Данило Гетманцев

Хотів би відмітити без сумніву позитивний тренд на теренах вітчизняних соцмереж, коли популярні блогери, активісти, менш популярні політики або деякі, не побоюся цього слова, громадські діячі, втомившись від нудних тем тилу, жваво взялися за управління справами фронту. Переваги такого формату прийняття рішень очевидні. Око блогера незамилене, він бачить проблематику здалека, а отже без штучних барʼєрів та перешкод, в т.ч.створених досвідом та зайвими знаннями, які завжди обмежують вільний творчий потенціал. Блогер не має авторитетів, а тому відкритий до спілкування і черпає неординарні рішення і кадрові оцінки та пропозиції з без сумніву надійних джерел власної стрічки і приватних повідомлень. Ну, і найголовніше, блогер є беззаперечним еталоном політкоректності, патріотизму та очищення від злочинного радянського минулого, в звʼязках з яким він абсолютно обґрунтовано звинувачує деяких генералів, на яких впало його ціпке око. Переконаний, що на досягненнях FB-менеджменту не слід зупинятися. Треба йти далі і планувати безпосередньо в FB військові операції, їх вести та перемагати. Прямо тут же, в он-лайні в присутності тисяч власних підписників, паралельно фінансуючи їх за рахунок зібраних підписниками донатів. Здобуті таким чином перемоги могли б стати більш яскравими та захоплюючими. Ну і безперечно тут же можна було б пояснити із-за якого чергового «совкового» генерала блискучий тактичний задум блогера врешті провалився. Не знаю, чому ми не додумалися до цієї проривної ідеї раніше, в лютому 22-го. І чому саме тоді, коли вони були так потрібні своїй країні, блогери мовчали, не критикуючи військових?

Ось як сам ВБ пояснює таку динаміку:   «Зміна класифікації України в бік підвищення стала результатом відновлення економічного зростання у 2023 році (реальний ВВП зріс на 5,3%, після падіння на 28,8% у 2022 році) разом із постійним скороченням населення, яке зменшилось більш ніж на 15% після початку вторгнення з боку Росії. Ці фактори були додатково посилені зростанням цін на товари та послуги, вироблені всередині країни, що призвело до значного зростання номінального ВНД на душу населення (на 18,5%). Незважаючи на те, що українська економіка значно постраждала від агресії Росії, реальне зростання у 2023 році було зумовлене будівельною активністю (24,6%), що відображає значне збільшення інвестиційних витрат (52,9%), які підтримують зусилля України з відновлення після триваючих руйнувань». Міграція у групу країн із доходами вище середнього більше відповідає нашому статусу як країни кандидата на вступ до ЄС. Всі країни - кандидати зараз знаходяться в цій групі. Тоді як усі члени ЄС у групі країн із високими доходами. Останньою до них цього року приєдналась Болгарія. Власне як засвідчили останні 30 років процес приєднання до ЄС став одним великим механізмом наближення у доходах (конвергенції) між країнами кандидатами і членами ЄС. Зокрема Польща подавала заявку на членство у 1994 році як країна із доходами нижче середнього, далі у процесі перемовин та перших років у ЄС (1996-2008) її подушові доходи були вище середнього і зростали, аж поки з 2009 року – стали високими, тобто країна приєдналась до клубу багатих держав, скориставшись усіма вигодами спільного європейського ринку. Такий же шлях має пройти і Україна.   Розумію, що багато з читачів ймовірно скептично оцінилицю новину. Утім ніякої сенсації тут немає. Проста математика. З одного боку, подушові доходи і до війни реально були більшими, утім відсутність перепису населення не давала можливість підтвердити цей факт. Російська агресія призвела до значних потоків зовнішньої міграції (тільки офіційно виїхало близько 6 млн. громадян), ігнорувати які стало вже неможливо. З другого, маємо відносно стійку ситуацію із обмінним курсом, внаслідок чого доларовий ВВП (і ВНД) впав меншими темпами, ніж у гривні у реальному вимірі. Маючи ці два фактори, отримуємо, що показник ВНД в доларах на душу населення продовжує зростати попри війну і падіння реального ВВП за два роки майже на чверть. Рожевих окулярів точно ні в кого не має. Ми на самому початку найбільш складного переходу від групи країн із доходами вище середнього до клубу багатих держав, якими є усі нинішні члени ЄС, при цьому цей перехід починається на етапі триваючої повномасштабної війни. Не хочу спекулювати, скільки років займе у нас цей шлях. У Польщі зайняв 14 років. Сподіваюсь, ми пройдемо його швидше.      

