RomPonomarenko
Канал воєнного історика та аналітика Романа Пономаренка. Буду писати про: 1.Війни 2.Геополітику 3.Воєнну історію 4.Різне,що заслуговує на увагу розумних людей 5.Свої книги та роботи
إظهار المزيد3 014
المشتركون
لا توجد بيانات24 ساعات
+27 أيام
+1630 أيام
- المشتركون
- التغطية البريدية
- ER - نسبة المشاركة
جاري تحميل البيانات...
معدل نمو المشترك
جاري تحميل البيانات...
Російський наступ на Вовчанськ триває вже 10-й день. Ніби нічого особливого, але згадались події в цьому ж секторі фронту 81 рік тому. 2 лютого 1943 року Червона армія розпочала операцію «Зірка» – наступ на Харків. Вовчанськ теж був однією з радянських цілей. Місто боронив 2-й розвідувальний батальйон СС зі складу панцер-гренадерської дивізії СС «Дас Райх». Еліта з еліт, так би мовити. Добре вишколений, оснащений та мотивований підрозділ. Командував цим батальйоном гауптштурмфюрер СС Ганс Вайсс, який полюбляв ходити в атаки разом зі своїми солдатами. Розвідбат займав рубежі на сході від міста. Поряд стояли частини іншої елітної німецької дивізії – армійської «Гроссдойчланд».
І що по факту? 2 лютого радянська війська пішли в наступ. Конкретно на Вовчанськ наступала 69-та армія. Есесівці Вайсса боронились у своєму стилі – ініціативно, з вогником. Маневрували, контратакували, вчасно виходили з під ударів. Це попри погану погоду та відсутність нормальних доріг. Проте сили були нерівними. Коли стало зрозуміло, що перспектив утримати Вовчанськ та низку інших населених пунктів немає, німецький командувач «Папа» Гауссер просто наказав залишити весь район та відійти на інші позиції. В результаті в кінці дня 9 лютого радянські війська захопили Вовчанськ. Загалом на це у них пішло 8 днів.
Тут цікаво, що нинішня російська армія постійно апелює до «подвигів дідів» та до того, що вона може щось там «повторити». Але конкретно з Вовчанськом нічого повторити вони не змогли, сильно ув’язнувши в цьому місті без особливих перспектив наразі просунутись там далі.
👍 152🤔 22❤ 8💯 2
Знову оживились розмови про можливі мирні перемовини. Що характерно, тепер вони йдуть з боку Росії. Путін під час свого нещодавнього візиту в Китай заговорив про це, раптом згадавши не підписані «стамбульські домовленості». Правда, зробив цікаву обмовку, що його хвилює питання легітимності Зеленського, бо як він буде підписувати документи з нелегітимним президентом?
Тут цікаво відразу декілька моментів. По-перше, саме питання легітимності. Як виявилося, воно далеко не всім очевидне. Прибічники та противники можуть написати полотна тексту в обґрунтування своєї думки, але питання це все одно не змінить. Всі крапки над «І» могла б розставити відповідна постанова Конституційного суду, проте наші політики чомусь не подбали про це. І тепер голова ВР Стефанчук радить тим, хто сумнівається в легітимності Зеленського після 21 травня самим звертатися в КС. Відразу видно мудрого стратега.
Загалом, зовсім не дивує, як наша влада в черговий раз створює проблему з нічого, додаючи додаткових балів ворожому ІПСО. А оскільки президент не дуже популярний у певних колах, вже можна прогнозувати той вал публічних сумнівів та звинувачень, який скоро розпочнеться. Тут навіть ІПСО росіян не потрібно, самі все зроблять.
По-друге, укладання будь-яких договорів з РФ в таких умовах безперспективне. Бо в будь-який момент росіяни зможуть апелювати до нелегітимності підписанта, і, відповідно, порушити договір. Скажемо, відновивши бойові дії через 1 чи 2 роки.
