християнські вірші 🇺🇦

«Усе на світі створене з любові» * * * Усе на світі створене з любові: І травина, квітка, колосок, І метелик, бабочка, мураха, Й солов'їний ніжний голосок. Червонястий мак, синій дзвіночок, Що росте на грядці у рядочок, І верба розлога, і тополя Появилися з Небесної Любові. Усмішка дитини, погляд мами — Це любов, що зрощена віками. Море світла, сяєво сердечне — То любов безмежна, безконечна... І тому усе живе — навічно, Бо ясніє там Любов одвічна... Марія Дем'янюк @virsh_online

" Діамант" Ти хотів щоб була діамантом , Ну а  я,  не хотіла в вогонь. Я хотіла іти легким шляхом, Не хотіла страждать на землі. Ти хотів мене вести до неба, Та Твій шлях є тернистим, важким Та пізнавши Тебе ,зрозуміла Боже, хочу дійти до небес! Я не хочу втрачати спасіння, Шлях тернистий пройду, лиш прошу Не залиш мене Батько Небесний Я без Тебе не зможу дійти . Зустрічаю я часто каміння і тривоги в своєму житті. І не легко забути про тіло, і думки про земне залишить . Як любити людей що кидають ,кожен раз за добро камінець? Як прощати тих хто ображає? Як любити Спаситель як Ти? Я не можу любить в повну міру, так як Ти ворогів за все зло . О мій Батько , як складно камінню діамантом безцінним ставать, Та в усьому Ти допомагаєш , І ведеш до Небес до Отця Хочеш щоб ми любили , прощали , Навіть тих, хто замислює вбить , хто бажає лиш зла і кидає кожен раз в нас важкий камінець . Нам не легко про тіло забути і бажання відкласти свої , Кому скрутно- відати останнє,  Як нам складно зробити таке? Бо ми думаєм , що ж буде з нами ? Як відам я останій шматок ? Як відам я останні фінанси? І на що мені далі прожить? Ми живемо в сучасному світі , інші хай допоможуть , не я . Я не буду ділитися з братом, нехай хтось допоможе мені . Я не буду молитись за іннших , в мене ж теж так багато проблем . Я підтримать його не бажаю, хай  шукає він друзів своїх. Крок за кроком ми робимо вибір, залишатись камінням простим чи дозволити Богу творити і робити з нас діамант . І якщо зробим правильний вибір то прийдеться пройти крізь вогонь . Та Господь  не залишить ніколи . Допоможе пройти Він скрізь терни , І Обітре Він кожну сльозу . Пронесе тебе Він на долонях, Він є поряд ,  лиш вір і молись. Автор вірша : Овсійчук Любов

https://youtu.be/i6xdyJw9hMk?si=5ZSyB3z9tzsIGUky Хто має слова до цієї сценки?

* * * Хай вам нiколи не забракне сили Свiй дiм iз Мудрiстю побудувать, Щоб всi роки i лiтнi, i осiннi Були щоденно радiстю для вас. Коли Син Божий буде в вашiй хатi, У справах ваших, душах i серцях, Покiрно грози будуть всi стихати Перед лицем Небесного Отця. Нехай кохання завжди юним буде, Хай не старiють вашi почуття, Нехай нiщо сердець вам не остудить, Нехай лiта, як голуби, летять. Щоб з вiрою ви пам’ятать умiли Те, що любов завжди, завжди права. Двi вiчнi подруги Надiя й Божа Милiсть Нiколи хай не залишають вас. Хай день ваш починається з молитви, Цвiтуть в саду олива i мигдаль, I кожен вечiр музикою квiтне Як пiанiста юного рояль. Заради миру i добра заради На вартi свого щастя стiйте ви, Хай вам усюди свiтить Сонце Правди I йдуть дощi лише благословiнь. I в день оцей, щасливий i святковий, Вiд всього серця хочем побажать, Щоб вiчно з вами було Боже Слово, Щоб з вами була Божа благодать. Ярослав Велиган https://bogpoet.com.ua/autor/veligan-yaroslav/xajvam-nikoli-nezabrakne.html

