Християнські вірші 🕊

ЛІТО БОЖОЇ МИЛОСТІ 1.Літо Божої милості близьке до закінчення, Ми не знаєм коли, але скоро настануть жнива. У небесній країні чекають підхоплення вибранців, Щоб прославилось тіло, якому Христос Голова. 2.По планеті усій Дух Святий з незбагненною силою Перемінить умить те, що тлінним відвіку було. Навіть мертве уже не втримається більше в могилі Й недосяжним не буде найдальше містечко й село. 3.До тих пір не було і не буде подібного видива: Заберуться від зла ті, що світ їх вважав за сміття, І остання сльозинка впаде у зітханні щасливому У обіймах Ісуса, в присутності Бога-Отця. 4.Буде їжею їм манна та, що для них зберігається, І на дереві плід достигатиме знову в раю, І нові імена їх запишуть на білому камені, Що носитиме кожен, як прийде в небесну сім'ю. 5.По-небесному білі їм будуть одежі зодягнені, І Господь подарує усім їм досвітню зорю, Як прийняв від Отця, владу дасть над поганами, Щоби всесвіт увесь покорився одному Царю. 6.Ймення їхні ніколи із Книги життя вже не витруться, Сам Ісус увінчає усіх їх вінцями життя. І дано буде їм сісти всім на престолі Господньому, Як і дано Йому сісти теж на престолі Отця. 7.Хто ж вони - ті, що приймуть усі ці обітниці? Що робити всім нам, щоби теж увійти в ці часи? Їх Писання усіх називає однаковим іменем - Переможці, які перемогу здобули над злом. 8.Переможці, які працювали для Ймення Господнього, Ненавиділи вчинки усі, що ненавидить Він, Не терпіли лихе, виявляли пророка фальшивого І у першій любові дійшли до небесних сторін. 9.Що убогі були і терпіли зневагу з стражданнями, Перейшли крізь біду, дехто вкинутий був до в`язниць, Але перемогли, переплавлені випробуваннями, Були вірні до смерті та злу не вклонялися ниць. 10.Переможці, які від Імення Христа не зрікалися І у злому часі не відкинулись віри Його, Позбувалися тих, що наук Валаама навчалися І в спокусу старались завести Господній народ. 11.Що проходили шлях свій у вірі, в любві, в терпеливості І останні їх вчинки значніші за перші були, І що не попускали в науках пророків фальшивості. Те, що мали - тримали, аж поки до неба ввійшли. 12.Переможці, які навіть там, де були усі мертвими, Пильнували себе і своїх не бруднили одеж, Мали силу малу, та їм двері не були зачинені, Зберегли Його Слово, від горя зберіг Він їх теж. 13.Що вінець берегли, щоб не був від них вкрадений ворогом, Що багаті нетлінним багатством Господнім були, Що гарячі були, бути теплими їм було соромно, І в відкритих серцях Сам Ісус їх вечерю ділив. 14.Може, кожен із нас через все це в житті не проходить, Але всюди й щодня ми на вістрі духовних атак, Нам належить боротись, щоб були бої з перемогами, Бо й за тлінні вінці не змагаються люди будь-як. 14Літо Божої милості близьке до свого закінчення, Ми не знаєм коли, але прихід Господній гряде. А ми є переможці, щоб ці вспадкувати обітниці? Адже лиш переможець в присутність Господню ввійде.

