Олег Шарп | Oleg Sharp

🍁 Шо там по виборах, Шарп? Все по плану. На даний момент Харріс може розраховувати на голоси 226 виборців, тоді як Трамп — на 219. 93 голоси поки що знаходяться в «фіолетовій» зоні. Вони і вирішать результат цієї битви. Територіально це виборці семи штатів: Невади, Арізони, Вісконсину, Мічигану, Пенсільванії, Північної Кароліни та Джорджії. 10 вересня дебати між кандидатами - тоді і подивимось більш прискіпливо хто із ху. Але! Абсолютно (не)очікувана новина: віце-президент США в уряді Буша Дік Чейні офіційно підтримав Камалу. Республіканець назвав кандидата від своєї партії "найбільшою загрозою країні." Не можу пригадати, щоб американський політик такого рангу публічно зайняв сторону кандидата від протилежного табору. Хоча все просто: Дік Чейні - олдскульний республіканець рейгановської закалки. А Трамп - нувориш епохи популізму та постправди. Хтось із свідомих республіканських політиків повинен був подати цей приклад. Тепер очікую на ланцюгової реакції серед тих послідовників Рейгана та Маккейна, для яких Трамп - зальотний гастролер, а не людина, яка уособлює Республіканську партію та її традиції. Оффтоп. Не знайшовши чогось більш компрометуючого, московські пропагандисти доколупались до того, як Харріс сміється. До речі, послухайте на ютубі - особисто я, коли чую її сміх, самого тягне до нього доєднатись. От тільки трагічні події в Україні аж ніяк не сприяють цьому.

🍁 Читач прислав у коментарях мій ще довоєнний пост з прогнозом, який не виправдався … От так проаналізуєш усі складові, розкладеш по поличках тенденції, логічно прорахуєш, яка подія повинна бути наступною… А зранку життя чи той, хто ходить під його псевдонімом, видає такий кульбіт, що всі твої прогнози і розумні міркування летять під три чорти. P.S. А може ще виправдається? Просто чекає свого часу?

Наостанок хочу подякувати вам, друзі, за те, що ми за три дні зібрали 9 000 доларів на операцію нашому бійцю. Вже у вівторок йому поставлять імпланти носової кістки та двох верхньощелепних – весілля відбудеться за будь-якої погоди! І я однаково вдячній тій людині, яка перевела 20 гривень, і тій, що пожертвувала 1 000 доларів. Українці, я вас безмежно люблю!

🍁 Трохи особистого. Вже маю низку нових запитань, на які згодом відповім. Серед іншого мене питають, що та кого я читаю, що люблю у соціальних мережах, а що ні. О, якби ви побачили що я читаю (пам`ятаю, у твітері у якості аргументу на відповідність чи невідповідність людини, виставляли скріни його читанки), ви давно виключили мене зі своїх друзів. Почну з того, що я практично не читаю порохоботів. Не бачу сенсу витрачати час на тих, чиї думки на 80-90% співпадають з моїми – тобто, це як читати самого себе. Ні, я час від часу заходжу на сторінки таких моїх давніх друзів, як Олексій Петров, Дмитро Вовнянко, Олександр Бригинець, Володимир Омелян для того, щоб звірити годинник та лайкнути тексти цих талановитих людей. Але щось принципового нового для себе я цих текстів не виношу - однодумці на те й однодумці, щоб мислити в одному напрямку. А читаю, в основному, суху стрічку новин, після чого переходжу до провладних каналів з сітки Подоляка, потім до російських (обов`язково!), американських, британських та французьких джерел. Для чого? Для того щоб відслідковувати ТЕНДЕНЦІЇ. Тенденції намірів влади, тенденції того, який тренд задав своїм писакам Кремль (там слова жодного не напишуть без темника зверху), тенденції з українського питання в таборі «клятих англо-саксів» тощо. Тільки тоді вимальовується загальна картина та горизонти планування хоча б на найближчі тиждень-місяць. Ну, є ще дві людини, дописи яких я не пропускаю. Це Віталій Портников та Дана Ярова. Перший дуже часто формулює те, що у мене крутиться у голові, але я не можу зрозуміти, що. Тобто, він задає для мене теми, які я потім пропускаю через свої фільтри. Кажуть, він змінився після отримання Шевченківської премії. Не думаю – просто Портников з тих людей, хто має розкіш на все мати власну думку. Таких зараз не багато. А Дана Ярова для мене – яскравий приклад жінки-пасіонарія. Зо всіма своїми недоліками, помилками та метаннями. Троє дітей, проблеми зі здоров`ям, періодичні проблеми з бізнесом… А вона пре як танк і постійно намагається щось робити корисного. Мені дуже цікаво за нею спостерігати. Кого не люблю? Не люблю шакалів соціальних мереж та тих, хто постійно розводить на емоції. Перші – люди з комплексами, які стверджуються на хейті інших. Нишпорити по чужих акаунтах, постійно щось скрінити (аж до вподобайок) та з їдкими коментарями виносити це на загал. А потім насолоджуватись реакцією на цю ницість своїх підписників. У цьому випадку сперечатися доводиться не з чиєюсь позицією, а з оргазмуючим самовираженням за рахунок приниження інших, реакціями на тригери чи стадним інстинктом. І в такому контексті всім вторинно, що насправді відбулося, хто винен, шо робити і куди бігти - головне задовольнити свою конкретну психологічну потребу. Другі – емоційні вампіри. Щемливі історії, обсмоктування смертей, сльозливі прокльони... Це все потрібно, але усьому є межа, і я радий, що пішов з ФБ. Бо попросив дружину подивитись стрічку з її акаунта. У кожному другому пості – фото загиблої у Львові сім`ї, а сьогодні – з похорон. Особисто я не можу на це дивитись – не витягую. Бо це відбирає останні сили та емоції, після чого добу не можу прийти до тями. Здавалось, давно можна було замозолитись – живи собі у Флориді на березі океану та бався з онуками, але не можу. І такі світлини у такій шаленій кількості дивитись не можу, читати під кожною світлиною сльози та прокляття теж не можу. Нічого нового до загальних суму та ненависті це не додає, але тригерить та паралізує зі знаком мінус. Все це потрібно розказувати та показувати людям, але не для хайпу і не для збирання лайків. Є випадки, коли горе має бути тихим - і не треба без розбору розмахувати їм як прапором. Іноді цим ви робити ще більш боляче тим, хто особисто переживає це горе. ІМХО. Завтра-післязавтра відповім на інші запитання. Спойлер: є дві гарні новини з табору наших західних друзів і одна не дуже.

