С⊕НЦЕКРЕС
الذهاب إلى القناة على Telegram
Пожертви - https://send.monobank.ua/jar/3h3jTe56i6 Пліткарня - https://t.me/+DHHkS78W2zkzZWFi Анонси богослужінь - https://t.me/anonsyridnavira
إظهار المزيد411
المشتركون
لا توجد بيانات24 ساعات
-17 أيام
+1830 أيام
جاري تحميل البيانات...
القنوات المماثلة
لا توجد بيانات
هل تواجه مشاكل؟ يرجى تحديث الصفحة أو الاتصال بمدير الدعم الخاص بنا.
سحابة العلامات
الإشارات الواردة والصادرة
---
---
---
---
---
---
جذب المشتركين
يوليو '26
يوليو '26
+30
في 4 قنوات
يونيو '26
+52
في 3 قنوات
Get PRO
مايو '26
+12
في 2 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+16
في 4 قنوات
Get PRO
مارس '26
+22
في 4 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+21
في 4 قنوات
Get PRO
يناير '26
+24
في 2 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+25
في 4 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+15
في 4 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+16
في 2 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+25
في 2 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+24
في 3 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+66
في 1 قنوات
Get PRO
يونيو '250
في 5 قنوات
Get PRO
مايو '25
+4
في 1 قنوات
Get PRO
أبريل '250
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '25
+25
في 1 قنوات
Get PRO
فبراير '250
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '250
في 1 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+19
في 1 قنوات
Get PRO
نوفمبر '240
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+27
في 1 قنوات
Get PRO
سبتمبر '240
في 3 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+34
في 1 قنوات
Get PRO
يوليو '240
في 1 قنوات
Get PRO
يونيو '240
في 2 قنوات
Get PRO
مايو '24
+12
في 1 قنوات
Get PRO
أبريل '240
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '24
+71
في 0 قنوات
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 30 يوليو | 0 | |||
| 29 يوليو | 0 | |||
| 28 يوليو | 0 | |||
| 27 يوليو | 0 | |||
| 26 يوليو | +2 | |||
| 25 يوليو | 0 | |||
| 24 يوليو | 0 | |||
| 23 يوليو | 0 | |||
| 22 يوليو | +1 | |||
| 21 يوليو | 0 | |||
| 20 يوليو | +3 | |||
| 19 يوليو | +9 | |||
| 18 يوليو | +5 | |||
| 17 يوليو | +1 | |||
| 16 يوليو | 0 | |||
| 15 يوليو | 0 | |||
| 14 يوليو | +1 | |||
| 13 يوليو | +2 | |||
| 12 يوليو | +2 | |||
| 11 يوليو | 0 | |||
| 10 يوليو | 0 | |||
| 09 يوليو | +1 | |||
| 08 يوليو | 0 | |||
| 07 يوليو | 0 | |||
| 06 يوليو | 0 | |||
| 05 يوليو | 0 | |||
| 04 يوليو | 0 | |||
| 03 يوليو | +2 | |||
| 02 يوليو | 0 | |||
| 01 يوليو | +1 |
منشورات القناة
| 2 | لا يوجد نص... | 0 |
| 3 | Прозоров_Л_Боги_та_касти_язичницької_Русі_1.pdf | 320 |
| 4 |  Нарешті ми це зробили! Справи потрібно доводити до кінця, і тому ми раді відзвітувати, що книга Озара Ворона (Льва Прозорова) "Боги і касти язичницької Русі" повністю перекладена і впорядкована. Більше ніж півтора року ми проводили роботи з перекладу, звісно, що частіше відволікаючись, аніж займаючись справою. За той час, поки йшов процес, в нас встигли змінитись й деякі погляди та ставлення до творчого доробку автора, можливо тепер в чомусь застарілого, але все одно базованого, особливо в плані розробки концепції П'ятибожжя, тим більше, що на цю концепцію в дечому орієнтувалися наші вчителі, наприклад Велеслав Шипіт. Тож ознайомлюйтесь, читайте, міркуйте і дискутуйте - во славу Рідних Богів!
#теологія | 315 |
| 5 |  Продовжуючи тему давньоруських любовних записок можна також згадати берестяну грамоту N377 (XIII ст.):
t микити к маланіи поиди за мьне zзъ тьбе
хоцю а ты мене а на то послuхо игнато
мо[исиѥвъ]...
(Від Микити до Маланії. Вийди за мене - я тебе хочу, а ти мене; а свідком цьому є Ігнат
Мо[їсеєв]...)
