PROФАЗА

Тема 1. Їжа та імунна система «Своє» і «чуже» — на цих двох поняттях будується вся імунологія. Усі наші лейкоцити (клітини імунної системи) з різним успіхом і рівнем специфічності здатні розрізняти де «своє», а де «чуже». Але як щодо їжі, яка повністю складається з виключно «чужих» для нашої імунної системи молекул? Чому нема паніки у лейкоцитів? Виявляється, вона трохи починається, але зазвичай швидко припиняється. Розбираймося! Т-лімфоцити — це клас лейкоцитів, що здатні найдосконаліше розпізнавати «чуже». Регуляторні Т-лімфоцити захоплюють білки з їжі, розпізнавши їх як чужі, та несуть до лімфатичних вузлів. Проте з ними туди ж потрапляють і певні інші речовини з їжі, такі як вітамін А, які необхідні для вироблення толерантності до цього конкретного типу «чужого», що захопив регуляторний Т-лімфоцит. Тепер він повернеться назад до стінок ШКТ, розмножиться, і вже на цьому рівні, без залучення лімфатичних вузлів, імунна система буде толерувати це «чуже». Тема 2. Химерні Т-лімфоцити Наші Т-лімфоцити можуть не тільки знаходити «чуже» у їжі, але й в ракових клітинах, які хоч і походять з наших власних клітин настільки мутовані, що розпізнаються Т-лімфоцитами як «чуже». Проте, як ми можемо зрозуміти з статистики онкологічних хвороб, у них це виходить не завжди. Ракові клітини мають багато механізмів ухилення від імунної системи, тому одне з рішень покращити здібності Т-лімфоцитів — зробити їх химерними або, як вони відомі в науці, СAR (chimeric antigen receptor) T cells. Химерні вони тому, що їх один із рецепторів для розпізнавання чужого створений шляхом генної інженерії. Т-лімфоцити виділяються з крові онкохворого пацієнта, генетично модифікуються для створення специфічного рецептора до ракових клітин і повертаються в кров того самого пацієнта. СAR T cells охрестили «живими ліками», адже вони можуть жити довго у крові та ще й здатні до поділу після контакту з раковими клітинами! Тема 3. Клітина в мініатюрі Майже усі наші клітини продукують позаклітинні везикули — маленькі шматочки цитоплазми, огорнуті ліпідною мембраною, що відділились від клітини. Деякі з них несуть конкретну функцію, наприклад перенесення сигнальних молекул чи екскреція токсичних метаболітів. Інші ж клітини продукують їх без з'ясованої ще функції. Хай там навіщо вони утворюються, ці везикули представляють величезний потенціал для медицини, адже вони несуть зразок того, що є в клітині: білків, РНК, органел тощо. До багатьох клітин у живому організмі важко дістатись напряму, а через везикули можна зазирнути у їхні внутрішні процеси! Вже зараз певні везикули є прогностичним фактором атеросклерозу серця. Джерела: 1,2,3 Автора: @DN_A_lex Дизайнер: tg – @ske1f

Важлива інформація вилітає з нашого мозку, а події про які хотілося б забути лежать на полиці спогадів. Дослідження тохокуйського університету показує, що астроцити відіграють основну роль у вибірковій пам'яті 🧠 Астроцити – це тип клітин глії, які оточують нейрони в мозку. В експериментах на мишах, щоб маніпулювати цими клітинами застосовували техніку «оптогенетика». В мозок мишей були вставлені оптоволокна, які надали можливість стимулювати, підкислювати чи підлужувати астроцити. Далі мишей піддавали легкому електричному струму в камері й через деякий час знову поміщали в ту ж саму камеру. Підкислення астроцитів після шоку ніяк не вплинуло на короткочасну пам'ять, але завадило зберегти спогад надовго. Миші з підлуженими астроцитами навпаки проявляли реакції страху навіть через три тижні після шоку. Дослідники вважають, що астроцити є ключем до розуміння емоційної пам'яті. Завдяки цьому можна розробити підхід лікування посттравматичних стресових розладів. Авторка:@r_yulia Дизайнерка:@safieeil Джерела: 1 2

Запрошуємо вас на онлайн-лекцію! 📅 Дата та час: 4 грудня о 18:30 🌐 Місце проведення: платформа Zoom 👩‍🏫 Лекторка: Людмила Богуш Тема лекції: "Як правильно ставити та досягати цілі!" Долучайтесь, щоб дізнатися про ефективні техніки планування, постановки цілей та досягнення успіху від професіонала світового рівня. 🔗 Посилання на Zoom буде надіслано після реєстрації. Не пропустіть можливість надихнутися та покращити свої навички!