Наостанок хочу щиро подякувати вам, друзі, за те, що ми за три дні зібрали 9 000 доларів на операцію нашому бійцю. Вже у вівторок йому поставлять імпланти носової кістки та двох верхньощелепних – весілля відбудеться за будь-якої погоди! І я однаково вдячній і тій людині, яка перевела 20 гривень, і тій, що пожертвувала 1 000 доларів. Українці, я вас безмежно люблю!

🍁 Трохи особистого. Вже маю низку нових запитань, на які згодом відповім. Серед іншого мене питають, що та кого я читаю, що люблю у соціальних мережах, а що ні. О, якби ви побачили що та кого я читаю (пам`ятаю, у твітері у якості аргументу на відповідність чи невідповідність людини тим чи іншим критеріям, виставляли скріни його читанки), ви давно виключили мене зі своїх друзів. Почну з того, що я практично не читаю порохоботів. Не бачу сенсу витрачати час на тих, чиї думки на 80-90% співпадають з моїми – тобто, це як читати самого себе. Ні, я час від часу заходжу на сторінки таких моїх давніх друзів, як Олексій Петров, Дмитро Вовнянко, Олександр Бригинець, Володимира Омеляна для того, щоб звірити годинник та лайкнути тексти цих патріотичних та талановитих людей. Але щось принципового нового для себе я цих текстів не виношу - однодумці на те й однодумці, щоб мислити в одному напрямку. А читаю я, в основному, суху стрічку новин, після чого переходжу до провладних каналів з сітки Подоляка, потім до російських (обов`язково!), американських, британських та французьких джерел. Для чого? Для того щоб відслідковувати ТЕНДЕНЦІЇ. Тенденції намірів влади, тенденції того, який тренд на той чи інший проміжок часу задав своїм писакам Кремль (там слова жодного не напишуть без темника зверху), тенденції з українського питання в таборі «клятих англо-саксів» тощо. Тільки тоді вимальовується загальна картина та горизонти планування хоча б на найближчі тиждень-місяць. Ну, є ще дві людини, дописи яких я не пропускаю. Це Віталій Портников та Дана Ярова. Перший дуже часто формулює те, що у мене крутиться у голові, але я не можу зрозуміти, що. Тобто, він задає для мене теми, які я потім пропускаю через свої фільтри. Кажуть, він змінився після отримання Шевченківської премії. Не думаю – просто Портников з тих людей, хто має розкіш мати на все власну думку. Таких зараз не багато. А Дана Ярова для мене – яскравий приклад жінки-пасіонарія. Зо всіма своїми недоліками, помилками та метаннями. Троє дітей, проблеми зі здоров`ям, періодичні проблеми з бізнесом… А вона пре як танк і постійно намагається щось робити корисного. Мені дуже цікаво за нею спостерігати. Кого не люблю з блогерів? Не люблю шакалів соціальних мереж та тих, хто постійно розводить на емоції. Перші – це люди з комплексами, які стверджуються на хейті інших. Нишпорити по чужих акаунтах, постійно щось скрінити (аж до вподобайок) та з їдкими коментарями виносити це на загал. А потім насолоджуватись реакцією на цю ницість своїх підписників. У цьому випадку сперечатися доводиться не з чиєюсь позицією, а з оргазмуючим самовираженням за рахунок приниження інших, реакціями на тригери чи стадним інстинктом. І в такому контексті всім вторинно, що насправді відбулося, хто винен, шо робити і куди бігти - головне задовольнити свою конкретну психологічну потребу. Другі – емоційні вампіри. Щемливі історії, обсмоктування смертей, сльозливі прокльони... Це все потрібно, але усьому є межа, і я радий, що пішов з ФБ. Бо попросив дружину просто подивитись стрічку з її акаунта. У кожному другому пості – фото загиблої у Львові сім`ї, а сьогодні – з їх похорон. Особисто я не можу на це дивитись – не витягую. Бо це відбирає останні сили та останні емоції, після чого добу чи навіть більше не можу прийти до тями. Здавалось, давно вже можна було замозолитись – живи собі у Флориді на березі океану та бався з онуками, але не можу. І такі світлини у такій шаленій кількості дивитись не можу, читати під кожною світлиною сльози та прокляття теж не можу. Нічого нового до загальних суму та ненависті до окупантів це не додає, але тригерить та паралізує зі знаком мінус. Все це потрібно розказувати та показувати людям, але не для хайпу і не для збирання лайків. Є випадки, коли горе має бути тихим - і не треба без розбору розмахувати їм як прапором. Іноді цим ви робити ще більш боляче тим, хто особисто переживає це горе. ІМХО. Завтра-післязавтра відповім на інші запитання. Спойлер: є дві гарні новини з табору наших західних друзів і одна не дуже.