По-третє, публічні розмови Путіна про переговори, свідчать, що справи на фронті у росіян йдуть не дуже, попри то «победобесіє» в їхній пропаганді, яке спостерігається протягом останнього місяця. По всім секторам фронту втрати великі, просування не значне. Ба більше, Україна продовжує удари по російським об’єктам в тилу. Російська економіка, після певного зростання викликаного активним розвитком ВПК, почала призупинятися (до 2027 року там прогнозують приріст лише 2,2% на рік). Навіть акції Газпрому різко падають в ціні.
В цих умовах очевидно, що росіянам потрібна передишка. Так, саме вона їх цікавить, а не тривалий мир. Тому будь-які перемовини з таким ворогом, в основі світогляду якого лежить віроломство, мають вестись із позиції сили. Якої ми наразі не маємо. Тому і не буде ніяких перемовин ближчим часом (навскидку, десь до півроку, попередньо).
👍 118🤔 18❤ 9🤬 3💯 3🤩 1
Харківщина. Російський наступ загруз. Доволі грамотні українські дії та маневри призвели до посилення оборони та наразі повної зупинки просування ворога по всім напрямкам. За 6 днів противник просунувся десь на 8 кілометрів, окупував 8 зруйнованих сіл, ще за два села наразі йдуть бої. Все це ціною втрати 615 військових убитими та пораненими та біля 100 одиниць озброєння та техніки. З’єднатися два його атакуючих крила не змогли, тому про широкий фронт не йдеться.
Також росіяни тримають північні околиці Вовчанська, проте далі просунутися вглиб міста не можуть. Вчора вони спробували штурмувати там танками, швидко втратили два з них, на тому штурм і зупинився.
Тепер обидві сторони будуть змагатися за ініціативу – росіянам потрібно її втримати, а нам – перехопити.
👍 154❤ 15🤔 12💯 2
Держесекретар США Блінкен вчора відвідав Київ. Найцікавіше в цьому візиті – вчорашня повна відсутність повітряних тривог у столиці. Виглядає як занадто явний реверанс РФ у бік США.
Чомусь згадується наступна паралель – коли нарком іноземних справ СРСР Молотов в листопаді 1940 року відвідав Берлін з державним візитом, то британці влаштували авіаційний наліт на столицю Рейха. З-за цього зустріч з міністром іноземних справ Німеччини фон Ріббентропом прийшлося проводити в бомбосховищі. До речі, з цим пов'язаний відомий апокриф – нібито фон Ріббентроп заявив Молотову, що Британія вже розбита і запропонував СРСР долучитися до розподілу її колоній. На що Молотов саркастично відповів: «Якщо Британія розбита, то чому ми сидимо в бомбосховищі?».
👍 79🤔 33
Харківщина. Важко. Вчора у нас замінили командувача напрямком, що явно свідчить про те, що попередній не впорався. Ворог продовжує тиснути з двох напрямків, захопив ще з півдесятка зруйнованих сил. Бої йдуть в північних околицях Вовчанська. Згідно російських даних обидва крила російських військ вчора вже з’єдналися , і тепер ведуть спільний наступ фронтом шириною до 60 кілометрів. Наші наразі це не підтверджують. Станом на зараз, попри шалений тиск, прорвати фронт та вирватися на оперативний простір противнику не вдається.
Загалом воно й не дивно. Бо за даними нашої розвідки російське угрупування «Північ» нараховує 50-60 тисяч солдатів. При чому серед них навіть задіяні підрозділи «Російського африканського корпусу», першопочатково призначені для поширення російського впливу в Африці. Для масштабної операції з далекоглядними цілями – цього дуже мало.
Варіанти подальшого розвитку подій:
1.Різке підсилення військ противника на Харківщині, з наміром прорвати фронт і вийти до Харкова. Тобто те, що зараз – це така масштабна розвідка боєм.
2.Удар в іншому секторі фронту – найчастіше кажуть про Суми. Логіка в цьому є – росіянам треба розосередити наші резерви, змусивши командування ЗСУ розкидати їх по різних областях, та послабити фронт на Донбасі. При цьому про намір захопити Суми чи Харків в цьому випадку мова не йде – на це в них просто немає сил.
