Dibrov.talks

ПУШКІН ДОЛІТАВСЯ З Тетяною Монтян я не спілкуюся вже довго, а після 2015-го не слідкую за її життям, бо нецікаво. Тому, на жаль, коментувати останні події з її біографії не можу — інформацією не володію, і спеціалістом з психології або психіатрії не є. Але дозволю собі висловити припущення. Людей по життю ведуть різні почуття. Одних мотивує любов до когось чи чогось. Інших - жадібність до грошей. Когось - хтивість, або чревоугодство, або навіть банальний алкоголізм. Вважаю, що провідним почуттям, який формує поведінку Тетяни Монтян, є ненависть. Звісно, є й інші стимули, але саме особиста ненависть є найсильнішим для неї мотиватором, який веде її по життю. Ненависть до київських забудовників зробила її визнаним експертом у галузі ЖКГ. Ненависть до Кучми після прослуховування "плівок Мельниченка" привела її до УБК та команди Ющенка у 2004-му. Ненависть до Тимошенко, а потім до Порошенка, зробили її соратником Василя Цушка, потім спричинили ненависть до України, привели до ДНР, до Москви, а потім і до виступу в ООН за тиждень до повномасштабного вторгнення. Зараз ненависть до "охраноти" привела її до вироку. Зараз її почуття органічно трансформуються у ненависть до росії. Враховуючи, що сидіти вона буде навіть не на "хімії", а на повноцінної колонії, ця відсидка "родіну любіть" її вочевидь не навчить, а скоріше навпаки — ненавидити. Тому — припускаю, що кар'єра Тетяни Монтян як ньюсмейкера російської кримінальної хроніки лише починається. Хіба що природні вікові фізіологічні зміни в організмі зможуть якось вплинути на її поведінку.

Happy russian friends Шлях російского окупанта по українській землі у секторі відповідальності нашої бригади зазвичай короткий, але яскравий. Зустрічі з нашими дронами вони запам'ятовують до самого кінця свого нікчемного життя, тобто ненадовго.

Ця музика тригерить мене з дитинства.

Ця музика тригерить мене з дитинства. https://t.me/official_a4689_21ombr/97

- Ви чули, Рабінович виграв у лотерею мільйон! - По-перше, не Рабіновіч, а Абрамович. По-друге, не мільйон, а п’ять рублів. По-третє, не в лотерею, а в карти. І нарешті, не виграв, а програв! Вы прослухали короткий опис сьогоднішніх подій на борту літака FlyDubai за версією ЗМІ. Якщо прочитати детальніше, це було приблизно так: Зустрілися одного разу українець, єврей і росіянин на борту арабського літака...

Те, що протиковідний "карантин", а точніше - встановлені Кабміном обмеження прав і свобод громадян, є неправовими, я публічно і максимально гучно казав з першого дня їх застосування. https://dumskaya.net/post/korotko-pro-uzurpatciyu/author/ Знадобилося лише шість з половиною років, щоб це визнав і Конституційний Суд України. https://www.facebook.com/ConstitutionalCourtofUkraine/posts/pfbid0N8xswPY6NXZQtFhW4GjrSVeKAJnnhDc3JEMaak4xzWjysidzncpxu3Usq3MVjmCyl

"Независимость - это хорошо. Зависимость - это плохо" Мао Цзедун, из выступления на открытии Пекинского народного наркологического диспансера, 毛主席语录 1969

