Ukrainian Science Channel

ШІ-КОМПЕТЕНТНІСТЬ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ І ВМІТИ 18 червня 2026 року відбудеться вебінар «ШІ-компетентність: що потрібно знати і вміти у 2026 році». Захід покликаний надати учасникам відповідь на питання, як не просто «бути в темі», а отримати ШІ-навички, які дійсно потрібні для успішної роботи. Планується обговорити наступні питання: у яких задачах ШI вже замінює рутину, а де без людини не обійтися;  чому ШІ часто лякає та не працює так, як очікували; як перестати спостерігати за ШI і почати його використовувати в поточній роботі; чому ШI-компетенції стають новою вимогою роботодавців. Під час вебінару планується розібрати реальні кейси використання ШІ у вирішенні щоденних задач без навичок програмування і задіяння складних інструментів. Організатор - Prometheus. Детальніше: https://event.webinarjam.com/2q51n/register/ro5l2tw0?webinar_id=212

ОПРИЛЮДНЕНО ОНОВЛЕНИЙ ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ КАТЕГОРІЇ «Б» Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б». Відповідний наказ МОН від 11 червня 2026 р. № 928 розміщено на офіційному сайті міністерства.  Категорію «Б» сформовано за новими правилами, які передбачають посилені вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. Видання, включені до оновленого «Переліку…» будуть визнаватись фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року. Спершу було сформовано рейтингові списки видань у межах відповідних галузей знань і наукових спеціальностей, які стали робочим інструментом для подальшого розгляду Комісією з питань публікаційної етики. При цьому ураховувались наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті; відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання; достовірність дат надходження, прийняття й публікації статей; прозорість фінансової політики; наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з тотожним змістом; прозорість процедури рецензування; політика академічної доброчесності та публікаційної етики; порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції; політика щодо використання штучного інтелекту; відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання; функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS; повнота метаданих статей (ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу, дат редакційного процесу). Максимальна кількість балів становила 30, а мінімальний поріг для включення до категорії «Б» - 9 балів. Формування оновленого Переліку показало, що в Україні є значний сегмент наукових видань, які вже працюють за сучасними стандартами відкритості, прозорості та відповідальної редакційної політики. Усі видання, включені до «Переліку…», мають відкритий доступ до наукового контенту. Наразі триває експертний розгляд наукових періодичних видань з обмеженим доступом, матеріали яких потребують спеціальної процедури опрацювання. Кожне видання, яке не було включене до Переліку, отримає окреме пояснення із конкретними причинами такого рішення Комісії і після усунення недоліків засновники зможуть знов подати його на розгляд відповідно до встановленої процедури. Також МОН розпочинає щорічний моніторинг видань, включених до «Переліку» для перевірки дотримання чинних вимог. Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-opryliudnylo-onovlenyi-perelik-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy-katehorii-b, https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0129-26#Text

ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 26 червня 2026 року відбудеться вебінар «Трансформація систем оцінювання досліджень: критерії, якість та суспільний вплив». Він стане площадкою для обговорення актуальних питань підтримки наукової спільноти та дослідницької екосистеми України, а також зміцнення потенціалу для управління науковими проєктами в контексті післявоєнного відновлення. Учасники обговорять різноманітні можливості для співпраці українських дослідників на міжнародному рівні та обміняються досвідом.  Планується розглянути реформи та новації у сфері оцінювання наукових досліджень, які мають на меті підвищення якості науки та поступовий відхід від практик оцінювання, що переважно базуються на кількісних метриках; міжнародні ініціативи у сфері відповідального оцінювання наукової діяльності та сучасні підходи до аналізу суспільного впливу досліджень. Організатори: Національний фонд досліджень України (НФДУ), Асоціація Science Europe (SE). Детальніше: https://survey.scienceeurope.org/index.php/999818?lang=en, https://www.scienceeurope.org/events/building-capacity-ukrainian-research-ecosystem-webinars, https://nrfu.org.ua/information-resources/events-and-activities/