ПОТЯГ ЖИТТЯ.... Потяг життя курсував по дорозі. Багато людей в ньому їхало там І діти й дорослі турбота й тривоги По всьому салоні звучав шум і гам І різні розмови проносились тихо Крізь вікна і стелю лунали вони Комусь радість в серце , комусь тільки лихо Вони доставляли як тільки могли Цікавить робота , яка там зарплата Та ні не підходить , мені замала Таку щоб на море й квартиру придбати Я кращу знайду , сказала вона Так так усе правильно ви зрозуміли Спочатку кар'єра вже потім сім'я Для чого тягар цей з собою носити Та це особисто думка моя Я до церкви сьогодні іду ти зі мною? Та ні не моє це озвався сусід Посада його була не простою А що ж скажуть люди звучало услід Лунали розмови вже потяг не їхав Лиш один пасажир стояв біля дверей Він мовчав тільки сльози капали тихо А серце стискалось за всіх тих людей Всі штовхали Його всі його виганяли Не хотіли послухати в серце впустить Бо любові Ісуса вони ще не знали І не вміли вони так як Бог наш любить Без Христа в житті цьому усі заблукали Куди їхати вже той потяг не знав І як тільки Ісуса слова пролунали Я ж за всіх любі друзі , за вас помирав Вмить покрила вже тиша розмови холодні Серце билось сильніше ніж зазвичай І за всіх друзі вас кров текла з рук пробитих Ісус голосніше вже вдруге сказав Хто почув ці слова той змінився для неба А хто ж ні свій він шлях сам вибирав Та цей голос сьогодні лунає й для тебе Ти задумайсь щоб потім не постраждав Бо як тіло погублять душа буде з Богом Коли ж душу вкрадуть вже не вернеш назад А ще поки потяг життя твого їде Посади за кермо Ісуса ти сам І побачиш ,як візьме за руку тебе Він І лиш разом ви будете стежкою йти Доведе до мети , бо веде Бог до неба Та дорогу ту зможеш лиш з ним віднайти! Kyzmich Viktoria

Якщо ти у дорозі цій втомився І десь спіткнувшись не хотівши впав То знай, Твій Бог на тебе все дивився Ти тільки очі в гору підіймай. Якщо в дорозі ненависть, обіди Поранили тебе і тяжко йти, Не падай духом,ти сильніш молись. А перемога буде в боротьбі. Мій друже, темрява кругом і мало світла Вставай світильник в гору підніми Поглянь як люд у беззаконні гине Ти голос Божий людям передай Тебе Господь покликав на служіння Він хоче вірним бачити тебе Поправ світильник не побачиш тління І віра в Бога, поведе тебе Іди трудись а нагорода буде За вірність вже готовиться вінець Ти тільки на Ісуса більш дивися Скорботам всім наблизиться кінець Наш Бог є світло- наповняйтесь Богом Чим більше Бога буде у житті Тим легше буде йти по цих земних дорогах Бо наше є спасіння у Христі Він переміг, то перемога буде І переможно пісня зазвучить Земне пройде а Боже вічно буде І з Богом в вічності ми будем вічно жить. Крот Василь С. @virsh_online

ПО ПРЕКРАСНИХ МІСЦЯХ.... А якби у житті я своїм знемогла, Обернувся у плач тихий спів... А якби і смоківниця не розцвіла , Й  листям вітер лише шелестів... А якби сталось так... виноградна  лоза , Не принесла врожаю мені... Всі оливки оббила нежданна гроза , І стояли поля в порожні... А якби у кошарі не стало овець , В стайнях тиша блукала сама... А якби і настав дням прекрасним  кінець , І здалося б : надії нема... Я й тоді буду тішитись , Боже,в Тобі, Ти спасіння ... Яким  веселюсь Ти є сила моя , радість серцю в журбі... І з Тобою тут втрат не боюсь... Зробиш ноги міцними , як в лані , мої На висоти вперед поведеш Втихомириш у серці нерівні бої І в час болю мене обіймеш... Крізь роки вчиш літати , хоч крила слабкі, То пошарпає вітер життя... Знов молюся , втираючи сльози гіркі І здається... я просто дитя... Але дав насадити мені перший сад, У кошарі овець маю я... Тут смоківниця є , там росте виноград , А ще далі- багаті поля... А якби їх не стало , в однісіньку мить , Боже , душу від ремства спаси Хай ця втрата ще трохи у ній поболить ... Мир і спокій мені принеси... Знаю я ще прославлю не раз і не два , Мого Господа в щирих піснях Існувала без Нього. А в Ньому жива , Є насліддя моє в Небесах ... Хай відкритими будуть уста для хвали , Хай відкритими будуть для слів... По прекрасних місцях мої межі пройшли По прекрасних місцях Бог провів. ( ©️ Н. Луцик- Мартинюк)

