Нейт

Доповнення Медики радять що краще не впиратись в рану кулаком а тримати руки в приблизно такому положенні як на фото. Лікті мають бути прямі, концентруємо вагу тіла на руках, як в планці. Це обумовлено тим що витримувати тиск спираючись на кулак все ж важкувато, і положення рук як на фото буде більш зручним варіантом Тампонувати рану бажано гемостатиком як і написано в тому дописі, але можна і звичайним бинтом. Однак в такому разі тиск на рану не 3хв як з гемостатиком, а 10+хв. Синтетичні тканини які відводять вологу для тампонади не підходять. За допомогу з доповненням подяка інструктору з такмеду і за сумісництвом власнику каналу Вороняче гніздо #виживання

Ще одна пастка окупантів, яка спрацює якщо копнути ногою, оскільки всередині вибухівка. Тому вкотре нагадую - нічого не намагаємось зрушити з місця, відкинути тощо, ні на що не наступаємо. Все що лежить на шляху максимально обережно переступаємо За таким принципом при наявності відповідних знань замінувати можна все що завгодно, тому будьте максимально обережні За надану інформацію подяка адміну каналу Nароджені війною #вибухові_пристрої

Пояснюю чому краще нормальний турнікет а не саморобні жгути Перша причина очевидна але на жаль не всі це розуміють. Турнікет це елеметарно зручність, бо він спеціально розроблявся таким чином щоб швидко і надійно зупиняти кровотечу, навіть самому собі, навіть однією рукою. Саморобний жгут накласти без сторонньої допомоги майже нереально, а в бойових умовах дуже висока ймовірність що накладатимеш сам собі без допомоги інших. Крім того турнікет одразу дістав і наклав, а в ситуації з саморобними жгутами це треба швидко сообразити з чого його робити і здобути матеріал до того як знепритомнієш від втрати крові, а це близько 1хв часу. Друга причина - багато питань до ефективності саморобних жгутів, є дослідження які вказують на те що ефективність майже нульова. І це дослідження в лабараторіях, а в бойовій обстановці шанси на успіх значно падають. Так, деякі методи використання саморобних жгутів все ж виявлялись ефективними, але це ще треба вміти, і це не так просто як здається. Тому саморобні жгути мають залишитися в минулому. Бо подібні експеременти були доцільні в часи до масового поширення турнікетів, але в наш час доцільніше не шукати серед купи неефективних методів зупинки кровотечі якийсь один який спрацює а навчитись накладати турнікет і мати при собі достатню кількість турнікетів, щодо кількості - моя особиста думка - в тилу 1-2, на передову 5-6 (по 4 на всі кінцівки і пару запасних для того хто все ще покладається на саморобні жгути або не розібрався і купив неякісні турнікети) #виживання

Часто спостерігаю як при обстрілах або на навчаннях військові закривають голову руками (зазвичай руки за голову поверх шолома). Тому зараз поясню чому це не має жодного сенсу Взагалі поради закривати голову руками пішли з рекомендацій для цивільних, але саме голову закривають від вторинних уламків щоб зменшити силу удару. У військових для цього є шолом, і якщо він застібнутий то він вже нікуди не подінеться і точно захистить від вторинних уламків. А от руки є ризик дуже сильно пошкодити (аж до втрати боєздатності) і при цьому це буде даремна жертва Уточнення: вторинні уламки - це уламки від того що було зруйновано вибухом (стін, дерев, скла, предметів оточення тощо) Деякі люди вірять що поклавши руки за голову і впавши обличчям вниз можна захистити від пошкоджень важливі артерії. Щодо падіння - військовим краще падати на спину (обличчям догори) щоб продовжувати контролювати обстановку. А щодо артерій то вони захищені в будь-якому положенні при якому внутрішня сторона руки притиснута до тіла (для кращого розуміння пошукайте де знаходиться та артерія) Щоб захиститись саме від вибухової хвилі треба закривати не голову а вуха - це можливо вбереже слух (значну роль відіграє потужність вибуху, відстань до вибуху і ще безліч чинників). Але закривати вуха коли на голові шолом і треба руки підсунути під нього вкрай незручно, краще придбати активні навушики. Щодо контузій то там як пощастить, іноді закривання вух дійсно рятує а іноді ні бо тут теж залежить від багатьох чинників. Крім того, щоб закласти руки за голову або закрити вуха доведеться кинути зброю. Здавалося б, якщо ремінь на шиї це не критично, куди вона подінеться. Однак це теж певні ризики - починаючи від травм бо при падінні зброя якщо не в руках то може сильно вдарити по ногах, і закінчуючи раптовою появою ворога коли просто не встиг зреагувати А от що стосується поради тримати рот привідкритим при обстрілах - це актуально і для військових і для цивільних, оскільки це дійсно знижує ризик контузії. Однак краще привчатись тримати рот привідкритим завжди коли існує ймовірність обстрілу, бо можна отримати контузію від першого прильоту #тактика