НАУКОВА ОСВІТА З 29 червня по 3 липня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна конференція HSCI2026. Вона стане площадкою для обговорення широкого кола проблем розвитку наукової освіти  та обміну передовим досвідом побудови освітньої політики та навчальних програм у галузі фізики, хімії, географії, біології, наук про життя, геології, зоології, ботаніки, екології, археології, астрофізики, математики, робототехніки, інформатики, соціології, психології, наук про здоров'я тощо. Планується розглянути наступні теми: наукова освіта - нові виклики, перспективи та інноваційні рішення; історія науки; роль науки у шкільній освіті; необхідність підтримки практичної науки під час викладання та навчання; науково-дослідницька освіта (IBSE); інтегровані та міждисциплінарні підходи в науковій освіті; розвиток базових навичок дослідження та наукового методу; розвиток мовних та комунікативних навичок, математики та логічного мислення; підтримка позитивного сприйняття науки серед студентів, школярів та в суспільстві; поширення інформації про науково-технічні дослідження; наукова грамотність; навчання науці упродовж життя; етика та соціальна відповідальність; наукова освіта в початкових школах; наукові ярмарки та фестивалі для мотивації; музеї науки та шкільна наукова освіта - поєднання формального та неформального підходів; комп'ютерне моделювання, мультимедійні ІКТ та віртуальні інструменти для наукової освіти; наука та мистецтво; генеративний штучний інтелект в освіті. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка», Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешові (Польща). Детальніше: http://www.hsci.info/hsci2026/, https://hsci2026.descoberta.pt/

#навчання #безкоштовно #онлайн Як швидко створити перелік джерел інформації? https://youtu.be/A7lviVqyDgE

Вітання найкращим підписникам. Сьогодні вийшла третя серія нашого підкасту "Дисертація без паніки " https://youtu.be/Wt_hLFxqlrw Максимально намагався поділитись власною історією. Принагідно анонсую новий цікавий формат "п'ятничних" відео.

Знання того, що AWG це американська система калібру, а DIN німецька, це знання для тих, хто проектує. Але оскільки ніхто нічого не проектує (ми купуємо "під ключ"), то ці знання стають неактуальними. Натомість навичка "як прописати ТЗ в Prozorro так, щоб під нього підпадав тільки наш "під ключ" від Wilo" це навичка, яка забезпечує життєдіяльність замовника. Коли ти знаєш, що головна загроза кар’єрі не технічний провал (бо за нього відповість сервісник за контрактом), а помилка в Prozorro (яка призведе до кримінальної справи), ти природним чином відключаєш технічний мозок. Навіщо вчити різницю в опорах провідників, якщо успіх залежить від того, чи правильно завантажив PDF-файл з ціновою пропозицією? Ми живемо в епоху, де контракт замінив креслення, а тендерний комітет замінив конструкторську раду.

