until august
الذهاب إلى القناة على Telegram
Навколокнижковий блог-журнал 📚 Книжки, картини, статті, міфи, життя-буття. Тому що читати — це весело, а говорити про прочитане — ще весіліше. Для зв'язку: @seamair18.
إظهار المزيد1 080
المشتركون
لا توجد بيانات24 ساعات
-47 أيام
-1930 أيام
أرشيف المشاركات
1 081
Ну що ж 👀
Час збирати знижки на книжки!
Дайджест акцій від видавництв та книгарень до чорної п'ятниці (буде оновлюватись):
〰️ У Апріорі гарні знижки до -50%;
〰️ Стилет і Стилос дає -30% на книги в наявності;
〰️ В Урбіно знижки від 25 до 50% на все;
〰️ Видавництво Анетти Антоненко — до 40% знижки;
〰️ У Vivat чорна п'ятниця на будь-який колір і смак;
〰️ У Книголаву знижки на обраний перелік книг;
〰️ Readeat має знижки до 50%;
〰️ Абук на обрані електронні та аудіокнижки дає знижку до -40%.
〰️ В Yakaboo обіцяють до -80%;
〰️ Фоліо заманює знижками до -30%;
〰️ У Віхоли на сайті висить промокод з -30% на обрані книжки;
〰️ Видавництво Хто це — 25% на майже всі книги;
Я точно щось пропустила, тому пишіть в коментарі про ваші знахідки, буду вносит в список ✍️
until august | #дайджест
1 081
Цього року прочитала багато гарних книжок.
Поки не було світла, думала про це... і спонтанно зібрала декілька тематичних тріад.
Книги (в більшості) не схожі за жанрами, але мають споріднені теми, розкриваючи їх по-своєму.
Можливо, вам теж це буде цікаво 🔖
until august | #книги
1 081
В давнину грецьким ім'ям фараона Рамзеса II Великого було «Озимандій» (походить від частини його тронного імені Усермаатре). Він досі залишається одним з найвідоміших фараонів і полководців в історії.
Рамзес II правив 66 років і мав неабиякий авторитет у підданих. Його також називали «Великим Предком» наступників фараонів і єгипетського народу.
Про його славу і досі свідчать величезні будови в Абу-Сімбелі, Карнаці й Луксорі.
Як вважають історики, саме за його правління в Єгипті проживав біблійний пророк Мойсей; з того часу до нас дійшло слово «фараон», яке було зафіксоване у Біблії.
А ще він відомий тим, що першим (разом з з царем хеттів Хаттусілі III) уклав мирний договір.
Це найдревніший з мирних договорів, збережених в історії. Витесаний на камені текст договору Рамзеса II з Хаттусілі III виставлений на огляд в холі нью-йоркської штаб-квартири ООН.
until august | #цікаве
1 081
Ще одна цікава історія, пов'язана з цим сонетом: вважається, що Шеллі надихався статуєю Рамзеса II, яку якраз у 1817 році придбав Британський музей.
Шеллі опублікував свій вірш до того, як фрагмент статуї прибув до Британії, тому, скоріше ща все поет ніколи не бачив її.
Є висока вірогідність того, що він дізнався про статую з газет, оскільки вона була добре відома навіть у своєму попередньому місці поблизу Луксора.
Така популярність не випадкова. Цей фрагмент голови й тулуба статуї Рамсеса II важить 6580 кг датується XII століттям до нашої ери.
Невідомий скульптор спеціально використовував рідкісний двоколірний граніт (сірий і рожевий), щоб підкреслити різницю між тілом та обличчям фараона.
На спині статуї — ієрогліфи з іменами і титулами царя, а також присвята Амон-Ра, що зберіглася лише частково.
Ще в 1817 виявили, що на поверхні статуї є слідки фарби: можливо, в давнину вона була пофарбована в червоне.
На Рамзеса досі можна подивитись у Британському музеї в Лондоні.
until august | #цікаве
1 081
Передісторія така: я подивилась «Франкенштайна» Гільєрмо дель Торо. І (знову) зачепилась за сонет Персі Біші Шеллі.
