متاح الآن! بحث تيليغرام 2025 — أهم رؤى العام 
Олег Шарп | Oleg Sharp
قناة بسيطة
إظهار المزيد
📈 نظرة تحليلية على قناة تيليجرام Олег Шарп | Oleg Sharp
تُعد قناة Олег Шарп | Oleg Sharp في القطاع اللغوي أوكراني لاعباً نشطاً. يضم المجتمع حالياً 53 667 مشتركاً، محتلاً المرتبة 1 124 في فئة السياسة والمرتبة 1 054 في منطقة أوكرانيا.
📊 مؤشرات الجمهور والحراك
منذ تأسيسه في невідомо، حقق المشروع نمواً سريعاً وجمع 53 667 مشتركاً.
بحسب آخر البيانات بتاريخ 29 يونيو, 2026، تحافظ القناة على نشاط مستقر. خلال آخر 30 يوماً تغيّر عدد الأعضاء بمقدار -466، وفي آخر 24 ساعة بمقدار -16، مع بقاء الوصول العام مرتفعاً.
- حالة التحقق: غير موثّقة
- معدل التفاعل (ER): يبلغ متوسط تفاعل الجمهور 41.35%. وخلال أول 24 ساعة من النشر يحصد المحتوى عادةً N/A% من ردود الفعل نسبةً إلى إجمالي المشتركين.
- وصول المنشورات: يحصل كل منشور على متوسط 22 195 مشاهدة. وخلال اليوم الأول يجمع عادةً 0 مشاهدة.
- التفاعلات والاستجابة: يتفاعل الجمهور بانتظام؛ متوسط التفاعلات لكل منشور يبلغ 2 300.
- الاهتمامات الموضوعية: يركز المحتوى على مواضيع رئيسية مثل путін, нафта, єрмак, санкція, партія.
📝 الوصف وسياسة المحتوى
وصف القناة غير متوفر.
بفضل وتيرة التحديث المرتفعة (أحدث البيانات بتاريخ 30 يونيو, 2026) تحافظ القناة على حداثتها ومستوى وصول مرتفع. وتُظهر التحليلات تفاعلاً نشطاً من الجمهور، ما يجعلها نقطة تأثير مهمة ضمن فئة السياسة.
53 667
المشتركون
-1624 ساعات
-1037 أيام
-46630 أيام
أرشيف المشاركات
53 667
🍀Цієї ночі Україна знову зазнала масованої комбінованої атаки: понад 50 ракет і близько 500 «шахедів» та інших дронів. Ударів зазнали Львівська, Івано-Франківська, Запорізька, Чернігівська, Сумська, Харківська, Херсонська, Одеська та Кіровоградська області. Загинуло п’ятеро людей, близько десяти поранено.
❗️Запоріжжя: 1 людина загинула, ще 9 дістали поранення внаслідок нічної атаки російських військ
Вночі ворог завдав комбінованого удару по місту, застосувавши БпЛА та керовані авіабомби. Вибухи спричинили пожежі у приватному секторі — горіли житлові будинки, а також у багатоповерхівці, де пошкоджено будівлю та два легкові автомобілі.
❗️Чернігівщина: росіяни знову атакували об’єкти інфраструктури.
❗️Херсонщина: Білозерка потрапила під російську атаку
Внаслідок удару дрона по одному з районів селища виникла пожежа в магазині.
❗️Львівщина: 4 людини загинуло і ще 4 отримали травми внаслідок російської атаки
росіяни понад п’ять годин тероризували область комбінованими ударами.
Пошкоджено низку об’єктів, зокрема житлові будинки.
Ворог поцілив по житловій забудові – тут загинуло четверо людей.
Один будинок вщент зруйнований, ще вісім – пошкоджені. Загалом у області травми отримали шестеро людей, повідомляє ОВА.
❗️ Франківщина: через російську атаку та падіння уламків виникла пожежа, яку рятувальники оперативно ліквідували.
❗️Росіяни вночі атакували Слов'янськ КАБами - поранені 8 осіб, - начальник Слов'янської МВА Лях
Окупанти вдарили трьома авіабомбами. Зафіксовано два влучання у девʼятиповерхівку на вул Центральній, 22 і одне влучання у школу мистецтв.
Відомо про 8 поранених. Серед них одна дитина - хлопчик 13-ти років.
Тривають рятувальні та відновлювальні роботи.
❗️Вчора поїзд та залізничний вокзал у Шостці, стали обʼєктами російського терору.
Росія знову б’є по цивільній інфраструктурі. Світ має діяти, щоб зупинити цей терор і змусити путіна припинити удари. Вірю… Україна стане тобі поперек горла враже!
Співчуття рідним…близьким… Україні…
53 667
🍀🇨🇿 Парламентські вибори в Чехії 2025: перемога ANO та нові політичні виклики
На парламентських виборах у Чехії, що відбулися 3–4 жовтня 2025 року, перемогу здобуло рух ANO, очолюваний колишнім прем’єр-міністром Андреєм Бабішем. Згідно з попередніми результатами, ANO отримало близько 35 % голосів, що є найкращим результатом у його історії. На другому місці опинилася коаліція SPOLU з близько 23 % голосів. Інші партії, такі як “Stačilo!”, не подолали 5 % бар’єр і не потрапили до парламенту.