Світ автомобілів став схожим на світ смартфонів. Раніше у вас були Nokia, Siemens, Ericsson, Alcatel і кожен з унікальною архітектурою. Тепер є iPhone/Samsung та "китайці", які по суті використовують ідентичні архітектури ARM та Android. Ми спостерігаємо смерть професії конструктора. 5% інженерів у штаб-квартирах (наприклад, у ZF чи Bosch) справді рахують кінематику, шестерні та вираховують допуски і навантаження-сопромат. 95% інженерів у автовиробників (Ford, VW, Stellantis) їхня робота відкрити каталог, вибрати коробку передач №345-B від ZF, і припасувати її до решти вузлів. Більше не потрібно навчати щороку 1000 конструкторів, які вміють рахувати зубчасті передачі. Ринку потрібні 10 інженерів, які вміють працювати в SAP/PLM/CRM-системах, щоб замовити готовий вузол. Коли ринок КПП ділять 3-4 гіганти (ZF, Aisin, BorgWarner), вони забирають собі не лише виробництво, а й інженерну експертизу. Раніше інженер на заводі Точприлад був творцем. Тепер він став користувачем документації. Знання сопромату чи кінематики для рядового інженера стало надлишковим знанням. Якщо ти все одно не проектуєш коробку, а купуєш її готовою, то навіщо тобі вміти рахувати напруження в валу? Це знання перестало бути грошима. Якщо глянути на сайти пошуку роботи, то катастрофічний обвал попиту на класичний Mechanical Design Engineer (конструктор) і вибухове зростання попиту на професії типу System Integration Engineer / Application Engineer. Ці люди не креслять ніякі деталі. Вони пишуть ТЗ, зшивають різні блоки між собою, налагоджують протоколи обміну даними (CAN-шина) і тестують сумісність ПЗ. Це технічна робота, але вона не вимагає глибинного розуміння фізики процесів. Це робота менеджера заліза. Світовий ринок каже: "Ні, не точи цю деталь в токаря. Зачекай, поки приїде запчастина від дистриб'ютора". Ваша компетенція (вміння ремонтувати, конструювати, виправляти) стала непотрібною економічній моделі. Економіці вигідніше, щоб обладнання просто стояло, ніж щоб ви втручалися в конструктив священної коробки передач від транснаціонального гіганта. Страх перед особистою відповідальністю став головним двигуном сучасної української (і не лише) промисловості. В радянській моделі (з усією її неефективністю) головний механік чи інженер ПКО був суб'єктом. Він знав: якщо лінія не запрацює, він підкулєбячить (підточує, переварює, адаптує) і до зїзду КПРС нову лінію запустять. Був технічний ризик, який закривався людським ресурсом. Сьогодні головний інженер це заручник. Якщо головний інженер купить "не під ключ" (окремі вузли), і система не "злетить", йому немає кому дати команду "переробити". Власного КБ немає. Токарний цех, якщо він ще живий, не вміє робити деталі. Якщо лінія не працює, винен продавець/інтегратор. Головний інженер чистий перед законом, прокурором та власником. Це інженерний аутсорсинг совісті. в 2026 році юридична гарантія стала ціннішою за фізичну надійність. простіше пред’явити підписаний контракт з гарантіями на випадок поломки, ніж тримати в штаті 5 слюсарів-інструментальників, які могли б це полагодити без всяких контрактів. Інженер перестав бути "технарем", він став "адвокатом заліза". Щоб купувати що-небудь "не під ключ", головний інженер повинен мати: * автономну технічну експертизу (якої немає, бо "дешевше купити готове"). * власну ремонтну базу (яка знищена в 1990-х. * право помилятися (що в нинішній культурі "ефективних менеджерів" карається звільненням). Сучасний інженер орієнтований на Тендерну Документацію. Це набір юридичних обмежень, де головне не те, чи відповідає кабель стандарту DIN чи AWG, а те, чи правильно прописані "кваліфікаційні критерії" так, щоб виграв потрібний постачальник, і щоб при цьому не прийшов аудит. Інженер витрачає 90% часу на вивчення юридичних тонкощів Prozorro, щоб захистити себе від корупційних звинувачень, і лише 10% на аналіз технічних характеристик.

