creators.prjctr | boyko-yuskevych week

Аліно, дякуємо! Усі джерела та матеріали зберігаємо собі у скарбничку референсів і натхнення. Книжки та плейлист — то окрема любов. Також дякуємо, що поділилася своїм мисленням та історіями. Не забувайте підписатися на Аліну і подякувати лайками на цьому пості 💙 Бажаємо удачі! А ми рухаємося далі.

мій тиждень тут добіг кінця і хочеться підсумувати. шукайте натхнення в усьому що вас оточує, досліджуйте світ, зберігайте та колекціонуйте подумки все цікаве, що вам подобається. бо найцікавіші рішення знаходяться поза сферою графічного дизайну, шукайте їх в житті, а не в пінтересті чи арені. і де б ви не працювали, завжди залишайте час та місце для того, що дуже сильно любите і те, що вас надихає, робіть це і розказуйте про це людям. дякую всім за тиждень разом 🤍

всім привіт! 💌 історія наостанок. влітку минулого року я була на виставці свого улюбленого художника Девіда Хокні. я тоді побачила вживу багато картин, які бачила лише в книжках. це неймовірне відчуття радості. зупинилася біла картини з письменником Крістофером Ішервудом та його партнером художником Доном Башарді, 2х3 метри роздивлялася техніку, деталі. і щось мені осіла в серці стопка кольорових книжок, яка лежала на столі. подумки зберігла собі це. а в грудні минулого року до мене звернувся бренд білизни, з ідею зробити ілюстрацію, принт на подарунок команді. і саме там, навколо цієї башти з книг розвернулася вигадана кімната, занурена в святковий затишок і спокій. це незначна деталь, про яку знаю тільки я (а тепер і ви) але вона живить мене та надихає тримати на увазі все що мене оточує, помічати та збирати собі.

всім привіт! 💌 рекомендація вихідного дня – сходити на виставку в мистецький арсенал «Ілюстротека. Українська ілюстрація в діалозі двадцятих», яка триватиме з 2 квітня по 10 травня. проєкт присвячено дослідженню сюжетів української графіки першої третини ХХ століття та їхнього зв’язку із сучасною ілюстрацією й мистецтвом всім чудового дня!

привіт! 💌 продовжуючи тему архіву: ми в студії також зберігаємо різні семпли, пропрацювання та прототипи матеріалів для проєктів. з часом це перетворюється на своєрідну бібліотеку. це також про памʼять процесу і шлях, не тільки фінальний результат. і в цьому сенсі архів стає продовженням студії: живим, незавершеним і постійно відкритим. цікаво подивитися на це через 15-20 років

або ще ось тут! трилогія волохатих людей. а останні дві картини з фігурами людей у вікні, але знову з різних переспектв, що створює це відчуття одного сюжету

ось тут зліва видно, як дві картини різних художників і різних років, вони об'єднали так, так наче це одна і та сама подія зображена на картинах, але з інших ракурсів 🤭

ось тут зліва видно, як дві картини різних художників і різних років, вони об'єднали так, так наче це одна і та сама подія зображена на картинах, але з інших ракурсів 🤭

сама ж назва виставки була натхненна крихітним саркофагом муміі землерийки і це взагалі не головний шедевр музею. але кураторів приваблював його мініатюрний масштаб, загадковість та непомічений статус у сховищі, що ідеально втілювало їхню тему кураторства непомічених, чарівних та ексцентричних об'єктів🥰

ці архіви нагадали мені про одну цікаву історію як приклад роботи з архівами! у 2019 році я була у Відні у музеї історіі мистецтв, на виставці, яка мене вразила – «Мумія шпіцмауса в труні та інші скарби» ії кураторами були Вес Андерсон і його партнерка, художниця Джуман Малуф 538 творів мистецтва, які об'єднані між собою виключно за логікою кураторів, а саме у декількох невеличких залах все зібрано по різним категоріям: кімната повна зелених обєктів, зала з деревяними фігурками, кімната з мініатюрами, зала з портретами дітей і знаті, кімната з тваринами, зал різних контейнерів, зала дивних поєднань. їх не цікавило ні походження, ні рідкість твору, ні те, чи був цей твір найкращим прикладом якоїсь школи чи стилю. всі об'єкти були позбавлені контексту і не мали етикеток. що мене вражає і захоплює, так це те, що вони поєднували об'єкти, які б за інших обставин ніколи б не перетнулися і не опинилися на одній виставці

всім привіт! 💌 сьогодні хочу полілитися з вами двома рекомендаціями. перша від нашої чудової дизайнерки Олі – більш ніж 2000 років візуальної культури, кураторська колекція з понад 10 000 історичних зображень з різних бібліотек, музеїв, галерей. кожне зображення має відсилку на статтю, де зібрана історія і інформація про роботу. а друга рекомендація від мене, теж архів, але вже з архівом української графіки, яка дуже класно розкладена по категоріям: краєвиди, знаки, книжкова графіка та ще багато всього. історичний кладезь такі ресурси, де приємно годинама блукати і знаходити щось для себе