Ось так от - хочу, і все. Тільки ось тут це слово означає зовсім не те, що зараз. "Хочу" - це саме "бажаю одружитися"; більше того, наречений навіть свідка знайшов, тобто його наміри цілком серйозні.
Порушуючи тему інтимного життя давньої Русі також варто згадати відомий своїм змістом лист ігумена Памфіла, писаний 1571 р. В ньому Памфіл з обуренням та яскраво й емоційно описує обряди в ніч на Івана Купала, під час якої не лише палили багаття та збирали трави:
Еда бо приходит велий празникъ… мало не весь град взъмятеца и възбѣсица бубны и сопѣли… и всякими неподобными играми сотонинскыми, плесканием и плясанием. <…> Женам же и двам плескание и плясание, и главам их накивание, устами их неприязненъ кличь и вопль, всескверненыя пѣсни, бесовская угодиа свершахуся, и хрептом ихъ вихляние, и ногам ихъ скакание и топтание; ту же есть мужем же и отроком великое прелщение и падение, но якоже на женское и девическое шатание бдуномъ и възрѣние, такоже и женам мужатым безаконное осквернение, тоже и девам растлѣние
Втім, за інтимні стосунки поза шлюбом, не пов’язані з купальськими чи іншими обрядами, загрожували покарання: за "блуд осиллям" (тобто зґвалтування) винуватець мав одружитися з жертвою. Якщо одружуватися він відмовлявся, його могли навіть відлучити від церкви. Той, хто розбещував хитрістю (обіцяв одружитися, але не одружився), взагалі прирівнювався до вбивці. За це призначалася сувора епітимія на дев'ять років.
Мал.: т.зв. "запретний малюнок на Золотих воротах" - сграффіто на фрагменті давньої штукатурки Золотих воріт в Києві (XI ст).
#традиція | 168 |
| 6 |  ДЕРЕВА В НАРОДНІЙ ДЕМОНОЛОГІЇ: МЕТАМОРФОЗИ (І)
З деревом пов’язані як метаморфози духів, так і інші способи їхніх трансформацій, причому переважно лісових: польська "лещна", яка завела в ліс молодого хлопця, при спробі її схопити нібито зникає в сосні, див. мотив перетворення на дерево в поліському замовлянні від "лясуна": "…ад мяне адшатнiся, ў бярозу абярнiся» (Рівненщина, Сарненський р-н). На Північній Русі лісовик нерідко перетворюється на те дерево, яке слугує людині дороговказом, і разом із цим деревом лісовик переходить з місця на місце, заважаючи заблукалій людині відшукати дорогу.
Гуцульська лісна або лїсницьа пов’язана з лісом за своїм походженням: вважається, що
"йик дївка учинит дитину, а закопає ї в лїсї, а тота дитина перетріває 7 рік у земли, кличе вона хреста; йик хто учує та схрестит, то з неї не буде лїсницьи, а йик ніхто не вчує и не схрестит дитину, то робити з неї лісна-лїсницьи".
Дендроморфність і метаморфози лісовика належать до єдиного комплексу вірувань, що особливо помітно в міфологічних оповіданнях про проклятих і викрадених дітей. Дендроморфність лісовика виявляється властивістю, що піддається відчуженню, і тому припускається, що прокляті своїми батьками діти, яких лісовик забрав до себе, проживши деякий час у лісі, самі стають схожими на лісового господаря - на них одяг із берести, шкіра нагадує ялинову кору, а обличчя поросло мохом.
Як зауважують деякі досладники, існування жертви прокляття під владою лісових демонів описується в термінах протиставлення людського та нелюдського, культурного та природного світів: прокляті діти сплять на деревах або під ними, замість ковдри вкриваються мохом, носять одяг із трави та листя, харчуються послідом тварин.
Мати вилаяла сина, який до неї чіплявся, пославши його до лісовика, після чого той зник у лісі. На третій день після зникнення вона помітила біля будинку чужий армяк (серм'ягу), волохатий, наче оброслий мохом, темного кольору, як дубовий, під яким сидів її син. Хлопчик розповів, що зустрів у лісі старого в армяку: той загорнув його в армяк, вони стали біля корявого дуба, інші хлопці проходили повз і їх не бачили (Суздальщина).
#міфологія | 303 |
| 7 |  Казка "Чорт і хліб" записана Оскаром Кольбергом на Покутті в містечку Гвоздець.