“REMEMBER” By Oleksandr Oles, translated by Serhiy Dibrov This poem was written by the famous Ukrainian poet Oleksandr Oles in 1931. By that time, Ukraine had endured severe trials. There had been the enslavement of peasants and decades of persecution of everything Ukrainian. The First Liberation Struggle ended tragically: during that struggle, the Ukrainian People’s Republic had successfully defended Europe against the Bolshevik invasion, only to be betrayed by Poland, which then divided Ukrainian territory with Soviet Russia. Collectivization — that is, a new form of slavery — was already coming to an end. After 1991 came no less tragic years in Ukrainian history—the Holodomor, the destruction of the Ukrainian intelligentsia, World War II, which swept through Ukrainian lands three times, postwar famine, the persecution and murder of Ukrainian human rights activists and cultural figures, and now — our nearly five-year war for independence... Oles’ son, the renowned poet Oleg Olzhych, was a member of the Organization of Ukrainian Nationalists. He was tortured to death at the Nazi death camp Sachsenhausen in 1944. Unfortunately, yesterday the European Parliament, in a resolution, expressed regret that Ukrainians, who are currently fighting for their independence, honor those who fought for Ukraine’s independence during World War II. Oleksandr Oles also died in 1944, in exile; in 2017, he was reburied in Kyiv. However, over all these years, no authentic English translation of this poem has been created. At least, I have not found one. That is why today I consider it my duty to create such a translation. Since childhood, I have been fascinated by the precise rhymes and rhythm of Rudyard Kipling’s English poems. I hope I have succeeded in combining the power and pain of this poem by Oles with English poetic traditions. REMEMBER Ukraine fought to live, for her right to be free, Against her oppressors, while suffering and dying. She asked all the world: "Look upon us and see!" — But Europe remained silent. Ukraine, drowned in tears in a hopeless fight, Lay bleeding in anguish and weeping aloud, And waited for friends who would stand by her side — But Europe remained silent. Ukraine bore the burden of merciless bonds, Till even the ancient stones cried out with her pain. She plowed endless fields for the cruel landlords — But Europe remained silent. Ukraine reaped a harvest of horror and death, While hunger devoured her, exhausted and dying, She lost even words with her last failing breath — But Europe remained silent. Ukraine cursed her fate in the depths of despair, As graveyards stretched farther than hope could defy, When even the demons were driven to tears — But Europe remained silent... 22.08.1931 The original Ukrainian version of the poem can be found at the following link: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13543 Український оригінал вірша - за цим посиланням.

Тиждень на острові посередині моря, military edition. https://www.facebook.com/21ombr/posts/pfbid02m7w2WejMELMq4Qf7iQNchHGQSN82aF7tnPw9vkj5Ux8pkRJnNXJwRRtpuJoqFHttl

ДЛЯ ТИХ, ХТО В КАЛІДОРІ Для початку — епіграф з далекого 1994 року. "У дитинстві мені на вухо наступив ведмідь. З того часу я погано чую. А ведмідь погано ходить". Як у кожному епіграфі, тут є частка гумору. Але про мої музичні здібності тут чиста правда. Поїхали. Все, що я хотів сказати, можна побачити на малюнку в наступному дописі. Додам лише корисні поради людям, які мають музичний слух, але зараз вимушено сидять за двома стінами у калідорі. 1. Коли ви тільки-тільки починаєте чути шахеда (звичайного, не реактивного), ви чуєте звук його двигуна на 2-3 півтону вище, ніж він лунає насправді. 2. Протягом часу, коли ви чуєте шахеда, висота звуку його двигуна буде зменшуватися. Якщо вона повільно зменшується протягом тривалого часу — це означає, що шахед пролітає досить далеко від вас і не буде наближатися на небезпечну відстань (дивись зелену лінію на графіку). 3. Найнебезпечнішим є звук шахеда, який тримається на одній ноті і довгий час поступово гучнішає. Це — сигнал тривоги для вас. Відійдіть від вікон, будьте обережні. Коли звук дуже швидко, за секунди, знизится на два півтони або ще нижче — це означае, що дрон просто зараз пролітає десь над вами або на небезпечній відстані поруч з вами (дивись червону лінію). 4. Якщо звук від дрону знизився на 3 півтону порівняно з тим, що був на початку — це означає, що шахед пролетів і зараз вже віддаляється від вас. Далі висота його звуку знизиться ще приблизно на тон, і це означатиме, що він остаточно прямує від вас. Всі ці українські народні способи вимірювання відстані не залежать від абсолютного та відносного рівня гучності. Але ваша оцінка цілком може спиратися на рівень гучності як на додаткове джерело інформації. Сподіваюся, такі натурні експерименти дозволять вашому мозку і вашому слуху зайнятися домашньою акустичною розвідкою і відволіктися від недобрих думок. У такий спосіб ми захистимо нервову систему від повітряно-тривожних розладів. Висоти тонів для реактивного шахеда теж можу дати. Там принцип той же, тільки перепади висот набагато більші.

