прεсвѷтεръ Юрїй
الذهاب إلى القناة على Telegram
Канал із думками та нотатками пресвітера, котрий думає, що він думає, але не завжди його думки сходяться із думками тих, хто думає інакше…)
إظهار المزيد727
المشتركون
لا توجد بيانات24 ساعات
+27 أيام
-330 أيام
جاري تحميل البيانات...
القنوات المماثلة
سحابة العلامات
الإشارات الواردة والصادرة
---
---
---
---
---
---
جذب المشتركين
يوليو '26
يوليو '26
+9
في 2 قنوات
يونيو '26
+9
في 2 قنوات
Get PRO
مايو '26
+12
في 1 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+24
في 4 قنوات
Get PRO
مارس '26
+26
في 2 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+6
في 1 قنوات
Get PRO
يناير '26
+16
في 4 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+6
في 2 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+6
في 1 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+10
في 3 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+2
في 1 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+28
في 4 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+15
في 2 قنوات
Get PRO
يونيو '25
+20
في 2 قنوات
Get PRO
مايو '25
+7
في 1 قنوات
Get PRO
أبريل '25
+35
في 4 قنوات
Get PRO
مارس '25
+52
في 4 قنوات
Get PRO
فبراير '25
+46
في 7 قنوات
Get PRO
يناير '25
+71
في 8 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+26
في 5 قنوات
Get PRO
نوفمبر '24
+32
في 3 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+22
في 2 قنوات
Get PRO
سبتمبر '24
+27
في 3 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+65
في 2 قنوات
Get PRO
يوليو '24
+41
في 7 قنوات
Get PRO
يونيو '24
+16
في 2 قنوات
Get PRO
مايو '24
+5
في 4 قنوات
Get PRO
أبريل '24
+22
في 5 قنوات
Get PRO
مارس '24
+49
في 4 قنوات
Get PRO
فبراير '24
+32
في 4 قنوات
Get PRO
يناير '24
+14
في 3 قنوات
Get PRO
ديسمبر '23
+14
في 2 قنوات
Get PRO
نوفمبر '23
+24
في 3 قنوات
Get PRO
أكتوبر '23
+367
في 3 قنوات
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 26 يوليو | 0 | |||
| 25 يوليو | 0 | |||
| 24 يوليو | +1 | |||
| 23 يوليو | 0 | |||
| 22 يوليو | +1 | |||
| 21 يوليو | +2 | |||
| 20 يوليو | 0 | |||
| 19 يوليو | 0 | |||
| 18 يوليو | 0 | |||
| 17 يوليو | 0 | |||
| 16 يوليو | 0 | |||
| 15 يوليو | 0 | |||
| 14 يوليو | +2 | |||
| 13 يوليو | 0 | |||
| 12 يوليو | 0 | |||
| 11 يوليو | +1 | |||
| 10 يوليو | 0 | |||
| 09 يوليو | 0 | |||
| 08 يوليو | 0 | |||
| 07 يوليو | +1 | |||
| 06 يوليو | 0 | |||
| 05 يوليو | 0 | |||
| 04 يوليو | 0 | |||
| 03 يوليو | 0 | |||
| 02 يوليو | +1 | |||
| 01 يوليو | 0 |
منشورات القناة
🗓 До прийдешнього торжества спогаду Хрещення Русі у поєднанні із пам’яттю рівноапостольного князя Володимира Великого та Собору святих Київських викладаю збірку із відповідними богослужбовими текстами.
📕 Збірка є виданням Української Православної Церкви 11-річної давнини з нагоди 1000-ліття успіння святого князя Володимира Красного Сонечка.
| 2 |  +1Коментар до прийдешнього свята щодо Богородична 6-ї пісні канону блаженній великій княгині Київській Ользі ✍🏻
________________________________________
В домогилянських богослужбових виданнях у Символі віри ми майже не зустрічаємо те, що ми віруємо в Ісуса Христа — Єдинорóднаго. Однак зустрінемо, що віримо ми в Нього як у Єдиночáдаго. Таке-от слово була у вжитку наших праотців.