Зміни ринку праці/освіти Деіндустріалізація через консолідацію капіталу. Ще одна фундаментальна зміна в світовому розподілі праці, яку багато хто не помічає під шумок діджиталізації. раніше потреба в арміях інженерів ИТР/проектантів об'єктивно була вищою. І не лише в СРСР, а й в США. Існувало безліч виробників будь-яких технічних виробів: насоів, двигунів, трансформаторів, хімічних ліній, конвеєрів, автомобілів, компонентів. Кожному умовному заводу "Точприлад", що робив номенклатуру вимірювальних приладів потрібні були метрологи, проектанти. Кожному з 20 насосних заводів треба були свої КБ щоб опрацьовувати заявки заводів-замовників. Зараз світ глобальний. В кожному сегменті вижило кілька транснаціональних корпорацій. Тепер якщо треба насос - ніхто не наймає інженера який випише техзавдання для "Свесского насосного завода", а на Свесскому заводі не сидить ціле КБ яке вміє читати такі ТЗ і видавати креслення в токарний чи в ливарний цех. Тепер інвестор просто купує Wilo чи Sulzer і кейс закритий. Раніше світ був "виробничим". Якщо потрібен був насос викликали інженера, він малював креслення, завод це виготовляв. Це був процес створення вартості. Сьогодні світ став логістичним. Є кілька глобальних гравців (Wilo, Sulzer, Grundfos, KSB, Flowserve тощо). Вони мають у каталогах 99% можливих варіантів. Інженер на місці перестав бути конструктором. Він перетворився на підбирача конфіга. Його завдання не створити нове, а вибрати артикул з бази даних. Величезний пласт інженерів-проектантів, які вміли читати ТЗ і видавати креслення в цех, став непотрібним. Це сталося не тому, що люди отупіли, а тому, що технологічний ланцюжок «ТЗ -> КБ -> Токарний цех» був замінений на «Пошук у WebFig/каталозі -> Оплата -> Доставка». умовний Свеський насосний чи Рівненський Точприлад це були живі організми, де ідеї циркулювали всередині. Тепер знання законсервовані в R&D-центрах ТНК у Німеччині чи Японії. інженерам по всьому світу (в т.ч. Україні) строго настрого закритий доступ до цих ідей, відкрииті лише "користувацькі мануали". Консолідація в Wilo/Sulzer дозволила довести серійність до космосу, а ціни до мінімуму. Це зробило техніку доступною. Утворилася систему, де інженерна думка зникла з рівня споживача. Ви залежите від того, чи привезе Wilo запчастину. Якщо глобальний ланцюг поставок рветься (що ми бачили в 2022-2025), ви залишаєтеся з купою залізяк, які ви не можете відремонтувати, бо у вас немає не те що КБ, а навіть вихідних креслень. Інженер, що вміє креслити в AutoCAD чи рахувати термодинаміку це "динозавр". Ринку праці для таких, як вони (майстрів, що розуміють суть процесів), не залишилося. Ринок вимагає unskilling до "операторів системи". Навіщо вчити інтеграли, якщо все, що потрібно = вміти натиснути кнопку «Buy» на сайті постачальника? Світ перейшли від "світу Виробників" до "світу Інтеграторів". На прикладі автомобільної галузі, в якій колись в світі існували більше сотні конкуруючих заводів. Сьогодні під кузовами різних брендів від бюджетних до преміальних ховається одна й та сама скелетна конструкція. Платформи типу VW MQB або Stellantis STLA дозволяють збирати на одному конвеєрі машину з двигуном Renault EP6 і коробкою передач від іншого партнера. Втрачається сенс автомобільної інженерії в тому розумінні, яке було у 1990-х. Інженер більше не проєктує автомобіль. Він тюнінгує загальну платформу під маркетинговий сегмент. Зараз автомобіль незалежно від його марки це збірка модулів від великої четвірки: Bosch, Continental, ZF, Denso. Більшість автовиробників OEM перестали бути виробниками в класичному сенсі. Вони стали інтеграторами. Якщо гальмівна система від Bosch, а система управління двигуном ECU від Continental, то що залишається автовиробнику? Кузов і дизайн. Ринок став "плоским". Різниця між автомобілями тепер полягає не в типі двигуна чи якості підвіски, а в софті (UI/UX) та маркетингу.

НОВИЙ ПОРЯДОК ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НА НАУКОВІ РОЗРОБКИ ДЛЯ ПОТРЕБ ДЕРЖАВИ Кабінет Міністрів України затвердив новий «Порядок проведення конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок у межах формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію». Відповідна постанова від 10 червня 2026 р. № 763 опублікована на урядовому порталі. Новий порядок уточнює процедуру, за якою держава визначає потрібні їй технічні рішення, правила проведення конкурсного відбору, вимоги до супроводу виконуваних робіт та оцінювання отриманих результатів. Його запровадження дозволить більш ефективно витрачати бюджетні кошти на розробки, які мають практичне застосування, у першу чергу - щодо нових матеріалів, технологій (у  тому числі подвійного призначення), які можна використати для потреб економіки, національної безпеки і оборони. Відповідно університети та наукові установи зможуть краще організувати роботу над прикладними рішеннями. Ключовими є наступні зміни: чітко визначено повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади під час формування тематики державного замовлення; врегульовано їхню участь в оцінюванні результатів робіт та їх передачі  для подальшого використання; уточнено завдання Науково-технічної ради Міністерства освіти і науки України та її секцій; офіційно запроваджено інститут кураторів, які представлятимуть інтереси міністерств та інших центральних органів виконавчої влади під час формування та виконання державного замовлення; визначено порядок передачі результатів робіт для масштабування. Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozrobleno-novyi-poriadok-derzhavnoho-zamovlennia-na-naukovi-rozrobky-dlia-potreb-derzhavy, https://www.kmu.gov.ua/npas/vazhlyvishi-naukovo-tekhnichni-eksperymentalni-rozrobkyktsiiu-i-763

