Археологія міді та бронзи

Спокуслива пропозиція 😅

Привіт! Хотів поділитись новиною, що я вирішив поставити блог на паузу. Блок виник з бажання швидко дцлитись знахідками, які я робив пишучи докторську дисертацію. Дисертація я дописав і успішно захистив, вле нових досліджень наразі не планую. Причин дві: підготовка та захисту виснажила мене емоційно. І друга: після завершення навчання в аспірантурі у вересні я так і не придумав як задовольнити мої фінансові потреба за допомогою археології. Читати та писати про археологію можна було б у якості хобі, але, якщо чесно, у вільний від роботи час я хотів би ходити в кіно, на танці та на побачення. Дякую, що були поруч і приділяли мені увагу 🌸

Швейцарська газета NZZ випустила матеріал про дослідження трипільських мега-поселень України, які проводила команда університету імені Крістана-Альбрехта з Німеччини. В 2021 році я допомагав цій команді із проєктом, але в Молдові. Статтю я ще не читав, але мені дуже подобається візуальне оформлення, - пастельні кольори ілюстрацій, та накладання геомагнітного плану на гугл-карту. https://www.nzz.ch/wissenschaft/tripillja-megasites-die-ersten-staedte-der-menschheit-lagen-nicht-in-mesopotamien-sondern-in-der-ukraine-ld.1829663

Кам'яна фортифікація поселення Шамп-Дюран, розташованого у Франції. Укріплення помітили в 1971 році завдяки супутниковим знімкам. Датується французьким неолітом, 3300-3000 ВС. В Україні це вже час ямної культури та рання бронзова доба. Цікаво, що у нас також є синхронне поселення з кам'яними укріпленнями - верхній шар Михайлівського поселення, розкопаного в 1952-1955 роках та затопленого Каховським водосховищем. Було б цікаво детально порівняти архітектуру цих пам'яток.

Топова історія - в 2018 році Національному музею історії Молдови подарували нефритову накладку на меч китайського походження, яка датується династією Хань. Річ знайшли на півдні Молдови. Фото Дениса Топала. https://www.academia.edu/121116558/2024_Jade_g%C3%A9_Hilt_%E6%A0%BC_from_Southern_Bessarabia_and_sword_elements_outside_the_Han_Empire?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR3KGmtuynKH8yhR8TMT_Pxclnep6rRO3h8sk7nnkPtfJ0Iwo1yNs9JeYb4_aem_LATVanWXTN0oLNcQhwXFFg

Щойно отримав сповіщення про те, що журнал ЕМІНАК опублікував мою статтю про ранню історію шнурового декору в Україні 🙂 Це останній з текстів, які я підготував працюючи над дисертаційним дослідженням. Стаття далека до того, щоб бути вичерпним дослідженням, оскільки я працював, переважно, із малоінформативними рисунками кераміки. По-хорошому, треба з'їздить в окрему експедицію та якісно пофотографувати кераміку, прикрашену відтисками шнура, та пороздивлятись її під мікроскопом. І сформувати повноцінну базу даних по кожній окремій пам'ятці з точною кількістю "шунрової" кераміки та відсотками Також, ця стаття - мій п'ятий науковий текст, проіндексований міжнародними базами даних Web of Science або Scopus. https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/690/512

Команда «Аrhаїс» опублікувала 3D моделі знахідок доби бронзи, які зберігаються в археологічному музеї Київського університету імені Тараса Шевченка. Покажу скріншот із моделькою сокири Калантаївського типу (катакомбна культура). Наскільки це інша якісь представлення артефактів у порівнянні із ч/б рисунками. Видно кожну царапінку та ушкодження. Надіюсь таких публікацій буде більше в майбутньому. Посилання на всю колекцію. Студентам на замітку - можна брати для написання курсових та презентацій ) https://opencontext.org/query/Europe/Ukraine?cat=oc-gen-cat-object&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0IovHuEQjSdrrGfU740QLxctPbZE0I__ytThM33LU0zV9y9SfCk_ap_vc_aem_AUbNeYpobo65g_9PIXkAfSMkP36B5qskXHNVXnqCWIZKTPZmHVv8C9JBnlJjJiu6dc6qiaW_2dmbNZ8QEf-BlKor&proj=190-archaeological-museum-of-the-taras-shevchenko-national-unive&rows=50&start=50&type=subjects#tab=3/ovgrd=oc/zm=6/lat=49.668/lng=31.861/ov=sqr

Кубочок окремим файлом

Сьогодні медіа Platforma опублікувала статтю про деякі з експонатів Миколаївського краєзнавчого музею. Один з екранів статті займають три трипільські кубки. Фан факт, що перший я цитую в дисертації - це знахідка 1982 року Миколаївської археологічної експедиції, якою керувала Олімпіада Шапошникова і яка розкопувала кургани (!) в степах Південної України.

