуару на підходах та мосту становитиме 2,5 м. Відео взято тут

вул. Володимира Рибака – вул. Вербицького Як на попередній ділянці, розпочали розбирати тротуар (24-25). При цьому, велосипедна доріжка, яка проходить між деревами — вже має асфальтове покриття (21). Як з тротуарами, у велосипедної доріжки теж є свої ліхтарі (22-23) і в темний час доби матиме хороше освітлення. вул. Вербицького — вул. Вірменська Парну частину дороги, де йде розширення вулиці, вже розпочали асфальтування. Однак, чомусь бордюрів не встановили заново перед асфальтуванням. Можливо це зроблять пізніше або тут будуть використані вже нові гранітні бордюри, які зараз застосовують лише біля зупинок громадського транспорту. На цьому все. Наступний огляд буде в кінці червня та буде цікаво подивитись, які зміни відбудуться на інших ділянках, які не потрапили у цей огляд. А що на них відбувалось минулого разу — можете почитати за цим посиланням.

вул. Тростянецька – вул. Брацлавська Біля перехрестя з вул. Тростянецька розпочали ремонт проїжджої частини (11), яку до цього не чіпали. На парній стороні вулиці велодоріжка та тротуар у бік вул. Брацлавська вже повністю готові (12-13). На непарній частині розпочали ремонт тротуару біля перехрестя з Брацлавською (14). Також варто відзначити, що під час капремонту на тротуарах були встановленні додаткові ліхтарі (15). Крім цього, йде поступове встановлення світлофорів для велосипедистів та деякі вже підключені до живлення (16). Хоча до повноцінної роботи ще дуже далеко. Важливо відзначити, що усі дроти на ліхтарях вже заховані під землю та поступово вони зникають біля світлофорів. Це значно змінює зовнішній вигляд вулиці та сприйняття простору. вул. Брацлавська - вул. Володимира Рибака Починаючи від зуп. «Дитяча поліклініка №2» до вул. Володимира Рибака повністю розібрали тротуар та деякі доріжки, яки примикали (17-20). Велодоріжка на цій ділянці буде суміщена з тротуаром.

🚧 Капітальний ремонт Харківського шосе — огляд за 31.05.2026 В цьому огляді буде лише ділянка вул. Здолбунівська – вул. Вірменська, на якій поки що більше змін відбувається, аніж на інших. вул. Здолбунівська – вул. Юрія Литвинського На цій ділянці більш активно йде роботи мощенню тротуару (1-3). На зʼїзді з вул. Кравчука до Харківського шосе вже зробили асфальтування проїжджої частини (4). Крім цього, у бік вул. Литвинського вже готовий новий тротуар (5), якого раніше не було (6) та пішоходам довелось йти до доріжок біля будинків. Велодоріжки ще в процесі створення (7). вул. Юрія Литвинського - вул. Тростянецька Біля ТЦ завершили асфальтування парковки При цьому, чомусь рекламний екран не був демонтований (8). Велодоріжка з парної сторони вулиці уся заасфальтована. Біля перехрестя з вул. Тростянецька ще не завершили перенос усіх стовпів (9). Також залишається питання, чи зникне хаотичне паркування біля буд. Харківське шосе 150/15 та 152 (10).

Не знаю, чи вплинув якось той допис чи допис з facebook , але в результаті зробили заїзд до пандусу в буд. вул. Санаторна 27: до (1) та після (2). Правда замість ФЕМ чи асфальту, просто залили бетон. На жаль, цей випадок є виключенням з правил. Подібних підʼїздів, які під час встановлення пандуса/підйомника не отримали пониження бордюру та ремонту покриття біля вхідних груп — чимало та це є систематичною проблемою. Хоча зробити пониження бордюру та ремонт тротуару біля будинку — коштує не дорого, особливо з бюджетом Києва. Однак, набагато простіше зробити вигляд, що проблеми не існує. Ось так виходить, що підʼїзди будинків, як не були доступні 10 років тому, так і не будуть доступними для маломобільних громадян в наступні 10 років.