А ЧАС ОСТАННІЙ На що перетворились християни, Від світу вже не відрізнити їх. А час гряде до нас тепер останній, За все прийдеться скоро дати звіт. За правду чи завжди ми говорили, Бо всякая не правда то є гріх. Чи з користі лише ми тільки жили, Чи то твій друг у кого є дохід. Чи християнський вид сьогодні маєш, Чи покривало дійсно на голові. Волосся сестро нащо розпускаєш, Який ти одяг носиш на собі. І де проводиш час також ти вільний, Чи ти Письмо читаєме завжди. А хоче Бог,щоб ми ходили вірно, У святості життя своє вели. Чи служиш нині Богу і Ваалу, Та думаєш отак усе пройде. А гріх вже розпускає своє жало, Як хитрий змій укусить і піде. Навіщо у гріху нам поринати, Де може вже не бути вороття. Давайте пильно все переглядати, Ще поки не закінчилось життя. Усе звіряти лише по Писанню, Не лиш читати,а по Слову жить. Бо лиш життя одне на землі дане, Потрібно нам для Бога присвятить. Щоб ворога змогли ми подолати, Духовний ви візьміть і меч і щит. Усе гріховне треба залишати, По Біблії нам треба усім жить. Предстануть всі перед Отцем Всевишнім, Прийдемо всі ми на Господній суд. Сьогодні заклик Божий до вас лине, Покайся нині,схаменися люд. По Слову Божому давайте будем жити, Бо вже Спаситель скоро наш гряде. По правді буде всіх людей судити, А вірних всіх у Царство забере.

ГОТУЙСЯ ,ЦЕРКВО! А ми живемо у останній час... Страшна скорбота на землі цій буде... Готуйся, Церкво! Бо гряде твій Спас, Прислухайся... Вже кроки Його чути! Тривога в світі, паніка і страх, Бояться люди вірусу і смерті, Та Бог над тими захист Свій простяг, Хто має щиру віру в своїм серці. Хто шлях життєвий доручив Христу І на Його надію покладає, Дарує іншим щирість, теплоту І хто прихОду Божого чекає. Прийде Христос на землю другий раз Не в тім вінці, що одягнули люди, Як Цар Небесний з'явиться до нас, І прИхід Його незвичайним буде. Заплачуть ті, хто Його розпинав, Хто не повірив й засудив на муки, І той, хто Бога серцем не прийняв, Ридати гірко буде в час розпуки. Ніщо нечисте в небо не ввійде! Готуй весільний одяг свій, Невісто! Вже скоро－скоро прийде славний день, Як ти потрапиш у прекрасне місто... Яке для тебе в славі і красі Небесний Наречений приготовив, Зіллються там в хвалі спасенні всі, І буде радість біля ніг Христових. Готуй себе, ти чуєш? Стережись, Щоб твій вінець не вкрав із рук нечистий, Бадьорим будь і Господу молись, Щоб до кінця пройти цей шлях тернистий. Щоб тільки вірність Йому зберегти, Якщо прийдеться навіть і страждати... І щоб висот небесних досягти － Можливо, навіть і життя віддати. За наші душі йде щодня війна, Як нам на варті треба завжди бути, Бо багатьох позводив сатана, І стежить він, як звір, за нами всюди. А ціль в лукавого одна лише － Украсти, вбити, душі погубити, На кожнім кроці він нас стереже Й з правдивої дороги прагне збити. Духовний меч щодня нам брати слід, А це, ми знаєм всі － є Слово Боже, В нім наша втіха й прихисток від бід, Воно і ворога здолать поможе. В молитві щирій Господа просім, Щоб Він давав нам силу і наснагу, Щоб гріх перемагать в путі своїм, Сміливість мати у бою й відвагу. Хай світять ясно каганці в руках І про оливу у запас подбайте! В одежі білій, з вірою в серцях Спасителя у славі зустрічайте!