Втім, у Печерських Мінеях 1893 року видання розміщений канон благовірній Ользі і в ньому у згаданому на початку Богородичному ми читаємо саме Єдиночáдаго. Не догледіли тоді. Догледіли лиш уже пименовці, коли видавали свої «зеленки».
Богослужіння — це живий процес. І, як в будь-якому живому процесі, відбуваються зміни, покращення та вдосконалення. І богослужбова література також цього потребує, адже вона, як свого часу влучно зауважив один професор-митрополит, не впала до нас з неба. | 253 |
| 3 |  Завтра, 22 липня, виповнюються 20-ті роковини з дня смерті раба Божого ПЕТРА Михайловича Петролюка — мого дорогого батька 🕯
З цього приводу мене переповнюють багато думок, але всі вони поки що хай залишаються зі мною, а я, з дозволу видатного святителя минулого століття — митрополита Сурозького Антонія Блума — висловлюсь його словами: Невірно думати, що зв’язок людини із життям на землі закінчується в момент її смерті. Протягом свого життя людина сіє насіння. Насіння це проростає в душах інших людей, впливає на їхню долю, і плід, що народився з цього насіння, воістину належить не тільки тим, хто приніс його, але й тим, хто сіяв.
Так вже вийшло, що моє земне життя більшу частину проходить без фізичної присутності в ньому мого родителя, але його насіння добра, чуйності, справедливості і любові у свою міру допомогли мені стати тим, ким я є. Мій тато не мав високих освітніх ступенів і не займав чільних посад, проте він, будучи пересічним робітником — будівельником, показав приклад сумлінної праці, турботи і любові про близьких.
Я вдячний батькові за все, чого він встиг мене навчити і за те, що, згадуючи його, розумію, що зупинятися не слід навіть в найскладніші моменти, як би це важко не було. Навіть зараз, коли не маю змоги звершити заупокійне богослужіння поруч з його могилою, все одно слід звершувати його там, де на даний момент це можливо — можливо обійняти його у молитві, для якої не існує відстані, кордонів і меж буття.
✨ Милості Божої ПЕТРУ Михайловичу, а нам, живим, — здоров’я 🌾
_____________________________
📜 Користуючись нагодою, до дня упокоєння мого батька ділюся з вами Заупокійною заамвонною молитвою, що може стати в пригоді, як в задýшниці тріодного періоду, так і при заупокійних Літургіях, що звершуються з відповідних причин упродовж іншого часу богослужбового року. | 343 |
| 4 | Завтра, 22 липня, виповнюються 20-ті роковини з дня смерті раба Божого ПЕТРА Михайловича Петролюка — мого дорого батька 🕯
З цього приводу мене переповнюють багато думок, але всі вони поки що хай залишаються зі мною, а я, з дозволу видатного святителя минулого століття — митрополита Сурозького Антонія Блума — висловлюсь його словами: Невірно думати, що зв’язок людини із життям на землі закінчується в момент її смерті. Протягом свого життя людина сіє насіння. Насіння це проростає в душах інших людей, впливає на їхню долю, і плід, що народився з цього насіння, воістину належить не тільки тим, хто приніс його, але й тим, хто сіяв.
Так вже вийшло, що моє земне життя більшу частину проходить без фізичної присутності в ньому мого родителя, але його насіння добра, чуйності, справедливості і любові у свою міру допомогли мені стати тим, ким я є. Мій тато не мав високих освітніх ступенів і не займав чільних посад, проте він, будучи пересічним робітником — будівельником, показав приклад сумлінної праці, турботи і любові про близьких.
Я вдячний батькові за все, чого він встиг мене навчити і за те, що, згадуючи його, розумію, що зупинятися не слід навіть в найскладніші моменти, як би це важко не було. Навіть зараз, коли не маю змоги звершити заупокійне богослужіння поруч з його могилою, все одно слід звершувати його там, де на даний момент це можливо — можливо обійняти його у молитві, для якої не існує відстані, кордонів і меж буття.