🍁 Друзі пишуть, що бачили сьогодні цього "правозахисника" в одному з аеропортів США. З Лондона прилетів, чи шо? Мабуть тепер буде захищати права американців.

🍁 Якісь напівзаходи. От якби до Маска ще Безуглу з Арестовичем додати, ефективність уряду США злетіла б на космічну висоту.

🍁 Просять дати оцінку новому міністру закордонниї справ. Так, знаю його особисто. З інтелектуальної та професійної точки зору на голову вище Кулеби. Останній фактично був хлопчиком на побігушках у Єрмака. Сибіга, на мою думку, такої ситуації не допустить, і це найбільший потенційний плюс. Багато хто стверджує, що з огляду на те, що він готував китайський кейс перемовин і був послом у Туреччині (до речі, на цю посаду його призначав Порошенко), він більше спеціаліст по Сходу - а нам, мовляв, потрібен західник на кшталт Валерія Чалого. Не зовсім коректна думка. Сибіга міжнародник дуже широкого профілю, і його основний плюс - він справжній професіонал міжнародного права та законодавства в галузі зовнішньої політики. Тобто, при ньому таких проколів, який допустив Олександр Чалий при підготовці Будапештського меморандуму, точно не буде. Він настільки буквоїд у цьому сенсі, що за майбутні міжнародні договори України я спокійний. У зв`язку з цим промайнула думка, що дане призначення є протекцією Заходу і підготовкою до якихось широких перемовин у багатосторонньому форматі щодо України. Де будуть виписуватись контури майбутньої безпекової системи з урахуванням інтересів нашої країни (про можливість їх проведення я писав раніше), і де кожна кома матиме значення - як то "стратити не можна помилувати". Чи може стати Сибіга - на противагу викладему вище - інструментом умовного Єрмака для підготовки "договорняка" з росією? Знаючи його патріотизм, львівсько-тернопільські коріння, гарні стосунки з Порошенком та деякими депутатами ЄС, не думає. Але чужа душа - потьомки, так що на 100 відсотків поручитись за людину не можу. Поки все. Про інші призначення не питайте - коментую лише те, у чому розуміюсь.

🍁 Вперше знайшов на ютубі телемарафон. Монобільшість у Раді аплодисментами та сміхом зустрічають, а потім проводжають Малюську, відпускають жарти на його адресу. Формально траур тільки у Львові та Полтаві, але болить всій Україні. Може Рада - то територія ментальної свободи? Чи всім так приїлися смерті, що вони сприймаються, як повсякденна буденність? Розумію. Але про елементарні навички доречності та публічного поводження себе перед людьми, які зараз переживають горе, ці «рєшатєлі судєб» могли б подумати? Слуги народу, такі слуги…