Не дивлячись на недоліки та проблеми, про які я постійно пишу на цій сторінці — Київ для мене все одно залишається улюбленим містом, моїм домом, в якому надалі хочеться жити. А будь-які недоліки завжди можна вирішити — що я та інші небайдужі кияни намагаємось робити. Сподіваюсь, що колись Київ стане тим містом, з якого будуть брати приклад інші міста України. В хорошому сенсі цього слова. З Днем Києва!

У Києві є 21 бульвар. Найновіший з них — бульв. Тадея Рильського, який зʼявився в рамках забудови ЖК «Республіка». Однак, з деяких вулиць Києва, бульвари та смуги озеленення зникли назавжди: Вул. Будівельників. З моменту побудови вулиці у 1950-х, на ділянці від бульв. Верховної Ради до моста через метро існувала велика розділова смуга, на якій спочатку були лише газон та згодом були дерева. Більш ймовірно, що зелена смуга була ліквідована у 70-х роках. Бульвар Перова (нині Воскресенський проспект). З моменту появу у 1950-х та до 2007 року, бульвар Перова був дійсно бульваром у прямому значені. За роки існування, на бульварі було чимало дерев, кущів та це могла бути одна з зеленіших вулиць Воскресенки у наш час. Однак, розширення дороги виявилось набагато важливіше та ці зміни впливають на безпеку руху через 20 років. Якщо колись проспект будуть капітально змінювати, то мабуть варто розглянути можливість повернення бульвару назад. Фото — Лівобережжя Київське (7), Всесвітній клуб киян(2, 4-6) , Anton (8)

❌Київрада не підтримала рішення про надання мандату на пошуку кредитора для метро на Троєщину В цілому, про вартість будівництва 1-ї черги М4 є чимало питань та навіть у програмі розвитку метро вказано вартість будівництва усієї лінії. Втім, це вже окрема тема для розмови. Чи означає, що до питання будівництва метро на Троєщину більше не будуть повертатись? Ні. Сам проект нікуди не дінеться, але найближчий час навряд чи знову буде висуватись на голосування депутатам. Зараз під цією новиною вже чимало негативних коментарів, звинувачень і тд. Частково, цей негатив зрозуміти можна. Наземний громадський транспорт (в тому числі на Троєщині) зараз є жахливим: маршрутна мережа ніяк не реформується та створюються маршрути краказябри (привіт автобусу №110), погана диспетчеризація та непередбачуваний інтервал руху, відсутність пріоритету на світлофорах та реформування маршруток. На фоні усього цього, метро стоїть на виграшних позиціях. Але водночас хочеться нагадати, що усі проблеми були до повномасштабного вторгнення. Тому, навіть якби місто взяло кредит та розпочало будівництво метро — в умовних мешканців Відрадного чи Пущі-Водиці не стане трамвай чи автобус частіше курсувати, якщо до цього ним ніхто не займався. Я хочу нагадати про одну думку, яку озвучував в instagram:

Метро, автобус, тролейбус та трамвай - це ті інструменти, які при нормальному використані, можуть допомагати у вирішені транспортних проблем міста та доповнювати один одного. Головне — не божествити якийсь певний вид громадського транспорту.

Тому, у розвитку метро немає нічого поганого. Але, наприклад, Варшава може розвивати метро не через те, що якісь активісти дозволили це, а через наявність стабільного та передбачуваного наземного громадського транспорту, який дозволяє задовольнити попит. Києву теж потрібно прагнути до такого наземного транспорту, який для пасажира ходив передбачувано, мав пріоритет, їздив швидко та без проблем. Коли усі вищеописані проблеми з наземним транспортом будуть вирішені — тоді розпочинати будівництво метро на Троєщину можна буде без проблем. А так, звинувачуй чи проклинай когось — нинішня ситуація з громадським транспортом від цього ніяк не зміниться. На останок, таке питання: якби ЄБРР/ЄІБ не погодив би кредит Києву на будівництво метро — хто тоді був би винний, і що робили з цим далі?

Можете тоді почините якось слідкувати за виконанням дотримання вимог безбарʼєрності в рамках капремонту дворів? Можете також почните роботи до пониження бордюрів на прибудинкових територіях, які були відремонтовані до повномасштабного вторгнення та зараз не відповідають вимогам безбарʼєрності?