✨ Милості Божої ПЕТРУ Михайловичу, а нам, живим, — здоров’я 🌾
_____________________________
📜 Користуючись нагодою, до дня упокоєння мого батька ділюся з вами Заупокійною заамвонною молитвою, що може стати в пригоді, як в задýшниці тріодного періоду, так і при заупокійних Літургіях, що звершуються з відповідних причин упродовж іншого часу богослужбового року. | 9 |
| 5 |  Не слід очікувати, щоб Бог увірвався всередину нас силою, без нашої згоди. О, ні! Він поважає людину, смиряється перед нею — Його любов смиренна; Він любить нас не зверхньо, а як ніжна мати своє хворе немовля.
©️ преподобний Софроній Сахаров, фундатор і архімандрит Молдонський | 318 |
| 6 |  … Я отправился в Мюнхен, где поступил в частную художественную школу профессора Книрр. Однако уже через три недели тоска по родине неудержимо повлекла меня домой, я уехал в Киев и еще год с группой товарищей усиленно занимался рисованием и живописью.
В это время впервые проявилась моя религиозность. Я каждый день, а иногда и дважды в день ездил в Киево-Печерскую Лавру, часто бывал в киевских храмах и, возвращаясь оттуда, делал зарисовки того, что видел в Лавре и храмах. Я сделал много зарисовок, набросков и эскизов молящихся людей, лаврских богомольцев, приходивших туда за тысячу верст, и тогда уже сложилось то направление художественной деятельности, в котором я работал бы, если бы не оставил живописи …
©️ Із автобіографії святителя Луки Кримського (Войно-Ясенецького Валентина Феліксовича) та зображення його замальовок ✍🏻 | 890 |
| 7 | Гарне побажання сьогодні висловлює нам блаженний першоверховний апостол: Бог же терпіння і втіхи нехай дарує вам бути в однодумності між собою, за вченням Христа Ісуса (Рим. 15:5). От тільки, на жаль, наскільки гарно це побажання лунає майже дві тисячі років, настільки не зовсім гарно воно втілюється у життя.
Бути однодумними для християн завжди актуально, щоб ми дійсно були Христовими із Христом і у Христі [тут дуже влучно було би згадати слова преподобного Порфирія Кавсокаливіта про центр християнства*]. Скажете, забагато тавтології? Та ні, нормально! Якраз-таки це і є важливим для нас — людей, що сповідують своїм Богом Давидового Сина, в Якого у Його Капернаумі сліпці прохали помилування (Мф. 9:27). Сліпці, до речі, робили це однодумно і узгоджено, маючи конкретну мету — отримати зір. І отримали, бо так само однодумно вірили в Того, Хто може це для них зробити (Мф. 9:28).
Однодумна узгодженість — це не тільки тоді, коли на Літургії ми разом виголошуємо Символ віри або Господню молитву, але і після цього. Абсурд, якщо у нас ці священні тексти однакові, але вчинки абсолютно різні. Шукати порозуміння між собою, шукати між собою миру та поваги — це не тільки ж про Христа, але навіть і про суто світські речі. Не забуваймо, що скільки би ми не сварилися, доводячи свою ексклюзивну правоту, правда Христа не буде підкорятися нашим поглядам, якщо ми косооко дивимося в бік Євангелія. От це от важливо, а не будь-що з такого, що можна застосувати за принципом «ми кращі, бо ми …». Знаємо ми такого дядька, який був кращий, «тому що...» — і знаємо вердикт про нього від нашого Спасителя (Лк. 18:10-14).
Хай же любов і однодумність реально починають зрощуватися між нами. Якщо на початку це буде не заради ближніх, то хай це буде хоча б не заради себе, а ради Нього — на безумовний авторитет Якого сьогодні посилається колишній фарисей із коліна Веніамінового.
____________________________
* Христос — центр християнства! | 339 |
| 8 |  🗓 До завтрашнього дня пам’яті преподобного Сисоя Великого (✞ 6/19.VII.429) 📿
〰️ 〰️ 〰️ 〰️ 〰️ 〰️ 〰️ 〰️ 〰️ 〰️
Якось авва Сисой сказав: «Біда, якщо віра запізнюється хоча б на одну годину».
— Чому так багато невдячних людей? – запитали у авви Сисоя.
— Бо після обіду ніхто не цінує ложки… – відповів старець.
Один огрядний бедуїн прийшов одного разу до авви Сисоя.