Казка розповідає про те, як жив собі на світі один чоловік, який мав дванадцятьох синів. Він хотів їх одружити й, дізнавшись, що в іншого чоловіка є дванадцять дочок, поїхав разом зі своїми синами свататися та домовився через місяць справити весілля. Невдовзі всі сини вирушили до своїх наречених, щоб одружитися, окрім наймолодшого, який залишився вдома й просив привезти йому наречену додому. Брати одружилися й разом зі своїми дружинами поїхали додому, але в дорозі їх застала темна ніч, і вони заночували в полі. Опівночі з’явився чорт, який із заздрості оточив сплячих нездоланними стінами («замурував» їх) і вирушив до молодшого сина, що залишився вдома, щоб замучити й його. [Далі подається текст мовою оригіналу, переданий з латинки кирилицею; різниця між «че» і «ч» не передається.]¹
Але тот наймолодший знав все що-си стало в дорозі, і зараз взев хліб і вініс до сінниї і поклав на замок, а сам вирнув-си назад до хати, тай лег собі на постіль. А чорт приходіт, і хоків розімкнути, пустив-си до замку, а хліб причінив-си єму до руке. А чорт тогди каже до хліба: «А щочо ти за хліб?» «Я служу цему газді», каже хліб. Але чорт знов питає-си єго: «Але добрий цес твій газда?» «Єй де добрий? вже ніхто такої муки нігде не має нігде на свікі, яку я муку в него маю». «А якаж то мука в него? як він тїбе мучіт?» — питає чорт. «О так мине мучит: біре тай запрігає штири воли в плуг, і біре тай пори землю, а вітак біре мине, тай розкідає по ріли, а вітак зілізними зубами мине пори; а як вже мине добри пори, і лише мине в поли, а сам іде до дому, так мині вже лекши-сі трошкі зробити, і я зачинаю поволіньки вилазити з земли, тай росту поволи до гори; але як я вже добри підріс і пожовк або побілів, а мій газда зараз біре косу в руки тай рубає мине попри саму землю і валит мине до земли, а вітак біре тай вежі мине в снопи, і робит з мени копи; а потому біре мине на віз тай вежі мине вужщим, тай визе мине до дому і кладе мине в стирту; а вітак скличи гайдамаків, тай скидают мине из стирти на землю тай б’ют мине ціпами, а вітак біре тай віє мине, розділує мине від мої одегі, і я вже голий стану, а потому біре мине тай сушит, і підсіває мине, і визе мине до млина і мєлі мине на муку, а вітак визе мине до дома і сипли мине в корито тай сипли води і завдає квасом і я мушу кєснути; як я вже добри розкеснуси а він тогди біре мине тай місит, а вітак біре тай палит в пичи, так що аж три чорва; а вітак біре тай мине в пічі садже, тай спіче мине, а як уже мине спіче тай тогди біре тай мине вже їст».
Як розповів хліб всю свою муку, а чорт каже: «Коли то такей твій газда! то я ни маю-си що з ним зачіпати». Чорт одразу помчав до братів, зруйнував стіни й визволив усіх замурованих. Вони повернулися додому, привезли наречену молодшому синові та розповіли про те, що сталося в дорозі. На це молодший сказав, що якби він поїхав разом з усіма, то всі загинули б. Потім усі пішли до церкви, де молодший обвінчався зі своєю нареченою, і відтоді вони жили спокійно та щасливо аж до самої смерті. (Kolberg 32, 171—173, казка № 32).²
Література:
1. Толстой Н. І. Очерки славянского язычества. Москва : Индрик, 2003. 622 с. ISBN 5-85759-236-4.
2. Kolberg O. Pokucie. Cz. IV / Oskar Kolberg. – Wrocław ; Poznań : Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1962. – (Dzieła wszystkie Oskara Kolberga ; t. 32). – 327 s
#традиція | 288 |
| 8 |  Святим полум'ям на небі,
Теплим дощем у полі,
Густим колоссям на ниві,
Правдою в чистому серці,
Всіма дарами Твоїми
Славен єси, Боже наш!
#свято | 267 |
| 9 |  ПАПКА ⟨⟨РІДНА ВІРА⟩⟩
🌀 У цій добірці ви знайдете все: від глибоких філософських цитат наших богословів і жорсткої аналітики сучасного світу до чіткої реконструкції побуту наших пращурів.
📜 Ми надаємо інформаційну підтримку тим, хто прагне стати на шлях язичества, шанувати своїх Богів і Предків у сучасному світі.