The Royal House of Habsburg was one of the most powerful dynasties in Europe. Inbreeding was common in the dynasty as a way to consolidate their power, and from 1516 to 1700, over 80% of marriages were between blood relatives. In portraits of the Habsburg dynasty, certain abnormal features are visible, such as sharply jutting jaws, bulbous lower lips, and long noses. These features are thought to be the effects of inbreeding, and the deformities could be more severe than they appear in portraits. The last Habsburg king, Charles II of Spain, was severely deformed. He had an enlarged tongue, gastrointestinal problems, cognitive impairment, and possible growth issues, which led to him being raised almost as an infant until the age of 10. In a study led by geneticist Román Vilas from Spain’s University of Santiago de Compostela, the degree of mandibular prognathism (MP) and maxillary deficiency (MD) in 15 members of the Habsburg family was analyzed through the clinical examination of 18 dysmorphic features diagnosed from 66 portraits. The scientists found that roughly 9 percent of a given royal's genes were identical due to inbreeding. They also discovered a correlation between the level of MP and the inbreeding coefficient: the higher the MP, the higher the inbreeding coefficient. This suggests that inbreeding indeed affected the lower third of the face and points to a recessive inheritance pattern for the “Habsburg jaw.” Despite their efforts to keep the power in their hands, they actually lost it without the intervention of others (literally and figuratively), as Charles did not leave any heirs behind, which led to the demise of the dynasty. inbreeding — a situation in which plants, animals, or people are produced by breeding between closely related plants, animals, or people consolidate — to become, or cause something to become, stronger, and more certain gastrointestinal — in or relating to both the stomach and the intestine Author: @moldavananna Recources: 1,2,3,4

The Royal House of Habsburg was one of the most powerful dynasties in Europe. Inbreeding was common in the dynasty as a way to consolidate their power, and from 1516 to 1700, over 80% of marriages were between blood relatives. In portraits of the Habsburg dynasty, certain abnormal features are visible, such as sharply jutting jaws, bulbous lower lips, and long noses. These features are thought to be the effects of inbreeding, and the deformities could be more severe than they appear in portraits. The last Habsburg king, Charles II of Spain, was severely deformed. He had an enlarged tongue, gastrointestinal problems, cognitive impairment, and possible growth issues, which led to him being raised almost as an infant until the age of 10. In a study led by geneticist Román Vilas from Spain’s University of Santiago de Compostela, the degree of mandibular prognathism (MP) and maxillary deficiency (MD) in 15 members of the Habsburg family was analyzed through the clinical examination of 18 dysmorphic features diagnosed from 66 portraits. The scientists found that roughly 9 percent of a given royal's genes were identical due to inbreeding. They also discovered a correlation between the level of MP and the inbreeding coefficient: the higher the MP, the higher the inbreeding coefficient. This suggests that inbreeding indeed affected the lower third of the face and points to a recessive inheritance pattern for the “Habsburg jaw.” Despite their efforts to keep the power in their hands, they actually lost it without the intervention of others (literally and figuratively), as Charles did not leave any heirs behind, which led to the demise of the dynasty. inbreeding — a situation in which plants, animals, or people are produced by breeding between closely related plants, animals, or people consolidate — to become, or cause something to become, stronger, and more certain gastrointestinal — in or relating to both the stomach and the intestine Author: @moldavananna Recources: 1,2,3,4