— Отче, – сказав він, – дай пораду, як мені схуднути?
— Взагалі-то я не даю таких порад, – заперечив старець. – Спробуй довше їздити на верблюді. Можливо, це тобі допоможе…
Через деякий час авва Сисой знову зустрівся з цим бедуїном і запитав його, як справи.
— Чудово! – відповів бедуїн. – За два тижні мій верблюд схуд на сорок фунтів.
Авва Сисой мав багато книг у келії і багато мудрості в серці. Якось один молодий монах запитав його:
— Отче, чи важко читати?
— Читати – це дрібниці, – відповів старець. – Важко забувати прочитане.
Одній людині, що часто богохульствувала, авва Сисой якось сказав: «Якщо ти в гніві плюєш на небеса – плювок завжди падає тобі на голову!».
Один брат прийшов до авви Сисоя.
— Я такий задоволений! – сказав він. – Здоров’я у мене прекрасне, душа моя в радості, а серце щасливе!
Старець підсумував йому:
— Бувають миті, коли все виходить, і дме попутний вітер. Не варто покладатися на них, вони швидко минають…
Декілька мирських людей прийшли до авви Сисоя.
— Ми тут проходили повз… – почали вони, і надовго замовкли.
Так нічого й не вимовивши, вони вирішили нарешті піти, і старець на прощання їм сказав:
— Наступного разу, коли проходитимете повз, то проходьте, проходьте… | 646 |
| 9 |  Коли починають висловлюватися думки про те, що преподобний Сергій Радонезький є «чужим» для Київського (Українського) Православ’я, то пояснюють це тим, що він не вписується в сучасний політичний атлас.
Однак і серед Печерських святих є вельмишановні преподобні, які свого часу посідали свої кафедри не за тим атласом, який актуальний для нашого сьогодення. Це ж не робить їх (дуже хочеться сподіватися!) більш віддаленими від нас, тому що ми звертаємось до них у молитві як до наставників у благочесті, а не до вчителів географії. І це те, що слід розуміти.
Зі святом! І хай преподобний авва Сергій молить про нас 🌿
_________________________________
Принагідно: дещо з історії одного Служебника учня згадуваного нині преподобного 📖 | 298 |
| 10 | ⏳ТРІШКИ ІСТОРІЇ⌛️
📖 Згідно із свідченням преподобносповідника Феофана Сигріанського (✞ 818), яке можна знайти в його праці «Літопис від Діоклетіана до вазилевсів Михаїла та сина його Феофілакта», на Помісному Константинопольському Соборі 712 року, який скликав автократор Филипік Вардан (✞ 714) і очолив Константинопольський Патріарх Іоанн IV (✞ 715), був також і Архієпископ Криту Андрій Єрусалимлянин (✞ 740).
📝 Головна тема Собору — відновлення та утвердження єресі монофілитства, як домінуючої релігії Імперії, і ануляція Актів Трульського Собору 680 року, що згадану єресь засудив.
✍🏻 Як і всі інші скликані на Помісний Собор ієрархи, Архієпископ Андрій також підписав його підсумкові документи, проте пізніше відкликав свій підпис від соборної постанови.
📿 На основі цього факту в деяких джерелах вказується, що саме розкаяння через участь в єретичному зібранні та хоча і тимчасова, проте його підтримка, в подальшому і спонукала Критського архіпастиря до написання свого Великого покаянного канону 📜 | 327 |
| 11 |  🗓 Завтра пам’ять одного з найперших Українських новомучеників ХХ століття — преподобномученика Ніла Полтавського (✞ 17.VII.1918), єгóже молитвами, Христе…
____________________________
✍🏻 Наступний [дещо редаговний] текст авторства Тетяни Петренко 📑
Пам’ять цього подвижника віряни молитовно вшановують у день його мученицької загибелі — 17 липня. У 1918 році ієромонаха Ніла, який щиро служив Господу в Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі, розстріляли більшовики. У 2011 році ім’я преподобномученика було внесено до Собору Полтавських святих.
На жаль, про життя святого Ніла Полтавського відомо небагато. Його світське ім’я, місце і рік народження залишаються таємницею. Є лише дані, що в перші роки після Жовтневого перевороту він уже належав до старшої братії Полтавської Хрестовоздвиженської обителі й виконував послух скарбника.
