Стара Полтава

⚡️ Вже незабаром ви матимете нагоду почути музику Один в каное у Полтаві! 18.07, 18:30, ПД «Листопад». Квитки вже у продажу на сайті https://bit.ly/kanoe_poltava «Бути собою»: радіти та сумувати, плакати та сміятись — все це ви зможете робити на нашому концерті. Почути живе виконання «Один в полі воїн», «Човен», «У мене немає дому» та інших пісень, які допомагають усім нам впоратись з емоційними викликами нашого воєнного сьогодення. Також, разом з Один в каное, ви зможете доєднатись до збору на катери для Головного управління розвідки Міністерства оборони 🇺🇦 України. Разом до перемоги! Побачимось!

Собор Різдва Богородиці м. Пирятин, Полтавщина 1781 Світлина 1980-х

Автор Топографічного опису Харківського намісництва 1788 р. (здається, великоросіянин Заго-ровський) 226 дає нам таке цікаве порівняння українського і великоросійського господарського побуту. Великоросійське село, каже він, з першого погляду немов багатше українського, воно звичайно при річці, має доволі ліса й поля, усі поля засіяні, на току доволі хліба, хати і усі інші будівлі дерев'яні. Одначе худоби мало тай та малоросла. Ліси знищені, бо на лапті обдирають кору з дерева, хата закопчується од дима і швидко пріє та згниває. Страчується багато ліса й через те, що забори й таке інше роблять не з хворосту, як в Україні, а з доброго дерева. Садів та огородів нема. Одначе значна частина великоросійського населення Слобожанщини, живучи у сусідстві з українцями, зберігаючи своє власне хліборобство, перейняла од них багато чого у свойому господарстві. Українське село на перший погляд немов бідніше од великоросійського: звичайно можливо побачити декілька давно неораних облогів; на току небагато хліба, повітки та коморі, усяка огорожа і ворота, не дерев'яні, а хворостяні. Але з другого боку, на лугах та по облогах сила трави, багацько рогатої худоби, яка має велику ціну у господарстві; усі будівлі з хворосту, але захищають скотину і од звірів, і од непогоди. Білі, чисті і світлі хати, веселі садки, огороди з усякою огородиною виділяють українське село од усякого іншого; на мешканцях його ми бачимо європейську ввічливість, а на азіатську дикість — тут не побачимо рабських звичаїв; нижчий стан населення бажає піднятися до середнього, середній — до вищого.  Історія Слобідської України. 1918 рік. Дмитро Багалій.

Дзвіниця Свято-Успенського кафедрального собору, 1941-й рік. #стараполтава

29 червня сьогодні Полтава відзначає День міста. Сьогодні також відзначається 850 років від дня першої писемної згадки про Полтаву. Наше місто за свою довгу історію переживало багато потрясінь. Я впевнений Полтава гідно пройде і нинішні випробовування. Це не просто місто на мапі. Ми з вами знаємо, що у Полтави є душа і ми її відчуваємо. Будьте уважними один до одного, допомагайте своїм сусідам. Від щирого серця вітаю зі святом наше місто і Вас. Слава Україні 🇺🇦

70-ті роки. Село Патлаївка поблизу Полтави. Змагання з мотокросу. фото: Людмила Матвійчук #стараполтава

Сергій Васильківський (1854-1917) Хата в селі Опішне 1900 рік.

70% назв топонімів в Полтаві (вулиці, провулки, узвози і т.д.) — це нейтральні назви, повідомив краєзнавець Леонід Булава. Лише 30% це назви на честь якихось персоналій.

До кінця липня у Полтавській громаді планують завершити процес перейменування вулиць, який тривав понад 2 роки.

Під Полтавою хочуть встановити пам’ятний знак Вадимові Скліфосовському. Він – один із дев'яти дітей відомого полтавського хірурга, який помер у шестимісячному віці. Від могили Скліфосовського молодшого збереглася лише надгробна табличка. Нині асоціація хірургів області хоче встановити йому меморіальний знак поряд з похованнями Миколи та Володимира Скліфосовських в Яківцях. 📸 Ескіз меморіального знаку Вадимові Скліфосовському

Початок XX століття. Полтава. Корпусний парк. Праворуч бачите паркан навколо будинку Дворянського зібрання. #стараполтава