Привіт, на зв’язку команда UTS! Зараз діяльність UTS стрімко розширюється, тож аби робити ще більше крутих можливостей, запрошуємо стати частинкою нашої команди🥰 Ловіть кілька цікавих вакансій в МГО “UkrTeenScience”: 🔹HR-менеджер/ка 🔹Копірайтер/ка 🔹TikTok-мейкер/ка 🔹PR-менеджер/ка 🔹Сторіз-мейкер/ка 🔹Графічний дизайнер/ка 🔹Організатор/ка заходів 🔹Research-manager Більше про кожну вакансію за посиланням! Заповнюйте гугл-форму та популяризуйте науку разом з командою однодумців💡

За кожним успішним нейроном стоїть нейроглія! Ці клітини не проводять електричних імпульсів до органів чи залоз, проте уявити нервову систему без них неможливо. Гортайте карусель, щоб познайомитися ближче з маленькими помічниками наших нейронів і дізнатися, чому вони такі важливі. Копірайтерка: @Lady_DNA Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1,2

Згідно зі статистикою, кількість смертей від інфекцій, які стійкі до антибіотиків, впродовж 1991-2021 років щороку становила понад 1 мільйон. Розв'язання цієї проблеми треба шукати в самих бактеріях. 🧫🧬 Вчені, вивчаючі резистентність бактерій Bacillus subtilis до антибіотиків, виявили, що мутантні форми бактерій не стають домінантними в популяції з іншими бактеріями, які не мають такої переваги. Щоб дати відповідь на це питання дослідники приділили увагу рибосомам клітин. Для функціонування та синтезу білка рибосомам необхідні йони магнію. За допомогою моделювання та експериментів показано, що мутантні рибосоми потребують більше магнію і конкурують за нього з молекулами АТФ. Таким чином, внутрішньоклітинна конкуренція за обмежену кількість магнію може пригнічувати створення рибосом й розмноження бактерій. Виявлену особливість резистентних штамів можна використати, щоб зупинити поширення стійкості до антибіотиків. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1 2

Друзі! Запрошуємо вас на захопливу онлайн-лекцію, де ми розглянемо виклики та перспективи, які можуть трапляються на шляху кар'єрного зростання у клінічній фармації та фармакології. Дізнаймося ж про всі деталі на зустрічі з Єгором Чуфицьким, студентом 5-го курсу ОП «Клінічна фармація», Національного фармацевтичного університету Коли? 27 листопада о 17.30. Де? Zoom Реєстрація за посиланням 📍І нехай все буде біологічно #лекція

Що таке стовбурові клітини? Усі ми чули про чудо-клітини, які здатні допомогти у боротьбі з дуже складними та напрочуд неприємними захворюваннями. Стовбурові клітини — це особливий тип клітин, які знаходяться майже в усіх тканинах організму. Вони мають дві важливі властивості: здатні створювати більше клітин, схожих на себе (самовідновлення); можуть диференціюватися на інші клітини організму. Тож вони необхідні для підтримки сталості тканин, а також для відновлення після травмування Застосування стовбурових клітин Потенціал диференціюватися в клітини різних тканин робить їх особливо цікавими для застосування в регенеративній медицині, наприклад, трансплантація кардіоміоцитів, отриманих з ES-клітин є перспективною для регенерації міокарда. Хоч і перспективи використання стовбурових клітин величезні… Оскільки перша терапія з використанням стовбурових клітин була розроблена в 1957 році, лише кілька методів лікування на основі стовбурових клітин увійшли в практику. Згідно з даними Національного інституту здоров’я США (NIH), зареєстровано тисячі клінічних випробувань, пов’язаних із терапією стовбуровими клітинами. На даний момент єдиним методом терапії стовбуровими клітинами, схваленим Управлінням з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA), є трансплантація гемопоетичних клітин-попередників (HPC) для відновлення кровотворення та імунології у пацієнтів із захворюваннями, що впливають на кровотворну систему. Що таке екзосоми? Стовбурові клітини, як і будь-які інші клітини в організмі людини, вивільняють екзосоми, щоб спілкуватися одна з одною. Екзосоми — це позаклітинні везикули, медичний термін для крихітних бульбашок, які вивільняються зі стовбурових клітин. Вони переносять генетичну інформацію та білки до клітин по всьому тілу, створюючи шляхи для зв’язку між клітинами (як листування між сусідами). Також вони містять цінні ліпіди, месенджер-РНК, мікро-РНК, сигнальні цитокіни, білки та можуть відновлювати клітини всього тіла. Переваги екзосом Екзосоми можуть забезпечити аналогічні клінічні переваги як і стовбурові клітини, але без проблем біобезпеки, пов’язаних із трансплантацією живих клітин, які можуть бути відторгнені організмом, що призводить до страшних наслідків. Порівняно з дорослими стовбуровими клітинами, екзосоми містять майже в три рази більше факторів росту. Більше факторів росту означає кращу здатність відновлювати та оживляти цільові клітини. Також вони стійкі до тривалого зберігання і транспортування. Як використовують екзосоми? Терапію екзосомами можна проводити за допомогою внутрішньовенної (IV) терапії, безпосередньої ін’єкції в зону лікування, або інгаляційно (також в косметології можна поверхнево). Тож ринок терапії стовбуровими клітинами та особливо екзосомами є дуже перспективним.