❕Світовий банк уперше відніс Україну до країн із доходами вище середнього. Світовий банк (СБ) оновив класифікацією країн за рівнем подушових доходів на 2025 фінансовий рік. Про що мова? Методологія СБ базується на обчисленні валового національного доходу (ВНД) на душу населення. Валовий національний дохід (ВНД) визначається як валовий внутрішній продукт (ВВП) плюс чисті надходження з-за кордону в якості оплати праці працівників, доходу від власності та чистих податків мінус субсидії на виробництво. Для останніх розрахунків брався ВНД і середньорічна чисельність населення за 2023 рік.   За результатами підрахунку країни діляться на 4 групи: (1) із низькими доходами (межа у 2023 році – ВНД на душу менше або дорівнює 1 145 дол.), (2) із доходами нижче середнього (1 146-4 515 дол./душу), (3) із доходами вище середнього (4 516 – 14 005 дол/душу), (4) із високими доходами (більше 14 006 дол/душу)   Дана класифікація СБ є загально визнаною оцінкою рівня бідності/багатства країни і її громадян. Вона широковикористовується для оцінки прогресу країни у підвищенні рівня життя в країні та/або застрягання у «пастці середніх доходів». Які результати України? Україна уперше в своїй історії віднесена до країн із доходами вище середнього. До цього СБ класифікував нас як країну: ▫️1991 - 1998 рр. із доходами нижче середнього ▫️1998 - 2001 рр. із низькими доходами ▫️2002 -2022 із доходами нижче середнього 💰На 2023 рік ВНД України на душу населення склав 5 070 дол(проти 4 280 дол. у 2022 році), що і дозволило нам переміститись у групу країн із доходами вище середнього.

🔴Щодо можливого дефолту Economist випустив статтю, чим загрожує дефолт Україні, на уникнення якого вона має місяць. Мабуть всі, хто цікавиться фінансами, бачили вижимки або передруки з неї. 💵Мова про переговори щодо реструктуризації боргу з комерційними кредиторами, тримачами єврооблігацій, на суму близько 20 млрд. дол. (+ ймовірно із власниками ВВП-варантів ще на 2,6 млрд. дол.). Такі перемовини мають закінчитись до 1 серпня. В принципі нічого нового у статті не має. Чим ближче до дати X, таких статей, експертних думок, заяв сторін, які публічно підштовхуватимуть або навпаки торпедуватимуть боргову угоду, буде ставати більше. Бо перемовини і не передбачались легкими. 💁‍♂️Принципово нічого не змінюється. Іншого шляху для сторін, ніж домовлятись, не має. Всі розуміють, що війна продовжується. Україна 60% свого бюджету витрачає на сектор безпеки і оборони, і не зможе собі дозволити обслуговувати цю частину державного боргу. Бо якщо взяти тільки єврооблігації, то у найближчі 4 роки (2024-2027 рр) ми маємо виплатити близько 13,5 млрд. дол. відсотків і тіла кредиту з них, в тому числі у 2024 році – 4,5 млрд. дол. (перші виплати мають бути вже у вересні 2024 року).  Таких коштів не має у бюджеті як би не хотілось цього кредиторам, і звісно, що вони це також розуміють. Тому у будь-якому випадку угода буде. Питання лише в тому чи це буде повноцінна реструктуризація (із списанням значної, не менше половини, основної частини боргу, суттєвим подовженням строків обігу нових випусків, і символічними поступками для кредиторів у частині обслуговування), про яку сторони домовляються зараз, чи продовження відстрочки за виплатами, що діяла останні 2 роки.     Щодо дефолту. Я не виключаю, що сторони через брак часу можуть фізично не встигнути зафіксувати угоду вчасно 1 серпня, а зроблять це, наприклад, 1 вересня. В такому випадку це може бути певним чином відображено рейтинговими агентствами як технічний дефолт. Але знову ж таки – принципово нічого не змінюється. Ніякого повноцінного дефолту не буде, як його не було ці майже 2,5 роки повномасштабної війни. Ринки і так розуміють, що допоки триває війна і не має визначеності щодо її завершення, ми не зможемо обслуговувати борги за євро-облігаціями на звичайних умовах. Тобто фактично ми є у стані дефолту, але де-юре – ні, бо змогли договоритись із кредиторами і перенести виплати. І в цьому плані дуже важливо, щоб Україна і надалі діяла як передбачуваний боржник, домовлялась із кредиторами про відстрочку/ реструктуризацію, а не діяла волюнтаристські, на свій розсуд, мотивуючи це війною (як радять диванні експерти). У повноцінному дефолті обидві сторони (кредитор і боржник) не зацікавлені. Не існує ніякого «корисного» та життєдайного дефолту. Починаючи з 2016 року Україна вибудовувала довірливі відносини із комерційними зовнішніми кредиторами, діючи як передбачуваний позичальник навіть у таких складних умовах як зараз. Такі відносини необхідно продовжувати, звісно домовляючись при цьому про послаблення боргового тягаря. Водночас, всі розуміють, що наші боргові перспективи і доля більшої частини зовнішнього боргу (в т.ч. перед офіційними кредиторами) вирішуватиметься після війни, яку розпочала росія, і за наслідками її завершення.