У 1918 році більшовики звинувачували насельників обителі в контрреволюції, власне, в підтримці білогвардійців. Утім знайти докази не вдавалося. Якось у липні до монастиря прибилися чоловіки у формі білих офіцерів і попросили в ієромонаха Ніла допомоги. Їхні політичні погляди ченця не цікавили. Як і вимагає християнський обов’язок, він поставився до прохачів із прихильністю. Насправді ж перед ним стояли переодягнені більшовицькі шпигуни. Розправа була неминучою.
У ніч із 11 на 12 липня червоноармійці взяли монастир в облогу. Обитель була нещадно розграбована й розгромлена. Бузувіри забрали з собою ієромонаха Ніла та ієродиякона Амвросія. Останнього невдовзі відпустили, а для Ніла Полтавського настав час страшних випробувань — допити, жорстокі побиття, знущання й приниження… Кати прив’язували мученика до коня й тягнули по землі, а на коня садили черницю й змушували поганяти… Страждаючи й гамуючи біль, ієромонах лише голосно молився.
17 липня отця Ніла та ще двох невідомих ув’язнених відвели в ліс поблизу Розсошенців і там розстріляли. Поховали жертв в одній могилі. Коли невдовзі більшовикам довелося відступити з Полтави, тіло преподобномученика було перенесене багатолюдним хресним ходом до Хрестовоздвиженської обителі й перепоховане на монастирському кладовищі. | 441 |
| 12 |  Дні, роки, століття минають як тінь, і всі ми наближаємося до свого кінця. Життя будь-якої людини — книга, а кожен день життя — її сторінка. Кожна книга має кінець, кінець має і людське життя. На сторінках цієї книги є і погане і добре, записані і світлі і темні справи людини. А коли скінчиться життя, тоді відкриється перед Богом ця книга і на підставі того, що в ній написано, людина дасть відповідь.
©️ Геронда архімандрит Єфрем Мораїтіс, Аризонський і Філофейський (✞ 7.ХІІ.2019) | 350 |
| 13 |  🗓 Завтра пам’ять знайдення мощей священномученика СИЛЬВЕСТРА Ольшевського, архієпископа Омського і Павлодарського (✞ 10.ІІІ.1920), серед родичів якого є такі відомі персоналії:
_____________________________
〰️ ієромонах АРКАДІЙ Марченко — співзасновник Іонинського скиту в Києві;
〰️ схиігуменя АНТОНІЯ Петлюра — фундаторка та перша настоятелька Топловського Свято-Параскевського жіночого монастиря;
〰️ монахиня ЄВФРОСИНІЯ Петлюра — насельниця Топловського Свято-Параскевського жіночого монастиря;
〰️ монахині ТЕТЯНА і ГАВРИЇЛА Марченко — в бурхливі радянські часи насельниці різних обителей Полтавщини;
〰️ СИМОН Петлюра — голова Директорії УНР;
〰️ патріарх МСТИСЛАВ Скрипник [в його роду представників духовенства було ще більше]. | 401 |
| 14 |  🕊🌾 | 348 |
| 15 | До вчорашньої пам’яті новомученика Олександра Мюнхенського також допис про Німеччину або ж з історії молебних співів з не найприємнішої причини, яка тільки може бути:
©️ Молебное пѣнiе по случаю войны 1939 года. — Berlin: Книгоиздательство «ЗА ЦЕРКОВЬ». — 12 с.
___________________________________
📖 Видавництвом займався автор численних релігійних праць, проповідник, письменник і поет, настоятель Свято-Володимирського храму у Берліні архімандрит Іоанн Шаховський (згодом — архієпископ Сан-Франциський і Західно-Американський; ✞ 30.V.1989). | 426 |
| 16 |  Через війну ми відкочуємося назад, в далеке минуле. Важко уявити, наскільки люди збожеволіли.
...
Господи, Душе любові, допоможи мені побороти сумніви. Я споглядаю творіння — справу рук Твоїх — і бачу, що воно прекрасне. Але і бачу справу рук людських — наших рук — і бачу, що воно негуманне!