РОЗРОБКА НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ 24 червня 2026 року відбудеться онлайн-захід «Розробка на основі штучного інтелекту: що насправді змінюється для інженерів». Він стане площадкою для обговорення того, як інструменти ШІ наразі трансформують щоденні робочі процеси розробників програмного забезпечення, як це впливає на якість коду та динаміку команди. Планується розглянути наступні питання: зміна ролей розробників (де ШІ добре справляється, а де людське судження залишається критичним); якими є наслідки для безпеки та відповідності, коли ШІ пише код (журнали аудиту, ризики ланцюгів поставок); як забезпечити відповідність нормативним вимогам (зокрема - Закону ЄС про ШІ), моделі інтеграції ШІ в CI/CD. Організатор – DataArt. Детальніше: https://www.facebook.com/events/36141998062110417/, https://www.dataart.com/

ЛІТНЯ ШКОЛА З  ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ З 29 червня по 3 липня 2026 року відбудеться літня школа «Startup & IP Bootcamp». Захід стане площадкою для інформування студентів економічних, управлінських спеціальностей, маркетингц, ІТ та усіх зацікавлених осіб про  забезпечення захисту інтелектуальної власності. Під час заходу слухачі дізнаються: що таке інтелектуальна власність і чому вона є активом стартапу; як визначати об’єкти інтелектуальної власності у цифровому продукті (код, дизайн, контент, бази даних, назва, логотип, домен, презентаційні та маркетингові матеріали); як розрізняти авторське право, торговельні марки, патенти, промислові зразки, комерційну таємницю та договірні механізми охорони; які права виникають автоматично, а які потребують реєстрації або договірного оформлення; як зробити свій проєкт впізнаваним; як оцінювати ризики використання чужого коду, зображень, шрифтів, музики, шаблонів, AI-контенту та open-source компонентів; як формувати базову стратегію охорони інтелектуальної власності для стартапу; кому належать права на продукт, створений у команді; навіщо стартапу договори, NDA та правила роботи з конфіденційною інформацією; як підготувати продукт до акселератора, інвестора чи виходу на ринок.   Організатори: IP Academy, Головний офіс TISC УКРНОІВІ. Детальніше: https://ipacademy.nipo.gov.ua/events/litnya-shkola-startup-ip-bootcamp/,  https://nipo.gov.ua/startup-ip-bootcamp-anons/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeaS11oN8xD8vsgHr7GX98ATn-XrBuJ87L_K-7vV0vunBqAvw/viewform, www.nipo.gov.ua, ipacademy.nipo.gov.ua

