Всрата журналістика

Всрата журналістика ретроспективна. Випадково наткнулася на рейтинг блогерів ICTV 2015 року. Дуже цікава підбірка. В одному списку — Іванов, Енріке Менендес, Монтян і Олег Пономарь (хтось пам'ятає його?). Менендес радить читати Рамиля Замдиханова, який, здається, ще в 2015 році був великим прихильником руського мира. Монтян радить Дениса Бігуса і Щура! За менше ніж 10 років змінилося майже все. Ну хіба що Іванов непотопляємий, але, як ми знаємо, коє-шо не тоне.

Останнє (сподіваюся) про всю цю ситуацію з Ігорем Лаченковим — вже мій особистий погляд. Взагалі, ніхто не просить поважати Бабель чи когось іншого. Можна ставитися до медіа як завгодно — будь ласка. І так само можна і в Бабеля знайти купу помилок. Наприклад, на фідбек Бабелю в телеграмі кожен може написати, якщо побачив (на його думку) помилку і якщо це дійсно помилка — вона виправляється. Тому ще раз — питання не про етичність, моральність та інші високопарні слова. Якщо я вважаю Страну.юа конченим уйобським лайном, я ніколи не візьму від них якийсь «ексклюзив». Бо немає довіри. А якщо я беру ексклюзиви — то тоді це значить не таке вже і лайно. Не треба любові та обожанія. Взагалі, журналістика — це не про подобатися. Але є звичайні правила, які треба виконувати. Шкода, що такі прості речі досі залишаються складними. Всім тихої ночі.

Продовжуємо слідкувати за ситуацією.

Свіженький медіасрач! Лачен взяв в Бабеля ексклюзив, запостив в своєму каналі і не зробив посилання на нього. Бабель (закономірно) обурився. Частина редакції написала пости про це. Детектор взяв коментар Лачена. Ось він: «Ми можемо вказувати їх, якщо вони вибачаться за Пашу Петриченка, за неввічливу комунікацію з нами та за пост однієї з журналісток “Бабеля” на мою адресу. Це важлива інформація і тому ми її взяли, а на “Бабель” не посилаємось через те, що написано вище, і тг-канали, нагадаю, не зобов'язанні взагалі щось вказувати. Ми — не медіа і не ЗМІ». Що було далі? А далі була цікава суперечка між Лаченом і Бабелем в коментарях Каті Коберник. Де врешті (здається) Лачен визнав, що буде ставити джерело на Бабель, якщо братиме новини. Якщо у вас вибухнула голова після цього посту, то це нормально! Слідкуємо за ситуацією далі.

Пані та панове, важлива новина! Відсьогодні я більше не працюю в Бабелі заступницею головної редакторки. Чому? Жодних скандалів та гучних драм — я банально втомилася. Напевно, під час війни ти не маєш права втомлюватися, але я втомилася, і якщо я зараз не піду сама, мене винесуть вперед ногами, а цього я не дуже хочу, точніше, дуже не хочу. Я вперше йду, бо хочу відпочити і набратися сил. Кажуть, людям це допомагає. От і перевіримо. Чим я буду займатися? В мене залишаються проєкти з МДФ, є спільний проєкт з Unit від n-ost, я планую і далі писати тексти, як журналістка, а ще, нарешті, знову почну писати щось в свій канал, на який останнім часом зовсім не було ресурсу. Бабель — одне з найважливіших медіа в моєму житті, в якому було все. Я рада, що майже від самого початку повномасштабної він в мене був. Люди, які його роблять — неймовірно сильні, щирі, чудові, справжні. Я буду сумувати і мені дуже сумно йти, але інколи це — найкраще рішення. Здається, зараз саме такий момент.

На Детекторі вийшов матеріал, який мене здивував. В ньому аналізують, як медіа реагували на саміт у Швейцарії. По-перше, дуже дивно аналізувати те, що ще знаходиться в процесі. Медіа продовжують писати про саміт, публікувати новини та більші матеріали. Тому писати таку статтю точно зарано — тільки декілька днів пройшло, аналітика за годинку не пишеться. По-друге, є і дуже дивні претензії. Ну от наприклад. Претензія до «Бабеля»: «Остання публікація перед самою подією акцентує увагу читача на скороченній кількості учасників конференції. Враховуючи відсутність подальшого розвитку теми, така форма подачі матеріалу може викликати розчарування і заниження очікувань від саміту у читачів». «Главком»: «З огляду на малу кількість контрастуючих повідомлень про погодження участі новинна стрічка насичувалась негативними повідомленнями і аудиторія могла розцінити Саміт миру як провальну ініціативу». «Гро»: «Натомість, видання не надало жодного аналітичного матеріалу щодо саміту, через що такі питання як причини відмови Китаю і Саудівської Аравії залишились без належної експертної оцінки та повного розкриття теми». Я нічого не хочу стверджувати, але виглядає так, ніби деякі видання винні, що НЕДОСТАТНЬО позитивно висвітлювали саміт. Власне, висвітлювати саміт чи ні — це взагалі рішення тільки видань. Ніхто не зобов’язаний писати купу матеріалів про нього, редакції вирішують самі. І ставити їм це у провину — дивно. В мене залишився неприємний осад від цього матеріалу. Закликаю до дискусії — як вам?

І продовжуючи цю тему. Посміятися, це, звісно, добре, але якщо це дійсно подстава, то медіа варто задуматися. В першу чергу, що від діпфейку не застрахований ніхто. І з цього виходить, що медіа треба бути готовим, що хтось так «пожартує» і над ними. І розуміти, як себе вести. Як на мене, реакція має бути швидшою. І це хороший нам урок на майбутнє.

Апдейт по ситуації. Заборона каже, що це — подстава, і ніхто з редакторів не спілкувався з Клопотенко. Далі цитую: Які факти це підтверджують: 1. Функції телеграму не дозволяють листуватися в особистих повідомленнях від імені телеграм-каналу. 2. Заборони не веде з офіційних акаунтів комунікацію стосовно інтервʼю/проєктів тощо. Такого роду листування ведеться з особистих сторінок наших редакторів. 3. На цей час Заборона не випускає подкасти (а "підкасти" взагалі ніколи) та у нашої редакції не було таких планів. Відповідно, запит щодо створення подкасту на будь-яку тематику не відповідає реальності. 4. Про те, що звернення до пана Євгена велося з заборонівського акаунту, свідчить лише логотип. Який будь-хто може поставити будь-куди як юзерпік. Сподіваюся, що Заборона таки поговорить з Євгеном і з’ясує, хто ж писав від її імені. Канал слідкує за ситуацією 🫡

Еталонна всратість від Заборони. https://twitter.com/klopotenko_chef/status/1786338584305299469