⭕️ Мученик Олександр (Шморель, +13.VII.1943) Мюнхенський
Сьогодні день його пам'яті 🙏
__________________________________
Ікона кисті агіографа Сергія Горбаня 🖌 | 430 |
| 17 |  Преподобний Паїсій Святогорець про простоту життя
Чим більше люди віддаляються від природного, простого життя і процвітають у розкоші, тим більше зростає і людська тривога в їхніх душах. А внаслідок того, що вони все далі і далі відходять від Бога, вони ніде не знаходять спокою. Тому люди неспокійно кружляють - як привідний ремінь верстата навколо «божевільного колеса»
Якщо людина поводиться просто, то із сил вона не вибивається. Але якщо домішується хоча б трішки егоїзму, то, боячись зробити помилку, вона напружує себе і вибивається із сил. Совість такої людини перебуває в постійній напрузі.
Ви не скуштували ще цю насолоду простоти. Простота відновлює сили людини. Ви прагнете до чогось досконалого і мучитеся. Прагніть до досконалого в житті духовному, то й будете радіти красі свого малого духовного палацу, що зросте у вашій душі.
12 липня 1994 року, на свято первоверховних апостолів Петра й Павла відійшов до Бога афонський старець Паїсій, один із найбільших подвижників благочестя нашого часу
Натхнення Пафнутія | 374 |
| 18 | І літнє подружжя стало молодими батьками 🌿
Зі святом Різдва святого Предтечі! | 754 |
| 19 | Євангельське читання П’ятої неділі після Пентикостії [зач. Мф. ХХVIІI] описує відвідини Спасителем Гадаринського краю, де Він звільнив двох стражденних чоловіків від бісівської влади. Доволі прекрасна подія, адже люті гробожителі, що перебували у владі пітьми, відтепер можуть долучитися до нормального життя у світлі разом з іншими своїми співгромадянами.
Однак цього не сталося. Тому що після звільнення людей від бісів останні і далі продовжили свою катувальну справу, внаслідок якої стадо свиней втопилося у морі. Цей випадок спонукав гадаринців прохати Ісуса покинути їхню землю.
Гадаринці не подякували за зцілення тих чоловіків, хоча цілком логічно й очевидно, що від їхнього біснування не було жодної користі; не зафіксував святий Матфей, що і самі зцілені подякували Христу. Зате точно зафіксований акцент, що за житейськими турботами і тлінними скарбами Господа стало не видно — видними були лише матеріальні втрати.
Хтось скаже, що гадаринців можна зрозуміти, бо свині були їхньою поживою, живим товаром для ринкових відносин або чимось подібним, але це не може виправдати байдужість. Саме так! Гадаринці були байдужі, що до них прийшов Ісус, Який зовсім недавно перед багатотисячною публікою виголосив величну Нагорну проповідь і цю ж публіку вдосталь наситив; були вони байдужі і до визволення від рабства своїх ближніх, які невідомо скільки часу до цього були поневолені занепалим ангелом.
Жахливо для віруючої людини, коли між нею і Богом стає якась «свиня». Що завгодно може бути такою «свинею», навіть щось таке, що на перший погляд зовсім незначне, але і таке незначне досить вдало відвертає нашу увагу від Бога. І виходить так, що людині Господь стає не такий вже і потрібний, бо зайнята вона своїми «свинями», поруч з якими і всі інші втрачають важливість.
Хай же від цього збереже нас Пресвятий Господь 🌿 | 764 |
| 20 |  Іноді випробування, що відбуваються з нами — це антибіотики, які Бог дає нам для зцілення хвороби нашої душі. Ці випробування надають нам велику духовну допомогу. Людина трохи отримує від Бога «по потилиці» — і її серце пом’якшується. Звичайно, Бог, навіть не відчуваючи нас, знає, в якому стані знаходиться кожен, але, оскільки цього не знаємо ми, то Він допускає нам пройти через випробування — для того, щоб ми пізнали себе, виявили пристрасті, що ховаються в нас, і не мали в день Страшного Суду надмірних претензій.
©️ преподобний Паїсій Святогорець | 1 174 |
