🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻

30 червня 1911 року народилася Ірина Гурвич — художниця, режисерка й сценаристка, багаторічна керівниця творчого об‘єднання мультиплікації студії «Київнаукфільм». Фрагмент: перший мультфільм ТО — «Пригоди перця» (1961), реж. Ірина Гурвич, Іполит Лазарчук

Сюрреалістична притчева трагедія «Криниця для спраглих» (1965) стала дебютом відразу двох непересічних митців української кінотрадиції: визнаного оператора, але ще не режисера Юрія Іллєнка, і вже знаного поета, та ще не випробуваного екраном сценариста Івана Драча. Параджанов називав шедевральною роботу обох. За три роки Драч написав сценарій за новелами Василя Стефаника: сполучив їх, переклав на мову кіно. Постановку виконав Леонід Осика — і сьогодні ми знаємо «Камінний хрест» (1968). Зовсім скоро після експресіонізму «Камінного хреста» Драч написав сценарій «Пропалої грамоти» (1972) Бориса Івченка — доброї культової комедії, чим остаточно закріпився в статусі головного сценариста українського поетичного. Ці та інші сценарії і кіноповісті, а також поезію, рецензії та спогади про митця включено до збірки «Криниця для спраглих», котру можна придбати в нашій книгарні. ✹Завітайте на Васильківську, 1, або замовляйте на сайті. Відео: @_zukin_ & @_vm.mv_ Музика: Лісова колекція. Episode 2 by Світлана Няньо

У вас є остання можливість відвідати виставку «Ріка кричала, вила, як поранений звір» у Центрі сучасної культури в Дніпрі. До її закриття, 30 червня о 18:00 дослідниця й архітекторка Єлізавета Євсєєва проведе лекцію «Нова Каховка – місто мрії Довженка. Як кінорежисер будував місто» У ній вона розповість про останні роки життя Олександра Довженка, коли він активно долучився до ідеї «будівництва нового моря», як полум'яно критикував і ревно захищав, які утопічні ідеї плекав із ним, і чому це вийшло далеко за рамки сценарію «Поеми про море». Вхід вільний за попередньою реєстрацією. Приходьте!

Чорне море, Одеса, кити, дельфіни, підводне занурення... Як це все пов'язане з фільмами і артефактами з колекції Довженко-Центру? Докладніше — на екскурсії до Студійного фонду від Марини Скирди, головного мистецтвознавця Музею кіно, у суботу, 29 червня о 16:30. Квитки за посиланням.

Завтра в Одесі о 17:00 кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій проведе лекцію "Голлівуд на березі Чорного моря" про Одесу і кіно українських 1920-х. Саме в Одесі розгорявся наш перший — вуфківський — кіноренесанс, викрешувалися таланти молодих Довженка, Кавалерідзе, Семенка, Яновського, Лопатинського і Нечеси, у ній майструвався на довгий вихід корабель українського кіно. Лекція відбудеться на базі ГО Піксельовані Реальності у партнерстві з Департаментом культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради. Вхід вільний за попередньою реєстрацією. Локацію проведення повідомлять у листі після реєстрації.

25 червня народився культовий український режисер і аніматор, художник нашого дитинства Борис Храневич🌼 Плейлист із мультфільмами автора на нашому анімаційному каналі

Дніпро! Триває серія кінопоказів до виставки «Ріка кричала, вила, як поранений звір».  27 червня o 19:00 в Центрі сучасної культури в Дніпрі показуємо «Іван» (1932) — перший звуковий фільм Олександра Довженка, в якому він експериментує не тільки з зображенням, а й уже зі звуком. Народний спів монтується з заводськими гудками, скреготом і гуркотом техніки, ліричні кадри потоків Дніпровських вод змінюються гігантськими металевими конструкціями. На екрані — двобій учасників першої п’ятирічки з природою, в результаті якого народиться ДніпроГЕС. На тлі масштабних подій відбувається боротьба і з людською природою — спроби перетворити селян на канонічних робітників-ударників, щоправда, не завжди вдалі. Цікаво, що найбільш завершений образ фільму не герой-ударник, а прогульник, який не піддається «перевихованню». Саме в цьому персонажі Довженко «відвів душу» як майстер комедійного жанру.  У 1934 році фільм отримав нагороду на МКФ у Венеції. Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

Театральна періодика в Україні має чітку тяглість від початку ХХ століття. Заснування журналу «Український театр» пов'язують з одним із його ідейних втілень — тижневиком «Театральні вісті», що вперше вийшов друком 1917 року в Києві за редакції Леся Курбаса. Періодичні видання акумулюють та документують тенденції руху. І тим цінніше, що після припинення виходу «Українського театру» в 2018-му @antykvar.magazine відновили журнал в 2024-му. Нині на полицях книгарні Довженко-Центру знайдете один номер «Українського театру» за 1992 рік, шість — за 1993 та перший випуск відновленого часопису. ✹Приходьте в Довженко-Центр або замовляйте онлайн за посиланням

!!!

Бастер Кітон на обкладинці червневого номера журналу «Кіно» 1929 року. Його фільм «Генерал», про який захоплено пише письменниця і сценаристка Марія Романівська, мав вийти на екрани України через 2 роки після премʼєри у Штатах. 📖Читайте повний матеріал з рецензіями на інші іноземні стрічки у коментарях. #Кіноперіодика