🍁 ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ (частина четверта, перші три частини – вище) 9️⃣ ООН не працює, Будапештський меморандум не працює, Римський статут не працює, з'являється питання - все інше теж так працює? В мене є своя відповідь, але з повагою хочу почути вашу, пане Олеже. Весь міжнародний правопорядок, сформований за результатами Другої світової, пішов шкереберть внаслідок широкомасштабного вторгнення росії в Україні. Цьому передувало багато подій, які готували підґрунтя для такого стану речей. Серед основних це: • Абсолютно безграмотно з юридичної точки зору виписаний Будапештський меморандум, на який погодилась Україна. • Величезна залежність Європейського континенту від російських енергоносіїв та небажання диверсифікувати ризики. • Слабка та беззуба реакція Заходу та НАТО на перші дзвіночки з боку росії – окупацію частини Грузії та анексію Криму. • Мовчазне потурання розквіту популістичних, вкрай лівих та правих партій, більшість з яких фінансується моквою. Можу продовжити цей ряд, але зупинюсь. Вихід тільки один: НАТО та Заходу знайти політичну волю перестати панічно боятись погроз москви і силою поставити її на місце із задіянням всіх доступних механізмів – від військового до економічного. При цьому інвестиційними та фінансовими важелями залучити на свою сторону Китай – навіть на за умови, що певні економічні інтереси США та Європи при цьому постраждають. Піде на це сучасний Захід? Беручи до увагу посилення впливу популістичних та умовно проросійських течій на Заході, не піде. Але, впевнений, цей маятник історично через деякий час хитнеться у зворотному напрямі – час Зеленських, Трампів та Ле Пенів рано чи пізно мине, і знову настане епоха Рейганів та Тетчер. Це історична закономірність. Одне погано – чи дочекається України вказаних часів? Вибору у нас немає, а тому треба працювати і боротись з тим матеріалом, що є. У будь-якому випадку – і я про це вже писав: єдиний шанс на збереження України – це її вбудування у систему світової (а не лише європейської) безпеки у якості одного з ключових елементів. А для цього потрібно, щоб переговори були не між сторонами, що воюють, а між представниками всіх ядерних держав. На цей етап, за моїм прогнозом, ми зможемо вийти десь на середину наступного року. Одним з елементів такого процесу повинна стати зміна влади в Україні (Зеленський засидівся, і це добре розуміють на Заході) шляхом виборів (максимальні очікування) або ж створенням коаліції національної згоди (мінімальні очікування). Після такої угоди, послаблення росії, вбудови України у світовий безпековий порядок (навіть без НАТО на початковому етапі) можливе започаткування нових інституцій замість нинішніх ООН, ОБСЕ тощо. Але до цього треба дожити та зберегти Україну. ❗️Готуйте ще запитання, якщо вам цікава моя думка - відповім. Про сьогоднішню трагедію у Полтаві висловлюватись не буду - хай оцінку тому, що трапилось, дають військові експерти. Хочу лише ще раз висловити щирі співчуття родичам загиблим, і сподіваюсь, що нові заходи щодо збереження життів не тільки військових, але й цивільних, будуватимуться і на крові цієї трагедії також. R.I.P. Побажання одне: Їбаште, хлопці, щосили цих нелюдей...

🍁 ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ (частина третя, перші дві частини – вище ⬆️) 6️⃣ О, ну як же без цього! Пане Олеже, ви до цих пір вважаєте, що Єрмак – не агент Кремля? Справа у термінології, до якої я підхожу професійно. І хоч мене трохи задовбали подібні питання (нібито, від того, визнає Шарп його агентом Кремля чи не визнає, залежить доля України), відповім у черговий раз. За великим рахунком не має значення, Єрмак - "Козир" чи проста шістка на погонах. Наразі його належність до агентурної мережі 🇷🇺 не доведена - є тільки оціночні судження далеких від розвідки людей та фейкові заяви, начебто, когось з МІ-6. А має значення те, що у будь-якому випадку він мерзотник, який антиконституційно узурпував владу в Україні і чинить антидержавні дії з повним карт-бланшем на це діючого президента. Отже, його належність чи неналежність до с/с 🇷🇺 нічого у цьому кейсі не міняє. Це моя принципова позиція. 7️⃣ Місцеві вибори в деяких землях Німеччини. Для нас результати дуже погані? На військову допомогу може вплинути? Так, результати територіальних виборів у Німеччині для нас погані. По-перше, Німеччина стала останньою великою європейською країною, де центристські партії уже не визначають політику, як раніше. Натомість популісти – ліві, праві й просто ті, що на зарплаті московії – здатні вигравати вибори й пропонувати свої прості рішення. Такі політики, як Трамп та Зеленський повністю лягають у цю канву. Так що складність утримання німецької мілітарної допомоги в умовах реакції на зміни у внутрішньополітичних розкладах та зростання ваги проросійських популістів, стане перед нами у повний зріст. А якщо на це накладеться ще й перемога Трампа, стане зовсім сумно. Вибачайте за відвертість. 8️⃣ Марʼяна виклала на загал аудіозапис частини засідання (УВАГА!) Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Що за таке було б у США? Арешт і судова справа за дуже серйозною статтею, яка передбачає від 8 до 20 років ув`язненя. Цю подію тут згадали аж декілька відомих ЗМІ. Основний посил: як Україна може зберігати секретність військових дій, якщо у найвищому законодавчому органі та в ОПУ працюють чи то ідіоти, чи то свідомі провокатори, що свідомо чи несвідомо працюють на основного ворога країни. 8️⃣ Ставлення чеченської діаспори до Зеленського після того, як він огульно образив УСІХ представників цього народу. Як і очікувалось, вкрай негативне. Американська діаспора не дочекалась вибачень президента Україна, а тому у співпраці з європейською діаспорою планує розпочати юридичну процедуру проти нього. Наразі визначається суд, до якого буде подано позов. Звісно, якщо Володимир Олександрович публічно не вибачиться за те, що поставив на одну дошку кадирівців і тих чеченців, які всіма силами підтримують Україну. ❗️За кілька хвилин буде четверта частина відповідей ⬇️