Цьогорічні вибори відзначилися кількома нововведеннями. Вперше виборці, які постійно проживають за кордоном, мали можливість голосувати поштою. Крім того, виборці могли впливати на склад парламенту не лише вибором партії, але й шляхом преференційного голосування, відомого як “кroužkování”.
Перемога ANO може мати значний вплив на зовнішню політику Чехії. Раніше Бабіш висловлював скептицизм щодо підтримки України, зокрема щодо постачання зброї. Такі позиції можуть призвести до перегляду зовнішньополітичного курсу Чехії, зокрема щодо її участі в санкціях проти Росії та підтримки європейської інтеграції України.
📉 Результати інших партій
💬SPOLU: Коаліція, що складається з ODS, KDU-ČSL та TOP 09, отримала близько 23 % голосів. Представники SPOLU заявили про готовність до співпраці, але підкреслили, що коаліція з ANO під керівництвом Бабіша є неприйнятною.
💬Piráti: Партія отримала близько 8,75 % голосів, що дозволяє їй зберегти представництво в парламенті. Лідер партії Зденěk Гріб зазначив, що результат не є оптимальним, але партія продовжить боротьбу за демократичні цінності.
💬SPD: Партія отримала близько 10 % голосів і висловила намір увійти до уряду. Однак, за словами лідера ODS, коаліція з SPD є малоймовірною.
Перемога ANO може призвести до політичної нестабільності в Чехії, оскільки формування уряду за участю контроверсійних партій, таких як SPD, може викликати внутрішні та міжнародні суперечки. Крім того, зміна зовнішньополітичного курсу може вплинути на відносини Чехії з її європейськими партнерами та союзниками.
У наступні тижні очікується активна фаза коаліційних переговорів, яка визначить політичний курс Чехії на найближчі роки.
53 667
🍀🇲🇩 Придністров’я: історія, сучасний стан і геополітичне значення
Придністров’я — це невизнана республіка, розташована на лівому березі Дністра в Молдові. Хоча міжнародна спільнота не визнає її незалежність, регіон має постійну російську військову присутність, що робить його стратегічно важливим для Кремля.
📜 Історія та хронологія конфлікту
💬1990 рік: Після проголошення незалежності Молдови, Придністров’я відмовляється визнавати нову владу та проголошує свою незалежність.
💬1992 рік: Розпочинається збройний конфлікт між молдавськими силами та сепаратистами Придністров’я. Російська 14-та гвардійська армія втручається на боці сепаратистів, що призводить до фактичного контролю Росії над регіоном.
💬1995 рік: Росія реорганізовує свої війська в Придністров’ї в Оперативну групу російських військ (ОГРВ), яка офіційно виконує миротворчу місію, але фактично контролює ситуацію в регіоні.
🛡️ Збройні сили ПМР
💬Чисельність: близько 4 000 кадрових військовослужбовців. У разі мобілізації чисельність може збільшуватися до 5–7,5 тисяч осіб, включно з резервістами та добровольцями.
💬Структура:
💬сухопутні війська,
💬внутрішні війська,
💬прикордонні війська,
💬військово-повітряні сили,
💬козачі формування.
💬Особливості: організовані за російським зразком; реальна боєздатність обмежена через застаріле озброєння та слабку матеріально-технічну базу.
🪖 Російська військова присутність
💬Основний компонент — Оперативна група російських військ (ОГРВ).
💬Чисельність: близько 1 500–2 500 військових, серед яких кадрові офіцери РФ і місцеві мешканці з російськими паспортами.
💬Завдання:
💬охорона складів боєприпасів у селі Колбасна (понад 20 000 тонн),
💬патрулювання та контроль лінії розмежування,
💬підтримка ПМР у разі загострення конфлікту.
🌍 Геополітичне значення
💬Міжнародне визнання: Придністров’я не визнано жодною країною, включаючи Росію, але фактично контролюється Москвою.
💬Вплив на Молдову: Російська присутність у Придністров’ї є значним фактором політичного тиску на Молдову, яка прагне інтегруватися до ЄС.
💬Загроза для України: Придністров’я межує з Одеською областю України, що робить його потенційним плацдармом для ескалації конфлікту в регіоні.
🗓️ Хронологія ключових подій
💬1990 рік — проголошення незалежності Придністров’я; конфлікт із Молдовою.
💬 1992 рік — російська 14-та гвардійська армія втручається, фактичний контроль над регіоном.
💬1995 рік — формування ОГРВ, основної військової сили РФ у регіоні.
💬Сучасність — близько 4 000 військових ПМР та 1 500–2 500 російських військових підтримують регіон; збереження складів боєприпасів у Колбасній.