Роль мікроРНК стала темою цьогорічної Нобелівської премії з фізіології та медицини. Про це можна прочитати у дописі. Вони зробили значний внесок у розуміння ролі мікроРНК у регуляції генетичної активності та розвитку онкологічних захворювань. МікроРНК – це невеликі молекули РНК, що не кодують білків, але відіграють важливу роль у регуляції експресії генів. Відкриття Амброса та Равкуна показало, що мікроРНК можуть пригнічувати активність певних генів, зокрема онкогенів, які беруть участь у розвитку ракових клітин. Вони виявили, що мікроРНК взаємодіють із матричними РНК і перешкоджають утворенню білків, що сприяє регуляції клітинного циклу, апоптозу та інших ключових процесів у клітинах. Ці відкриття мають значення не лише для фундаментальної науки, а й для клінічної онкології. Зараз активно досліджують можливості використання мікроРНК у діагностиці та лікуванні раку, наприклад, для виявлення біомаркерів раку або розробки нових терапевтичних підходів. МікроРНК (міРНК) є молекулами РНК, які регулюють експресію генів шляхом взаємодії з матричними РНК (мРНК), пригнічуючи синтез білків або сприяючи деградації мРНК. У контексті онкології, міРНК мають значний вплив на розвиток, прогресування та поширення ракових захворювань, оскільки вони можуть функціонувати як онкогени або як супресори пухлин. Роль мікроРНК в онкології: Онкогенні міРНК (онкоміР). Деякі міРНК сприяють росту пухлин, інгібуючи гени-супресори пухлин або стимулюючи онкогени. Наприклад, онкоміР-21 часто підвищений у різних типах раку, таких як рак молочної залози, легенів і товстої кишки. Він інгібує такі важливі гени-супресори, як PTEN, що призводить до неконтрольованого росту клітин. МіРНК-супресори пухлин. Інші міРНК знижують ризик розвитку раку, пригнічуючи експресію онкогенів. Наприклад, міРНК-34, яка активується під впливом р53 (супресор пухлин), інгібує фактори росту та запобігає метастазуванню. При втраті функції таких міРНК у клітинах збільшується ймовірність розвитку злоякісних новоутворень. МіРНК як біомаркери. Зміни в рівні експресії міРНК можуть бути показниками наявності певних видів раку, що робить їх перспективними біомаркерами для діагностики. Наприклад, підвищений рівень міРНК-141 пов'язаний із раком передміхурової залози. Терапевтичний потенціал. Використання міРНК у лікуванні раку розглядається як перспективний підхід. Можливо як інгібування онкоміР, так і стимулювання міРНК-супресорів для відновлення нормальної регуляції генів. Наприклад, синтетичні інгібітори онкоміР або міметики міРНК-супресорів уже тестуються в клінічних випробуваннях. Клінічні дослідження. Використання міРНК як мішеней для терапії та їхня роль у прогнозуванні відповіді на лікування активно досліджується. Відкриття Амброса та Равкуна підкреслюють важливість міРНК у біології раку та надають нові можливості для створення інноваційних методів лікування.