🍁 ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ (друга частина, перша - вище) 3️⃣ Чи допоможе нам Китай у приборканні московії, і чому провалився візит до Пекіну Саллівана? Китай остаточно визначиться зі своєю позицію по Україні після приходу нової американської адміністрації. За моєю інформацією, Пекін має намір проштовхнути неформальну угоду, відповідно до якої Штати максимально зменшують військову допомогу Тайваню, а взамін Китай впливає на рф з метою певного відкату назад у цій війні. За великим же рахунком, Пекін не зацікавлений у жодному результаті українського конфлікту, окрім як у запобіганні використанню ядерної зброї та недопущенню краху режиму Путіна. Що стосується Саллівана, то він провалив не тільки український напрямок, але й китайський. Цей персонаж – свого роду Татаров в адміністрації Байдена, і я досі не розумію, за якими критеріями йому довіряє нинішній президент (добре, що американці мене не читають)). Достеменно відомо, що Камала у першу чергу хоче позбавитись цього клерка, але намагатиметься зберегти Блінкена. 4️⃣ Чому більшість американців українського походження надають перевагу Трампу? Ну, це я ще можу пояснити. Але для мене величезна загадка, чому у нас в Україні повно трампістів? Якщо вони думають, що Трамп швидко зупинить війну, то вони у чомусь мають рацію – він просто обріже все фінансування Києву, а суто на європейській допомозі ми навряд чи вивеземо. Одне уточнення – це буде не зупинка війни, а капітуляція України з повною втратою чотирьох областей, роззброєнням, відсутністю перспектив вступу до НАТО, російською мовою та відсутністю гарантій нового вторгнення з боку москви. Що стосується частини американців українського походження, які є прихильниками Трампа, то скажу відверту річ – вони давно вже більше американці, аніж українці. І їх трампопоклонство вже вище національної ідентичності та інтересів України. Якщо така людина, яка тільки но 2 роки, як отримала американське громадянство, пише мені: «Ми (тобто, американці) що, мало даємо вам (тобто, українцям) грошей? Ви хочете втягнути Америку у вашу війну?», я впадаю у ступор. Все, не хочу більше на цю тему, бо дуже злюсь. 5️⃣ Низка питань по Монголії. Друзі, тут все зрозуміло – в Улан-Батора просто не було іншого виходу. Маленька Монголія, затиснута між двома ядерними державами, імпортує 95% своїх нафтопродуктів та понад 20% електроенергії з росії. Москва просто викрутила руки: погоджуєтесь – отримуєте дешевий газ за внутрішньоросійськими цінами та реконструкцію ТЕЦ-3 в Улан-Баторі (ціна питання – 1 млрд. на рік), не погоджуєтесь – питимите холодний кумис у холодних юртах. Звісно, монголи вибрали перше. ❗️За кілька хвилин буде третя частина відповідей ⬇️

🍁 ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ У ЧОТИРЬОХ ЧАСТИНАХ (перша частина) 1️⃣ Чому Камала Харріс у своєму останньому інтерв’ю`ю говорила про необхідність допомоги Ізраїлю і зовсім не згадала Україну. Тут все просто, і ніякої зради немає. Певна частина політикуму звинувачувала Камалу у тому, що вона занадто переймається палестинцями – на неї з цього приводу «наїхало» дуже впливове лобі у Конгресі. Ось вона і вимушена була прояснити свою позицію, відповідно до якої допомога Єрусалиму залишається у пріоритетах демократів. Що стосується України, то тут спрацювали два запобіжника. Перший: Харріс намагатиметься до певного моменту менше говорити про Україну з тієї причини, що республіканці як на червону ганчірку кидаються на демократів при будь-якому згадуванні нашої країни – Трамп починає верещати, що політика Байдена-Харріс по Україні штовхає США до Третьої світової, а американці платники податків пускають свої гроші на вітер, допомагаючи Києву. Другий: на цей час між Харріс і Уолцем діє непублічний розподіл обов`язків – кандидат у президенти висвітлює внутрішню політику, кандидат у віце-президенти – зовнішню. 2️⃣ Питання дозволу з боку США бити вглиб території росії. Вже писав, що Білим Домом прийняте принципове рішення профінансувати та допомогти технологічно побудувати в Україні «повний цикл» з виробництва ракет з дальністю дії 500+. Це буде не «Паляниця», а принципово інша ракета. Інших подробиць не буде – скажу лише, що більшість робіт треба зробити до 20 січня – тобто, до можливого приходу в Овальний кабінет Трампа. Що стосується дозволу бити вглиб росії… Вже читав у якогось фантаста, що такий дозвіл вже є. Ні, поки його немає. Питання щодо передачі Україні далекобійних ракет JASSM буде вирішуватись, за моєю інформацією, наступного тижня. Головними лобістами такого рішення виступають Уолц, Блінкен та Міллі. Головний опонент – Салліван. У випадку позитивного вирішення (впевнений, що сьогоднішні трагічні події у Полтаві підштовхнуть це рішення), потрібно буде ще місяць-два, щоб налагодити постачання. І останнє: відправка балістичних ракет з Ірану до Москви можуть стати виправданням і головним тригером для Білого Дому щодо дозволу Україні бити американською зброєю вглиб росії. Ще один принциповий і не дуже гарний для нас момент: скоріш за все, Білий Дім не буде оголошувати про свій дозвіл бити вглиб росії до 5 листопада, а перші ракети полетять на Ростов чи Москву також не раніше цієї дати – вже пояснював, що це пов`язано з істериками Трампа щодо Третьої світової і побоюваннями демократів втратити виборців. Нагадаю: ракети JASSM можуть бити на відстань 370 км, більш просунуті версії - на 800 кілометрів. ❗️За кілька хвилин буде друга частина відповідей ⬇️