𐋄 ПРИЄДНАТИСЯ 𐋄 | 107 |
| 10 |  И рече мужу своему: "Господине мой и свете очию моею! Азъ на тя не могу зрети. Егда глаголеши ко мне, тогда взираю и обумираю, и въздеръжат ми вся уды тела моего, и поничю на землю".
[Вона каже своєму чоловікові: "Мій господарю й світло моїх очей! Я не можу на тебе дивитися. Коли ти розмовляєш зі мною, я лише погляну - і завмираю, і здригаюся всім тілом, і падаю на землю"]
Така пристрасна промова наведена… у "Молінні Данила Заточника" (XII-XIII ст.) як зразок промов злої, невірної дружини, яка зізнається чоловікові у палких почуттях. Може скластися враження, що кохання, як його розуміють наші сучасники, було невідомим у минулому. Але це не так. За словами деяких дослідників повсякденного життя давньої Русі, те почуття, яке нам відоме як любов, кохання, називалося інакше: жалість, туга за кимось, горіння серця. Ще говорили: "Похоті розгорілися".
Кохану людину завжди "жаліють": наприклад, інколи "жалкий" - це "милий", "дорогий"; "жалена" - "коханий", "милий". "Прощавай, жалкий!" - могла сказати закохана дівчина своєму коханому. За коханого руські жінки переживали душею, співчували йому: "болезненький", "боля" - ці слова теж позначають коханих. Для більш інтимних стосунків на Русі були в ходу свої слова: "любосластие", "любоплотствование", "похотьствовати", "спати", "залежати", "разжение плоти". У деяких середньовічних текстах статевий акт позначали словом "колотье". Судячи з усього, закохані між собою говорили досить відверто. Церковні сповідники серед інших гріхів виділяють і "замолвити срамное слово ради похоти" або "блуда ради".
Щодо використання на перший погляд нецензурних слів наведемо один приклад. Мешканка Стародавнього Новгорода на ім’я Милуша написала іншій, Марені, листа (берестяна грамота N955 - див. мал.) з таким змістом:
Ѿ МилУшѣ къ Марьнѣ. Коси вѣликее пъехати бъ еи за Сновида.
Маренко! пеи пизда и сѣкыле!
Рѣкла ти! такъ Милушѧ: въдаи 2 гривене вецѣрашенеи
[Від Милуші до Марени. Великій Косі - хай би вона вийшла заміж за Сновида.
Маренко! Нехай же напиваються пизда й клітор!
Каже (дослівно - "сказала") тобі Мілуша: дай дві вчорашні гривні]
І в цьому немає нічого непристойного, просто таким чином сваха Милуша бажає нареченій, яку вона видала заміж, якнайшвидше завагітніти.
#традиція | 388 |
| 11 |  В громах і блискавках, в гулах боротьби, в захисті та подоланні славиться імʼя Князя Небесного! Так само воно повсякчас прославляється в наших душах, серцях та на наших обрядах. Але є в колі року день, коли прийнято особливо Його шанувати – 20 липня Перунів День.
В цей день, як і минулими роками, ми справляємо Перунування, на якому проведемо святкове славлення, принесемо свої треби, вшануємо полеглих воїнів та влаштуємо змагання на честь Громовержця. Після обрядодійств буде святкова братчина.
Збираємось в понеділок, 20 липня, о 15:30 біля Сільпо на станції метро Видубичі.
З собою беріть обрядовий одяг, треби та їжу на братчину. Також Перунів День – найкращий час для освячення ножів та оберегів, які повʼязані з Громовержцем, якщо маєте такі, приносьте, буде можливість освятити. | 10 |
| 12 | В громах і блискавках, в гулах боротьби, в захисті та подоланні славиться імʼя Князя Небесного! Так само воно повсякчас прославляється в наших душах, серцях та на наших обрядах. Але є в колі року день, коли прийнято особливо Його шанувати – 20 липня Перунів День.
В цей день, як і минулими роками, ми справляємо Перунування, на якому проведемо святкове славлення, принесемо свої треби, вшануємо полеглих воїнів та влаштуємо змагання на честь Громовержця. Після обрядодійств буде святкова братчина.
Збираємось в понеділок, 20 липня, о 15:30 біля Сільпо на станції метро Видубичі.
