Жаба. З такмедом і їжаком

Сьогодні вночі я бинтувала напарнику ногу. На нього кинулась Шаня. Тому вчиться, реально. Ви ніколи не знаєте, коли це знадобиться

Розпанахала троха ногу, коли виносила сміття. На гомілці, ззаду збоку. Нога в кровіщі була геть вся, довелось сандалі прати навіть. Я навіть дзвонила в добробут, щоб зашити, бо чоловік просив, але там довго чекати, а мотивації від ще одного шраму я не маю. Тампонувати не довелось, кєк, але оновлені навички з домедички нагадали за тиснучі пов'язки і перекрути бинта - тож нога в безпеці, а шрами колись чи відшліфую чи заб'ю. Зате переконалась, що кров згортається достатньо швидко. Домедична допомога - вона не тільки про війну. Вона про побут. Про скалок скла в сміттєвому пакеті, який вспарює шкіру, про цвях в паркані, ніж, який вислизає з руки, поличку відкриту на рівні лоба чи ока, слизьку тротуарну плитку - такі тривіальні речі, які не те що не війна, вони навіть не дтп. Просто життя. А відпрацювання на курсах допомогає не втрачати глузд і свідомість, тримати хоч скільки небудь достатню аптечку, давати корисні інструкції. Будь ласка, вчіться.

Рік тому

О, так сьогодні день Києва Оо

Плани на сьогодні

Взагалі, вчорашній день пройшов непогано. Ліс і люди. Мені цього не вистачає. Хочу в нормальний ліс

Головне щоб в такій ситуації була людина що за ручку приведе тебе додому. Бережіть своїх людей - вони того варті.

Мозок пацієнту прополоскано, більше такої хуйні не буде

Хороший день закінчився. Мене звинуватили в тому, що я відправляю хлопців помирати. Що? Оо