🍁 Менш ніж за добу ми назбирали для Михайла майже 7 тис. доларів - і це чудо з погляду на те, скільки кожному з вас доводиться донатити на потреби ЗСУ. Величезне дякую. Вчора у був вихідний, а тому я підготував для вас відповіді на багато запитань, які ви мені поставили у коментах. Протягом дня упорядкую їх та викладу - є багато цікавого. Одне уточнення: про шаг, Клавдію Петрівну та зміну голови «Укренерго» відповідей не буде. З перших двох пунктів і без мене «експертів» вистачає, а щодо третьої позиції - не берусь коментувати те, де я не є фахівцем. Ще раз дякую, дочекайтесь. P.S. Щойно дізнався про страшну трагедію у Полтаві. Щирі співчуття рідним та близьким загиблих. Прохання до ЗСУ залишається незмінним - їбаште цих нелюдей, хлопці..

🍁 Друзі, найближчим часом знов відповім на ваші запитання - в мене вже є декілька цікавих, але можете накидати ще. Поки ж, винесу на ваш розсуд наступне. Вже писав, що дуже прискіпливо ставлюсь до прохань про збори - у більшості своїй відмовляю, якщо є хоч мала підозра щодо шахрайства. Але тут такий випадок... Ми допомагаємо бійцям, яким потрібне протезування, потрапити до американської державної програми реабілітації для військовослужбовців ЗСУ - вже десятки хлопців пройшли через цю програму. Десь тиждень тому до мене особисто звернувся боєць, який ще у червні на Донеччині втратив ліву руку і ліву ногу. Тут, у Техасі, йому зробили біонічний протез ноги. Протезування руки, якщо інша неушкоджена, програма не передбачає. Михайло (так звати хлопця - він з Волині і йому лише 22 роки) на цьому і не наполягає. Справа в іншому. У нього є наречена, яка любить і чекає його - відсутність ноги та руки її не лякає. Але самому хлопцю дуже болить за його обличчя - воно понівечено вибухом, перебиті лицеві кістки, практично відсутній ніс. Щоб переконатись, що все правда, я виходив з ним на відеозв`язок. Все дійсно так, як Михайло написав. Поки він у США, хоче зробити мінімальну пластику для того, щоб повернутись і зіграти весілля. Місцеві лікарі пообіцяли максимальну знижку на операцію, але певна сума грошей все одно потрібна - десь +/- 10 000 дол. Частину я спробую знайти серед своїх американських друзів - проте, якщо ви щось пожертвуєте, будемо вам з Михайлом вдячні. Фото з етичних міркувань ставити не буду, та й Михайло цього не хоче. Але обов`язково поставлю з його весілля - навіть обіцяв відвідати це весілля. Так що на ваш розсуд. Хочу лише сказати, що після того, як знайшовся американський спонсор для закупівлі нанорозвідників Black Hornet, в мене на банці залишилось невикористаних 9 634 грн - я їх доєднаю до суми, яку ми назбираємо. Заздалегідь дякую. Реквізити: 💳 Банка: https://send.monobank.ua/jar/6jtD38LYaw

5375 4112 2023 9581

💳 Конверт: https://www.privat24.ua/send/dcj4l

5168 7521 0176 2030

💳 Buy Me a Coffee: https://buymeacoffee.com/oleg_sharp 💳 PayPal: oolmasharp@gmail.com

Коментар спеціально для Юрія Бойко та Еліни. Ви цей коментар побачите, а вона ні, бо забанена.))