Придністров’я — це не просто «заморожений конфлікт». Це стратегічний плацдарм Росії, який слугує інструментом політичного тиску та потенційною загрозою для безпеки Молдови та України. Попри скорочення чисельності військ, регіон залишається важливим для Кремля як військово, так і політично.
PS Про блокпости
У березні 2024 року влада Придністровської Молдавської Республіки повідомила, що готова зняти блокпости на в’їзді та виїзді з міст, а також у зоні безпеки, як тільки ситуація стабілізується. Це рішення було прийнято після низки терактів у 2022 році, коли було пошкоджено важливі об’єкти інфраструктури, зокрема Міністерство державної безпеки в Тирасполі та військові об’єкти в Парканах. У відповідь на ці загрози в Придністров’ї було введено “червоний” рівень терористичної небезпеки, який пізніше знизили до “жовтого”.
На блокпостах чергують співробітники Міністерства внутрішніх справ Придністров’я та охороняють 76 важливих об’єктів життєзабезпечення. Влада заявляє, що зніме блокпости після нормалізації обстановки, коли рівень терористичної небезпеки знизиться.
53 667
🍀Копенгагенський саміт: Україна як ключ до безпеки Європи
У Копенгагені відбувся саміт Європейської політичної спільноти, який став знаковим для України. Він засвідчив: Європа дедалі чіткіше усвідомлює, що захист України — це захист усього континенту. Саміт показав нові підходи до безпеки, але водночас висвітлив і проблеми, що гальмують спільні рішення.
Лідери ЄС обговорили чотири оборонні проєкти для захисту східного флангу від російської агресії. Серед них:
💬«Стіна дронів» — спільна система спостереження та протидії безпілотникам;
💬системи ППО для прикордонних територій;
💬космічні технології та щити для захисту від ударів;
💬розвиток оборонної кооперації, що має посилити європейську здатність до самозахисту.
Ключовим питанням стала також ідея створення «репараційного кредиту» на базі заморожених російських активів — потенційно на суму 140 млрд євро. Це мало б стати проривом у відбудові України, однак єдності серед країн ЄС поки що немає (24tv.ua).
Єврокомісар із питань економіки Паоло Джентілоні заявив:
«Ми маємо знайти законний механізм використання російських активів, інакше Європа виглядатиме безсилою перед обличчям агресора».
Саміт підтвердив: Україна перестає бути лише об’єктом допомоги, а стає ключовим суб’єктом європейської безпеки. Український досвід війни, технології дронів, мобільні групи перехоплення та системи РЕБ уже стали прикладом для партнерів.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила:
«Україна — не лише потребує нашого захисту. Вона сама є захисником Європи. Це — нова реальність, яку ми повинні враховувати в нашій політиці» (Ukranews).
Європейські лідери визнають: без України будь-яка нова оборонна система ЄС залишиться неповною.
Політичні перепони
Попри амбітні заяви, низка рішень так і залишилась на рівні дискусій:
💬Фінансовий спротив: Франція та Бельгія остерігаються, що використання російських активів може призвести до судових позовів.
💬Угорське вето: прем’єр Віктор Орбан продовжує блокувати європейський курс України, використовуючи механізм одноголосності.
💬Бюрократія ЄС: ідея надати Єврокомісії ширші повноваження у військовій сфері викликає спротив держав-членів, які бояться втратити контроль над обороною.
Міністр закордонних
справ Данії Ларс Люкке Расмуссен застеріг:
«Ми всі розуміємо терміновість. Але проблема Європи — у швидкості рішень. Росія не чекає на наші узгодження» (24tv.ua).
Копенгагенський саміт показав два важливі моменти.
По-перше, Європа визнає Україну не лише жертвою агресії, а й рівноправним партнером у спільній безпеці.
По-друге, прогалини у швидкості та політичній єдності залишаються серйозною загрозою.
Саміт у Копенгагені закріпив нову парадигму: без України неможливо уявити європейську оборону. Попри вето та бюрократію, сам факт, що Україна стала центральною темою дискусій, — це вже стратегічний зсув. Наступний крок за Європою: довести, що слова можуть перетворюватися на дію.
Джерела: 24tv.ua, Ukranews
53 667
🍀🇨🇿 Вибори в Чехії: між підтримкою України та популістськими обіцянками
Парламентські вибори в Чехії, які відбудуться 3–4 жовтня 2025 року, стали одними з найважливіших для всієї Центральної Європи. Їх результат визначить не лише подальший курс внутрішньої політики країни, а й майбутню роль Чехії у підтримці України та позицію в Європейському Союзі. Виборча кампанія проходить у напруженій атмосфері: уряд апелює до міжнародної солідарності та необхідності допомагати Києву, тоді як опозиція та популістичні сили грають на соціально-економічних проблемах чехів і використовують проросійські наративи.
Основне на сьогодні
💬Підтримка України як політичний аргумент. Чинний уряд Петра Фіали послідовно підтримує Україну на міжнародній арені, надаючи військову, економічну та гуманітарну допомогу. Це є частиною стратегії, покликаної показати Чехію як активного члена ЄС і НАТО. Однак не всі виборці вважають, що зовнішня політика має перевагу над вирішенням внутрішніх проблем.
