Ольга Бовкун.

Книга, яка змусила забути про все на світі... "Гаррі Поттер"! Ось там я кожного року чекала, як манни небесної, нове видання, а потім поглинала з шаленою швидкістю всі пригоди юного чарівника. На Новий рік-2024 дивилась по телебаченню всі фільми цієї епопеї, вже через призму дорослого сприйняття. Звісно, вже тепер постфактум багато чого видається нелогічним та притягнутим за вуха, але, о боги, в мої юнацькі літа це була та книга, якою я жила і марила. Виросла на цих романах. У рейтингу найбільш незрозумілої та дивацької книги перемагає "Вероніка вирішує померти". Ось там я взагалі не збагнула, для чого і заради чого автор писав свій твір. Ще й відверті сцени якось зовсім бачилися зайвими і недоречними. Хоча, справедливості заради, вони й витягнули для мене досить спірний та не надто динамічний і цікавий сюжет. Щиро прошу вибачення, якщо зачепила чиїсь уподобання.

Здрастуйте, дорогі читачі! Легкого понеділка, вдалого тижня, мирного довкілля.♥️💜♥️🙏 Давайте у коментарях покажемо свої фото? Можна селфі.

Любі мої читачі, друзі! Інколи ви пишете мені з запитаннями стосовно мого настрою, справ та ситуації в Харкові. Дякую, рідненькі, я тримаюся, Харків живе та працює. Все не добре, але терпимо. Ми боремося. Також інколи мені пишуть пропозиції реклами, розкрутки, просять підтримати пости активністю. Фізично я не здатна і не встигаю відреагувати на все. Робота в мене за компом, в тому числі, через Телеграм, тому практично весь день я помічена, як "онлайн". На жаль, в мене робочий графік 10—18, пн-пт, перерва буває десь годинку, я роблю її в зручний для себе час. Тому не ображайтесь і не хвилюйтесь, якщо я не відповіла або відповіла коротко. Це не навмисне, не тому, що я не бажаю спілкуватися.💜🙏🙏♥️🙏 У вільні хвилини я завжди намагаюсь вам приділити увагу. Всім цьом.❤️🫂❤️

Здрастуйте, любі підписники! Чи є у вас така книга, яку ви довго вже хочете прочитати, але ніяк не наважуєтесь? Або ж книга, яку ви колись читали, кинули "на півдорозі", однак маєте план повернутися? Давайте про це поспілкуємось! Хочу сказати, що нині я активно міркую над продовженням твору "Це моя людина". Ви ще можете придбати у мене примірник, всі подробиці — в особистих повідомленнях. Мені хотілося б в новому оповіданні більше розказати про минуле Аліни, і чому вона прийшла до ідеї стати психологінею (хто читали — ті знають, про що я). Також своїм твором я хочу дати надію людям, подібним до мене. Ви зрозумієте сенс, коли прочитаєте. Це не буде прямо в чистому вигляді продовження, я хочу зробити так, аби це читалося, як окремий незалежний твір. Втім, якщо ви ще не ознайомилися з моєю повістю, то краще почати з неї, аби не порушилась інтрига. https://t.me/olga_bovkun2022/524 — вся інформація тут.

Дорогі читачі, подяка всім, хто долучився до збору! Разом ми — сила!👌👌👌 https://t.me/olga_bovkun2022/594

Вчора у Тіктоці виклала ось це відео: https://t.me/olga_bovkun2022/621 Більше 2000 переглядів за добу, більше 90 лайків, збереження допису... Одна з дівчат лишила комплімент. Кумедно, що серед чоловіків не було коментарів. Але прийшла одна малолітня дурепа (вибачте, інакше не назвеш), яка написала буквально, що "тепер з мене ще й сміються". І це залайкали 8 людей. Мені от чисто цікаво: а ми точно заслуговуємо на перемогу? Колись настане момент, коли українці перестануть жерти одне одного? Тобто, якщо тобі 33, і ти просто робиш відео про себе, то ти — обов’язково щось комусь доводиш і заздриш молодим. І взагалі ти — посміховисько. Ну не може молодь прийняти той факт, що після 30 життя існує.🤣 Я пішла до цієї особи в особисті. Боже, що там почалося.🤦‍♀️🤦‍♀️😆😆 Мені порадили і до психолога, і назвали старою, і розказали, що в мене проблеми зі сприйняттям. Хоча я нікому ніколи не пишу хейтерські зауваження. Я кажу людині, що просто виклала відео про себе. Але вона не заспокоїлась, і ще відписала мені там купу бруду. Я їй кажу: не факт, що ти доживеш до такого віку. Вона мені пише: я доживу, а ви от назад більше не повернетесь. Піду заплачу через це. Нє, ну а шо?) Жінка в 30: просто існує. Суспільство: як ти посміла???? Коротше, дорогі друзі, я розумію, ситуація дріб'язкова, але мене дивує така величезна кількість неадекватів у країні. Ну здавалось би, війна мала б трохи людей привести до тями. Але ні.