🍁 Закінчення. Початок і продовження вище ⬆️⬆️ Підбиваючи підсумок щодо обох кандидатів, хочу лише зазначити, що наша майбутня співпраця з американцями залежить від того, наскільки ми будемо прагматичними в підходах і до однієї, і до іншої партії, і головне, чи збережемо добрі відносини як із демократами, так і з республіканцями. Тоді є шанс через активну дипломатичну роботу, логіку і цікаві пропозиції виходити на ті рішення, які нам будуть потрібні, попри те, хто буде перебувати в Білому домі. Але якщо демократи з певними обмовками погоджуються на перспективу приєднання Києва до НАТО, то республіканці наразі категорично проти – мовляв, одна тільки постановка цього питання зірве майбутні домовленості з путіним. У якості компромісу, єдиний шанс на збереження України – це її вбудування у систему світової (а не лише європейської) безпеки у якості одного з ключових елементів. А для цього потрібно, щоб переговори були не між сторонами, що воюють, а між представниками всіх ядерних держав. На цей етап, за моїм прогнозом, ми зможемо вийти пізніше, ніж я думав (курська операція зірвала багато планів і поки не принесла бажаного результату – але я свідомо виокремлюю слово «поки») – десь на середину наступного року. І основними передумовами такої ситуації повинні стати вихід українсько-американської ракетної програми на оперативно-стратегічний рівень і (дуже бажано) перезавантаження нашої влади. З виборами на максимальній планці очікування або створенні коаліції народної єдності – на мінімальній. 🤷‍♂️ На цьому все - намагався писати неупереджено, але не завжди вийшло.) Якщо цікава моя думка, вийду на зв`язок наприкінці наступного тижня. Всіх обійняв. UPD. Щойно прочитав останні українські новини… Вона таки не помре своєю смертю.

🍁 Продовження. Початок вище Мені пишуть: «Трамп тим чи іншим чином зможе закінчити цю війну, а Харріс – це розтягнуте у часі вмирання України.» Згоден, можна і з цього кута подивитись, але у першому випадку це буде абсолютна капітуляція і московська говірка для ваших дітей, у другому – можливість боротись і перемагати. Притчу про двох жабок, які впали у молоко, пам`ятаєте? Мало того, радники Трампа пропонують йому "задобрити" Путіна обіцянкою чи не назавжди відкласти вступ України до НАТО. Що саме обере Трамп, поки не знає, ймовірно, й він сам. Але вже сьогодні очевидно, що для України це буде варіант із серії поганий або дуже поганий. ХАРРІС Вже писав, що такі ствердження, як «Харріс абсолютна комуністка, а політика демократів стосовно України веде до Третьої світової війни», є тими стовпами, на яких будується передвиборча стратегія Трампа. Читав економічну програму Харріс - вона традиційна для демократів, і нічого такого, щоб свідчило про її бажання «скомуніздити» американську економіку, не знайшов. Що стосується України, вона зараз активно асимілюється в це питання. Її персональними вчителями наразі є Байден та Блінкен. Останнього вона хотіла б зберегти в своїй команді у випадку перемоги. Інших планує замінити – і в першу чергу Саллівана. Який за великим рахунком завалив не тільки український напрям, але й китайський. Зокрема, Китай та США не досягли жодного прогресу в обговореннях щодо врегулювання української війни та не намітили жодного плану, - це визнав сам Джейк Салліван після візиту до Піднебесної, який відбувся на днях. Мало того, Сі у ході зустрічі з американським клерком підтвердив, що після 1 вересня дронів для України ставатиме дедалі менше через нові експортні обмеження Китаю. Іншими словами, Пекін вже налаштований вести справи з наступною адміністрацією, а Саллівана сприймає як кульгаву качку в адміністрації Байдена. До цих пір не розумію, що такого цінного знайшов Джо у цьому персонажі. І останній позитивний аргумент: у Харріс дуже активний та максимально проукраїнський кандидат у віце-президенти. На відміну від свого республіканського антипода, який принципово навіть слухавку не бере, коли йому телефонує хтось з українців. 🚀 Щодо альтернативи забороні Білого дому бити вглиб росії. Вона знайшлась. Єдина її вада у тому, що ця альтернатива не запрацює тут і зараз. А полягає вона у тому, що Білий Дім та Пентагон дали добро на фінансування серійного виробництво ракет 500+ безпосередньо в Україні шляхом створення "закритого циклу". Мене спитали, чому останній пакет допомоги від США на таку малу суму. А тому, що загальний річний бюджет американських грошей треба інвестувати не тільки у «розходники», але й у стратегічні об`єкти ВПК України. Фінансування промислової бази та надання комплектуючих для виробництва ракет вже почалось. В цілях безпеки це виробництво буде розкидано по всій Україні з передбаченням того, що влучення в один з об`єктів не зупинить надовго загальний процес. Більше про це (де, коли, яке фінансування) нічого не скажу. Бо не знаю, а якби знав, все одно промовчав би. Додам лише, що технічні деталі цієї ініціативи були також обговорені командувачем сухопутних військ ЗСУ Павлюком та представниками нашого ВПК і з європейськими партнерами. Зокрема, 27-29 серпня у Дрездені пройшла зустріч наших спеців з командувачами 35 країн НАТО та представниками їх ВПК. Результати позитивні, європейські партнери долучаться. Так що, дасть Бог, десь через 6-8 місяців ми матимемо змогу більше не просити дозволу на удари вглиб росії американців та британців. Бо у нас буде своя далекобійна зброя – дарма, що вона будуватиметься по технологіях наших партнерів. Розумію, що хочеться одразу і зараз, але, як я пояснив, такого з політичних мотивів нам не світить. Єдине, треба поспішати зі створенням «замкнутого циклу» до можливого приходу непередбачуваного Трампа. ⬇️⬇️ Закінчення нижче ⬇️⬇️