💬Популістський виклик
Лідером соціологічних опитувань є партія ANO Андрея Бабіша, яка набирає понад 30 % підтримки. Її риторика побудована на критиці нинішнього уряду та пріоритеті «інтересів чехів перед інтересами біженців чи союзників». Подібні меседжі використовують і радикальні сили SPD та Stačilo!, які відкрито грають на антиевропейських та антиукраїнських настроях.
💬Економічний фактор
Інфляція, ціни на енергоносії та соціальна політика — головні питання, які хвилюють чехів. Частина громадян вважає, що допомога Україні накладає додатковий тягар на бюджет, і тому схиляється до тих, хто обіцяє зосередитись на внутрішніх потребах.
💬Інформаційний фронт у TikTok
Аналітики виявили майже 300 акаунтів у TikTok, які системно поширюють проросійські меседжі й підтримують популістські або крайні партії. Їхня щотижнева аудиторія — від 5 до 9 мільйонів переглядів, що перевищує охоплення офіційних сторінок основних політичних лідерів. Цей факт доводить, що соціальні мережі стали важливим полем битви за виборця, а дезінформація може реально вплинути на результат.
💬Міжнародний вимір
Політологи наголошують: від того, хто переможе у Чехії, залежить не лише внутрішня політика, а й подальший баланс сил у Європейському Союзі. Президент Петро Павел уже попередив, що військова допомога Україні може опинитися під загрозою, якщо до влади прийдуть сили, менш налаштовані на співпрацю із союзниками.
Чеські вибори є лакмусовим папірцем для всієї Європи. Вони покажуть, чи здатна країна утримати баланс між зовнішньою відповідальністю та внутрішнім добробутом громадян.
💬Якщо переможуть сили, що підтримують урядовий курс, Чехія збереже активну роль у допомозі Україні та в європейських інтеграційних процесах.
💬Якщо ж перевагу здобудуть популісти та проросійськи налаштовані партії, країна може змінити свій вектор, що створить нові виклики для європейської єдності.
У будь-якому разі, ці вибори стають не лише внутрішньою подією Чехії, а й сигналом для Європи про стійкість демократичних цінностей перед лицем пропаганди та соціально-економічного тиску.
📌 Джерела: BBC Ukrainian, DW.
53 667
🍀Міжнародна увага до перспектив прискореного вступу України та Молдови до Європейського Союзу останнім часом посилюється. На тлі політичних бар’єрів у ЄС з’являються пропозиції змінити правила прийняття рішень, аби зменшити вплив вето однієї країни. Водночас, за словами єврокомісарки Марти Кос, технічна підготовка України до членства відбувається «рекордними темпами», навіть якщо цей процес залишається менш помітним для широкої аудиторії.
На саміті в Копенгагені обговорюють можливість змінити чинні правила ЄС, за якими нові члени мають прийматися лише за згоди усіх 27 країн. Застосування такого підходу створює ризик блокування кандидатів навіть через вето однієї держави.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта активно працює над пошуком компромісів, що можуть зменшити вплив окремих країн на процес. Одну з таких ідей — переговорні «кластери», які можна відкривати за підтримки кваліфікованої більшості, а не лише за одностайного рішення.
Тобто країни-члени могло б частково погодитися із просуванням України вперед, навіть якщо деякі з них (зокрема Угорщина) висловлюють опозицію. Це не означатиме повне усунення права вето — для остаточного закриття кластеру в кожному разі знадобиться згода всіх.
Марта Кос зазначає, що в технічному плані Україна рухається дуже швидко — швидше за будь-яку іншу країну-кандидата, клонаючи законодавство під стандарти ЄС.
Вона підкреслює, що цей процес не обмежується лише реакцією на зовнішні рішення — реформи й адаптація тривають вже зараз, незалежно від того, яке рішення ухвалять держави ЄС.
Кос також наголошує, що навіть коли політичні рішення затягуються, технічна робота — скринінг законодавства, підготовка нормативних актів — не має зупинятись. Чим більше буде зроблено на цьому етапі, тим менше залишиться завдань, коли набиратимуться кластери переговорів.
Для отримання підтримки країн ЄС Україна й Молдова повинні демонструвати реальний прогрес у ключових сферах: судова реформа, боротьба з корупцією, модернізація економіки, інституційне посилення.
Саме цей прогрес може переконати держави, які мають застереження, що Україна — не лише політична заявка, а держава, здатна впроваджувати європейські стандарти.
💬Спроба компромісу в ЄС. Ідея з модульними «кластерами» може стати інструментом для обійти парламентське чи політичне блокування з боку однієї або двох країн, зберігши при цьому фундаментальні принципи консенсусу.
💬Технічна підготовка — фундамент. Незважаючи на політичні вагання, Україна просувається вперед на рівні законодавства й адміністративної підготовки — це важлива перевага.