З нашого боку теж чимало проблем. Найгірше, що ініціатива залишається у ворога, а ми просто змушені грати по нав’язаним ним правилам. Якихось наших спроб перехопити ініціативу не бачимо. Наразі ситуація залишається контрольованою. Проте не треба мати якихось ілюзій. Коли союзники влітку 1944 року висадились в Нормандії, то для німецького командування тамтешня ситуація теж тривалий час була «важкою, але контрольованою». До моменту, коли все раптом не вийшло з під контролю, і союзники вщент не розгромили Вермахт у Франції.
👍 82🤔 17❤ 9💯 9😢 7
Те, що всіх хвилює – Харківська область. 10 травня почався російський наступ. Розвідка про нього знала і доповідала. Проте як бачимо, якихось істотних заходів для поліпшення нашої оборони так і не було вжито. Більшість свідчень звідти про те, що оборонних споруд на кордоні майже немає, як і мінних полів. За дві дні противник просунувся в сірій зоні на двох напрямках – на північний-схід від Харкова та в районі Вовчанська. Прорив наразі десь до 10 кілометрів глибиною на деяких ділянках. Загалом захоплено п’ять сіл (вірніше, те, що від них залишились, бо вони вже були знищені на початку війни) в тій же сірій зоні. На своєму лівому фланзі росіяни дійшли до Вовчанська, де за повідомленнями почались чи то бої в передмісті, чи то вже вуличні бої в самому місті.
Наразі ситуація складна, але контрольована. Наскільки відомо, з’єднатися обидва крила російських військ ще не змогли. Швидкого прориву у них також не вийшло, попри перевагу в силах. І також не дивлячись на те, що у нас на цьому напрямку стояли війська середнього рівня, які вже зазнали втрат вбитими та полоненими. Попри це вони героїчно тримаються, фронт там не валиться. І підкріплення вже прямують.
Чому не було вжито попередніх заходів з відбиття ворожого наступу – питання відкрите. Проте наразі непомітно, щоб це був «рішучий наступ на Харків», бо явно не ті сили задіяні. Більше схоже на реалізацію давно анонсованого плану по створенню «санітарної зони» на україно-російському кордоні, щоб убезпечити Білгород від періодичних рейдів українських військ. З іншого боку наразі маємо чудовий шанс, щоб вщент розбити вороже угрупування серією контрударів як безпосередньо проти наступаючих військ, так і на їхніх флангах. Бої тривають, не панікуємо, не розводимо зраду і все робимо для перемоги.
👍 170❤ 24😢 13🤔 4
Забавно спостерігати, як Макрон хоче всидіти на двох стільцях. Позавчора він «відправляє» війська в Україну. Вчора поїхав до Пекіну, і тепер розповідає, що у Франції немає конфлікту з РФ і не прагне змінити тамтешній режим. А сьогодні він єдиний із західноєвропейських лідерів, хто відряджає посла на чергову інаугурацію Путіна. На якого, між іншим, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, трохи більше року тому видав ордер на арешт; тобто де-факто той є воєнним злочинцем та нерупожатим у «цивілізованому світі» (загалом шість країн ЄС відрядили своїх представників на цей захід, Франція з них сама впливова).
Ну а завтра Макрон знову почне розповідати про підтримку України та відправку військ. Ось така вона, сучасна французька політика.
👍 86💯 57🤔 16🤬 5😢 1
Говорять про мирну конференцію в Швейцарії у червні цього року. Деякі наші можновладці покладають на неї великі надії, судячи з їхньої риторики. Проте очевидно, що толку від того саміту не буде. Навіть не тому, що Росія вже відмовилась брати в ньому участь (хоча вести розмови про мир за відсутності одного з головних фігурантів справи якось дивно). І не тому, що нинішні ліберальні еліти Заходу беззубі та жалюгідні. Вони апріорі не можуть нічого серйозного спродукувати. Ба більше, розбудувати ефективну систему безпеки на європейському континенті, не говорячи вже про світ.