🍁 Обіцяний огляд передвиборчої ситуації у США та її вплив на Україну (лонгрід-лонгрідіще). Почнемо з рейтингів на цю годину, а потім перейдемо до ролі українського питання в політичних розкладах. Відповідно до свіжих опитувань Bloomberg, Трамп більше не випереджає Харріс у жодному з ключових штатів. Втім, у більшості з них розрив у межах похибки. Що стосується загальноамериканського рейтингу, Камала випереджає Дональда з результатом 45% проти 41% - опитуванням Reuters/Ipsos. Але, нагадаю, загальнонаціональний рейтинг – це майже ні про що, все вирішуватимуть голоси виборщиків у фіолетових штатах. Наразі обидві сторони відіграли свої "позитивні" новини – республіканці поглинули Кеннеді, демократи провели з'їзд. Наступним ключовим моментом гонки стануть дебати Трампа та Харріс 10 вересня. ТРАМП Про мотивацію американців голосувати за Трампа зараз розказувати не буду. Але знаю, що у того ж Трампа є багато прихильників в Україні. Їх мотивацію наступна: Трамп першим дав нам «Джавеліни», він запровадив санкції проти росії, він хоч тушкою, хоч чучелом зможе зупинити цю війну. Бо, мовляв, при Харріс нічого не зміниться – будуть нам давати озброєння по чайній ложці і заборонятимуть бити вглиб росії. Зупинюсь на останньому ствердженні. Так, скоріш за все, політика Харріс стосовно України буде продовженням політики Байдена. Що стосується ударів вглиб росії, то таке рішення вже було прийнято. І воно мало не запрацювало, але у ситуацію втрутився Рудий Лис. Справа у тому, що свою «українську» стратегію у протистоянні з демократами він вирішив базувати на безперспективності допомоги Києву. Як тільки Білий Дім заводить мову про необхідність застосування американської зброї вглиб росії, Донні як скажений починає волати, що Байден своєю «українською авантюрою» втягує США у Третю світову, на що миттєво реагує та частина американців, які далі свого носу нічого не бачить, і рейтинги демократів знижується. В таких умовах Білий дім не може робити кроки, які вдарить по шансах Харріс на перемогу. Так що це питання однозначно не буде вирішене до середини листопада. І як би нам не було боляче, для американської політичної еліти головне – перемога на виборах, а потім все інше. Чи є у Трампа якийсь план стосовно України на випадок його приходу в Овальний кабінет. Ні, ні, і ще раз ні. Нинішній Трамп – це навіть не той Трамп, який був 5 років тому. Наразі це повернутий на американському ізоляціонізмі самодур, який вибрав собі у віце-президенти ще більшого ізоляціоніста і самодура. А те, що він верзе стосовно України в своїх останніх вьо, просто на голову не налазить. Чого тільки вартує наступний вислів:

"Росія чудово воює взимку. Вони перемогли Німеччину, вони перемогли Наполеона. Вони потужна військова сила, а Україна – ніяка. Вона ще тримається, бо ми просто виділяємо їй багато грошей"

Капець-логіка: "Вони перемогли Германію..." А українці в цей час гопак танцювали та сало їли? Дурнувате створіння, яке навіть елементарні історичні речі не знає. Про гроші взагалі мовчу – нинішній Трамп повернутий на тому, що всі щось повинні Америці, а Америка – такий собі пуп Землі, якому всі повинні щось платити, а цей пуп ще подумає, робити щось в обмін на гроші, чи ні. А велич країни, оплот світової демократії, перша армія світу, головний стримувач росії та китаю – це вже архаїчні постулати? Питання риторичне… До цього в розмові з Маском Трамп зазначав, що "Україна незабаром не зможе продовжувати бойові дії через брак військовослужбовців, а тому не варто витрачати на неї гроші". Водночас він продовжує наполягати на тому, що для розмови з "крутим хлопцем" путіним потрібен американський "крутий хлопець" - тобто він сам. І не приховує, що має намір домовлятись з мерзенним «крутим хлопцем» через голову українців. І контрольний… Республіканці чітко дали зрозуміти, що нового пакту про допомогу Україні при Донні не буде.