А згадав я про казан, бо сьогодні Platfor.ma разом з Миколаївським музеєм запустили лінійку благодійного мерчу. На одній з футболок є ось ця світлина. Купити можна за посиланням https://shop.platfor.ma/shop/futbolka-bronzovyi-kazan/ На цьому все :) дякую за увагу! А я візьму відпустку на деякий час )

І останній кусочок контенту - бронзовий казан доби пізньої бронзи, знайдений в 1930 на території городища Дикий Сад в Миколаєві. Втім, казан на два століття давніший за саме городища і навряд чи з ним пов'язаний.

Ще з красивих речей, які показують в НМІУ оцей горщик донецької катакомбної культури. Хороший рельєфний декор.

Кубки томашівської групи трипільської культури з колекції НМІУ. Прикольні тим, що на стінках зображено проростання зерна :) (фото Вікторії Сидорової)

Фото з відкриття виставки "Дохристиянські вірування в Україні" В НМІУ. В центрі стенду - Київський скарб мідних прикрас культур шнурової кераміки (або культур епішнурового горизонту). Скарб знайшли в 1905 під час будівельних робіт на вулиці Трьохсвятительській (це там, неподалік Українського дому). Скарб складається з шийної гриви, великої підвіски та трьох браслетів у формі вербових листків. Станом на 2013 рік в Україні було відомо десь про 4 комплекси з такими прикрасами, які налічували 16 верболисних підвісок чи браслетів, але вже в 2018 році Григорій Охріменко повідомляє про понад 80 прикрас, більшість яких циркулює нелегальним ринком. Прикраси дуже прикольні і служать основою для концепції Волинської металургійної провінції "вербового листа" яку в 2013 почав розвивати Віктор Клочко. (фото Вікторії Сидорової).

В квітні заснований Джорджем Соросом міжнародний фонд "Відродження" святкував 24 роки. Серед археологічних проєктів, які підтримав фонд, варто згадати Словник-довідник з Археології, виданий в 1996 році, і який до тепер залишається настільною книгою студентів, які починають вчити археологію.

Пара сокир-кельтів доби пізньої бронзи з колекції Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Вони цікаві тим, що на широких гранях мають наскрізні отвори. Виглядають ніби відлиті з однієї форми, чи принаймні в одній майстерні. Обставини та рік знахідки музейний опис не повідомляє, на жаль. Авторка фото Пискун Лілія.

Завтра в НМІУ в Києві відривається виставка про дохристиянські вірування України. Там буде ось така інсталяція про пам'ятку, яку я згадую в дисератції 🙂 Коли вперше прочитав про неї, то аж пищав від захвату ) В 1898 р. Е.А. Зноско-Боровський поблизу с. Сушки Золотоношського району Черкаської області розкопав курган №104. Під час розкопок центральної частини насипу на глибині 0,8 м від поверхні дослідник виявив керамічну жіночу статуетку оточену трьома людськими черепами. На спині Сушківської статуетки стояла невелика посудина конічної форми прикрашена перлинним та ямковим декором. Просто уявіть: люди курганної культури приносять людські жертви трипільській богині! Який історичний процес ховається за цим?

В 2017 році до редакції газети Полісся завітав мешканець м.Каменя-Каширського та приніс кам'яну сокиру культури шнурової кераміки. За словами чоловіка, сокиру знайшов його сина Михайло. Він працював робітником на одному з виробничих об’єктів міста, де виготовляють бруківку. І якось під час просіювання піску знайшов цю сокиру. Виробничий об'єкт, звідки привезли пісок знаходиться в трикутнику між селами Раків-Ліс, Підцир’я, Нуйно. Там є свого роду гора або так — пагорб. Називається це урочище Дубровиця. Чоловік пообіцяв передати сокиру до музею, але чи дотримав свого слова - невідомо.

Інтригуюча етикетка 🙂 ціла колекція трипільських сокир! У мене є сумніви що всі - трипільські, але ось ця заготовка із виділеними боковими гранями близька до знахідок з гординештських курганів Тараклія та Придністрянське. Фото з новини про відкриття в Хотинському державному музеї-заповіднику нової виставки.

Пара кам'яних молотів з колекції Кременецького краєзнавчого музею, Тернопільщина. Знайдені в Кременці та в Новоставі. Дані про рік та обставини знахідки в музейному описі відсутні. Втім, згідно опису це вироби часів неоліту. Загалом я згоден з таким датуванням, хіба спробував би звузити до пізнього енеоліту - лише в цей нам відомі циліндричні молоти, - серед матеріалів софіївських могильників та подніпровських курганів. Для мене ці речі важливі, бо вони показують, що військова культура землеробських суспільств починає формуватись дещо раніше, ніж за ранньої бронзової доби. Фото Майорова Володимира.