«Озимандія» в перекладі Василя Мисика живе в моїй голові без сплати за оренду вже багато років 🙂↕️
Я стрів мандрівника — й такі слова Він мовив: "Статуя серед пустині Стоїть розбита, поряд — голова Пощерблена, і з уст її донині Не стерся усміх владної гордині. Як видно, добре скульптору були Ті риси знані, що пережили I руку майстра, й серце, що до зброї Та гвалту прагло. Нижче — кілька слів; "Я — Озімандія, я цар царів, А це — діла мої. Тремтіть, герої!" Навколо — пустка, та руїни тінь, Німі уламки статуї старої, Та безконечна мертва далечінь.Чернетка 1817 року дуже гарно ілюструє творчий процес поета :) Потім він переписав сонет ще раз акуратним почерком (друге фото), але перша версія, як на мене, більш жива. until august | #цікаве
1 081
Панове, хто ще не спить — не спіть!
У Фабули акція до 7 ранку: кожна друга книга за 1 грн 😎
Треба брати, поки ще є!
until august | #книги
1 081
Сподіваюсь, що ви і ваші близькі в порядку 😔
Задонатьте сьогодні на будь-який збір і попіклуйтесь про свій моральний стан. Це важливо 🫂
1 081
Артбукс знову хочуть взяти мої гроші! (А я й не проти).
Сьогодні відкрили передзамовлення на дебютну книгу Оушена Вуонґа.
В ній така медитативна проза 🤍
until august | #книги
1 081
У мене новий улюблений персонаж у Бориса Віана — абат.
Книжка — це «Осінь в Пекіні», сюреалістично, як зазвичай!
until august | #книги
1 081
Через 10 хвилин закінчується розіграш, встигніть прийняти участь ✨
Перевірте, чи ви підписані на канал видавництва :)
1 081
Нагадуємо, що через 10 хвилин буде вибір переможців в розіграші.
Не забудь взяти участь, якщо ти ще цього не зробив.
Можливо саме тобі сьогодні повезе.
https://t.me/untilaugust/1947
1 081
А ще «Джеймс» — це про боротьбу.
Про те, що відбувається, коли пацифізм зіштовхується з агресією, яка не розуміє мови переговорів. Коли хтось вирішує, що ти — не людина, а власність.
Джим у певний момент усвідомлює: якщо хочеш вижити, якщо хочеш захистити тих, кого любиш — треба озброюватися. Фізично, морально, інтелектуально.
Бо навіть якщо ти добрий, розумний і працьовитий — завжди може прийти людина з батогом і закувати тебе в кайдани.
«Джеймс» — не зовсім ідеальна книга. Вона має тріщини, незавершені лінії, деяких пласких персонажів. Але це цікаве переосмислення класики, що змушує побачити світ очима того, кого звикли сприймати як другорядного персонажа.
Це ода свободі та силі людського духу.
P.S. Дивлячись на мій відгук, можна подумати, що мені не сподобалась книга... Це не так! Я щиро рекомендую її до читання саме тому, що вона викликає стільки різних емоцій і запитань.
until august | #книгоогляди
1 081
Перше, що варто знати про цей роман: не вірте анотаціям про "смішну" книгу. Це як обіцянка легкої прогулянки, що веде в темний ліс.
Еверетт дуже швидко зводить до мінімуму комедійну ніжність Твена, і тон оповіді стає похмурим. Власне, таким, яким він і має бути для опису жахів рабства з погляду людини, яку суспільство вважає не окремою людиною, а річчю.
Спершу є проблиски іронії — короткі, як спалахи світла у темряві. Але вони стають все меншими, поки не зникають зовсім. Натомість сюжет накриває задушливим відчуттям того, як бути людиною-власністю, неспроможною дихати без дозволу володаря.
В мене немає питань до расової критики, зображеної в романі: очевидно, що Еверетт прекрасно знайомий з несправедливістю, яка отруювала (й отруює) життя нащадкам рабів у США. Він знає, про що говорить.
Проте протягом читання я не могла не відчути певне розчарування від того, як зображені персонажі.
Тут деякі моменти закрию спойлерами, щоб не зіпсувати враження тим, хто планує читати :)
Еверетт бере Джима-раба у Твена і створює на його основі Джеймса-ерудита, який прикидається дурнем перед білими, розмовляючи в уяві з Вольтером. Це сатиричний поворот, і це кумедно. Але окрім цього — чи знаємо ми щось про те, хто він? Хто такий Джеймс, як він став таким?..
В історії є подібні приклади.
Фредерік Дуглас був освіченим рабом, який став письменником, просвітником і оратором. Але Дугласа навчила читати дружина господаря.
