Ремовська Дайджест

Сьогодні слухаю професора Еша на “Львів Медіа Форумі”. І виявила, що його нова книга вже є українською! Можливо, вам теж буде цікаво: https://vivat.com.ua/avtory/timoti-garton-esh/ Саме ж публічне інтерв’ю британського історика, професора Оксфордського університету, можна послухати тут: https://www.facebook.com/share/v/CBxxeAxGDiGHuJSM/?mibextid=KsPBc6

😍 Дивіться, хто підтримує українські сили оборони. Британський історик Тімоті Ґартон Еш задонатив 50 тисяч канадських доларів (майже півтора мільйона гривень), отриманих як премію Lionel Gelber Prize, фонду «Повернись живим»: https://t.me/savelifeua/2579 «Я не можу уявити собі кращого застосування премії, отриманої за книгу про новітню європейську історію, ніж пожертвувати її на оснащення Збройних Сил України для перемоги. Адже на кону в цій війні стоїть не що інше, як майбутнє Європи»

Якщо коротко по тексту. Згоден із тими, хто стверджує, що цілі Московії тут і зараз обмежені на північ і північний-схід від Харкова - а саме зайти і закріпитися на глибину в 10-15 км. Для створення так званої «буферної зони», яка одночасно буде створювати загрозу для самого Харкова через можливість робити вогневий вплив із ствольної і реактивної артилерії. Щоб досягнути більшого треба мати більше ніж 35 тисяч (бойовий склад плюс забезпечення) того що зібрали московити на 10 травня. При цьому це дійсно може бути частина спроб ворога розбалансувати увесь наш фронт. В гру «змусь іншу сторону перекидати додаткові сили на інший напрямок» можна грати в двох. Ну що ж. Пожинаємо плоди того, що Сили оборони України із жовтня 2023 року тримали на голодному пайку по БК і артилерії і як наслідок Сили оборони не нанесли такого ураження як могли б коли ворог перехопив ініціативу і наступав, та як наслідок ворог отримав можливість потроху нарощувати угруповання і діяти на нових напрямках.

Мої 5 копійок щодо того, що відбувається на Харківщині із 10 травня. https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/putin-expands-invasion-as-outgunned-ukraine-waits-for-western-weapons/

🎙 "Ще після виходу з полону у мене була психологічна проблема — я боявся Донбасу. Чомусь здавалося, що як тільки приїду, скажімо, в Донецьку область, мене знову арештують і кудись кинуть. Тому я ніколи сюди не приїжджав і не збирався. До 2022 року", — каже письменник і журналіст Станіслав Асєєв. У 2017 році Станіслава в Донецьку затримали бойовики. На той момент він як журналіст, під псевдонімом, розповідав про життя в окупації для кількох видань, зокрема — для Радіо Свобода. Асєєв потрапив до концтабору, на який перетворили колишній мистецький простір "Ізоляція". Цей страшний досвід чоловік описав у книзі, посилання на яку залишу нижче. Станіслава Асєєва звільнили з полону в 2019 році. Нині він — військовослужбовець 109-ї окремої бригади ТРО. Служить солдатом у піхоті. Підрозділ Станіслава тримає оборону на Авдіївському напрямку. Про 109-ту бригаду часом кажуть, що вона "донецька", оскільки люди, які там служать, переважно з Донецької або Луганської областей. Колись я запитувала в Станіслава, чи він уявляє для себе повернення в Донецьк одного дня. Він відверто казав: ні, бо це місце закарбувалося в пам'яті, перш за все, страшним досвідом полону. І зараз, каже Станіслав, страх полону лишається для нього одним із головних. Чому за цих умов він обрав підрозділ, який служить на Донеччині? Та ще й службу в піхоті? Чому взагалі вирішив служити, якщо міг не йти до війська, з огляду на пережите? Місцями історія Станіслава незбагненна. Але точно заслуговує на увагу. Станіслав Асєєв — гість нашого нового випуску інтерв'ю. Запрошую до перегляду! Відео Текст (скорочений) Книга "Світлий Шлях": історія одного концтабору" — Поки ми монтували інтерв'ю, Станіслав потрапив до шпиталю з контузією. Відразу після цих новин ми зв'язалися з ним — Станіслав запевнив, що почувається нормально. Днями він приїжджав до Києва зі шпиталю — презентував нове, доповнене, видання своєї книги "Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала".