НЕ РОЗУМІЮ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ. Росіяни на нашому напрямку будують якусь паралельну реальність. Звітують про нібито захоплені населені пункти, розповідають про якісь неіснуючі просування та штурми, про якісь "заградотрядьі" та фантастичні втрати з нашого боку. Найбільш цікаве це чути нашим бійцям. Ось і цього разу вони прислали відео з села, яке росіяни в усному режимі сьогодні вдень начебто "асвабаділі". https://www.facebook.com/share/v/1J1YdThLX7/ Гарне вийшло відео, з вбудованим GeoInt. Дякую хлопцям.

ГОЛЛІВУД ВІДПОЧИВАЄ Я завжди повторюю: реальне життя, особливо на війні, дарує такі сюжети, що голлівуд може хіба що позаздрити. В цій історії є все — героїзм та винахідливість наших військових, детектив, військова драма і традиційне «своіх нє бросаєм!» і «рускіє нє сдаюцца!» Що вразило мене — контраст. Місяць тому наші дроноводи витягували з полону двох наших бійців. Безпілотчики ризикували життям після прильоту, ми втратили «Вампір», але — пілоти змогли задвухсотити конвоїрів і звільнити наших. Хлопці повернулися неушкодженими, дроноводів подали на нагороди. Тут: російське командування кинуло напризволяще власних бійців, яких наші замкнути у бетонній пастці. Як тільки вони виповзли назовні і з голодухи пішли здаватися до наших, одразу по них і дрони полетіли, і арта відпрацювала. Одного задвухсотили, а цьому пощастило. Зараз сидить і прифігіває від того, що його як людину зустріли — нагодували, евакуювали і навіть не били. Відео тут: https://www.facebook.com/share/v/16wLQfV4XG/

Путін виступає на параді. Наякій підставі? В указі Зеленського про дозвіл Путіну виступати не було ані слова! А в цілому - цікаво, що у рф не те що техніки, навіть піхоти для параду не вистачило. Довелося знов корейців тягати.

В принципі, указ Зеленського № 374/2026 "Про проведення параду в м.Москві" виданий в межах його повноважень як Верховного Головнокомандувача. Красивий тролінг :)

Липень 2023 року. Донецька область, Україна

Хто за мною встиг скучити, переходьте за посиланням. Тільки не питайте, будь ласка, навіщо ми це знімали :) https://www.facebook.com/reel/2347923739064933

Так сталося, що я журналіст і військовий, проте не є військовим журналістом. Хоча інколи функції військового журналіста доводиться виконувати. Тут є журналісти, тут є такі як я комунікаційники, тут є військові журналісти. Сьогодні вас вітають з Днем військового журналіста. Проте насправді в цей день шанують пам'ять військових журналістів, яки загинули під час цієї війни. Колеги, дякую вам за сміливість, інколи безшабашність. Дякую за те, що попри все зберігаєте здатність творити, завжди прагнете кращого і не забуваєте, заради чого ви це робите. Колись наші нащадки будуть дізнаватися про цю війну. І вони робитимуть це через нас - через наші фото, відео, книги, інтерв'ю, репортажі. Бережіть себе і бережіть все, що ви робите.

Друзі. Це важливо. Так, я уявляю, наскільки всім складно та важко. Я уявляю, які проблеми у зараз у кожного. Але. У нас рекордно низькі температури. Важко всім, не лише людям. Тому я попрошу всіх, хто ще цього не зробив і хто має таку можливість: виставте завтра годівнички для птахів та насипте туди якогось зерна. Найпростіше це зробити зараз з пластикової пляшки. В інтернетах багато варіантів різного ступеню креативності. Окрім зерна, пташок варто підгодувати салом. Дякую.