💬Реформи — ключ до довіри. Без реального прогресу в ключових сферах ЄС навряд чи погодиться змінювати правила для однієї країни.
💬Розрив між бажанням і погодженням. Навіть з новими механізмами вступу остаточне рішення залежатиме від політичної волі держав-членів.
Отже, Україна наразі перебуває в активній фазі підготовки — не лише очікуючи рішень ЄС, а працюючи зараз, щоб бути максимально готовою. Наступним кроком стане перевірка, чи здатна європейська спільнота підтримати зміни, які дозволять прискорити процес вступу без втрачених шансів чи компромісів з принципами.
53 667
🍀Європа на роздоріжжі: про що говорять у Копенгагені
Сьогодні у Копенгагені стартував саміт лідерів ЄС. Тут вирішується не лише безпека Європи, а й майбутнє України. Питань на порядку денному багато, але кілька з них — ключові.
«Стіна дронів»
Російські атаки дронами вже не лише українська проблема. Данія, Литва, Польща та інші держави теж стикаються з БПЛА над військовими й цивільними об’єктами. Тому ідея «стіни дронів» — це не просто технічний проєкт, а символ спільного захисту. Україна має унікальний досвід у цій сфері, і його цінують — наші спеціалісти вже працюють разом із партнерами.
«Варта східного флангу»
Європа нарешті серйозно заговорила про власну «оборонну варту» на східних кордонах. Це фактично щит — системи ППО, розвідка, швидке реагування. Це сигнал: ЄС розуміє, що російська загроза — не десь далеко, а поруч.
Заморожені російські активи
Особлива увага — грошам. У Європі лежить понад €140 млрд заморожених російських активів. І тепер пропонують, щоб вони працювали на Україну у форматі «репараційного кредиту». Тобто ми отримуємо кошти зараз, а борг буде закрито тоді, коли Росія виплатить репарації. Це компромісне, але реалістичне рішення. Уже сьогодні відсотки з цих активів принесли Україні перший транш у €1,5 млрд.
Україна і ЄС
Ще одна важлива тема — наш вступ до Євросоюзу. Переговори вже розпочаті, але не без проблем: Угорщина блокує, інші країни вагаються. У Копенгагені навіть обговорюють варіант обходу права вето. Очевидно, що в ЄС є політична воля, щоб відкрити всі переговорні кластери вже у 2025 році. Але від нас вимагають конкретних реформ — судів, антикорупції, прав меншин.
Цей саміт — сигнал, що Європа нарешті виходить із зони комфорту.
💬«Стіна дронів» і «Варта східного флангу» — це про реальну безпеку.
💬Використання російських активів — про справедливість і підтримку України.
💬Вступ до ЄС — про наш спільний вибір і майбутнє.
Копенгаген може стати точкою, де слова перетворяться на дії. Хочеться вірити, що Європа готова до цього.
53 667
🎗🗺Присвоєно звання «Місто-герой» 16 населеним пунктам.
Зокрема:
Дніпровщина: Павлоград, Нікополь, Марганець
Донеччина: Дружківка, Краматорськ, Костянтинівка, Покровськ, Слов’янськ
Запоріжжя: Гуляйполе, Оріхів
Миколаївщина: Вознесенськ, Баштанка
Сумщина: Суми, Тростянець
Харківщина: Куп’янськ
Хмельниччина: Старокостянтинів
53 667
🎗Присвоєно звання Герой України посмертно: Андрію Парубію, Геннадію Афанасьєву, Степану Чубенку та Володимиру Вакуленку.
💬Андрій Парубій – український політик, громадський діяч, ексголова Верховної Ради та нардеп від «Європейської солідарності». Вбитий 30 серпня 2025-го року у Львові.
💬Геннадій Афанасьєв – кримчанин, громадянський активіст, військовий і колишній в’язень Кремля. Загинув на фронті 21 грудня 2022-го року.
💬Степан Чубенко – 16-річний школяр з Краматорська, воротар юнацької команди ФК "Авангард" Краматорськ. Вбитий у 2014-му році бойовиками угруповання «ДНР».
💬Володимир Вакуленко – автор понад десятка книжок, в тому числі дитячих, активний учасник Революції Гідності та волонтер. Окупанти вбили його в 2022-му році в Харківській області.
Героям слава!💔🖤
53 667
🍄🟫Збір закрито. Щира подяка усім небайдужим, хто взяв участь!
Разом переможемо! 💙💛
53 667
Також, на честь Дня тих, хто вже котрий рік боронить нашу країну від агресора, давайте зробимо їм приємне, та закриймо сьогодні збір на автівку для 13 ОКЗБ!
Залишилося всього 12 тисяч гривень.
53 667
🍄🟫 Країни Великої сімки близькі до угоди про посилення санкцій проти росії - Bloomberg
У проекті заяви міністрів фінансів G7 йдеться про те, що країни "погодилися щодо необхідності діяти спільно та вважають, що настав час для значної координації заходів, щоб посилити стійкість України та критично обмежити здатність Росії вести війну проти неї". Зокрема, йдеться про нові санкції проти енергетичного, фінансового та військово-промислового секторів російської економіки, а також заходи для боротьби з тіньовим флотом.