Про gps трекери Ч2 Трекери в машини теж ніхто навмисне не підкладає, оскільки нема сенсу полювати за машиною в якій буде кілька рядових військових. В зоні бойових дій вигідніше дивитись з БПЛА і розстрілювати з арти кожну машину яка опиниться в зоні досяжності (і це до речі робиться на постійній основі) а не шукати конкретну машину за допомогою трекера щоб саме її знищити з артилерії. По тилам щоб потім навести ракету теж нема сенсу - немає жодних гарантій шо машину будуть ставити саме там де живуть, і що в момент прильоту в машині хтось буде, навіть якщо машина кожну ніч стоїть на одному й тому ж місці це не дає жодних гарантій що військові які на ній їздять ночують достатньо близько для того щоб постраждати у разі влучання ракети. А шодо підкладання трекерів в машини командирам це реально лише якщо хтось із підлеглих зрадник, і цей зрадник має доступ до машини командира. І то нема гарантії що на цій машині їздить тільки командир тож ворога навряд зацікавить такий варіант, та і що дасть відстеження цієї машини? Щодо трекерів які колись там знаходили в машинах тут взагалі все просто - це б/у авто, і попередній власник (цивільний) просто забув про трекер. Дуже низька ймовірність що він взагалі згадає за той трекер, не кажучи вже про свідоме залишення трекера щоб шпигувати за тими для кого продав/передав машину і передавати ці дані ворогу. Єдине де дійсно знаходили трекери встановленні ворожою агентурою саме з метою відстежити щоб потім туди прилетіло - це їжа (підкладали в ящики і відстежували кінцевий пункт). Однак це було доцільно в ті далекі часи коли були їдальні в яких обідало одночасно пару сотень людей і ворог швидко втратив до цього інтерес коли з'явились польові кухні і розвезення їжі по позиціях щоб не було скупчення особового складу, тож навіть трекери в ящиках з їжею фактично пішли в небуття. Тим більше це стосувалось бригад з дуже поганим забезпеченням які виживали лише за рахунок волонтерів, і скоріш за все виключно на етапі формування коли всі були на ППД, а зараз держава в більшості випадків забезпечує нормальне харчування і на ППД мало хто знаходиться. Отже, ми з'ясували що якщо ви не публічна особа, не з медійного підрозділу і не на високій посаді то боятись трекерів не варто - шансів що вам їх підкладуть фактично немає. Однак це не означає що треба брати без розбору все що дають і ремонтувати машини де попало аби дешевше. Не варто втрачати пильності оскільки мінування ноутбуків та інших пристроїв, перерізані тормозні шланги в машинах і отруту в їжі а також інші "подарунки" від ждунів ніхто не відміняв #безпека