Звістка всюди луна: час останній, останній! Благовісники Божі, по землі, розійшлись. Як Хреститель Іван всім звіщав покаяння, Так лунає ця звістка, через них, нині скрізь. "Ви ідіть і навчить"- дав Христос повеління. Ви ідіть і навчіть, аж до краю землі. Хай отримують змучені люди спасіння. Нехай, гріх залишивши, йдуть до Бога усі. Благовісники Божі, уже ниви дозріли. І Господар прийде скоро ниву пожать. Ви ідіть, ви несіть людям правду і віру. Боже Царство гряде, Бог ще хоче спасать. Не мовчіть, сійте слово, поливайте любов'ю. Нехай, в людськіх серцях ще і ще пророста. Щоб, в нежданий, той час, коли прийде Господар, Він, з плодами рясними в руках, вас застав. Вам доручена справа Апостолів Божих, Щоб, про Царство небесне звіщати усім. Нагороду, у небі, отримає кожен, Хто Господнюю ниву засівав на землі. Як птахи, навесні, співом літо звіщають, Так звіщайте Ісуса, на землю, прихід. Хай Господні слова, від гріха, люд спасають. Ви Христові слова, до людей, донесіть. Вам Господь доручив покоління майбутнє. Щоби віру святу сіять в їхні серця. Ваша праця з дітьми - це Господня присутність, Коли слово несете до них від Творця. Бог проллє благодать, заколоситься нива. Що посієте ви - у серцях проросте. Ниви будете жать тоді радо щасливі. Надарма не одне зернятко не впаде. Час останній, тяжкий суд гряде на планету. Уже нива дозріла, працювать піде хто? Хто поля буде жать? - зов із неба несеться. "Бог, пошли Ти мене" - хоче чути Господь. Розкажіть про Любов, що була на Голгофі. Що вмирав Він за них, щоб життя дарувать. Сійте слово святе благовісники Божі. Вас поставив Господь грішні душі спасать.

Людей лякають грози, урагани... Та це, до них, говорять небеса. Роки землі ідуть уже останні. Почуйте люди, Бог говорить Сам. Останній час, для кого він останній? Для нас людей? Для грішної землі? Чому ж ми грішною, цю землю називаєм? Адже згрішила не вона, а ми. Перекладати, на когось, провини Ще, від Адама, люди почали. Адам - на жінку, а вона - на змія. Так оправдання для себе знайшли. Тепер провини всі кладуть на Бога. Пощо Він змія, хитрого створив? Людина немічна й слабка супроти нього. Було би дивно, якби він її не звів. Слабка і немічна? Погляньмо лиш до чого? Прощать, любити так немає сил... Та де береться сила та до злого? Невже людину Бог таку створив? Хватає сил, годинами, грішити. В молитві ж, п'ять хвилин, немає сил. Як може нас Господь таких любити? Та Він, навік, таких нас полюбив. Він нас створив по образу Своєму, Щоби, землею, правила любов. Та перевагу, злому, віддаємо, Засмучуючи Бога знов і знов. Де ж вихід? - у Христовій благодаті. За нас помер, для нас тепер живе. У Ньому сила гріх земний здолати І не померти, як Адам помер. І не злякають грози й урагани, Коли ти будеш поруч із Христом. І не введе ніхто тебе в оману, Й не забере спасіння вже ніхто.

Останній час і нам дано в нім жити. У світі горя збільшилось і зла. "Усе це прийде"- так сказав Спаситель, Але від цього хіба легше нам? Дивитись тяжко на людськеє горе, Як темрява, навкруг, все поглина. Цей світ про гріх, із радістю, говорить. Та, в серці, ти його не проклинай. Не проклинай ту темряву гріховну Яку, навкруг, сьогодні бачиш ти. А краще свічечку малесеньку духовну Ти для людей, у серці, засвіти. Хай вона буде не така яскрава, Але її побачать люди ті, Які блукаючи, всліпу, у цій темряві Шукають тихий вогник доброти. Шукають, щоб комусь відкрити серце, Яке так прагне розуміння і тепла. Їм, до Ісуса, покажи ти стежку, Він збавить їх від тих сердечних ран. Вони цей вогник у тобі побачать. Не скриє світла тьма - це істина проста. Та світло це, для них, щось буде значить, Якщо то буде вогником Христа. Якщо то буде не твоє, Господнє. Якщо, у цім, прославиться Христос. Як зрозуміють - Він один сьогодні Врятує від загибелі і сліз. Тоді освітить вогник твій дорогу. Дорогу до Голгофи, до Христа. І буде то, велика перемога - Маленьку свічку не сховає темнота.