Матушка Катя🕊

Хочу поділитися з Вами цією неземною красою і радістю🙏🏻🕊️

13 липня, в цю суботу, в нас на Полтавщині велике торжество - день шанування Полтавської святині чудотворної ікони Божої Матері "Гррбанівська". Буде вечірнє богослужіння з акафістом перед чудотворною іконою і молебень, торжественна літургія, а також молебень біля Святого джерела, де було знайдено цю ікону. Хто бажає подати свої записочки на поминання за здоров'я та упокій, пишіть сюди! Добровільну пожертву можна залишити: 4149499145916225 чи 4441111145180331

До речі, є ось такі "спіднички" з подушечкою, які можна теж надіти на хрест і буде оригінально виглядати, але моєму чоловіку таке не подобається! (Фото показую) А також знайшла в інтернеті готові досточки з хрестом і з предстоящими, на які треба самостійно вже якось, користуючись лайфхаками з попередніх фото, кріпити оазиси з квітами, чи на сухо, без оазису (останні фото) Надіюся, що це комусь хоч буде корисно!😉

Актуальна тема, хто займається квітами в храмі! Я вже який рік думаю це зробити, але пізно спохвачуюся🤦🏼‍♀️ А після свята знову забуваюся, розслабляюся🤷🏼‍♀️ А вчора на днях батюшка писав служби на серпень і я згадала про свої плани! Тепер точно зробимо таку досточку для виносу хреста. Ділюся з вами ідеями! А Ви якщо маєте якісь свої ідеї, то діліться в коментарях - можливо комусь саме Ваша ідея стане корисною! А можливо Ви знаєте, де продають такі досточки вже? ☦️☦️☦️☦️☦️☦️☦️☦️☦️☦️☦️☦️☦️☦️☦️

Привіт-привіт! Давайте я вже закінчу нарешті ту історію з батюшкиними подорожами🤣 Так, як ви і казали: він йшов пішки!!!! І десь на половині дороги його підібрала маршрутка! Уявіть собі 60км від церкви додому і він шльопає.... Це кошмар звичайно! Я, мабуть, по дорозі десь би вмерла🤦🏼‍♀️🤣, розчарувалася в людях, в собі, у всьому на світі! І зайшов він додому як раз через кілька хвилин , після дзвінка батюшки Георгія, який їздив його шукати! І ви б бачили те лице цього подорожуючого - умиротворене, відпочивше, він прийшов і не розумів навіщо я підняла всіх на ноги!!!🤣 Ох, і виговорилася тоді я🤣 можете собі уявити!!! А додзвонитися до чоловіка я не могла, бо в нього просто сів телефон!!!ПРОСТО СІВ ТЕЛЕФОН!!! З того дня він їздив в храм з зарядним в пакетику🥴👍🏻 щоб мої нерви не лопали!!!! Історії кінець! Але варто сказати, що у всі відповідальні, термінові, страшні хвилини в мого чоловіка виключений телефон🤷🏼‍♀️🤦🏼‍♀️ Якось я вам розкажу історію, як ми сміття на приході вивозили! Там від сміху, уявивши ту картину, можна померти! Але то вже якось іншого разу!

Хотіла привітати свою доцю тут з днем святої, але .... Давайте піднесемо молитви за тих діток, батьків, лікарів, персонал, які в Охматиті🙏🏻 Хоч разочок за них перехрестимося!🙏🏻 Не можу нічого писати... Боже, укрий, допоможи, захисти, збережи🙏🏻

Щоранку батюшка повинен був бути в храмі, ввечері вертатися додому. А ми ,на секундочку, жили в 60 км від цього храму! Житла в цьому селі нам ще не дали! І от щодня ми прокидалися раненько і топали..... на ПОПУТКИ!!! Тепер уявіть картину: якийсь бородатий чоловік в підряснику чорному з дівчиною, на руках у якої чотиримісячний младенчик, з сумками (бо брали перекус з собою , воду, памперси, переодягачку для Тіми) - ловлять машину! 🤦🏼‍♀️🤦🏼‍♀️🤦🏼‍♀️ Картина не для слабонервних 🤣 По дорозі нам треба було змінити 3 попутки, бо дорога була непряма! Люди зупинялися, дай Боже всім їм і здоров'я, і щастя, І взагалі всіх Божих благословінь🙏🏻 А бувало, що - ні 🤦🏼‍♀️ І ми топали ото годину-півтори, молилися, щоб хоч хтось нас підвіз! І Бог чув! Знаходилася людина, яка все-таки зупинялася! Ви спитаєте чому я постійно їздила з батюшкою і з малою дитиною, чому мені не сиділися вдома? А я вам розкажу ще одну історію! Готові слухати? Давайте чесно, якщо вам не цікаво- будь ласка, напишіть про це! Я не ображуся, я зрозумію! Просто не буду тратити на майбутнє свій і ваш час! Так от! Одного дня я не поїхала з чоловіком, бо була погана погода! І от він уже мав вернутися додому, була вже 21 година, якщо я не помиляюсь- а його немає! Я розпереживалася! Дзвоню батюшці- він трубки не бере, точніше взагалі виключений телефон був! Що робити мені було в такий випадок? Подзвонила одній людині, який довіряє мій чоловік, довіряла я, але та людина такого мені не говорила, що я була в шоці😱 ну Бог їй суддя! І тут я різними шляхами дістаю номер священика з села, яке знаходиться недалеко від нашого приходу! У нього, на секундочку, в той час було двоє маленьких діток! Але він вислухав мене і вночі поїхав шукати мого чоловіка!!! Людина, яка мене не бачила ніразу, яка нас нормально не знала!!! Батюшці Георгію і його матушці, що з розумінням поставилися до мене - велика вдячність! Я ніколи не забудуся цей такий, можливо для когось здасться звичайний, а для мене тоді надзвичайний поступок!!! Але і батюшка з сусіднього села не знайшов мого чоловіка 🤷🏼‍♀️🤦🏼‍♀️ Я місця собі не знаходила тоді!!! (До речі, забулася сказати, що батьків тоді теж батюшкиних не було, щоб можна машиною було з'їздити самим подивитися - вони були у від'їзді!) __________ Піду кашу виключу, бо зараз пригорить🤪 і пізніше допишу! А ви поки напишіть свої догадки і чи цікаво вам!?