Два роки виповнилось державній програмі єРобота. Це була одна з перших ініціатив, розроблених в рамках Плану відновлення України, яка стартувала 1 липня 2022 року. 💁‍♂️Тоді була запропонована ідея – видавати безповоротні гранти підприємцям, які вже мають працюючий бізнес, або перебувають на етапі ідеї про його започаткування, і будуть готові створити хоча б одне-два нові робочі місця. На початку було запропоновано декілька підтримуваних напрямків (розвиток власного бізнесу, організація переробних підприємств, закладка садів та створення тепличних господарств), згодом до них додався новий – бізнес ветеранів та членів їх родин, а для зручності подання заявок було організовано через портал «Дія». 💰За ці два роки більш ніж 18 тисячам підприємцям видано грантів на суму понад 8,5 млрд. грн., у тому числі за напрямками: 🔺«Власна справа» –16 490 грантів на 3,9 млрд. грн.; 🔺«Розвиток переробних підприємств» – 672 гранти на 3,4 млрд. грн.; 🔺«Садівництво, виноградарство, розвиток тепличного господарства» – 211 грантів на 925 млн. грн.; 🔺«Ветеранський бізнес» –634 гранти на 283 млн. грн. Головний результат – понад 55 тисяч українців отримали роботу внаслідок реалізації програми, а значна частина виданих грантів повернулась у бюджети усіх рівнів у вигляді податків. В цілому єРобота стала однією з доволі успішних і популярних серед підприємців програм, її реалізація триватиме.

Три роки тому стартував ринок землі. ✅1 липня 2021 року після багатьох років дії мораторію було відкрито ринок земель сільськогосподарського призначення. 💁‍♂️Це була одна з головних передвиборчих обіцянок нашої команди, і мабуть – одна з наймасштабніших реформ, яка повернула право господарям сільськогосподарської землі вільно розпоряджатись своєю власністю. За три роки: ☑️укладено 326 718 угод по відчуженню земельних ділянок с/г призначення (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання); 🟢площа відчужених земельних ділянок – 717 636 га; 💰середня вартість земельних ділянок, що змінили власника – 40 933 грн. (рекордсмени – Івано-Франківська область: 106,8 тис. грн., Львівська область: 92,6 тис. грн., Київська область: 94,1 тис. грн.); 💰середня вартість 1 га землі у червні – 48,6 тис. грн. (рік тому – 43,8 тис. грн.). 🤔Пам’ятаю, скільки всяких лякалок озвучували наші опоненти – від міфів про «латифундистів-куркулів», які позабирають у селян останнє, до іноземців, які ешелонами вивозитимуть з України весь найбільш родючий шар землі. На черговому етапі, на початку цього року, зі збільшенням площі дозволених до купівлі ділянок та відкриттям доступу до них для юридичних осіб намагались вигадувати нову маячню про те, як зараз все сконцентрується в руках останніх, які володіють значними ресурсами, щоб швидко скупити все… Жодної анонсованої «катастрофи» не сталося, попри війну ринок землі працює, демонструє стійкість, передбачуваність, стабільність та надійність.