Трекери в техніці і інших речах - міф чи реальність? Ч1 Від деяких військових, а також цивільних які цікавляться військовою справою, можна почути застереження що треба бути обережним з допомогою від неперевірених волонтерів, оскільки можуть підкласти трекер і відстежити пересування підрозділу. Однак є багато питань до доцільності такого рішення і більш прості та дешеві способи виявити підрозділ і знищити його. Тож у цьому дописі будемо розбиратись чому трекери це малоймовірно і чи взагалі доцільно їх хоч кудись підкладати. Почнемо з того що щоб трекер мав хоч якийсь сенс має бути і той хто буде його відстежувати, цим займаються ворожі спецслужби, і ця робота пов'язана з тривалим збором і аналізом даних про переміщення. Робота непроста і на всіх спецслужб не вистачить. Тому трекери як і будь-яке інше шпигунське обладнання доцільно підкидати лише тим хто має або надто високу посаду або надто цінний спеціаліст, а от у рядових бійців немедійних бригад ЗСУ і ТРО аж занадто низькі шанси на щось таке нарватись. Підкладати трекер їм просто щоб знайти і потім прильот недоцільно як мінімум тому що щоб це спрацювало і хтось там постраждав як мінімум треба щоб цей хтось в момент прильоту був поруч з трекером. Дистанційно це не відстежиш ніяк. Крім того ворога цікавлять саме скупчення особового складу а не окремі особи, і ставити трекер щоб вполювати 2-3х людей з числа рядових вони теж не будуть. Також хочу зауважити що для повноцінної роботи трекера необхідний стабільний зв'язок оскільки трекер передає дані про переміщення використовуючи звичайну сімкарту. В зоні бойових дій стабільного зв'язку нема, а для відстеження телефонів ворог використовує БПЛА "Орлан" з фейковою антеною мобільного зв'язку. Принцип дії - "Орлан" пролітає над позицією засікає всі пристрої в яких є сімкарти (на телефонах в цей момент може з'явитись позначка що є зв'язок) і передає дані про місце де виявив увімкнені пристрої. Трекер від телефона він навряд відрізнить. Трекери в техніці (ноутбуки, планшети, телефони, повербанки тощо) взагалі позбавлені будь-якого сенсу, оскільки габарити навіть найменшого gps трекера значно менші ніж порожнє місце в техніці. Щоб звільнити місце під нього треба вийняти якусь деталь. Людина якій дістанеться пристрій з трекером просто викине його думаючи що він не робочий, або розбере на запчастини і тоді одразу виявить трекер. Крім того телефони і планшети мають вбудований gps-модуль та сімкарту що вже робить сам пристрій персональним трекером. . Виняток - повербанк, там можна просто вкласти менший за габаритами акумулятор і таким чином звільнити місце під трекер, однак тут дуже гостро постає питання доцільності. Техніку взагалі вигідніше мінувати оскільки так гарантовано хтось підірветься оскільки воно спрацює на увімкнення (а це мінімум 1 людина в зоні ураження). Ті трекери що знаходили в повербанках - це трекери встановлені на заводі і призначені виключно для цивільного користування (знайди загублений повербанк, також це захист від крадіжки прокатних повербанків в торгових центрах). Історії з трекерами в повербанках саме з метою шпигунства - це не про війну, це розробки Китаю для бізнесу які підкидались великим компаніям для шпигунства і крадіжок їхніх технологій, а також політикам для стеження за ними. Щодо військових то подарувати такий трекер доцільно хіба що штабним і командирам, щоб вирахувати місце перебування штабу або просто місця найчастішого перебування. Однак це теж дуже малоймовірно для командирів немедійних підрозділів, як мінімум для цього треба вирахувати командира і бути впевненим що "подарунок" отримає саме він. #безпека

НЕБЕЗПЕКА ТРУПІВ НА ВІЙНІ Про екологію, трупний яд і тому подібне не писатиму, бо канал взагалі не про це. Мова піде про те, як саме ворог використовує загиблих з обох сторін, коли і з якою метою можна ризикнути підійти до загиблого а коли краще триматись від нього якнайдалі. Попереджаю одразу - пост не для моралістів, ідеалістів і не для слабких, як і війна загалом Чи можна брати трофеї з трупа? Моральну сторону питання підіймати не буду, обговорювати забобони теж, тут в кожного своя думка а моя задача просто дати зрозуміти коли це може бути доцільно, а коли - аж занадто небезпечно. Якщо ворог загинув у вас на очах і постійно був в полі зору то брати щось в нього відносно безпечно. Якщо ж хоч на хвилину він був не в полі зору - до нього міг дістатись інший ворог і замінувати труп. Зазвичай під нього кладеться граната без кільця і достатньо хоч трохи зрушити тіло з місця щоб вона вискочила і вибухнула. Також до трупів що на відкритій місцевості треба підходити вкрай обережно (як і до пораненого), оскільки ворог може передбачити це застрелити вас. Взагалі ризикувати варто лише коли БК лишилось мало, витрати великі, а трофеї з трупа єдина можливість поповнити запаси, і все одно не раджу підходити до тих що лежать на відкритій місцевості. Те саме стосується і своїх. Причому ймовірність того що замінують тіло загиблого з нашої сторони або чекатимуть щоб застрелити того хто підійде до нього значно вище, оскільки вороги знають що по трофеї наші підуть лише в крайньому випадку коли нема іншого виходу, а свого заберуть щоб гідно поховати при першій же можливості. Тому можуть навіть дати ілюзію можливості - припинити вогонь на певний час щоб дати можливість підійти до загиблого і як тільки хтось наблизиться до нього почнуть стріляти. Щодо мінування - тут очевидно що якщо наш загинув саме в цьому бою і вороги відступили, то навряд у ворога був час щоб замінувати його але краще перестрахуватись якщо тіло пролежало певний час без нагляду. Якщо ж він загинув раніше але знайшли лише зараз і вороги сюди могли зайти після його смерті - цілком можливо що він замінований При найменшій ймовірності мінування трупа, якщо є потреба його пересунути або щось забрати з нього єдиний вихід це прив'язати обережно мотузку довжиною десь 50м, найпростіше до ручки ззаду броніка якщо є можливість зробити це без найменшого пересування (перевертання) тіла, заховатись в укритті і смикнути за мотузку (коротше кажучи заходи безпеки тут ті самі що при роботі з саперною кішкою). Також якщо у вас на позиції знаходиться труп ворога який вони теоритично могли замінувати при відступі - краще при першій же можливості позбутись його з дотриманням усіх заходів безпеки. Тобто смикнути мотузкою і перетягти кудись де він вам не заважатиме. Чому так? Бо якщо труп замінований (неважливо граната там чи (малоймовірно) міна-пастка) - воно спрацює на відпускання (тобто коли буде нічим не притиснуте). На певній стадії розкладання трупа якраз і станеться це відпускання, і якщо в цей момент хтось буде коло нього то отримає поранення які ще й важко лікуються бо в рану крім уламків можуть попасти ще часточки трупа і в такому випадку буде зараження. Однак з цього не випливає що трупи які вже розклались до скелета не становлять небезпеки, оскільки при розкладанні можуть не спрацювати ті пастки які були притиснені плитою бронежилета або іншими частинами спорядження. #виживання