Я не знаю, як Ти навіщаєш, Дух Святий мене тут на землі. Та мене Ти часто потішаєш, В важкий час приходиш в тишині. В час, коли сльозами я заллюся, Коли зникне шлях в глухій імлі. Коли у душі своїй томлюся, За тих,хто є не відданий Тобі. Може, Сам розвіюєш Ти ту́гу, В комусь працю звершуєш Свою, Може нагадав про мене другу, Щоб він в душу заглянув мою?... Може у тиші з Вічного Слова, Мені настанови подаєш?.. Промовляєш у Святій Любові, В саме серце тихо увійдеш. Неможливо навіть уявити, Що живу без Те́бе в світі я. Щоб на мить мене зміг залишити, Без Тебе зовсім не те життя... І лише знайомою, з Тобою, Може маритись туманна путь, Путь, по котрій Ти ідеш зі мною, Де до Себе зможеш пригорнуть. Я пам'ятаю, що було б зі мною, Куди б життя безбожне привело, Допоки не зустрілася з Тобою І не відчула би Твоє тепло!... І тепер можу трішки уявити, Ким я б була серед земних турбот, Без Твого подиху прожити І без Твоїх потіх серед скорбот! З Тобою йду долиною я плачу, Із сили в силу переходжу в ній. Вона тоді стає мені, як вдача І знахідка в долі моїй земній. І дощ Твоїх Святих благословінь, Навіть зелене листя оживляє, З Тобою стає рідна Неба синь, Наче в саду,з Тобою розцвітаю!... За все це у молитві я своїй, Несу хваління, вдячність всю без міри. Нввіщай далі мене Дух Святий На цій землі.ЗміцняйТи мою віру! Амінь Авто–Юлія Міцуль; Переклад Ангеліни Ющук

2 Кор. 12:10 (UTT) ... бо коли я немічний, — тоді я сильний. Тільки Ти можеш знов підняти, Тільки Ти можеш дух зміцнити, Тільки Ти можеш сили дати Далі йти і не знемагати. Ти укажеш шлях новий, прекрасний До мети вічної небес. Ти поможеш горіти й не гаснуть, Щоб мій вогник не тлів і не щез. Я піду за Тобою, мій Боже, Бо рука Твоя мужньо веде. Ти - опора моя і негоже Опускати крила свої тепер. Ще не все я здолала нині, Ще потрібно іти вперед, Бо чекає мне спочинок Лише в небі святих осель. То ж крокую за Спасом сміло. Ще потрібно справи скінчить. І доручене Богом діло Вірно звершувати і жить. Як же вдячна Тобі, Ісусе, Що незмінно зі мною поруч Ти І коли на землі стомлюся, Ти підіймеш і зможу я далі йти! 16.05.24 Анна Михайлус

Дух Святий Останній раз слова проговоривши, Останній помах рук...і Богочоловік, Братів і учнів на землі лишивши, Вознісся в неприступний Отчий світ. Апостоли стояли і дивились, Відходив як їх Вчитель,їхній Друг. Від розставання їх серця німіли І від печалі в'яло все навкруг. Та зазвучало ангельське враз слово: «Оцей Ісус,Який пішов від вас, В такому образі вернеться знову, Яким ви бачили Його в цей час!». І підбадьорившись цією вістю, Пішли апостоли в Єрусалим. Перебували разом і чекали, Що обіцяв Спаситель дати їм. Благав Син в Батька й Він проявив милість, Святого Духа благодать послав. День наступив–зішестя ось звершилось, Народження Христовій Церкві дав. Із то́го дня епоха ця настала, На цій проклятій і хворій Землі, В серцях людських віра зерном зростала, Любов з надією за нею йшли у слід. «Вкладу в вас Дух Мій!»–обіцяв Спаситель І Дух Святий Святим вогнем Своїм, В храми́ну грішника спустився вище І в Храм Завіту освятив її. Оселю світлу у творінні но́вім, Знайшов Владика Триєдиний знов. Щоб той,хто з'єднується з Богом, Небесну пізнавати став Любов. З людиною заговорила Вічність, Прекрасно,аніж мати,у ту мить. Очищеного серця слух ритмічний, Мова любові здатна розуміть. О, чуєш грішнику, твоє сирітство, Пропало,зникло немов сірий дим. Верховне вже тобі дано Батьківство, Христовим Духом,Славним і Святим! Ти чистий,щоби добрими плодами, Твоє земне життя повним було, Щоб ароматом Божими ділами, Для всіх людей і пахло і цвіло! Ти є збережений від світу злого, Щоби дійшовши по шляху земнім, Зміг з радістю зустрітися ти з Богом, Достойно увійти у Вічний Дім; Твій Керівник тебе всюди проводить, Скрізь перепони й тисяч перешкод. І погляд над тобою Він не зводить, Веде через велику кількість вод. Якщо спіткнешся–Він підніме знову, Він біля те́бе є,біля мене. Тільки поклич Святе ім'я Христове Й пітьму яскраве Світло віджене. Коли лякаючі до те́бе біди, Підступлять чи скорботи надійдуть. То ти Втішителю про це повідай І Божі Руки страх цей відженуть. Не забувай–в тобі перебуває, Христовий Послане́ць–це Дух Святий. Тож хай подяки пісня не змовкає, За Дар оцей,безцінно дорогий! Хай чується в земних всіх володіннях, Жертва свята освячених всіх вуст: «Великий,Славний Пан і Бог спасіння, Отець і Дух Святий і Син Ісус!».Амінь Автор–Анна Лукс; Переклад Ангеліни Ющук