Тим часом, ось як виглядають, ті самі безбарʼєрні вхідні групи у будинках:

В Тиждень безбар’єрності провели засідання Ради безбар’єрності — обговорили, як Київ рухається до доступності міста для всіх громадян. Цього року облаштуємо вхідні групи у понад 150 житлових будинках, створимо безбар’єрні підходи до більш ніж 30 об’єктів — торговельних центрів, кінотеатрів, громадських просторів. Модернізуємо й транспорт: 205 автобусів і 23 трамваї отримають системи зовнішнього звукового інформування, понад 300 пішохідних переходів — понижений бордюр і тактильну навігацію. Щодо доступності метро. Наразі підйомниками та ліфтами облаштовані 14 станцій метро. 12 станцій повністю відповідають вимогам безбар’єрності. До кінця року на 17 станціях встановимо ширші двері, ще на 10 — тактильну навігацію. Щодо громадських просторів. Цього року облаштуємо доступне середовище у парку на вулиці Прирічній на Оболоні та розпочнемо роботи на пляжі «Передмістна Слобідка» у Дніпровському районі. Роботи багато і вона триває. Доступність міста — це системні зміни, які мають стати стандартом для Києва. І я вдячний усім, хто долучається до цих робіт.

У перше за 5 років, Київ отримав нові тролейбуси Хоч ця новина частково є хорошою, але варто розуміти, що 12-метрові тролейбуси PTS навряд чи підвищать загальний випуск тролейбусів на маршрутах, який зараз складає 238 од. Крім цього, зараз в тролейбусних депо простоює близько 40 тролейбусів-гармошок ЛАЗ, частина з яких має кондиціонери. Зараз, коли на маршрутах не вистачає більш місткого транспорту, ці тролейбуси-гармошки могли ще попрацювати та обслуговувати завантажені маршрути. Однак проблема полягає в тому, що у Києві відсутня аналогічна програма модернізація тролейбусів, яка зараз є у трамваїв. А 12-метровими тролейбусами, якими вони хорошими не були, навряд чи можна якось заткнути дефіцит гармошок. Якби закупили за бюджетні кошти купили тролейбуси-гармошки, а не одинарні, чи вирішило б це проблему? Повною мірою звісно ні, але для деяких маршрутах була б можливість надати більш відповідний рухомий склад. Фото — kosmaz (1), Даня Гайдай (2)

У 2025 році, на вул. Максима Кривоноса повели поточний ремонт ділянки від просп. Лобановського до вул. Преображенська. В рамках ремонту замінили покриття проїжджої частини та деяких ділянок тротуару, зробили пониження бордюрів та встановили стовпчики біля переходів. Якщо подивиться на фотографії, то можна побачити запарковані тротуари (1-4(. Хоч ці фото були зроблені у жовтні 2025, але навіть на знімках Google Maps за 2011, 2015 року ці тротуари запарковані (5). Тобто цій проблемі, як мінімум 16 років, а може і більше. Однак, чомусь її не захотіли вирішувати. Як можна покращити вулицю? 🔹Найлегший спосіб вирішити проблему з хаотичним паркуванням — встановити стовпчики на тротуарі. Однак, це лише перемістить проблему на сусідні вулиці та двори. 🔸Оскільки ширина тротуару складає близько 4,5 м, що дає можливість зробити паркувальні кишені. Таким чином, проблема з хаотичним паркуванням вирішується, а для пішоходів тротуар стає вільним. 🔸Далі, необхідно замінити наявне покриття тротуару на ФЕМ без фаски, встановити додаткові антипаркувальні стовпчики, впровадити спільний руху вело+авто. Також біля переходів було б добре облаштувати берлінські подушки, задля для підвищення безпеки усіх учасників руху. Але оскільки районі ШЕУ фактично не хочуть їх встановлювати, то це побажання на майбутнє. Висновок Хоч вищеописані пропозиції можна реалізувати в рамках окремих робіт, але якби це зробили під час поточного ремонту — вигляд вулиці був би зовсім. Я вже до цього розповідав, що в нас відсутні єдиний стандарт для поточного ремонту вулиць та якісних змін після цих ремонтів. На прикладі вул. Максима Кривоноса видно, що кошти на ремонт витратили, а в результаті не вирішило наявні проблеми та не зʼявились якісні зміни. Візуалізація вулиці, якою вона могла бути після поточного ремонту👇