🇺🇦heaven, but shrexy version🏳️‍🌈✨🎀 #УкрТґШіспост🌱🪴🌸

"If you can make someone happy by just saying they're pronaunce right, so do it" (с) якась темношкіра сєлєбріті, яка трапилась випадково в просторах інтернету

#НБС_трансосвіта На Євробаченні цього року аж двоє небінарних учасни_ць із займенниками вони/їх, і українська публіка вже трошки плавиться з цього приводу. Тож давайте нарешті поговоримо про ці загадкові займенники, які іноді (не завжди) використовують небінарні люди. Це насправді не так складно, як здається. 1. Вони/їх, як і they/them цілком можуть бути займенниками і граматичною формою однини. В англійській мові they/them використовувалися споконвіків у випадках, коли треба сказати про людину, чий гендер невідомий. Наприклад “Someone forgot their wallet here. I will give it back to them when they return” (“Хтось забули тут свій гаманець. Я поверну їм, коли вони прийдуть”). В українській же є ввічлива форма звертання “на ви”, де ми вже говоримо ніби як у множині про одну людину. Наприклад “Миколо Петровичу, куди ви йдете?” Ви ж звертаєтеся до незнайомих людей “на ви”, сподіваюся. Крім того, в багатьох регіонах України раніше і зараз до старших людей у сім’ї говорять на “вони/їх”. Наприклад “Мамо хотіли пекти паски, але захворіли”. “А де бабуся? - Вони пішли в магазин”. Висновок: українськомовна щелепа історично підлаштована до “вони/їх” як займенника однини. 2. Займенник “вони” схожий по звучанню на “вона”, чи не так? Коли ви складаєте речення про, наприклад, Немо і Бембі з Євробачення, просто говоріть так, як говорили б із займенником “вона”, тільки з іншою літерою в кінці. Наприклад: “Bambie Thug пройшл(а)и у фінал Євробачення. Вон(а)и представлял(а)и Ірландію”. “Немо написал(а)и свою пісню про досвід життя небінарної людини”. Ці форми незвичні тільки у третій особі минулого часу. Якщо ми говоримо про теперішній час, то дієслова будуть такі самі, як і з вона/він. Наприклад: “Немо говорить, що написали свою пісню про досвід небінарності”. Слово “говорить” у теперішньому часі ніяк не вказує на чоловічу або жіночу гендерну ідентичність, тому його змінювати не потрібно. Якщо ви потренуєтеся на людях, які вам не знайомі, і яким не буде боляче від випадкового місгендерингу, потім спілкуватися з живими небінарними з вашого оточення стане набагато простіше і комфортніше для всіх сторін. Поряд з вами цілком можуть бути або з’явитися в майбутньому люди із займенниками вони/їх. Отримайте цю навичку вже зараз, і в момент знайомства ви покажете себе розумною і чуйною людиною. 3. Займенник “вони”, як і “воно” є гендерно нейтральним, але це не синоніми. Це різні слова. Є люди, які обирають для себе “воно”, але більшість небінарних людей, які прагнуть до нейтральних звертань, користуються “вони”. “Воно”, на жаль, має негативну конотацію в багатьох мовах, бо прив’язане до неживих предметів та явищ, а також цим словом нерідко називають людей з метою образити і принизити. 4. Займенники - це така ж частина ідентичності людини, як і її ім’я. Я впевнений, вам зустрічалися люди, наприклад, на ім’я Лариса, які просять називати себе Лора. Або Святослави, яким комфортніше бути Святом, ніж Славою, Оксани, яким приємно називатися Ксенями. Або навіть (ух!) люди, які колись мали одне ім’я або прізвище, а потім взяли зовсім інше. Ви призвичаїлися до цих змін. Можливо, не одразу, але у вас це вийшло, бо ви любите і поважаєте цих людей. Так само ви можете навчитися використовувати нові, незвичні займенники для людини. Practice makes perfect. Love and respect helps. А якщо вам здається, що це мєлочі і нікому не всралося чого ці небінарні хочуть, спробуйте таку гру: уявіть, що всі на світі раптом забули ваше ім'я і називають вас Даздрапермою або Комунаром. Вам було б таке приємно і комфортно? Отож. 5. Не всі небінарні люди використовують вони/їх. Найкращий спосіб дізнатися займенники людини - спитати про них або послухати, як вона говорить про себе. Вгадувати за зовнішністю - поганий спосіб. 6. Займенник вони/їх не означає, що у людини дисоціативний розлад особистості або інший психічний розлад (бо і такі коментарі я бачив).

Мені треба/ж

🎂 Сабріна Карпентер відсвяткувала день народження з тортом мемом про Леонардо Ді Капріо @thiquecultureg

Happy mothers day! Info was copied from ukr_arthistory thread💖✨

And of course, I couldn't forget about Maria Prymachenko, a single mother who lost her husband during the war. She has so many artworks about motherhood. "Mother sowed marigolds/ Near my house,/ You won't hear her You won't see You can only cry– /"

Motherhood is hard work, but I can't imagine how hard it is to be a mother during war. These two works by Zoe Lerman and Mykhailo Vainshtein are called "Anxiety". Both were made in the 1960s-1970s, but for me it's about war.

I love artworks by Tetyana Yablonska about motherhood. She was a mother herself. Her favorite was mothers with newborns. All the works were made during the 1960s.

Motherhood is a quite popular topic in Ukrainian art, I think also because of a tradition of icon painting. I look at the work of Fedir Krychevsky's "Mother" (1929) and see almost holy light. The second picture is the portrait of his mother (1906) inspired by Whistler.

Alla Horska's "Alphabet", Liubov Panchenko's "Into the world