Твій вірш | Вірші для душі

​​А в кожного з нас своя війна, свій внутрішній ворог, свої перемоги та поразки... А в кожного з нас...🍂🍂🍂 Сизий світанок туманом          лягав на окоп. Зоріло сонце, неквапом          ішло далиною. Хтось сьорбав носом,          не відчуваючи стоп. Хтось десь далеко вмивавсь          крижаною водою. Тиша… Тепер - це вже як          дивний сон. Хоч сни тут доволі диявольські,          змучені гості. Частіше – то рев артилерії          в такт, в унісон. Частіше – то смерть,          переламані душі і кості. Він сидів тихо, прикривши          рукою чоло. Маленький солдат, що          боронить свою                    Батьківщину. Так дуже страшно, як зараз,          іще не було. Думка розплавила мозок:          а я вбив людину! Та побратими вітали:          - То ж клятий рашист! Ти наш герой! Ти прикрасиш          оцю сіру днину! Тіло ж чомусь трепетало,          як зірваний лист. Тіло кричало нестерпно:          - А ти вбив людину! Знову гримнули снаряди і          впали дощем. Знову у бій: чи на день, чи на          вічну годину. Серце рвалось на куски, він          накрився плащем. Рідна земля шепотіла:          - А ти вбив людину! - Як же так сталось, матусю,          рідненька, скажи? Я ж навіть муху витягував із          павутини! - Синочку рідний, коханий,          єдиний, терпи! - Мама, не можу! Матусю,          а я вбив людину! Йому ж так само, не більше,          мабуть, двадцяти. Певно не знав, чому він          прийшов в Україну. Господи Боже, благаю, мені          Ти прости. Я не хотів, але вистрілив.          Я вбив людину! *** Їх тисячі: перекошені,          зкривлені душі. Вчора дівчат цілували,          життя це творили. В морі купались і їли          улюблені суші. Палко кохались, сміялись          і світ цей любили. А хвора свідомість не може          збагнути війни. Це ніби не з нами, десь там –          паралельні планети. Бо як же повірити в те, що в          незаймані сни, Вриваються скреготом жару          безжальні ракети? *** І в марені втоми лежав він на          голій землі. Горіла пекельним вогнем          зранена підсвідомість. А як далі жити даровані          Господом дні? А я ж бо не зможу, мене          знищить праведна                    совість! *** Сизий світанок туманом          лягав на окоп. Зоріло сонце, неквапом ішло          далиною. Хтось сьорбав носом, не          відчуваючи стоп… Не я його вбив. Він – мене! й мою душу забрав із собою… 🍂🍂🍂 Він знову уб'є, може навіть іще і не раз. Це буде вже інший солдат, зовсім інша людина. Він стане безжальним, без пестощів і милих фраз. А що на душі, лиш Бог знатиме і Україна... 🕊🕊🕊 © Наталія Степова ❤️ ЧАРІВНА СПОКУСА ❤️

Тільки музика вічна!  Що буде завтра я не знаю І чи наступить воно взагалі Та спокою, я весь час шукаю Не тут, а десь в далі Немає нічого вічного це точно Кохання, ненависть це все мине І в душі не завжди буває сонячно Та точно знаю, я одне Нехай життя тече за річкою І забувши, що немає нічого вічного Порину в думи, де згадаю Що тільки музика може бути вічною — Олекса Остра

💨💨💨 У вікно дивлюся, Красою Неньки вражений. Вітер гілки пестить. ⛩️ СОЛОВ'ЇНЕ ХАЙКУ ⛩️

Підписуйтесь 👇 https://t.me/haikusoloveiko

Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, наказавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. А чому? То чудна теорема, на яку ти мене прирік. То все разом, а ти — окремо. І сьогодні, і завтра, й навік. 🔥🔥🔥 ЛІНА КОСТЕНКО - Підпишись👇👇👇 ❤️ ЧАРІВНА СПОКУСА ❤️

Ти хочеш бачити в мені серйозну діву, А я в душі мале дитя, яке радіє снігу. Ні, не сказати, що я дурна, Просто звикла з посмішкою йти все життя. Так легше й простіше сприймати цей світ. Бо посмішка зцілить усе, що болить. Тож раджу сміятися, доки сміється, І бачити щастя, доки живеться. — Максименко Альона

«Куди не гляну – скрізь вожді» — Дмитро Павличко Читає: Неоніла Крюкова Джерело: посилання Підпишись 👉 @tviy_virsh

Під шаром безмірної байдужості немов теплої глини набрав повний рот не хочу й слова мовити зі злості за кожен чортовий прильот До дідька ту мораль перелік всіх чеснот коли вже вік близь хати чорт що в яму тягне без упину що жити не дає нікому Людиною як бути тут коли ти з дня на день чекаєш час що зникне все на схід від нас під землю мали закопати чи спалити ще років тисячу назад. — Сумнівний Підпишись 👉 @tviy_virsh

"Ти як, вже здорова? Надіюсь, що так... Кохаю тебе до безтями..." Цими словами прощався зі мною Коли йшов у кривавий ти бій Ніколи не забуду цього я ранку І твій перший у світі дзвінок Як казав ти слова неймовірні Та тривожність забрала цей звук — Кетрін Даггон Підпишись 👉 @tviy_virsh