Сутність у тому, що наразі немає жодних передумов для досягнення миру та припинення конфлікту. Поштовхів для мирних переговорів у такій війні, як наша, може бути тільки три – воєнні поразки, виснаження когось з опонентів, радикальні геополітичні зміни. Нічого з цього не спостерігаємо.
Завдати противнику дійсно серйозної поразки за останні 1,5 роки ЗСУ не змогли. Ворог накопичив резерви, завдяки чому сильно тисне на Донбасі. Постійно, не зупиняючись. Новини не передають всього того, що там дійсно відбувається. І є реальна загроза появи ближнім часом ще кількох гарячих точок на фронті, там, де зараз відносне затишшя.
Загальне становище для нас серйозне, недарма по всій Європі знову активно мусуються чутки про відправку в Україну контингентів країн НАТО (думаю, цього не буде з низки причин, хоча б тому, що відправка військ стане кінцем НАТО в тому вигляді, яким воно є зараз; всі тамтешні бюрократи це чудово розуміють, і цього не хочуть).
В цих умовах сподіватися, що Росія раптом погодиться на мир, може тільки дуже наївна людина. До того ж, у нас чомусь вперто ігнорують факт включення до складу РФ чотирьох напівокупованих українських областей та Криму. А дарма, бо це важливий нюанс, який істотно впливає на кінцеву реалізацію нашого сакрального гасла про кордони 1991 року. «Це безперечна та сумна істина», як казав Честер Раш у «Чотирьох кімнатах».
Тому не варто мати надії на якісь там саміти чи інтервенції. Війна буде тривати, жертв та руйнувань з обох боків ще буде багато. Поки не з’являться дійсні умови для мирних перемовин.
Наразі з-за великодніх свят багато згадують про Бога. То ж приходить на пам'ять цитата з фільму про Ріддіка: «Не треба чіпати Бога. Йому не сподобається те, що буде далі».
👍 116😢 27🤔 11❤ 6💯 6🤬 1
Repost from Доцент знає
03:13
Video unavailableShow in Telegram
«Азову» — 10 років.
Це шлях від кількох десятків добровольців, що мали лише мотивацію і віру в справедливість, до бригади спеціального призначення — одного з найбільш ефективних підрозділів Сил оборони.
Маріуполь, Мар’їнка, Іловайськ, Широкине, Бердянське, Водяне, Сопине, Гнутове, Лебединське, Пікузи, Павлопіль, Світлодарська дуга. І знову Маріуполь. Велика Новосілка, Оріхівський напрямок, Кремінські ліси.
Цей шлях не був простим, нам є кого шанувати, є про кого згадати, але немає часу складати руки. Бо наш обов'язок — продовжувати справу тих, хто не дожив до цього дня. Наша найбільша мотивація — помста і боротьба за побратимів, які досі знаходяться в полоні.
Сьогодні «Азову» — 10 років.
Попереду нас чекають важкі бої. «Азов» готовий прийняти їх із честю.
Слава Україні.
👍 104❤ 26🔥 20👏 3
81-річниця створення добровольчої дивізії військ СС "Галичина", найбільш мотивованої та вишколеної української військової формації ХХ століття. Добровольці, які взяли до рук зброю, щоб боротися з тим ворогом, проти якого ми зараз продовжуємо воювати. Це наш спадковий чин, то ж примножуємо славу Дивізії!