наступна книга українського видавництва Родовід «Українська Академія Мистецтва. Історія заснування та фундатори» класна збірка яка реперезентує історію заснування, фундаторів та їх роботи історія заснування через призму конеретних документальних матеріалів атмосфера мистецької дискусіі відродження та потужний розвиток національноїї ідеї база і ґрунт! раджу всім мати в бібліотеці

наступна книга: я на наї звернула увагу перш за все через формат (вона доволі маленька), але товщина для такого формату прям екстра, вау. а потім я зрозуміла, що подача матеріалу дуже схожа на книгу, яка в мене уже є і з’ясувалося, що це той самий автор - Рюбен Патер нідерладнський дизайнер. інша його книга називається Політика дизайну і є в українському перекладі у видавництві Art Huss Caps Lock — це більше про систему і капіталізм, і те як дизайн став частиною цієї великої машини брендів і корпорацій The Politics of Design — про деталі, які ми зазвичай не помічаємо, культурні значення символів типографії та кольорів, які використовуються мені ще подобається, що в обох книжках багато зображень і це не суцільний текст, а швидше як набір коротких спостережень + візуальних прикладів. ці книжки можна відкривати на будь-якій сторінці і просто читати частинами

повертаємося до книжок! перший лот: A dictionary of Color Combinations автора Санзо Вада (1883-1967), моя улюблена маленька японська книжка цікавих кольорових комбінацій - всього їх тут 348, і кожен колір має свою назву. ця книжка це короткий переказ шеститомної праці Санзо Вади Haishoku Soukan (The Complete Collection of Color Combinations), опублікованої в 1933–1934 роках. його методологія базувалася на аналізі понад 100 000 зразків кольору

трошки вам спойлерів до відео! щоб ви точно подивилися🙈 • цей тіп партнер в компанії Nothing, яка робить прозорі телефони та навушники, можливо ви бачили. і на початку він пропонував зробити логотипом звичайний отвір, just hole😅 і йому досі подобається ця ідея, хоча ніхто так досі і не зрозумів геніальність цієї ідеї • Єспер вже 5 років (на момент інтервью) працює над продуктом який дотичний до органу. тобто всі ці 5 років досліджує класичний орган, як він працює, по пару годин кожного вечора практикує гру. каже, що виходить погано, але його це не зупиняє • Джоні Йоханссон разом з друзями (і в їх числі був Єспер) у 1996 році створює ACNE як креативний колектив у Стокгольмі, які роблять графічний дизайн, відео, арт проєкти, рекламу. розшифровка назви Associated Computer Nerd Enterprises. а потім коли бренд став відомим фешн брендом Acne Studios вони змінили розшифровку на більш поетичну Ambition to Create Novel Expressions 🥰

всім привіт! 💌 сьогодні планую ділитися з вами знахідками з нашої бібліотеки маю традицію з усіх подорожей везти по 2-3 книги (а іноді більше!), і не обовʼязково вони мають бути читабельні. тут я маю на увазі, що мене взагалі не зупиняє, якщо вони написані мовою, яку я не знаю (хто тут ще такий, маякніть в коментарях, будь ласка🤭) так у нас в бібліотеці уже є книжки чеською, французькою, японською, іспанською, норвезькою, щось точно забула можу годинами ходити в книгарнях або музейних крамничках вишукуючи щось дуже гарне, наче це скарб. тематика може бути дуже різна. головне, щоб хотілося гортати її, роздивлятися, іноді сидіти з перекладачем, щоб дізнатися дуже специфічну інформацію на кшталт на які дві основні групи поділяється структура деревини або відмінні риси нової англійської ландшафтної культури 🤓 якщо увас є якісь такі цікаві красиві знахідки, покажіть!

найбільша свобода ховається не у відсутності правил, а у сміливості створювати власні і мені здається, варто дозволити собі бути такою людиною, яка не боїться розібрати світ на деталі, щоб зібрати з них щось зовсім нове і не чекати ідеальних умов чи безмежних ресурсів, а просто брати свої шість кольорів і запускати ланцюгову реакцію дією 🤓 дизайн – це не тільки про те, як річ виглядає, а ще і про досвід і те, як вона змушує нас почуватися: живими, цікавими до світу і можливо трохи наївними

teenage engineering — це шведська компанія, яка робить музичне обладнання як справжні об’єкти промислового мистецтва. продукти часто виглядають як дитячі іграшки або техніка з науково-фантастичних фільмів 80-х, але за цим ховаються сильні професійні інструменти. і при цьому нічого не стоіть між людиною і творчістю, бо все дуже логічно і інтуітивно зрозуміло виглядає. Єспер встановлює для своїх дизайнерів суворі правила: наприклад, використовувати лише шість або вісім кольорів, один шрифт і виключно нижній регістр. це наче має обмежувати, але насправді саме це створює простір для креативу і можливість бачити суть речей.

хочу поділитися з вами інтерв’ю Єспера Кутгоофда, засновника teenage engineering. мене дуже захоплюють такі люди як Єспер і мені близький його підхід до створення: досліджувати сфери поза професією, поєднувати речі з різних дисциплін, не боятися бути новачком, ставити під питання існучий уклад речей та свідомо працювати з обмеженнями.