👩‍💻 З огляду на військовий парад у Москві 9 травня, американський історик Тімоті Снайдер на сайті CNN вирішив нагадати читачам важливі факти як з історії Другої світової війни, так і щодо російсько-української війни, що триває. Снайдер пише, що в основі російського Дня Перемоги — культ перемоги, сформований за часів Брежнєва, а також — образ непереможної Червоної армії. І перше, і друге очільник Росії Путін перейняв і наклав на сучасну Росію. Ідея російського військового параду крутиться довкола концепту, що Росія не може програти. Зокрема, не може програти її військо — спадкоємець радянської Червоної армії (Снайдер спростовує, що вона була непереможною, нагадуючи, що історія радянського війська — це не лише Друга світова війна). "Росія може програти. І вона повинна програти — це важливо і для світу, і для неї самої", — пише історик. Нинішня російська армія — це не Червона армія. Росія — не СРСР. Снайдер нагадує про внесок радянської України в перемогу над нацизмом у 1945 році. Сьогодні ж Росія воює не разом із Україною — а проти неї. Росія веде загарбницьку війну на території іншої держави. В основі ідеології Путіна — ностальгія. Він звертається і до радянського, і до російського імперського минулого. Але Російська імперія також програвала війни, нагадує Снайдер. Вона програла Кримську війну в 1856 році. Програла російсько-японську війну в 1905 році. Зрештою, програла Першу світову війну. У Сполучених Штатах дуже нервують через можливу поразку Росії в Україні — якщо щось здається неможливим, ми не можемо уявити, що може статися далі. Але Снайдер нагадує, що Росія вже програвала війни. І ці поразки спонукали Росію до змін. Наприклад, поразка в Кримській війні спонукала імперію скасувати кріпацтво. А невдача СРСР в Афганістані привела зрештою до реформ Горбачова. Сучасна мирна Європа, пише Снайдер, складається з держав, які свого часу зазнали поразок у своїх останніх війнах як імперії. З часом ці держави обрали демократію. Не лише можна програти свою останню імперську війну — це добре і для світу, і для цієї конкретної країни. Поразка Росії в Україна не лише покладе край смертям. Це також — єдиний шанс для Росії стати постімперською країною, де можливі реформи. Такою, де самі росіяни можуть бути захищені законом і мати можливість на щось впливати. Поразка в цій війні стала б історичним шансом Росії на нормалізацію. Як і США та Європа, Україна тепер святкує перемогу у Другій світовій війні 8 травня, а не 9-го. "Українці мають повне право пам’ятати та інтерпретувати цю перемогу: вони більше, ніж росіяни, постраждали від німецької окупації, величезна кількість українців полягла на полі бою. І українці мають рацію, думаючи, що Росія сьогодні, як і нацистська Німеччина в 1945 році, є фашистським імперіалістичним режимом, який можна і потрібно перемогти", — пише Тімоті Снайдер. Минулого разу фашизм зазнав поразки завдяки тому, що коаліція встояла і застосувала свою економічну силу, що переважала. Те саме можливе і зараз.

​​Голова МЗС Косова: Україна нас не визнає, але наша підтримка – безумовна Голова косовського МЗС зазначила, що її країна постійно згадує про агресивні наміри як Сербії, від якої вона відокремилась, так і її союзника – Росії. За словами Гервалли-Шварц, косовари знають, чого саме наразі зазнають українці 🔻підписатися

Путін готовий до міні-операції проти НАТО, але бачить реакцію Заходу – глава польської розвідки

Путін, звичайно, вже готовий до якоїсь міні-операції проти однієї з країн Балтії, наприклад, щоб увійти в знамениту Нарву. Або – висадитися на одному зі шведських островів

– припускає Ярослав Строжик. За його словами, попри те, що у Путіна є свої наміри, його наразі зупиняє позиція Заходу.

Те, що Захід робить разом для підтримки України, показує йому, що в разі нападу на НАТО реакція Заходу була б ще більшою

– вважає голова служби військової контррозвідки Польщі. Більше тут: https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/05/7/7185400/ ЄвроПравда | Youtube | Facebook | X | Telegram

Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив, що не виключає відправлення військ в Україну, і сказав, що це питання постане "легітимно", якщо Росія прорве лінію фронту, а Київ звернеться з таким запитом. На запитання про те, чи дотримується він своїх попередніх заяв щодо потенційної допомоги Києву на полі бою за участі французьких військ, він сказав:

"Я нічого не виключаю, тому що ми стикаємося з кимось, хто нічого не виключає".

Макрон сказав, що "якщо Росія вирішила піти далі, ми в будь-якому випадку повинні будемо поставити собі це запитання" про відряджання військ, адже Росія є "силою регіональної дестабілізації" та "загрозою безпеці європейців". ✅ Підписуйтеся на @holosameryky

👽 "Чорне дзеркало" вже – частина нашого життя! МЗС України призначило цифрову особу для інформування щодо консульських питань. "Вікторія Ші створена на основі реальної людини—української співачки та інфлюенсерки Розалі Номбре, яка погодилася pro bono взяти участь в проєкті МЗС і виступити в якості прототипу для представниці. Команда проєкту відзняла та оцифрувала її", – йдеться в повідомленні на сайті відомства. "Використання згенерованої штучним інтелектом цифрової особи для консульського коментування — це насамперед економія часу та ресурсів МЗС. Реальні дипломати зможуть бути більш ефективними та фокусуватися на інших завданнях з надання допомоги громадянам", — заявив міністр Дмитро Кулеба. Отут можна подивитися вітальне відеозвернення Вікторії Ші. --- Цікаве рішення. Але з його запуском я все-таки почекала б до моменту врегулювання питання з наданням консульських послуг для українських чоловіків закордоном.