Чудові новини зі світу нейрохірургії приніс нам цей тиждень! Вчені з університету Мічігану створили технологію, що використовує штучний інтелект для швидкої та точної оцінки залишкових частин ракових пухлин.🧠🤖 Зазвичай при нейрохірургічних операціях важко визначити де закінчується пухлина, оскільки залишки пухлинної тканини можуть бути схожі на здорову частину. МРТ та флуоресцентні маркери часто не дають достатньо точних результатів, забирають багато часу та вимагають спеціального обладнання, яке не завжди доступне. Тож дослідники розробили інструмент, що здатен працювати з 92% точністю та виявляти залишкові пухлини менше ні за 10 секунд – FastGlioma. Він працює за допомогою мікроскопічної оптичної візуалізації, зокрема стимульованої раманівської гістології (SRS) і ШІ-моделей, натренованих на величезних даних із понад 11 000 зразків пухлин. Лікарі можуть використовувати цю технологію прямо під час операцій та оперативно приймати життєво-важливі рішення. Вчені зазначають, що в майбутньому FastGlioma може стати основою для допомоги в операціях на різних типах ракових пухлин, таких як рак легенів, простати, молочної залози та інших. Це також зменшить потребу в повторних операціях. Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1, 2

Привіт, майбутні біологи, біотехнологи, лаборанти та медики! Готові перевірити свої знання та познайомитись з майбутніми колегами?👩‍🔬 МГО «UkrTeenScience» разом з Європейською медичною лабораторією Сінево запрошує на лабораторний квіз! Коли? 28 листопада о 16:00-18:00. Де? м. Київ, Європейська медична лабораторія Сінево (поруч з станцією метро «Академмістечко») На вас чекають: 🔬Інтерактивні завдання з біології, біотехнології, лабораторної діагностики та медицини; 🔬Гра у веселій та дружній атмосфері; 🔬Можливість познайомитись із сучасною лабораторією; 🔬Приємні подарунки для переможців; 🔬Нетворкінг у чудовій компанії. Не проґавте шанс провести час із користю, розширити свій кругозір та отримати круті призи! ❗️Реєстрація за посиланням, кількість місць обмежена!

9 листопада фармацевтична компанія «Артеріум» і МГО «UkrTeenScience» провели конференцію «Фармуємо майбутнє: бренд фармацевтичної науки серед молоді»! Конференція відбувалася в 3 етапи: виступи спікерів-експертів компанії «Артеріум», нетворкінг, презентація проєктів та нагородження. ❤️‍🔥Захід зібрав понад 70 студентів з 15 ВНЗ України, що протягом місяця працювали над створенням власних проєктів, які зроблять фармацевтичну галузь популярнішою та привабливішою для молоді Усі учасники отримали подарунки. А журі, котре складалось з керівників Артеріум, обрали найкращих — три команди отримали грошові винагороди. Переможці вже активно думають над втіленням проєктів у життя, а ми будемо готові підтримати їх 😎 Хочемо подякувати усім, хто долучився до конференції: спікерам, учасникам та гостям! Окремо вітаємо переможців! До зустрічі на наступних заходах 🤗 Більше фото тут

Сьогодні хочемо розповісти унікальну історію створення персональних ліків лише для одного пацієнта. Ці ліки були розроблені та схвалені до використання менше ніж за один рік і були призначені для маленької пацієнтки з рідкісним спадковим захворюванням — хвороба Баттена. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @katerii.ne Джерела: 1,2

🧬 Запрошуємо на лекцію: Біологічні системи для боротьби з вірусами!🦠 Коли? 16 листопада о 17:00 Де? Онлайн у Zoom Лекторки: Зінаїда Клестова та Наталія Дукач Реєстрація за посиланням 📖 Поговоримо про нові біотехнології, що здатні змінити підхід до охорони здоров’я. Дізнаємося, як спеціально розроблені біологічні системи можуть виявляти небезпечні віруси та що це означає для майбутнього медицини. Лекція обіцяє бути цікавою та актуальною для всіх, хто хоче зрозуміти, як наука допомагає захистити наше здоров’я💫