ZN.UA (Дзеркало тижня / Зеркало недели): новини України та світу, аналітика, інтерв'ю | Війна
Бачимо те, чого не бачать інші. Говоримо тоді, коли всі мовчать. Викриваємо корупцію, формуємо політику. Зв'язок: @ZN_UA1_bot
إظهار المزيد📈 نظرة تحليلية على قناة تيليجرام ZN.UA (Дзеркало тижня / Зеркало недели): новини України та світу, аналітика, інтерв'ю | Війна
تُعد قناة ZN.UA (Дзеркало тижня / Зеркало недели): новини України та світу, аналітика, інтерв'ю | Війна (@znua_live) في القطاع اللغوي أوكراني لاعباً نشطاً. يضم المجتمع حالياً 59 368 مشتركاً، محتلاً المرتبة 4 500 في فئة الأخبار والوسائط والمرتبة 918 في منطقة أوكرانيا.
📊 مؤشرات الجمهور والحراك
منذ تأسيسه في невідомо، حقق المشروع نمواً سريعاً وجمع 59 368 مشتركاً.
بحسب آخر البيانات بتاريخ 28 يوليو, 2026، تحافظ القناة على نشاط مستقر. خلال آخر 30 يوماً تغيّر عدد الأعضاء بمقدار 376، وفي آخر 24 ساعة بمقدار -59، مع بقاء الوصول العام مرتفعاً.
- حالة التحقق: غير موثّقة
- معدل التفاعل (ER): يبلغ متوسط تفاعل الجمهور 13.12%. وخلال أول 24 ساعة من النشر يحصد المحتوى عادةً 12.60% من ردود الفعل نسبةً إلى إجمالي المشتركين.
- وصول المنشورات: يحصل كل منشور على متوسط 7 791 مشاهدة. وخلال اليوم الأول يجمع عادةً 7 481 مشاهدة.
- التفاعلات والاستجابة: يتفاعل الجمهور بانتظام؛ متوسط التفاعلات لكل منشور يبلغ 178.
- الاهتمامات الموضوعية: يركز المحتوى على مواضيع رئيسية مثل військовий, розслідування, посада, судно, громада.
📝 الوصف وسياسة المحتوى
يصف المؤلف القناة بأنها مساحة للتعبير عن الآراء الذاتية:
“Бачимо те, чого не бачать інші.
Говоримо тоді, коли всі мовчать.
Викриваємо корупцію, формуємо політику.
Зв'язок: @ZN_UA1_bot”
بفضل وتيرة التحديث المرتفعة (أحدث البيانات بتاريخ 29 يوليو, 2026) تحافظ القناة على حداثتها ومستوى وصول مرتفع. وتُظهر التحليلات تفاعلاً نشطاً من الجمهور، ما يجعلها نقطة تأثير مهمة ضمن فئة الأخبار والوسائط.
"Це має критичне значення для нашої економіки та глобальної продовольчої безпеки. Ми координуємо роботу з міжнародними партнерами, працюємо над диверсифікацією каналів поставок. Особлива роль і залученість у військових. Від них багато залежить".🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝 🚀Приєднатися до ZN.UA
«Узагалі незрозуміло, які договори було укладено протягом останніх шести років (особисто я знаю лише про дві портові концесії). Зокрема, незрозуміло, чому майже 60% укладених договорів залишаються невиконаними роками, публічні партнери не реагують на порушення договірних зобов'язань і не ініціюють розірвання таких договорів, а Мінекономіки не аналізує причин цієї ситуації та не вживає заходів для усунення виявлених проблем», — пише вона у статі «Громади не можуть залучити гроші на відбудову через публічно-приватні партнерства. Пояснюємо, чому».Авторка зауважує, що в Україні немає прозорої системи аналізу та оприлюднення інформації про проєкти ППП, хоча міжнародний досвід доводить, що це цілком можливо. Інформаційна закритість в Україні негативно впливає на рівень довіри бізнесу до держави та стримує розвиток інституту публічно-приватного партнерства. Час від часу здійснюються окремі кроки для посилення інституційної спроможності громад у сфері ППП. Водночас наразі їх складно назвати системними, підкреслює Запатріна. Такі ініціативи фінансуються різними донорами, реалізуються відокремлено одна від одної, орієнтовані переважно на великі громади та базуються на різних, не завжди узгоджених, методичних підходах до навчання. Що заважає малим та середнім громадам залучати механізм публічно-приватного партнерства для розвитку і відбудови, читайте на нашому сайті.
«Зараз ми всі бачимо, що проблема не у Вірменії, а в Євразійському економічному союзі, тому що виходить, що ЄАЕС паралізований і не працює. Якщо це питання не буде вирішено найближчим часом, я передбачаю, що це стане початком кінця ЄАЕС. Найважливіше — це те, що Вірменія має законне право формувати для себе альтернативи. Я сказав путіну, що ми проклали цей шлях (на європейський ринок — ред.) і будемо йти ним, особливо зараз, коли народ Республіки Вірменія проголосував за нього. Вірменія завжди й з усіх питань повинна мати альтернативи, епоха відсутності альтернатив закінчилася. Питання лише в тому, коли ця альтернатива має бути реалізована», — цитує прем’єра Armenpress.
«Крім того, виробництво головок самонаведення — це складна, важка і нешвидка справа», — додав Ваннер.
«Тож українська сторона має всі підстави говорити про культурну спорідненість: Катинь, радянські табори, знищення еліт та примусове «перевиховання» — це спільні сторінки історії російського імперського насильства. Однак художні переваги стрічки не знімають питань щодо моделі її фінансування. Навпаки, серйозне кіно заслуговує на серйозну та прозору розмову про те, як саме Україна стала його партнером», — пише Катеринич.Режисер і всі троє сценаристів «Санаторію» — громадяни Польщі, мова оригіналу — польська. Знімали фільм повністю в Польщі. У 2024 році, на початку виробництва, бюджет проєкту становив 334,81 млн грн, із яких у нашої держави просили 17,25 млн грн. Однак параметри стрічки і суми змінювалися, і не один раз.
«Сума 18,77 млн грн — це погоджений обсяг підтримки Держкіно, а не вся «українська частка» у стрічці чи підтверджений обсяг фактичних виплат. Із відкритих рішень неможливо дізнатися, коли та які саме суми були реально перераховані, що саме ними оплачували і яку частку майнових прав у підсумку отримав український копродюсер», — підсумовує автор.
«Усі профільні служби та наукові установи продовжують постійний моніторинг акваторії Чорного моря та готові оперативно реагувати на будь-які зміни ситуації. Також визначено механізм оперативного залучення, у разі потреби, сорбентів і спецтехніки. За результатами аналізу супутникових матеріалів місцеположення затонулого судна встановлено. Станом на 29 липня ознак забруднення морської акваторії нафтопродуктами не виявлено. Моніторинг триває. Ситуація перебуває на постійному контролі».