З собою беріть обрядовий одяг, треби та їжу на братчину. Також Перунів День – найкращий час для освячення ножів та оберегів, які повʼязані з Громовержцем, якщо маєте такі, приносьте, буде можливість освятити. | 239 |
| 13 |  +1Ви задумувалися, чому свастика в балтів вважається символікою Перуна? Та й в сучасному рідновір'ї можна зустріти ідоли Громовержця зі свастикою. А чого так? Бо Бог солярний? Ну...скажем так, надто абстрактна відповідь без відповіді
Ми от тоже подумали чому так і знайшли шось схоже на пояснення. Великий Віз, або ж Віз Перуна – сузір'я шо їздить навколо Небесного Кілка (Полярної Зорі) належить Громовержцю. Не відволікаючись на питання про Віз пошлемося на статтю адміна іншого язичеського каналу: https://t.me/slowianski_krag/1234
А ми просто зіставимо свастику з Великим Возом в різні пори року. Чи перша свастика була натхнення Возом? Ніхто не зна. Але як мінімум балтослов'янський звичай, скоріш за все, ототожнює свастику саме з Возом. Шо пропонуємо і вам
#Знаки
#Індоєвропейське
Варвари Нової Європи | 241 |
| 14 |  +71 - Китаївське городище
2 - Пересічень (реконструкція)
3, 4 - план міста
5 - проїзд між валами
6 - кургани
7, 8 - печери
#краєзнавство | 485 |
| 15 | КИТАЇВ (ПЕРЕСІЧЕНЬ)
Місцевість на південних околицях Києва отримала назву від від тюркського слова "китай" - укріплення, фортеця. І справді, за найпоширенішою версією на високому плато правого берега Дніпра колись існувало добре захищене місто - літописний Пересічень (Пересічин), південні ворота Києва [1-4].
До нашого часу збереглися потужні вали городища (зарубинецька і давньоруська доба) [5] , курганних могильник (Х-поч. ХІ ст.) [6], також досліджено довколишнє неукріплене поселення (посад), де археологічні знахідки дозволяють датувати його починаючи ще від пізньотрипільської доби. У високих пагорбах прорізана система печер [7]; наразі деякі з них використовуються християнським монастирем, інша частина занедбана і засипана.
#краєзнавство | 335 |
| 16 |  ДЕРЕВА В НАРОДНІЙ ДЕМОНОЛОГІЇ: ЛІСОВИКИ
Не лише духи "демонізують" дерева, а й дерева, у свою чергу, визначають вигляд духа. Ця риса найяскравіше проявляється у лісовика та інших лісових духів, які пов’язані з рослинністю" на постійній основі". Мова насамперед йде про часткову дендроморфність і руського лісовика, і білоруського "лясуна" або "лясавіка", і типологічно близьких до нього персонажів у багатьох різних слов’янських традиціях. За спостереженнями фольклористів, іпостассю лісовика може виявитися і розрослася гілка, і сосновий віник, а сам він регулярно зіставляється з деревами: "лясун - весь у сріблясто-зеленому листі, що блищить на сонці (Чернігівщина); "чугайстер... чоловік великий, як смерека" (Гуцульщина); "високий, у червоній сорочці, вище сосен" (Нижньогородщина); "А ось високий-високий. [Вище за дерева?] Як дерево, як дерево вигинається, так і він високий" (Помор'я).
У міфологічних оповіданнях дерево постає найважливішим інструментом лісовиків. Наприклад, вони воюють між собою вирваними з корінням деревами. Цей мотив характерний і для інших духів природи: боснійські демони стуве виривають з коренем ялини та дуби і б’ються ними, а північноруські лісовики шмагають гілками та стовбурами дерев відунів і пастухів, висловлюючи тим самим невдоволення їхніми діями. Караючи пастуха за провину, лісовик засовує його в розколоте дерево; "водить" людину, яка заснула в лісі, змушуючи її уві сні залізти на ялинку; повертає проклятих, заштовхуючи їх під вивернуті дерева, а також прив’язує до дерева в лісі або залишає на верхівці дерева; лякає страшним криком, від якого "ялинки гнуться до землі", або "тремтить ліс" (Гомельщина).
Зрозуміло, що здатність демона приймати вигляд дерева, його якоїсь частини чи навіть предмета, виготовленого з дерева, є характерною для міфологічної системи в цілому, проте у таких персонажів, як лісовик, вона проявляється найяскравіше.
#міфологія | 354 |
| 17 |  "Муки Льону". Частина 1
В слов'янському та балтському фольклорі є сюжети, які оповідають про муки та страждання рослин в процесі їх перетворення на кінцевий продукт. В двоєвір'ї такий фольклорний сюжет отримав назву "Житіє"
Серед таких культур можна назвати перець, мак, хліб, коноплю та льон. Найчастіше оповідають саме про льон і коноплі, про їхні муки на шляху від сіяння аж до моменту виготовлення одягу.