Ото дають😅😅😅

#промпт Нещодавно на каналі вийшло відео про те як за допомогою штучного інтелекту розпізнати рукописний текст 👉https://youtu.be/OIT1hC90GAY Надаю текст запитів 🇺🇦українською та 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿англійською 🇺🇦текст запиту українською [ви можете його скопіювати або адаптувати під власні потреби] Ти — професійний експерт із розшифрування рукописних текстів (палеограф та OCR-аналітик). Твоє завдання — максимально точно розпізнати текст із доданого зображення та структурувати його. Дотримуйся наступного алгоритму: 1. ОЦІНКА ОРІЄНТАЦІЇ ТА КОНТЕКСТУ: - Якщо зображення повернуте боком або догори дриґом, подумки розгорни його для правильного читання. - Визнач загальну тематику тексту (наукова стаття, аналітика контенту, особисті нотатки, технічне моделювання), щоб краще розуміти специфічну термінологію та скорочення. 2. ПРАВИЛА РОЗПІЗНАВАННЯ: - Перепиши текст повністю, зберігаючи авторську пунктуацію, абзаци та маркування (1, 2, а, б тощо). - Якщо у тексті є таблична структура, обов'язково перетвори її на акуратну Markdown-таблицю. - Звертай увагу на підкреслені слова (виділяй їх тегом <u> або жирним шрифтом) та знаки оклику. - Окремо випиши всі цифрові дані, формули, маргіналії (нотатки на полях) або списки, які стоять поза основним текстом. 3. ОБРОБКА СКЛАДНИХ МІСЦЬ ТА СКОРОЧЕНЬ: - Якщо слово скорочене (наприклад, "гір.-геол.", "магіст."), розшифруй його у квадратних дужках або напиши примітку, спираючись на контекст. - Якщо якесь слово чи цифра абсолютно нерозбірливі, не вигадуй їх, а напиши [нерозбірливо]. Надішли результат у чистому, структурованому вигляді з коментарями щодо складних місць, якщо вони будуть. 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿англійською

Act as a professional handwriting recognition expert, paleographer, and advanced OCR analyst. Your task is to accurately transcribe the handwritten text from the attached image and structure it into a clean format. Please follow these strict guidelines: 1. IMAGE ORIENTATION & CONTEXT: - If the image is rotated sideways or upside down, mentally rotate it to read it properly. - Analyze the general context of the page (e.g., content creation analytics, IT tutorials, scientific notes, technical modeling) to better understand specific terminology, abbreviations, and slang. 2. TRANSLATION & TRANSCRIPTION RULES: - Transcribe the text exactly as written by the author. Since the original text is in Ukrainian (with some English technical terms), your output must be in Ukrainian, preserving the exact wording. - Keep the original punctuation, paragraph breaks, and numbering systems (1, 2, a, b, etc.). - If you spot underlined words, format them using bold text or <u> tags. Pay attention to exclamation marks. - Extract any side notes, margin scribbles, formulas, or standalone numbers and put them in a separate section below the main text. 3. TABLE STRUCTURE: - If the handwritten text is structured as a table or a grid, you MUST convert it into a clean, well-aligned Markdown table with clear column headers. 4. HANDLING UNCERTAINTY: - If an abbreviation is used (e.g., "гір.-геол.", "магіст."), expand it in square brackets based on the context, if you are certain. - If a word or a number is completely illegible, do not hallucinate or guess. Instead, replace it with [нерозбірливо]. Provide a clean, structured output, and add brief notes at the end if there were any highly ambiguous parts.

ХОРОЛЬСЬКИЙ

З 1 вересня 2026 року студентам вдвічі підвищать академічні та іменні стипендії, — Мінфін.

Вийшли нові трухани з повербенком на сонячній енергії 😂😂😂

Шановні колеги! Просимо вашої допомоги у проведенні наукового дослідження - будь ласка, візьміть участь у короткому анонімному опитуванні залежно від місця перебування: Опитувальник 1 (для тих, хто на даний момент перебуває в Україні). СТАВЛЕННЯ ДО УКРАЇНЦІВ ЗА КОРДОНОМ ТА ЇХНЬОГО ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ (для тих, хто знаходиться в Україні) https://forms.gle/Rc26u9psZwj5DGwF8 Опитувальник 2. ГОТОВНІСТЬ ДО ПОВЕРНЕННЯ ТА РЕІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВИМУШЕНИХ МІГРАНТІВ (для тих, хто на даний момент вимушено перебуває за кордоном) https://forms.gle/4xdzm7axYVtBuPRc8 Щиро вдячні за приділену увагу і час! Окремо дякуємо адміністраторам каналу за підтримку наукової спільноти.

