ar
Feedback

لا تقع ضحية للمخادعين! تيليمتريو يكتشف ويُميّز هذه القنوات 👉 إذا كنت تريد رؤية العلامة، اشترك

Хмари думок

Хмари думок

الذهاب إلى القناة على Telegram

Psy Нотатник. Автор: @Fenira

إظهار المزيد
467
المشتركون
لا توجد بيانات24 ساعات
-37 أيام
-230 أيام
أرشيف المشاركات
Втрачена любов — найбільш надійна. Вона не може розчарувати.

Міюсічка благословила на наступну
Міюсічка благословила на наступну

яку одну книгу треба прочитати кожному українцю? цю!
яку одну книгу треба прочитати кожному українцю? цю!

Можна дуже добре розуміти себе й роками не змінюватися. Зміни починаються не там, де з’являється правильне пояснення, а там, де людина починає інакше витримувати свої почуття та інакше обходитися з собою та Іншим.

Батьки можуть не любити своїх дітей. Діти ж не можуть не любити батьків, адже їхнє життя залежить від них. Діти люблять будь-яких батьків, навіть жорстоких.(c)

ми починаємо бачити більше не тоді, коли стаємо ерудованішими, а тоді, коли сповільнюємося й перестаємо насильно шукати сенс у всьому

Якщо людина переконана, що навколо самі вороги й усі хочуть її зламати, підкорити собі, взяти над нею гору, вона знаходитиме підтвердження цьому абсолютно в усьому. Це психопатична логіка: або ти, або тебе. Жодних рівноправних, горизонтальних стосунків не існує. Жодного діалогу, жодних спроб поміркувати чи обговорити щось. Лише звинувачення, покарання і каральне ставлення до всього навколо. І при цьому абсолютно неможливо помітити власну ненависть і лють, які поширюються на весь навколишній світ. (с)

У деструктивних стосунках нас утримує не стільки любов, скільки непередбачуваність отримання винагороди. Хороший період може настати завтра, через місяць, а може не настати ніколи. І саме ця невизначеність створює особливу інтригу і формує нездорову прив’язаність

завершені стосунки — це стосунки, про які не шкодуєш: ані про те, що вони були, ані про те, що завершилися

«Люди, зосереджені на володінні, хочуть мати за власність людину, яка їм подобається чи викликає захват. Це можна помітити в стосунках між батьками і дітьми, між учителями й учнями, між друзями. Жоден з партнерів не задовольняється просто радістю, що інша людина існує: кожен хоче, щоб вона належала йому. Тож кожен починає ревнувати іншого до того, хто теж претендує на «володіння» ним. Кожен із партнерів чіпляється за другого, як жертва кораблетрощі за колоду, — щоб вижити. Стосунки, в яких більше власництва — важкі, обтяжені, повні конфліктів і ревнощів» «Мати або бути?» Еріх Фромм

Іноді для людини найстрашніший сценарій полягає не в тому, щоб виявитися поганою, а в тому, щоб виявитися звичайною. Не найкращою, не найрозумнішою, не тією, яку обирають першою. Просто людиною, яка може помилятися, програвати й не подобатися всім. Бо якщо власна цінність тримається на винятковості, звичайність переживається майже як зникнення.

ІНОДІ ЛЮДИНА НЕ МОЖЕ ЗНАЙТИ СЕБЕ НЕ ТОМУ, ЩО НЕ ЗНАЄ, ХТО ВОНА. А ТОМУ, ЩО КОЛИСЬ ЇЙ ДОВЕЛОСЯ ВІД СЕБЕ ВІДМОВИТИСЯ. Дитина дуже рано вчиться тому, що для збереження любові значущого іншого іноді потрібно відмовитися від власних бажань, злості, автономії, незгоди. Бути такою, якою тебе хочуть бачити, стає безпечніше, ніж залишатися собою. Так формується адаптивне, хибне Я. Воно може бути дуже успішним. Зручним. Турботливим. Сильним. Правильним. Таким, яким пишаються. Але в дорослому житті людина раптом починає відчувати порожнечу: «Я наче все маю, але не відчуваю, що це моє життя». Терапія тоді стає не пошуком якоїсь прихованої «справжньої особистості». Вона поступово створює умови, в яких людина може дозволити собі хотіти, злитися, відмовлятися, обирати, помилятися і залишатися в стосунку. Тому шлях до реального Я починається з дуже простого питання: «А чого хочу саме я, якщо мені більше не потрібно бути зручним?»

Людина розуміє іншу людину не глибше, ніж розуміє саму себе. І тому настільки глибоко, наскільки ви розумієте себе, ви здатні зрозуміти й інших людей, які перебувають поруч із вами. Але це не означає, що вони робитимуть те саме у відповідь.

ЧОМУ СТАН «ПІДВІШЕНОСТІ» ГІРШИЙ ЗА ПОГАНІ НОВИНИ? Бо зіткнувшись із фактом, ми плачемо, злимося і йдемо далі. А в невизначеності мозок прокручує варіанти катастрофи сотні разів на добу. Виснажує не майбутнє, виснажує те, що ви змушуєте свою психіку проживати трагедію СОТНІ РАЗІВ ще до того, як вона настала.

Ряд невдач і людина, буває, одягає панцир Тебе ніхто не може вколоти, але і ніхто не може погладити

🙅‍♀️✖️«я п'ю антидепресанти» 🙂‍↔️✔️«делегую зворотне захоплення серотоніну професіоналам»

Іноді НЕ потрібно ЩЕ більше спілкування. Потрібно звернути увагу на те, що робить людина після того, як ви вже десять разів повторили одне й те саме.

Марно себе пояснювати там, де тебе не збираються розуміти(с)

близькість збільшує не лише кількість любові, а й кількість місць, у які можна поранити

Зацикленість на комусь іншому — це часто спосіб уникати власного життя. Це форма уникнення себе, яка дає людині новий об’єкт для спрямування уваги, на якому можна зафіксуватися, «вирішуючи» його проблеми, щоб не стикатися з тим, що насправді найбільше турбує усередині — власними нереалізованими бажаннями, пригніченими емоціями тощо.