В цей день традиційно всіх скеровую до свого відео про Дивізію на каналі "Історія без міфів", впевнений, що багатьом буде цікаво.
https://www.youtube.com/watch?v=hktFBJBgcQE&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%9C%D1%96%D1%84%D1%96%D0%B2
Українці у військах СС: дивізія “Галичина” без героїзації та демонізації // 10 запитань історику
Українські юнкершафти : підготовка українського офіцерського корпусу у військових СС і їхня служба в дивізії “Галичина” 👉
https://mandrivets.com/catalog/rezonans-vidannja/ukraina-nevidoma-militarna/ukrayinski-yunkershafty-pidgotovka-ukrayinskogo-ofitserskogo-korpusu-u-vijskovyh-ss-i-yihnya-sluzhba-v-dyviziyi-galychyna.html?fbclid=IwAR1NfnLlYEC2sqYhBC73IkJm1jSWswQnW7AVPfSdx8nWM8tyNUP-1ksF8NkРекомендуємо подивитися: 🔸 Бандерівці у вермахті: за що воювали “Нахтігаль” і “Роланд”? 👉
https://youtu.be/97H0Frjpt5k🔥 Наш мерч 👉
https://www.instagram.com/p/CYjpgYboVe5або
https://t.me/historywithoutmythsПідтримай нас на Патреоні 💰
https://www.patreon.com/historyUAНаша monoБанка 💳
https://send.monobank.ua/jar/7APH3p1tfPПриватБанк 💳 5168 7574 1861 1598 ФБ 👉
https://www.facebook.com/HistorywithoutmythsInstagram 👉
https://www.instagram.com/historywithoutmythsСпівпраця 👉 [email protected] Голос запитань @nudniypens Найсуперечливіша тема нашої історії – участь українських добровольців у військах СС. Насамперед, у 14-тій гренадерській дивізії “Галичина”. Що спонукало українців масово вступати до її лав – адже відповідні заяви подали 82 тисячі осіб? Чи були українці членами СС, складали присягу Адольфу Гітлеру та здійснювали військові злочини? Зрештою – як сталося, що дивізія військ СС “Галичина” перетворилася на 1-шу Українську дивізію Української національної армії? 00:00 Розповідає військовий історик, кандидат історичних наук Роман Пономаренко. 0:10 Що таке СС і яка різниця між "загальними СС" та "військам СС"? 6:36 Чому німці вирішили створити дивізію "Галичина" та яким було ставлення найвищого керівництва Третього Рейху до цієї ідеї? 10:30 Що спонукало українців вступати до лав дивізії та яким було ставлення до неї з боку ОУН та УПА? 14:46 Чи служили українці в інших формуваннях військ СС, чи були вони членами СС, чи складали присягу Гітлеру й чи були вони колабораціоністами? 20:10 Як відбувались формування та підготовка дивізії військ СС "Галичина"? 23:48 "Бойова група Байєрсдорф": чи брали участь підрозділи дивізії в каральних акціях на території Польщі та України? 25:17 "Бродівський котел": як виявила себе дивізія у боях літа 1944 року й чи справді більшість її бійців приєдналися до УПА? 30:23 Чи брали участь дивізійники в придушенні варшавського і словацького повстань та у боротьбі з югославськими партизанами? 34:32 Як 14-та дивізія військ СС "Галичина" перетворилася на 1-шу українську дивізію української національної армії? 37:26 Як склалася повоєнна доля дивізійників і чи були серед них військові злочинці? “Історія Без Міфів” – це популярний канал про минуле України та світу без прикрас і фальсифікацій. Експертами наших програм є фахові історики (доктори й кандидати історичних наук, професори, доценти, співробітники наукових інститутів та історичних музеїв), кожен із яких є спеціалістом із конкретної проблематики. Тематика випусків охоплює всі періоди та висвітлює широкий спектр питань: політична, військова, економічна історія, історія міжнародних відносин, історія культури, мистецтв і спорту, біографії видатних особистостей. Мета нашого проєкту – спростування антинаукових міфів, фейків і стереотипів про Україну та українців, поширення суспільного інтересу до історії, гордості за славетне минуле, перемоги й досягнення українського народу, сприяння консолідації українського суспільства, формування позитивного іміджу України й українців. Щотижня на каналі виходять 2 нових відео: в середу "Історія без міфів" о 14.00 та в суботу "10 запитань історику" о 12.00.
🔥 85👍 46❤ 17🤔 4🤬 3