Новини виводять з рівноваги... Півтора роки тому наші воїни важкою ціною деокуповували Харківщину, щоб зараз знову все втрачати через те, що хтось вчергове про*...ся (слово додумайте самі). В мене немає слів. Лише: 🤦‍♀️. Живеш повним життям — всередині думка, що це якось не на часі. Живеш, стримуючи себе — всередині думка: а навіщо себе стримувати, життя одне. Та й те намагаються відібрати. Настрій стрибає згори вниз, активність чергується з пофігізмом. Від почуття ентузіазму до відчуття "нащо я взагалі це все роблю". Такі справи, друзі. Намагаюсь таки просунути нарешті книгу на Амазон, а крім того — почати писати нове. Але часто видається, що ніби я — завжди мимо каси і ні до чого. А у вас які роздуми?

За якими критеріями я зазвичай оцінюю твір? Якщо мені потрібно оцінити книгу, на що я звертаю увагу в першу чергу? ♒️ Вирішила з вами поділитися критеріями, які важливі для мене під час читання. Передусім це легкість викладення інформації та її "читабельність". Якщо текст закручений, занадто метафоричний, або, навпаки, примітивний, на рівні шкільного твору першокласника, я не отримаю задоволення від такої книжки. Якщо у тексті зустрічається елемент, який не є доречним для цього жанру — я також не буду у захваті. Загалом я назву це: доцільність та почуття міри. Міра надзвичайно важлива у книзі. Також я звертаю увагу на те, як подаються персонажи книги, їх характеристики, чи достатньо гарно вони окреслені, чи "оживив" автор героїв, або вони лишилися картонними фігурами на сторінках оповіді. Звичайно, я оцінюю і те, наскільки авторові вдається захопити своїм сюжетом та занурити в події. Якщо автор сумував під час написання, це буде відчуватися і читачем. Для мене є також пріоритетним наявність моралі в книзі. Те, що хотів сказати письменник своїм твором. Я повинна це відчувати. Це — далеко не повний перелік суттєвих критеріїв, але основний, так би мовити. А на що ви в першу чергу звертаєте увагу при читанні книги? Розкажіть про це!👌👌👌👍👌

Розбір на каналі!🔍 До вашої уваги — відгук стосовно повісті моєї подруги, про яку я вам розповідала у минулих дописах. 👍👍☺️ ♒️ Отже, мені пощастило прочитати твір під назвою "Експеримент" авторки Емілії Докучіц. Жанр книги — антиутопія, фантастика, соціальна драма (принаймні, так видається на мій погляд). Дещо особливості сюжета мені нагадали інший твір антиутопії, але широко відомий — "1984". Про нього я робила вже огляд тут, в своєму пабліку. Спільне в обох книжках: головним персонажем є чоловік, який живе в авторитарній системі з чітким регламентом, але воліє вибратися з цієї реальності. Також є другорядна персонажка — молода дівчина, з якою герой книги має або бажає мати взаємини. В даному випадку: перед нами постає цікава особистість деякого Айдана Готара, 21-річного хлопця, інженера-еколога. Дотепний факт: я також є за фахом інженеркою-екологинею:). Айдан мешкає в Системі, частині світу нового порядку, де панує закрите суспільство. Він працює в інженерному районі цього середовища, Кабасті, там же він познайомився з чарівною Шельві Хлой, яка запала парубку у серце. Але головне в тому, що Система — не просто футуристичне місто, а політична структура, де мешкає людство нової генерації. Тут суворо під забороною будь-який прояв емоцій та почуттів. Вважається, що це — деструктивно, і призводить до нерівності і злочинів. Система побудована виключно на загальній рівноправності і програмуванні, згідно якого кожна людина отримує певний курс для конкретної діяльності. Іншими словами: її програмують під те чи інше заняття. Запорука існування ідеального середовища людей — дотримання правил. Але є і глонтоїсти (названі так на честь Едварда Глонтона, дослідника), які вважаються "ненормальними", "бракованими", оскільки проявляють почуття. Їх ретельно вивчає лікар Ежен Віллєс. Саме він після того, як Айдана "зловили" на проявах глонтоїзму, що парубок намагався старанно приховати від усіх, вирішує залучити його у науковий експеримент за участю живих людей. Таким чином лікар хоче подивитися: чи можливе повернення особи до істинної природи після багатьох перепрограмувань. Але у науковця є також і інші свої мотиви відчайдушних дослідів. Він обіцяє Айдану свободу і втечу з Системи в обмін на те, що той погодиться бути "піддослідним кроликом". На цьому я ставлю поки крапку, аби лишити вам побільше інтриги, і зауважу, що отримати більше інформації можна безпосередньо у Емілії: @chaoticmage. Твір мені дуже сподобався. Його сильними сторонами є: ✔️ невимушеність написання; ✔️логічний та змістовний, добре продуманий, сюжет; ✔️влучні порівняння, "живі" діалоги та роздуми головного героя, у формулюванні думок якого я впізнавала манеру спілкування і своєї подруги; ✔️ наявність моралі та неоднозначність, про що буде зрозуміло вже ближче до кінця повісті; ✔️ талановите зображення футуристичного середовища з принципово іншим життям і побутом. Авторка, безумовно, і сама жила в цьому, тому уявою переносить і читачів в свій світ. Рекомендую! Дуже ретельного розбору не пишу навмисне, аби не наробити спойлерів).