Про запобіжник на АК і чи варто його відгинати Дуже часто буває так що на автоматах системи АК запобіжник дуже тяжко знімається, і в бойових умовах це може коштувати життя оскільки вчасно зняти не вийде. Однак це стосується нових і бракованих автоматів. В такому випадку запобіжник дуже щільно прилягає до корпуса і зачіпляється за нього. Тоді буває так що дійсно варто його відігнути ножем як це роблять деякі Але є й зворотня сторона - навіть незначне відгинання запобіжника посилить його природній знос і він значно швидше розштається настільки щоб зніматись буквально об повітря (це коли він знімається сам по собі). На жаль це доволі поширена проблема на старих автоматах які багато були у використанні, і саме про це малось на увазі в попередньому дописі коли було написано що запобіжник не завжди працює належним чином Ця ж проблема (запобіжник який знімається об повітря) виникає ще й тоді коли запобіжник відігнули аж занадто сильно, тож важливо не перестаратись. Не варто гнатись за тим щоб запобіжник знімався без жодних зусиль, бо це аж занадто ризиковано. В подальшому є навіть ризик того що він перестане фіксуватись в потрібному положенні Коротше кажучи - відгинати запобіжник доцільно лише тоді коли він дійсно надто щільно прилягає до корпуса що унеможливлює нормальне зняття, однак при тому він має нормально триматись. Якщо ви служите нещодавно, особливо якщо це ваш перший автомат - самі туди взагалі не лізьте, порадьтесь зі старшими побратимами чи варто взагалі відгинати запобіжник конкретно на цьому автоматі. #зброя

Ніколи не намагайтесь затрофеїти ноутбуки або іншу техніку, а також привласнити знайдені, оскільки ворожі диверсанти їх мінують і підкидають. Зробити з ноутбука СВП не складно, а візульно (без розбирання) це ніяк не виявити. Спрацює при увімкнені в розетку. Аналогічно можуть зробити з будь-яким телефоном, планшетом, повербанком тощо, але у відомих випадках з телефонами бували ще випадки коли телефони вибухали при спробі підняти з землі або при спробі ввімкнути кнопкою живлення. Подібні випадки на жаль трапляються в прифронтових містах, в десятках км від фронту, займаються цим скоріш за все завербовані ворожі агенти з числа місцевих. Тому знайшли - не чіпаємо. Самим розбирати і дивитись що всередині категорично не раджу бо можуть вдосконалити щоб не розбирали. Також будьте обережні з цивільними які пропонуватимуть вам ноутбуки і іншу техніку під виглядом допомоги, в майбутньому не виключено підкидання таким чином. Відео надали мої друзі з проханням опублікувати попередження на каналі #вибухові_пристрої