anest_blog

Друзі, я знаю, що збори волонтерам даються важче і важче. В мене щодня запити на публікації зборів, але я не можу цього зробити поки не закрию свій власний. За тиждень ми зібрали 20 тисяч із 100. Це дуже мало. Тож, буду просити Вас долучитись до збору на систему РЕБ. Це така штука, яка не дає FPV дронам донести вибухівку до наших позицій. Вона впадуть десь по дорозі. Це життя і здоров’я. Тому буду дуже вдячна за допомогу та репост. Глушилка FPV дронів Збираємо для 128 ОГШБ, необхідна система РЕБ, щоб глушити ворожі дрони. 🎯 Ціль: 100 000 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/2KHRNYjKKw 💳Номер картки банки 5375 4112 1325 3557

Шановне панство, маю для Вас рекомендацію падружки, яка є лікарем імунологом алергологом дитячим (хз, як воно все пишеться). Наразі працює у штатах, а ще має там всілякі рИгалії по типу доктора філософії, тож треба брать. От прямо зараз так раз і підписались, раз і підписались. І вроді, день не дарма пройшов 😀

Друзі, таке питання, я знаю що багато хто вивчає англійську. Можливо, маєте якісь словники з перекладом слів? Бо трошки вкурвлює, що всі словники мають пояснення на англійській 😅

Зараз викладу фото і відео. Для багатьох контент може бути неприйнятним або відразливим, тому просто прогортайте вниз. Але, я хочу щоб тут збереглись кадри того, як підори використовують заборонену зброю проти наших воїнів. І доречі можна задати собі питання, чи хотілось би, щоб щось подібне доставали з тебе? Ні. То кожного дня ми робимо щось для перемоги. Інкаше замість цих людей в окопах будуть сидіти всі ті, кому не на часі війна.

Розказую. Екстрасенси по ютубу сказали бабусі, що Гіркін все ж живий. В принципі, без всіляких там здібностей третього ока скажу, що в найближчий час будемо мати гарні звістки. Я просто супер задоволена. Скажіть, коли людина не боїться хіба вона вбиває всіх конкурентів? Ще трошки списуємо на те, що він хворенький на сіру речовину. А які новини гарні маєте Ви?

Я оце пішла спати, але прочитала що Гіркін здох. І сиджу шукаю пруфи. Ну шо сказати? Земля скловатою. Бункєрний дєд хоче усих вбити до виборів? А взагалі прикольно. Він вже нікого не соромиться. Дуже чіткий меседж або ти за путіна, або в тебе відірвався тромб. Ну або ти випадково шиєю заліз у зашморг. Ну так буває.

В дитинстві в мене була подружка. Одне село, одна вулиця. Її батьки були роботящими селянами, мали корову, свиней та птицю. Вставали засвіта, порались в городі, а її мама ще і працювала в сільській раді. Бувало, пропускали чарку іншу. Ніхто і ніколи їх не засудив, бо мали піднімати дітей. Ми багато в чому були схожі. Окрім одного, її сім’я підтримувала Януковича, мої Ющенка. І в один день моя подружка хизувалась, як батьки повезли її в «город» купляти нову одежу в школу. В мене малої, справжня доросла дублянка викликала заздрість і я щиро мріяла про таку саму. Тільки грошей було не те щоб мало, а зовсім не було. Тоді подружка і поділилась секретом заробітку. Виявилось, її мама разом зі своїми «колегами» підробили бланки голосів. І виглядало так, наче моє рідне село підтримало Яника. Я прибігла додому в сльозах. Дідо мене заспокоїв і сказав, що гідність не продається. Мені малій та гідність була незрозумілою. Хіба гідність така ж гарна, як і нова дублянка з базару? Хіба краще ходити в старих мештах, проте гідно? Через якийсь час дідо мене малу школярку повезе на майдан. На мою першу (і нажаль) не останню революцію гідності. Там у листопаді місяці в синтепоновій курточці в нього на плечах я побачила історію. І тисячі людей, ставших великою помаранчевою рікою, показали мені яка така буває гідність. Більше за все на світі я би хотіла, щоб дідо бачив ось вона я. Не втекла, не зганьбила його честі і жодного з нашого роду. Не зганьбила в 2014, коли тікала від «стражів закону і порядку», коли безліч людей стукали в двері готелів, магазинів, ресторанів, а їх просто зачиняли перед носом, щоб протестувальники не могли заховатись (хто впізнав місто, той молодець, не треба писати). Не зганьбила, коли декан (земля йому скловатою) оголошував мені догану в медичному вузі за мою політичну позицію. І обіцяв вигнати мене цитую «паганай мєтлой». І не зганьблю сьогодні. Я точно знаю, як виглядає гідність. Моя червона синтепонова курточка досі висить в бабиній шафі. І кожен раз, коли я там шось шукаю, я згадую як незручно було в діда на шиї в листопаді, серед тисяч або десятків тисяч людей, яких об’єднала віра в справедливість. Звичайно, я відчуваю відчай. Я ненавиджу систему, яка змушує мене або йти на щоденні компроміси з совістю, або думати про еміграцію. Я ненавиджу корупцію. Ненавиджу, як ми гриземо один одного. Але більше за все я ненавиджу русню. І щиро бажаю пережити їм все те, що пережили ми. Я пишу цей пост, бо вже два роки за мене віддає життя і здоров’я хтось інший. Я пишу цей пост, бо ЗСУ подарували мені два роки у власній хаті, з моєю сім’єю і на моїй роботі. Я живу, тому що хтось не живе. Прошу Вас вшанувати пам’ять тих людей, чия боротьба вже завершилась. І прошу Вас підтримати тих, хто ще боронить нас. Банка в коментарях. Залишилось не багато. Дякую всім, хто читає ❤️