У Джеймса ж такої історії немає, він усього досягнув сам. Проте як саме він міг навчитися читати і так багато взяв з досить важких для розуміння книг? Як він вмістив читання у своє важке трударське життя без вихідних?
Я б хотіла більше дізнатись про це, а Еверетт не дає відповідей на ці питання. Він просто каже, що Джим всього навчився сам.
Так, можливо, введення в сюжет образу "доброго білого" створило б елемент "білого рятівника", що дисонує з цією центральним сюжетом роману... Та ерудиція героя так і не пояснюється остаточно.
Найбільше болить інше.
У сучасного автора жіночі персонажі виявилися менш живими, ніж у Твена у 1880-х. Там, де у Твена були кмітливі жінки зі своїм характером, хоч і стереотипні, у Еверетта — або тіні, або жертви.
Що ми знаємо про дружину та доньку Джеймса? Нічого. Вони — милиці для просування сюжету, серце трагедії головного героя.
Ким була Кеті, жінка, зґвалтована білим наглядачем? Нам не дають побачити її біль чи гнів — вона існує лише для того, щоб розпалити лють у Джеймсі.
Яке життя у Семмі? Таке ж, як і смерть — сюжетний вузлик без самостійної цінності.
Я не стверджую, що кожна книга потребує центральних жіночих персонажів. Проте коли вони існують виключно як жертви насильства і не мають голосу навіть у власній трагедії — це сумно.
...і моя найбільша рана...
Є у романі один момент — розкриття історії Гака, що буквально перекроює всю оповідь Твена. З одного боку, це нарешті пояснює, чому Джим так ставиться до хлопчика. З іншого боку — це вирізає серце оригіналу і лише додає питань.
Хотілося б, щоб Еверетт розкрив це інакше або раніше. Мені не вистачило передісторії. Чи хоча б простих людських сцен між Джимом і Гаком, що показали б формування їх зв'язку. Щоб під час кульмінації отримати емоційний відгук, а не просто здивоване: "А навіщо? А як так?".
Після розкриття Гака питання посипались, як сніговий ком. Чи не варта мати Гака окремої книги в такому разі?.. Як вони з Джеймсом познайомились, як розвивались їх стосунки? Чи були вони закохані? Чи знала про це Сейді? Як це сталося, за яких обставин?
1 081
Гемінґвей колись сказав, що уся сучасна американська література почалась з одного роману Марка Твена — «Пригоди Гекльберрі Фінна».
І от, у 2024-му році вийшла ще одна книга, що підтверджує тезу Гемінґвея: «Джеймс» Персіваля Еверетта. Ретелінг, що перевертає класику 1884-го року, надаючи голос тому, хто завжди був у тіні — рабу Джиму.
Це блискучий роман про свободу — внутрішню і зовнішню. Він жорстокий, моторошний і злий, не дивлячись на вдавану наївність і простоту.
Він перегукується з «Деревами», іншим твором Еверетта про расизм, але не має тієї ж сатиричної легкості попередника.
У мене є питання до «Джеймса». Проте я думаю, що це навіть добре: якщо я не з усім згодна, — значить, я вчуся новому.
Якби книга сподобалась мені менше, у мене було б і менше питань до неї :)
until august | #книгоогляди
1 081
Отже, перемогу з невеликим відривом виборов «Джеймс» Персіваля Еверетта 🤲
Я довго думала про цю книгу. І я справді дуже хотіла в неї закохатись, проте вона так і не стала для мене абсолютним шедевром.
Це хороший роман. Але про все по порядку.
1 081
Для фону використала роботи Аарона Дугласа (26 травня 1899 — 3 лютого 1979) — афроамериканського художника. У 1922 році він закінчив університет штату Небраска, будучи єдиним афроамериканцем-студентом цього закладу у той час.
Аарон працював ілюстратором, декоратором та викладачем живопису, проте відомий також своєю боротьбою з расовою нерівністю в США.
Його роботи створювались на тлі спротиву білої більшості населення: в ті часи расові утиски загострились через економічну депресію.
Дуглас мав великий вплив на афроамериканське образотворче мистецтво першої половини ХХ століття. Зараз він вважається одним з найважливіших художників Епохи джазу (1918 — 1929).
until august | #мистецтво
متاح الآن! بحث تيليغرام 2025 — أهم رؤى العام 