Окрім цього, міністри збираються обговорити фінансові потреби України, включно з координацією шляхів подальшого використання заморожених активів Центробанку РФ.
Проект гарний, але треба буде подивитись, що з написаного доживе до остаточної версії документа, враховуючи сильне небажання трампівської адміністрації приймати серйозні міри проти Кремля до цього.
53 667
Дорогі українці!
1 жовтня — особливий і багатогранний день у нашій історії та духовному житті. У цей день ми відзначаємо День захисників і захисниць України, вшановуємо наших воїнів — тих, хто сьогодні стоїть на варті свободи й незалежності, і тих, хто в різні часи віддав своє життя за Батьківщину. Ваша мужність, сила й любов до України — найбільший скарб нашої нації.
Це також свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке здавна вважалося оберегом українського воїнства. Нехай Покрова завжди захищає наш народ, наші домівки, наших дітей та всю Україну від лиха й темряви.
Ми згадуємо й День українського козацтва символ волелюбного духу, відваги та єдності. Козаки були уособленням сили народу, і їхній дух живе сьогодні у сучасних захисниках, які продовжують славні традиції предків.
Не забуваємо і про День ветерана. Це нагода висловити вдячність усім, хто пройшов через горнило війни, хто своїм життям і досвідом нагадує нам про ціну миру та свободи.
1 жовтня — це день сили, вдячності й молитви. Це день, коли минуле і сучасність зливаються в одну історію боротьби українського народу за право бути вільним.
Нехай цей день додасть кожному з нас віри в перемогу, зміцнить наші серця та подарує світлу надію на мирне майбутнє.
Бережімо пам’ять, шануймо живих і тих, хто пішов у вічність, і робімо все, щоб наша Україна була сильною, єдиною та щасливою.
Слава Україні! Героям слава! 🇺🇦
⸻
PS дааайте привітаємо наших захисників донатом на авто, залишилося не багато….
https://t.me/Oll_Sharp/22453
53 667
Друзі!
Захисники українського неба з 13 ОКЗБ потребують автомобіля, який допоможе швидко пересуватися та виконувати бойові завдання. Це питання не комфорту, а виживання та ефективності: від швидкості та мобільності залежить життя бійців і наша безпека.
Цільова сума - 140000,00. Вже зібрано 60000,00 грн, тож долучайтеся будь ласка до поточного збору. Кожна гривня — це цеглинка в обороні нашої країни.
📌 Реквізити для допомоги:
https://send.monobank.ua/jar/5JEMbc77yp - монобанка.
4441 1111 2238 4971 - карта для збору.
Разом ми сильніші. Підтримай тих, хто щодня боронить наше небо! 💙💛
53 667
Що таке «ямальський хрест»
Це стратегічно важливий газотранспортний вузол, де сходяться 17 великих газопроводів, що пролягають територією Ямало-Ненецького автономного округу.
Він розташований у північній тундрі Росії, неподалік селища Пангода. У цьому місці перетинаються основні магістралі, якими природний газ транспортується від найбільших родовищ Ямала. Унікальна схема розміщення трубопроводів формує своєрідний малюнок, що нагадує хрест, виразно помітний навіть із супутників, що й дало назву об'єкту.
Через це енергетичне перехрестя проходить до 85% всього обсягу газу, що видобувається в Росії, що робить його однією з найважливіших ланок у національній газовій інфраструктурі.
53 667
🍀Аналітики пропонують вісім ключових цілей у ₚосії, удари по яких могли б змінити баланс на фронті та допомогти вийти з позиційного «глухого кута».
Ідея полягає не в одномоментних ударах по випадкових цілях, а в серії прицільних операцій, які порушать логістику, виробничі можливості й командно-контроль супротивника. Такі удари мають бути скоординовані з розвідкою, ППО та підтримкою партнерів, щоб мінімізувати ризики та максимізувати стратегічний ефект.
Перелік пріоритетних цілей
1. Волго-Донський канал — важливий водний шлях, який ₚосія використовує для перекидання флоту й ресурсів.
2. Завод із виробництва дронів Shahed у Татарстані — спільне російсько-іранське підприємство, життєво важливе для виробництва ударних БПЛА.
3. Сухопутні маршрути Китай → РФ (транзитні шляхи) — особливо залізничні вузли на кордонах, що використовуються для постачання.
4. Керченський міст та мости через Сиваш (Чонгарський, Сиваський, Генічеський) — знищення або виведення з ладу цих сполучень обмежить логістику рф по Криму.
5. Залізничні мости у Західному ВО РФ — удари по мостах, трансформаторах і тягових підстанціях, що обслуговують лінії постачання.
6. База Чорноморського флоту в Очамчирі (Абхазія) — нова база, яку ₚосія будує як резерв після ударів по флоту в Криму.