З воскресни днем!!! Ось, знайшла перше фото мого чоловіка вже батюшкою)) це такий Тимофійко був😍 і наш перший прихід! Ще все пусто-пусто!!!! Ой, як згадаю ті дні, то не знаю навіть, якими словами їх описати ... Отже , 2 серпня мій чоловік став настоятелем Свято-Іллінського храму в одному Полтавському селі. Щоб ви розуміли, в тому селі ніколи-ніколи, ні до, ні після революції не було церкви!!! І ми стали взагалі першопроходцями))) Щоб ви розуміли всю ситуацію, варто сказати, що батюшку називали: бог з коляскою 🤷🏼‍♀️🤦🏼‍♀️ ну, бо поки у мене були уроки в школі ( я досі , до речі там працюю, але поки в декретній відпустці), то батюшка з малим Тимофійком в колясці гуляв то на території церкви, то просто по селу, то біля школи... Ось.... І варто замітити, що мій чоловік тих п'ять років, якими жили і служили там, постійно ходив у підряснику, яка б то погода не була! Ой, але я не про це хотіла розказати!)) Так от, з 2 серпня ми мали почати свою просвітницьку діяльність)))) ⬇️⬇️⬇️

Сьогодні 10 років тому мого чоловіка владика Філіп рукоположив в священники! Для нас це особлива подія в сім'ї і в родині! Це велика подія для всіх нас, але по особливому трепетна вона для самого нашого батюшки!

Все ніби просто і зрозуміло....АЛЕ!!! Ви знаєте, що я з Полісся! Так от там була(коли я була ще підлітком) гарна традиція: в неділю і святкові дні ніхто не працював!!! Прокидаєшся зранку в храм, а по доріжках ідуть гарно одягнуті сім'ї з дітками: хто в храм, хто в молебний дім, але всіх якось об'єднувало свято! Звичайно, було багато, хто не ходив нікуди, не славив Бога, але все ж традиції, що в неділю і свято не працюють - не порушували!!! Мій дід навіть їздив до свого новоодруженого сина в Білоцерківський район, жив з ними 2 місяці, щоб відучити невістку і сина працювати по святах!)) Я теж з дитинства пам'ятаю, що в неділю мама з татом, ніхто з рідних, знайомих, сусідів у нас нічого не робив! ( Правда мало хто з них і в церкву ходив...) Мама завжди на неділю готувала щось дуже смачне і торт, обов'язково торт! Прибирала напередодні, я відчувала кожну неділю, як маленьке свято! А приїхавши в Полтаву - я побачила взагалі іншу картину! Не знаю, можливо я просто близько все сприймаю до серця, але ..... Мені сумно бачити, що люди, які в п'ятницю, суботу сидять на лавочках - в неділю починають активно працювати🤷🏼‍♀️ Ви не уявляєте, що робиться в мене в середині в такі моменти!!! Особливо, коли це ще й церковна людина!!!((( Я не говорю зараз про тих, в кого неділя - це єдиний вихідний і якщо не сьогодні, то значить - ніколи! Не говорю про тих, хто мусить! Не говорю про тих, хто трудиться, щоб допомогти своєму ближньому, чи щоб прославити своєю роботою Бога!!! Нам треба бути мудрими і розсудливими! І якщо цю роботу ми могли зробити раніше, але через якусь нашу лінь, інші справи ми її відклали - то вибачте, самі винні! Значить зачекає ще один день!!! Звичайно, якщо до тебе прийде сусід і попросить терміново допомогти - ми повинні допомогти, бо ми проявимо цим самим любов до ближнього! Знаю, що багато хто зі мною не згодиться, але вирішила написати - якраз по темі вийшло до ікони) Я ж продовжую вчити своїх дітей, як вчили мене мої батьки! Шанувати воскресний день, шанувати свята!!! В ці дні ми після служби можемо поїхати в монастир, на прогулянку, робити разом добрі справи: купити і роздати їжу тим, хто її потребує, прибрати в храмі, з'їздити купити і завести квіти в храм, відвідати хворого в лікарні, занести пакетик з смаколиками старій сусудці! Якось так... Дуже хочу прочитати ваші думки на рахунок цього!!!