І, можливо, найчесніше питання, яке варто ставити кожному університету, звучить дуже грубо, але справедливо: що буде з вашим студентом, якщо завтра у нього забрати диплом і залишити тільки навички? Якщо відповідь сумна, то проблема не в студенті. Проблема в тому, що йому продали не освіту, а декорацію освіти. А декораціями країну не відбудовують. Джерело

Мені подобається, коли людина, яка має право мовчати і спокійно жити на зароблені гроші, раптом починає говорити незручні речі про систему, яка роками продавала молодим людям красиву обгортку під назвою “правильне життя”. Є такий собі Саймор Сквіб (Simon Squibb), британський підприємець, який у 15 років опинився фактично на вулиці, почав свій перший бізнес, потім збудував десятки компаній, продав агенцію PwC, інвестував у стартапи і тепер ходить по світу з одним дуже простим, але неприємним для академічної касти питанням: а що саме ми продаємо молодим людям під виглядом освіти? Не знання, не професію, не свободу мислення, а часто борг, страх і застарілий маршрут, який працював у світі, котрого вже немає. Саймон дуже жорстко критикує університети, особливо бізнес-освіту, бо вважає, що багато молодих людей виходять звідти не з ремеслом, не з розумінням грошей, не з навичкою продавати, створювати продукт, вести переговори, працювати з ризиком, а з дипломом, боргом і наївною вірою, що тепер хтось зобов’язаний дати їм хороше життя просто тому, що вони чемно відсиділи кілька років в аудиторії. І тут, як на мене, він б’є не по університетах як таких, а по великій релігії диплома, де батьки, школа, держава і сама молодь роблять вигляд, що папірець автоматично перетворює людину на спеціаліста, хоча ринок потім досить грубо пояснює, що йому байдуже до ваших очікувань, якщо ви не вмієте створювати цінність. Особливо смішно це виглядає у бізнес-освіті, де людині можуть чотири роки розповідати про кейси двадцятирічної давності, але не пояснити, як сьогодні заробляються гроші в TikTok, як працює увага, як перевірити попит, як знайти першого клієнта, як не вбитися об кредитну картку, як рахувати маржу і чому “я відкрию кав’ярню, бо люблю каву” - це ще не бізнес-план, а емоційний стан. І отут починається найболючіше для України. Бо ми теж дуже любимо дипломи, таблички, кафедри, посади, посвідчення, сертифікати, красиві назви спеціальностей і всю цю паперову магію, яка створює ілюзію компетентності там, де часто немає ні ремесла, ні відповідальності, ні звички доводити справу до результату. У нас досі можна роками “вчитися на менеджера”, але не вміти керувати нічим, окрім власної образи на життя. Можна отримати диплом економіста і не розуміти, як працює грошовий потік малого бізнесу. Можна закінчити маркетинг і не продати навіть власне резюме без допомоги знайомих. Можна вивчати право і не мати жодного уявлення, як виглядає реальна юридична робота поза конспектом і кабінетом викладача. І проблема не в тому, що університети не потрібні. Потрібні. Лікарю потрібна освіта. Інженеру потрібна освіта. Архітектору, хіміку, фізику, військовому технологу, юристу високого рівня потрібна серйозна школа, дисципліна і роки навчання, бо є професії, де помилка коштує не просто грошей, а людського життя. Але брехня починається там, де університет продають як універсальну страховку від бідності, дурості і невдачі. Немає такої страховки. Є знання, яке працює, і знання, яке просто красиво лежить у методичці. Є освіта, яка робить людину сильнішою, і є освіта, яка лише відкладає зустріч із реальністю на чотири роки. Є університет як майстерня, а є університет як камера зберігання для молоді, якій дорослі не змогли чесно пояснити, що світ не наймає за диплом, світ платить за користь. Нам в Україні давно пора перестати поклонятися самому факту вищої освіти і почати питати прості речі: що людина вміє після навчання, яку проблему вона може вирішити, який продукт створити, яку відповідальність взяти на себе, яку цінність принести іншим людям, армії, громаді, бізнесу, державі. Бо країна, яка воює за виживання, не може дозволити собі розкіш штампувати покоління людей із дипломами, але без навичок. Нам потрібні не просто випускники. Нам потрібні інженери, які будують. Технологи, які запускають виробництва. Підприємці, які створюють робочі місця. Фінансисти, які розуміють капітал, а не лише таблиці. Управлінці, які вміють організувати хаос, а не писати красиві стратегії для шухляди.