7. Придністров’я — стратегічна зонах, де рф має свій контингент.
8. Бази Тихоокеанського флоту рф — хоча не напряму залучені в український театр, удари по ним можуть змусити розпорошити ресурси Росії.
Контекст і виклики
💬Поточна стадія війни характеризується позиційним «глухим кутом», коли фронт майже не змінюється. Аналітики вважають, що вихід із нього можливий саме завдяки вдалим ударам по стратегічним об’єктам.
💬Надзвичайно важливим є домінування дронів: сучасне поле бою стало «прозорим», де кожен рух чи сигнал може призвести до виявлення і удару.
💬Традиційні засоби захисту (броня, укріплення, інженерні споруди) значно втрачають ефективність у контексті масового застосування ударних дронів.
💬Щоби реалізувати такі удари, Україні необхідні технологічні рішення, система протидії дронам, зміни у структурі та тактиці застосування військ.
PS натрапила на цікаву статтю для обговорення
https://zahidfront.com.ua/news/Vixid-iz-gluxogo-kuta-cili-v-rf-po-yakix-Ukrayina-maye-zavdati-udaru.html
53 667
🍀25 вересня Вищий антикорупційний суд допитав народного депутата Олександра Дубінського у справі екснардепа Андрія Деркача, якого обвинувачують у державній зраді та співпраці з російськими спецслужбами та незаконному збагаченні.
Дубінський заявив, що з Деркачем знайомий лише ситуативно з 2019 року та не мав із ним жодних особистих відносин. Єдиною спільною діяльністю він назвав пресконференцію, яка відбулася восени 2019 року. За його словами, участь у ній була пов’язана виключно з ініціативою створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо фінансових зловживань оточення Петра Порошенка та діяльності НБУ.
Депутат стверджував, що ідею співпраці з Деркачем та створення комісії просував Офіс президента і для обговорення цієї ініціативи до нього нібито особисто приїжджав тодішній помічник президента Андрій Єрмак, який нині очолює ОП. Він наголосив, що на пресконференції говорив лише про публічно відому інформацію та матеріали, надавані офіційними органами.
На допиті Дубінський заявив про політичний вплив на правоохоронні органи, поклав відповідальність за співпрацю з Деркачем на керівництво держави та надав захисту документи для долучення до справи.
💬У листопаді 2024 року стало відомо, що колишній народний депутат України Андрій Деркач увійшов до комітету безпеки і оборони Ради Федерацій Росії.
💬У серпні 2023 року НАБУ і САП завершили розслідування за підозрою народного депутата України III–IX скликань Андрія Деркача в державній зраді та незаконному збагаченні. Слідство встановило, що упродовж 2019–2022 років нардеп одержав щонайменше 567 тис. доларів США від правоохоронних та розвідувальних органів Росії за підривну діяльність проти України. Дії були спрямовані на дискредитацію іміджу України на міжнародній арені, погіршення дипломатичних відносин між США та Україною, а також ускладнення інтеграції України до Європейського Союзу й НАТО.
💬У червні 2022 року СБУ повідомила про викриття мережі агентів ГРУ Росії, до якої входив Андрій Деркач. Основним завданням цієї організації була дестабілізація суспільно-політичної ситуації в Україні та дискредитація нашої держави на міжнародній арені. Фігурант поширював фейки про вище військово-політичне керівництво України, зокрема про нібито втручання українських високопосадовців у президентські вибори в США у 2020 році.
💬До складу цієї мережі агентів також входив народний депутат Олександр Дубінський, який теж проводив інформаційно-підривну діяльність на користь Росії, поширюючи ворожі наративи. Дубінському теж повідомили про підозру в державній зраді.
💬У травні 2020 року Андрій Деркач оприлюднив аудіоматеріали, які, за його словами, можуть свідчити про вплив тоді ще кандидата в президенти США Джо Байдена на п’ятого президента України Петра Порошенка. На записах нібито обговорюється отримання «1 млрд доларів в обмін на збереження схем Burisma і міжнародної корупції».
💬У березні 2021-го розвідка США заявила, що Деркач брав участь у спробах Росії організувати кампанію з дискредитації Джо Байдена. На Деркача наклали санкції. Також США запровадили санкції проти Дубінського через втручання в американські вибори та належність до «російської мережі впливу».
💬У серпні 2021 року проти Деркача запровадила персональні санкції й Україна. У жовтні 2022-го ВАКС заочно заарештував Деркача за підозрою в державній зраді та незаконному збагаченні. У січні 2023 року Верховна Рада позбавила Деркача депутатського мандата.
💬Багато років Андрій Деркач був почесним президентом медіахолдингу «Ера-медіа» та головою художньої ради ТРК «Ера». У 2016 році він переписав 90% корпоративних прав на свої медіаактиви на свого помічника Антона Сімоненка.