Такі "Житія" можна розглядати як один фольклорний жанр, проте сам сюжет зустрічається і в піснях, і в казках, і в легендах (які, насправді, майже нічим не відрізняються від казок), і в іграх, але не розчиняється в них
Найочевиднішим способом застосування таких оповідок стає захист від нечисті. Довгою розповіддю про те, як же ж жінки пораються з льоном можна було затримати чорта чи вовкулака до самих півнів
Часто нечисть може лякати не півень, а сама історія. Наприклад в наступній частині ми опублікуємо сюжет з "Муками Хліба", який органічно вплетений в традиційну казкову оповідь
Оскільки нечисть боїться самої згадки про такі муки (в балтів наприклад сам Вяльняс лякається льонових мук. Не плутати з Богом Мертвих – Велінасом), то народ швидко адаптував сюжет під заговори для вигнання хвороби з тіла:
...щоб позбавити хворого від болю в грудях та застуди, ворожилка з Алексинацького Поморав’я має взяти до рук дев’ять веретен, рожен, ніж та лопатку для вугілля і, розмахуючи цими предметами над головою хворого, промовити або проспівати:
Посеја'лан, лан на Видов-дан, Изниче лан, лан на Видов-дан,
Обра'лан, лан на Видов-дан...
І так перелічується весь процес обробки льону
В наступних частинах ми, як вже сказали, опублікуємо декілька текстів "Мук...". Ви ж можете їх вивчити, хто зна, можливо колись вони рятуватимуть вас від чорта чи перевертня
Використана література:
Толстой Н. І. Очерки славянского язычества. Москва : Индрик, 2003. 622 с. ISBN 5-85759-236-4.
#традиція
#ворожба | 431 |
| 18 |  Таким було наше цьогорічне Купайло, справжнім, самобутнім, язичницьким, як воно і має бути. Дякуємо всім, хто долучився і творив разом з нами. Хай пребуде з вами Сонце.
#свято #обряд | 476 |
| 19 |  В рамках висвітлення теми інтимного життя наших предків наведемо кілька цитат про рабинь і наложниць.
До Х століття раби, поряд із воском, становили одну з найважливіших статей експорту. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний (905-959) розповідає, що руські купці привозили для продажу до Константинополя закутих у ланцюги рабів, і серед них були не тільки "міцні чоловіки та юнаки, а й діти, і дівчата, і жінки". У Раффельштеттенському митному статуті (903-906) є згадка про купців-русів. Ці купці сплачували податок з продажу різних товарів: "…за кожну рабиню (ancilla) [мито] - одна тремісса" ("стільки ж - за жеребця"), а" за раба - одна сайга" (" стільки ж за кобилу"). Не будемо вас обтяжувати конверсійними розрахунками, просто зазначимо, що рабині цінувалися вдвічі дорожче за раба-чоловіка. Причина такої "нерівності" очевидна: жінка могла не тільки працювати, а й народжувати для господаря нових рабів.
Детальний опис руських работорговців надає ібн Фадлан:
"Вони припливають зі своєї країни й причалюють свої кораблі на Атилі, - а це велика річка, - і будують на її березі великі дерев’яні будинки.
І збирається [їх] в одному [такому] будинку десять і двадцять - менше або більше. У кожного [з них] лава, на якій він сидить, а з ними [сидять] красуні-дівчата для купців. І ось один [з них] злягається зі своєю дівчиною, а його товариш дивиться на нього. І іноді збирається [ціла] група з них у такому положенні один проти одного, і входить купець, щоб купити у когось із них дівчину, і натрапляє на нього, що злягається з нею. Він же не полишає її, поки не задовольнить свою потребу."
Про торгівлю жінками в Новгороді пише у 1413 році бургундський лицар Гільбер де Ланноа (1386-1462):
"І обмінюють своїх жінок одну на іншу за злиток або два срібла, як домовляться, щоб один відшкодував різницю в ціні іншому".
#традиція | 360 |
| 20 |  +3Вітаємо всіх з пройдешнім Купайлом!
Хочемо подякувати всім, хто був з нами на святкуванні, і людям, які долучили руку до організації цього свята. Було у нас велике гарне свято, і сподіваємось, буде у нас усіх відповідно гарне літо.
Велика окрема дяка всім жрецям, які прийшли й провели свято.
А з пройдешнім й ось трохи кадрів зі свята!
Pagan Ukrainian Association
Instagram Association 🤩 | 216 |