Взяв участь в круглому столі щодо детінізації економіки, організованому АСС. ❕Це особливе почуття, коли те, чим ти займаєшся з 2019 року стає загальним трендом. Бізнес вимагає від держави жорстких і відповідальних дій щодо встановлення одних правил для всіх та припинення тіньової економіки. Крім традиційного партнера держави білих тютюнщиків виступали представники ринків: ▫️рітейлу ▫️електроніки ▫️телекомунікацій ▫️таксі. Вимоги почув. Зрозуміло, що попри очевидні результати, знищувати тінь треба більш ефективно. Найближчим часом зустрінемося на базі комітету з кожною галуззю аби підкоригувати наші дорожні карти з використанням експертизи білого бізнесу та відпрацюємо тінь разом!

Ділові очікування підприємств погіршуються другий місяць поспіль За даними НБУ, індекс очікувань ділової активності (ІОДА) продовжує знаходитись у негативній зоні, скоротившись другий місяць поспіль з 48 у травні до 43,6 у червні.     Основні фактори негативного впливу: ▫️збереження невизначеності щодо тривалості війни, ▫️зростання витрат бізнесу через дефіцит е/е внаслідок російських атак на енергосистему та підвищення тарифів, ▫️слабкий інвестиційний попит, ▫️погіршення курсових очікувань, ▫️несприятливі тенденції на ринку праці через невирішені питання з мобілізацією, ▫️значний дефіцит кваліфікованих працівників. 📉Очікування погіршили підприємства усіх секторів економіки, що беруть участь в опитуванні НБУ (промисловість, будівництво, торгівля, послуги). Найгіршу динаміку зниження індексу в останні два місяці і найслабші ділові очікування демонструють підприємства сфери послуг. Погіршення ділових очікувань – один із ранніх економічних індикаторів, що додатково свідчить про гальмування економічного зростання з другого кварталу поточного року.

✅Завершився 2023/2024 аграрний маркетинговий рік. Для сільськогосподарських виробників маркетингові роки вимірюються з 1 липня по 30 червня. 🔥Результати можна визнати вдалими. Попри те, що з цього сезону випало фактично півтора місяці(липень і перша половина серпня, коли держава-агресор вийшла зі Стамбульської зернової ініціативи, а нам потрібно було знайти альтернативне рішення щодо морських постачань), а окремі «політично активні фермери» на суходільному кордоні під різними приводами блокували Шляхи солідарності ЄС з листопада 2023 року по квітень 2024 року, експорт зернових і зернобобових культур склав більш ніж 50,8 млн. тонн. 📈Результат попереднього року перевершено майже на 1,6 млн. тонн. Зарубіжним споживачам відвантажено, зокрема: ▫️кукурудзи – 29,4 млн. тонн (+161 тис. тонн порівняно з попереднім роком); ▫️пшениці – 18,4 млн. тонн (+1,5 млн. тонн); ▫️ячменю – майже 2,5 млн. тонн. Маємо подякувати нашим аграріям, які посіяли, зібрали та зберегли врожай, транспортникам та працівникам інфраструктури, які доставляли його споживачам, Збройним силам, які робили все від них залежне, щоб захистити усі ці операції. Зараз та у найближчій перспективі аграрна продукція – головна стаття нашого експорту, на яку припадає понад 60% його загального обсягу, тому цей здобуток має важливе значення для всієї нашої економіки.