Історія українських зрадників нагадує, наскільки небезпечними є слабкість і жадоба вигоди, коли вони переважають над обов’язком перед народом. Такі постаті залишають по собі не славу, а ганьбу, стаючи символом втрати довіри й честі. Досвід зради вчить: суспільство має пам’ятати ці уроки й протистояти будь-яким проявам колабораціонізму. Лише єдність і вірність державі дають Україні силу вистояти та перемогти.
53 667
🍀У Молдові відбулися доленосні вибори до парламенту, який відіграватиме вирішальну роль у визначенні подальшого курсу країни. За попередніми результатами, проєвропейська партія президентки Маї Санду отримує власну більшість.
Екзитполи в країні не проводили, тож попередні результати зʼявлялися поступово з опрацюванням протоколів Центральною виборчою комісією.
Після підрахунку 98,5% дільниць партія "Дія і солідарність" (PAS) чинної президентки країни Маї Санду набирає 49,7%
"Патріотичний блок" під керівництвом колишнього проросійського президента Ігоря Додона набирає 24,4%.
Блок "Альтернатива" набирає 8,04%, партія "Демократія вдома" - 6,25%, а "Наша партія" - 5,66%.
Прохідний бар'єр для блоків складає 7%, а для партій - 5%.
Результати станом на 04:00 за Києвом дають партії Санду більшість у парламенті - 54 (мінімальна більшість - 51) з 101 місця. Партія Санду не буде змушена шукати союзників по коаліції.
Ще пораховані не всі дільниці за кордоном, де у Санду найсильніші позиції.
Ці вибори вважають критично важливими для майбутнього шляху молдован до Європейського Союзу. Не менш важливими вони є і для України - Київ рухається до ЄС в одному пакеті, а стабільний кордон з Молдовою є надзвичайно важливим в умовах відбиття агресії Росії.
Самі вибори пройшли на тлі звинувачень у "масовому втручанні Росії" перед голосуванням.
Ці заяви, які спочатку робили сили безпеки Молдови, згодом повторила проєвропейська президентка Мая Санду. Вона повідомила журналістам біля виборчої дільниці в столиці Кишиневі, що майбутнє її країни, яка межує з Україною та Румунією, перебуває під загрозою.
Виборча комісія повідомила, що явка склала трохи більше 52% – вище, ніж в останні роки.
Ці вибори вважають критично важливими для майбутнього шляху молдован до Європейського Союзу. Не менш важливими вони є і для України - Київ рухається до ЄС в одному пакеті, а стабільний кордон з Молдовою є надзвичайно важливим в умовах відбиття агресії Росії.
Самі вибори пройшли на тлі звинувачень у "масовому втручанні Росії" перед голосуванням.
Ці заяви, які спочатку робили сили безпеки Молдови, згодом повторила проєвропейська президентка Мая Санду. Вона повідомила журналістам біля виборчої дільниці в столиці Кишиневі, що майбутнє її країни, яка межує з Україною та Румунією, перебуває під загрозою.
Виборча комісія повідомила, що явка склала трохи більше 52% – вище, ніж в останні роки.
Уявіть собі територію, що дорівнює Ужгородському району,або двома територіям Києва, з населенням 150.000.
Це і є справжній проросійський анклав в Молдові Придністровʼя.
Так от, там проросііський блок набрав 82,35% голосі, а партія Санду набрала лише 3,19%.
Так от, там проросііський блок набрав 82,35% голосі, а партія Санду набрала лише 3,19%.
Молдова обрала проєвропейський шлях розвитку…побажаємо їм успіхів у досягненні своєї мети. Чекаємо офіційного оголошення результатів.🫶
53 667
🍄🟫ООН відновила санкції та ембарго на постачання зброї Ірану - Reuters
Процедуру відновлення санкцій ініціювали Велика Британія, Франція та Німеччина через звинувачення в порушенні Іраном угоди 2015 року про зупинку розробки ядерної зброї, які Тегеран наполегливо заперечує.
Санкції ООН було відновлено о 00:00 28 вересня за Гринвічем. Спроби відстрочити їхнє повернення на щорічній зустрічі світових лідерів в ООН цього тижня провалилися. Тегеран зі свого боку пригрозив "жорсткою реакцією", однак заявив, що виходити з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї наміру не має. У суботу Іран відкликав своїх послів у Великобританії, Німеччині та Франції для консультацій.
Окрім Ірану на відновлення санкцій відреагував і Кремль. Так, Сергій Лавров заявив журналістам у суботу, що "це незаконно і не може бути реалізовано", а також написав листа генсеку ООН Гутеррешу з попередженням, що "визнання повернення санкцій буде серйозною помилкою".
Ну що тут сказати? Аби дізнатися, чи якась новина хороша чи погана, достатньо подивитися реакцію росії на неї. Рішення давно назріле і перезріле, бо Іран встиг чудово продемонструвати, що відносини з демократичним світом йому важливіші менше, ніж зазіхання на регіональне лідерство та дружба з іншими країнами вісі диктатур і після останньої атаки Ізраїлю по своїм ядерним об'єктам тільки пришвидшив їхню розбудову.
